Розвиток архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Архітектура Київської Русі виникла й розвивалася на територіях, що були об'єднані Давньоруською державою Рюриковичів і мали достатньо розвинену культуру язичницьких слов'янських племен. Проте з прийняттям християнства головним культурним орієнтиром Київської Русі стала Візантія, плідний зв'язок з якою почався ще задовго до його офіційного запровадження. Відтепер Візантія стає головним імпульсом ідеологічного розвитку суспільства. Прогресивне значення мало й те, що з прийняттям християнства з Візантії на Русь пішов широкий потік літератури, і не лише церковної, але й світської -- історичної, художньої, філософської, у тому числі твори та перекази творів античних письменників. Водночас Русь спілкується з іншими державами -- Булгарією, Угорщиною, Чехією, Польщею, Німеччиною, Англією, зі Скандинавією, Хозарським каганатом, народами Кавказу та Арабського Сходу.
Київська Русь, як і Візантія, багато раціонального сприйняла від язичництва та зберегла його і в житті, і в мистецтві. Нова епоха християнської Київської Русі означена і новим видом мистецтва -- монументальною архітектурою. Інші види мистецтва -- скульптура, фресковий живопис, іконопис, література, музика та прикладне мистецтво -- увійшли в художню єдність нової християнської ідеї, в якій архітектурі як засобу значного духовного впливу на людину відводилося головне місце. Християнське мистецтво прийшло на Русь у вигляді системи, орієнтованої на культове дійство в храмі, де відбувався синтез архітектури з іншими видами мистецтва. Через це християнський духовний комплекс дуже добре відповідав внутрішній природі зодчества, якому притаманне втілення загальних ідей світоустрою.
Коли на Русі кам'яне будівництво стає проблемою часу, візантійська архітектура переживає другий період розквіту тисячолітньої історії. У багатьох країнах світу X-- XI ст. ознаменувалися активною будівельною діяльністю грецьких майстрів. Візантійські зодчі будують собор Св. Марка у Венеції. Візантійські будівельні прийоми позначаються на романській архітектурі Західної Європи. Типи візантійських споруд впливали на архітектуру Балканських країн, Сирії, Малої Азії, Вірменії та Грузії. Тому не дивно, що саме досвід візантійського будівництва найбільше пасував і київській панівній верхівці. Головну роль у цьому відіграла християнська Церква, яка до тих часів набула величезного досвіду у всіх видах мистецтва, особливо в архітектурі як синтетичному явищі.
Відбулися зміни і в будівельній техніці. Створення значної споруди починалось у квітні, а завершувалось у вересні, ймовірно, до дня Воздвиження (27 вересня). У перший будівельний сезон влаштовували фундамент і покривали його вимощенням. Цегляне мурування стін розпочинали в другому будівельному сезоні. Перші грандіозні храми споруджували протягом тривалого часу: Десятинну церкву -- впродовж 8 років, Coфійський собор -- 6 років. Більшість храмів зводили протягом 4--5 років (Успенський собор Печерського монастиря), а деякі, навіть великі, впродовж 3 років (Успенський собор у Владимиру або 2 років (Успенський собор у Ростові). Невеликі новгородські церкви споруджували за один сезон.
Головним матеріалом для будівництва храмів і зрідка палаців була цегла-плінфа у вигляді тонких і широких плиток прекрасного виготовлення та високої міцності. її випалювали спочатку під керуванням грецьких майстрів у спеціальних печах, з якими вперше ознайомилися ремісники Давньої Русі. В XI ст. використовували каолінову глину, тому цегла мала рожевий або жовтий колір. У XII ст. для цегли брали місцеву глину. її набивали в дерев'яну форму-раму, а зверху зрізували дерев'яним ножем. На торцях і постільній поверхні цегли трапляються випуклі позначки.
Сортамент цегли давньоруських пам'яток значною мірою залежав від дати спорудження храму, архітектурної школи та будівельної артілі. Краще вивчено сортамент цегли Успенського собору Печерського монастиря, коли розбирали його руїни, гірше -- незруйнованих храмів. Цегла мала переважно прямокутну форму, але траплялася квадратна й лекальна. Основна закономірність полягає в тому, що в молодших пам'ятках цегла має менші розміри. Брускова цегла романського походження вперше проникає в Київ з Польщі для ремонту споруд після землетрусу 1230 р.
