Повсякденне життя студентів та викладачів й деталі побуту, Уніформа - Студенти університета Святого Володимира та їх побут

Уніформа

Студенти отримували набір одягу (в різний час форма була різною і поділялася на декілька видів) та речей. Видавалися в одному примірнику із розрахунку на певний час: мундир з жилетом і брюками (на 2 роки), кашкет, сюртук з жилетом і брюками, літні брюки і літні брюки білі і такі самі жилети (1 р.), шинель (4 р.), трикутний капелюх, шпага, шкіряна портупея, темляк - усе на 4 р., гребінець (2 р.), щітка для волосся (2 р.), щітка зубна (2 р., згодом вирішено було саме цей предмет гігієни видавати на 4 р.,байкова ковдра (4 р.), чохли для ліжка, крісел та стільців (3 р.), щітка (віничок) для чищення одягу.

Наприкінці 1830-1840-ві мундир, мундирні жилет і брюки шилися із сукна темно-зеленого кольору і мали сині комір та обшлаги; темно-зеленим, із голубим околишем, був кашкет. Шинель шилась із сірого сукна і мала синій або сірий комір. Жилет і брюки могли були також сірими і білими.

Підтяжки для брюк видавалися у кількості 2 пар, хустини з чорної тафти - 3 штук, підгалстучник - 1, замшеві рукавички - 2 пари, сорочок - 4, підштаників - 3, рушників - 2, носових хустин - 4, по 2 простирадла, підковдри і наволочки, 6 пар нитяних шкарпеток, 4 пари чобіт, передбачався нічний халат, що використовувався в якості одягу для дортуарів (спалень). Все це планувалося змінювати щороку.

Окрім того, студенти інституту забезпечувалися обслуговуючим персоналом, до обов'язків якого входило дбати про взуття і чистоту приміщень, застеляти ліжка, слідкувати за наявністю мила, свічок, кімнатних підсвічників, служити при столі. Лакеїв у різний час було від 3 до 12 .Одягом займалися гардеробники. Свій гардеробник був у "штрафгаузі", а також обслуга (близько 5 чоловік на 60 студентів, щоправда, кількість останніх була несталою). В гардеробних кімнатах зберігався одяг, тримати який у спальнях або інших приміщенням заборонялося, і саме звідси студенти отримували його щоранку, а щовечора здавали. Стрижку та гоління щодня зранку здійснював цирульник.

Студент забезпечувався індивідуальним столовим начинням та речами спільного користування (скатертями тощо). Спільними були шафи для одягу та білизни, шафа для дрібних речей, рукомийники, нічники. Індивідуальними - столики, стільці, матраци та ліжка у дортуарах.

Носити форму студент був зобов'язаний не лише на заняття, але й поза домом, причому, бути застібнутим на усі гудзики. Влада поблажливіше ставилася до безпутств студентства у "непристойних" закладах, аніж до розхристаної шинелі, оскільки, на думку її представників, недотримання порядку зовнішнього могло перерости у непорядок в умі: "порушення форми переслідується за законом як порушення меж наданих кожному прав і привілеїв" . Від форми не звільняло навіть перебування за межами Києва під загрозою штрафних санкцій. Згодом правила змінювалися, дозволялося носити у місті звичайний цивільний одяг, проте не костюм.

Необхідні студентам речі купувалися на торгах, або у купців, які самі зверталися до університету, після ознайомлення із списками цін на речі, послуги та продукти, які надавала університету поліція (т. зв. "довідкові ціни"). Пошиття одягу замовлялося кравцю, з яким укладався контракт і який виготовляв його за вказаною у законодавстві формою після знімання мірок із трьох студентів великого, середнього і невисокого зросту. Одяг для інших шився за цими трьома зразками. Якщо студента виключали з казеннокоштних, він мав здати отримані речі. Якщо помирав, частина речей ішла на поховання, те, що залишалося - поверталося університету.

Чистоту одягу забезпечували пралі. У 1834 р. за свої послуги праля брала по 15 руб. на рік за обслуговування одного студента [2, арк. 56] при тому, що воду та дрова їй надавав університет. Згодом ціни на цю послугу значно знизилися. До обов'язків праль входило також лагодження розірваної чи ушкодженої білизни. Білизна мала доставлятися вчасно (спочатку - в п'ятницю, згодом - у суботу) для переміни після недільної лазні: гарно вимитою, виполосканою в річці, викачаною і поремонтованою Змінювати білизну студенти повинні були двічі на тиждень.

Пралися речі, очевидно, в різний час там, де були для цього умови, згодом - в одному із флігелів при головному корпусі університету, а завершувало процес виполіскування в річковій воді.

Похожие статьи




Повсякденне життя студентів та викладачів й деталі побуту, Уніформа - Студенти університета Святого Володимира та їх побут

Предыдущая | Следующая