Ордера та їх походження - Архітектура в Древній Греції

У давньогрецькому ордері існує ясний і стрункий порядок, відповідно до якого сполучаться один з одним три основні частини будівлі -- підстава, колони і перекриття. Доричному ордерові (виник на початку VII в. до н. е.) з його могутніми пропорціями властиві колона, розсічена желобками-каннелюрами, що сходяться під гострим кутом, що коштує без бази і завершена простою капітеллю, архітрав у виді рівної балки і фриз із тригліфів, що чергуються, і метоп. Іонічний ордер (склався в середині VI в. до н. е.) відрізняється стрункою колоною, що коштує на базі і завершеній капітелі з двома завитками-волютами, трехчастним архітравом і лентообразним фризом; каннелюри тут розділені плоскою доріжкою.

Коринфський ордер схожий на іонічний, але відрізняється від нього складною капітеллю, прикрашеної рослинними візерунками (сама древня коринфская колона відома в храмі Аполлона в Бассах, нині -- Вассі в Пелопоннесу, спорудженому близько 430 року до н. е. знаменитим зодчим Иктином). Эолийский ордер (відомий по декількох будівлях VII в. до н. е. -- у Неандрии в Малій Азії, у Ларисі, на острові Лесбос) має тонку гладку колону, що коштує на базі і завершену капітеллю, великі волюти і пелюстки якої відтворюють рослинні мотиви.

Походження давньогрецького ордера і його особливостей вивчені досить докладно. Не підлягає сумніву, що його джерелом є дерев'яні, укріплені на постаменті стовпи, що несуть на собі їхні дерев'яні балки, що перекривають. Двосхилий дах кам'яних храмів повторює кроквяну дерев'яну конструкцію. У формі перекриттів, у деталях доричного ордера можна доглянути їхнє походження від будівель з великого лісу. У більш легкому іонічному ордері позначилися прийоми спорудження покрівлі з дрібних колод. У капітелі эолійського ордера виявляється місцевий будівельний прийом, відповідно до якого балки укладалися на розвилку галузей деревного стовбура. У Древній Греції швидко склався і строго упорядкований план храму, що споруджувався за правилами ордерів. Це був храм-периптер, тобто храм, обнесений з усіх боків колонадою, усередині якого за стінами знаходилося святилище (целла). Походження периптеру можна простежити починаючи від будівель, близьких найдавнішим мегаронам. Найбільш близький мегарону храм "в антах", тобто храм, де на торцевій стороні виступають кінці стін, між якими містяться колони. Далі випливають простиль з портиком на фасаді, амфипростиль із двома портиками на протилежних сторонах і, нарешті, периптер. Зрозуміло, це лише схема історичного розвитку: у Греції нерідко одночасно споруджувалися храми різних типів. Але так чи інакше найдавнішим зразком послужила житлова постройка-мегарон, а в VII в. до н. е. з'явилися храми-периптери (храм Аполлона Термиоса, інакше Фермосе, храм Гери в Олімпії й ін.). У храмах цього часу ще застосовувалися цегла-сирець і дерев'яні колони, що згодом замінялися кам'яними.

Разом зі створенням кам'яних конструкцій древні зодчі "з області хибких і хитливих окомірних розрахунків доопрацювалися до встановлення міцних законів "симетрії" або домірності складових частин будинку". Так писав про цьому римський архітектор I в. до н. е. Витрувій, автор єдиного цілком збереженого античного трактату про зодчество, по якому ми можемо вірогідно судити про погляди тієї епохи на архітектуру. Зрозуміло, з обліком того, що ордери склалися за шістсот років до появи на світло цього трактату. Усі ці "міцні закони" закріпилися в кам'яному зодчестві Древньої Греції на століття, а якщо вважати ті епохи, коли в архітектурі знову відроджувався ордер, -- те і на тисячоріччя.

У цих законах і в прийомах їхнього використання, у сполученні правила і творчості, числа і поетичної фантазії, "порядку" і його"порушення", властивій грецькій архітектурі, нам і має бути розібратися.

Похожие статьи




Ордера та їх походження - Архітектура в Древній Греції

Предыдущая | Следующая