У перших будівлях було багато деталей з мармуру, який привозили з Криму та Візантії. Мармуром викладали підлоги, з нього влаштовували карнизи, капітелі, бази, інколи й колони. Місцевий камінь використовували для виготовлення фундаментів (валуни), для мурування стін (кварцит, гнейс, граніт) та з декоративною метою, для чого застосовували різноколірний шліфований мармур. У Києві, Чернігові, Переяславі та Полоцьку для влаштування карнизів, парапетів на хорах і для покриття підлог використовували пірофілітовий сланець (червоний шифер) з району м. Овруча, де були розроблені каменоломні для його добування. Ретельно відбирали вапняк для храмів Галича та Владимиро-Суздальської землі. Його на значну відстань перевозили по Дністру, Москві-ріці та Клязьмі.
В архітектурі Київської Русі широко застосовували вапняний розчин. Печі для випалювання вапна досліджені в Києві й Суздалі. Заповнювачі для розчину вивчені недостатньою мірою. Переважно це була спеціально випалена глина або бита цегла -- так звана цем'янка, що використовувалась у візантійському зодчестві. Ця ще антична традиція не лише була вигідна з економічного погляду, але й надавала розчинові механічної стійкості. Відношення в'яжучого до наповнювача в такому розчині становило 1:1 або 2:1. У Переяславі в розчин додавали глину (30 % об'єму), у Смоленську -- пісок, на Волині -- крейду. У розчинах пам'яток владимиро-суздальської архітектури в заповнювачі містилося до 80 % піску. У Галичі (Успенський собор) в'яжучим був гіпс, а заповнювачем -- алебастр.
Особливе місце серед будівельних матеріалів відводилося керамічним плиткам, якими на Русі (особливо в XII ст.) замінили мармур для набірних підлог. Полив'яні плитки використовувались у всіх архітектурних школах, рельєфні -- лише в Галицькій землі. Викладаючи склепіння і верхні частини будівель, часто застосовували прийом візантійських майстрів для зменшення маси конструкцій, яки полягав у вмуровуванні голосників.
Вікна закривалися дерев'яними рамами з переважно круглими скляними віконницями, хоча в Десятинній церкві були й прямокутні. Знайдено кольорові шибки (Чернігів, Гродно), які літопис називає "римськими". Майстерні, в яких виготовляли віконниці та смальту для мозаїки, виявлені в Печерськом монастирі, поблизу Софії Київської та в Переяславі.
Для перших великих спору (Десятинної церкви, Софійського собору, Золотих воріт під фундамент вибирали суцільний котлован. Дно зміцнювали дерев'яними лежням вздовж стін, які закріплювали кілками. Потім усе заливали вапняно-цем'янковим розчином, поверх якого з великого каміння на розчині закладали фундамент. У 2-й половині XI ст. фундаменти мали спрощену дерев'яну субструкцію На початку XII ст. припиняється укладання лежнів і починає використовуватись мурування насухо або на глині У цей час зменшується глибина залягання фундаментів. Найбільша ширина простежується в галицькій і владимиро-суздальській школах Часто фундаменти мали різноманітні промазування по верхні та вимощення.
У Києві й Чернігові пам'ятках першого період зодчества (кінець X -- 1-ша половина XII ст.) стіни мурували послідовно: через утоплений ряд викладали смуги завтовшки в три цеглини. Н фасаді влаштовували смуги вмурованого природного каменю -- граніту чи кварциту. З цегли створювали також декоративні узори. На початку XII ст. (церква Спаса-Преображення на Берестовому) фасади мурували зі схованим рядом цегли, але без смуг каменю. У XII ст. на зміну приходить рівношарове, або порядкове мурування. У ряді випадків цеглу затирали розчином. Різні архітектурні школи застосовували різні системи підрізування швів на фасадах і різне забутування середини стін між двома рядами цілої цегли.
Галицька та владимиро-суздальська архітектурні школи використовували білокам'яне мурування без цегли. Кам'яні блоки якісно обтесували, а простір усередині між ними забутовували уламками каменю. Зовнішні шви були надзвичайно тонкими.
Особливого характеру набуло мурування в новгородському зодчестві, де вже в Софійському соборі введено значну кількість вапнякових плит; усі конструктивні елементи споруди були лише цегляними. У XII ст. в Новгороді майже повністю будували з плитняку. У товщу стін закладали дерев'яні перев'язі, які створювали суцільне кільце. Часто вони проходили крізь інтер'єр і перехрещувалися зі стовпами. Розташовані в кілька ярусів, перев'язі створювали замкнені контури. Це мало велике значення в разі усадок і деформацій.
Склепіння влаштовували товщиною здебільшого в одну цеглину, що було характерним для візантійської будівельної техніки. Хрещата форма стовпів відповідала їх функціональному призначенню -- служити опорами для попружних арок. Арки утворювали підкупольний квадрат, на якому розміщувався верх бані. Хрестоподібний простір перекривали циліндричними склепіннями. На торцях великих соборів були арки трикутної форми (шпилясті). Куполи викладали в один ряд цеглин і покривали обмазкою, іноді -- вигнутою плінфою. З переходом до однорядного мурування набувають поширення хрестові склепіння. Вітрила під куполом викладали цеглою з напуском, тобто у вигляді удаваного склепіння.
Склепіння та бані церков здебільшого покривали свинцевими листами. Свинець для перших храмів привозили з Візантії, а потім з Польщі. Черепицею склепіння майже не покривали, хоча відомий один приклад такого покриття (бічні склепіння Десятинної церкви). Верхи деяких храмів були покриті позолоченими мідними листами, через що вони дістали назву "золотоверхих".
Як і в візантійській архітектурі, прийоми та форми будівельної техніки Київської Русі відігравали важливу роль в архітектурному образі споруд.
Велике значення в будівництві церковних споруд мала пропорційність, яка була основним будівельним методом зодчих. Вона грунтувалася на антропоморфній суті системи архітектурних мір Давньої Русі. За правилами будівництва, "модулем споруди", тобто основною мірою, найчастіше брали діаметр головного купола, а пізніше -- сторону підкупольного квадрата.
Розмір підкупольного квадрата уможливлював перехід від плану до вертикальних побудов. Проте основні розміри майбутнього храму (ширина і довжина) були компетенцією замовника -- князя чи єпископа. Під час урочистого закладання храму визначали місце вівтаря, видовжену вісь і чотири кути будівлі. А потім членування споруди, перехід від габаритів до розмірів підкупольного квадрата та визначення висот стосувалося робочого методу зодчого.
Давньоруські будівничі не використовували креслень; вони мали традиційну й чітку систему побудови храму як у плані, так і за висотою. Система була гнучкою, оскільки пропорційна структура різних пам'яток була дуже багатою й різноманітною. Існують два погляди на методи структурування архітектурних форм у Русі: використання геометрично поєднаних мір та геометричне пропорціювання.
Результати конкретного метричного аналізу свідчать, що одиницю вимірювання визначає розпланувальна структура будівлі. Аналізуючи монументальні храми XI ст. (Софійський і Спасо-Преображенський собори), вчені дійшли висновку, що загальною мірою для них був розмір майже 32 см, тобто візантійський фут. У подальшому давньоруські храми, як правило, вимірювали в ліктях (36,5 -- 38 см) або в сажнях. Імовірно, що в різний час і в різних будівельних центрах Русі використовували різні одиниці вимірювання (в "Уставі" князя Всеволода згадується "іванський лікоть"). Але всередині кожної споруди всі розміри мали відповідати одній точній мірі. Еталоном міг бути дерев'яний прутик або якась масштабна лінійка. Таке лінійно-колове мірило у вигляді дерев'яної лінійки для вимірювання арок, апсид та інших півциліндричних поверхонь знайдено в Новгороді.
Похожие статьи
-
Архітектура в період феодальної роздробленості - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Зі смертю князя Ярослава в 1054 р. будівельна діяльність у Києві не припинилася, а наступники князя відмовилися від зведення такихколосальних многоглавий...
-
Архітектура Новгорода та Пскова - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Монголо-татарська навала жорстоко вразило Древню Русь. Природно, що в більшості міст центральної і північно-східній Русі, таких, як Володимир, Суздаль,...
-
"Місто Ярослава" у Києві - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. В цю добу давньоруське зодчество набуває чітких...
-
Розвиток кам'яної архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують насамперед будівлі ансамблю "міста Ярослава" в Києві. Якщо побудовані за Володимира...
-
Архітектура Володимиро-Суздальського князівства - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
При князя Володимира Мономаха починається бурхливе будівництво напівнічному сході Русі, до Залісся. В результаті тут було створено один знайпрекрасніших...
-
Висновки, Список використаної літератури - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Зодчество Київської Русі -- одна з найяскравіших сторінок історії художньої культури доби середньовіччя. Доба Київської Русі -- період розквіту...
-
Софійський собор - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Втіленням головних архітектурних досягнень Київської Русі став Софійський собор у Києві, який зберігся до наших днів, але в дуже перебудованому вигляді....
-
Вплив різних факторів на культурний процес у Київській Русі Культура Київської Русі складалася з самого початку як синтетична, тобто перебуває під...
-
Кирилівська церква - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Кирилівська церква в Києві - цінна пам'ятка української культури, що зберегла архітектуру ХІІ ст. і монументальний живопис ХІІ, XVII та ХІХ ст. Вона...
-
Дерев'яна архітектура та поява кам'яних будівель на Київській Русі Архітектурний вигляд міст і сіл Київської Русі визначався насамперед дерев'яними...
-
Вступ - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Актуальність теми. Культура Київської Русі - яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії....
-
Десятинна церква - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Кращою будівлею ансамблю "Міста Володимира" була Десятинна церква (996 р.). Про те, яким був цей найдавніший кам'яний храм Київської Русі, довідуємось із...
-
Михайлівський собор Видубицького монастиря - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Це найдревніша споруда на Видубичах. Собор був закладений князем Всеволодом у 1070 р., а урочистий акт освячення цього храму, за свідченням Іпатьївського...
-
Характеристика києво-чернігівської архітектури - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Пам'ятки києво-чернігівського будівництва, за всієї різноманітності деталей, мають однорідний стильовий характер, який виділяє їх в окрему групу....
-
Вступ, Особливості дерев'яної архітектури України - Народне дерев'яне зодчество України
Дерев'ямна архітектумра - різновид архітектури, пов'язаний з використанням дерева (на відміну від архітектури кам'яної, де використовують кам'яні брили,...
-
В помещении соблюдается нормальная температура 18-20?С при влажности не менее 35% и не более 75%. Для подержания нормальной температуры в отдельных...
-
Освещение предназначено для обеспечения безопасного движения пешеходов в вечернее время по дорожкам и аллеям, создавая тем самым комфортные условия для...
-
Приспособление для управления велосипедом выпускается как в правостороннем, так и в левостороннем исполнении. Оно состоит из пластмассого корпуса,...
-
РАБОЧИЙ ПРОЕКТ ДЕТАЛИ - Планировка и озеленение парка культуры и отдыха в г. Новосибирск
Выполнение комплекта рабочих чертежей для детали: - генеральный план; - разбивочный чертеж; - проект вертикальной планировки в проектных горизонталях; -...
-
Археологическое изучение Начальный этап археологического изучения городища Афрасиаб раскопки 1874-1895 гг. отличался отсутствием какой быто ни было...
-
Культура Месопотамии - Архитектура Ближнего Востока. Месопотамия и древний Египет
Древняя Месопотамия была обширным регионом Ближнего Востока, расположенным между долинами рек Тигр и Евфрат. Своим названием она обязана грекам, которые...
-
Інтер'єр собору, Загадки і секрети собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Внутрішнє оздоблення церкви також було створене Якимом Погребняком. За словами Д. І. Яворницького майстер "купол пофарбував зеленою яровиною; всередині...
-
Архітектура Греції періоду архаїки
Архаїчна Греція -- доба в історії Греції, яка охоплює період VIII--VI століть до н. е. Термін "архаїчна Греція" був прийнятий серед істориків у 18...
-
История организации паркостроения В последнее время широкое распространение получил раздел архитектуры, посвященный организации садов, парков и других...
-
Одной из важнейших проблем является улучшение окружающей человека среды и организация здоровых и благоприятных условий жизни. В решении этой проблемы...
-
История Древнего Востока берет свое начало от возникновения самых древних цивилизаций у Месопотамии и Египте (IV - III тыс. до н э). Она вызывает особый...
-
Главный вход в парк культуры расположен параллельно проезжей части по ул. Баунтовская. В парке существует две зоны, культурно-просветительная и зона...
-
Климат Баунтовский район занимает обширную территорию северо-восточной части Республики Бурятия. Климат Баунтовского района отличается резкой...
-
Характеристика объекта Сельский парк культуры, расположен в селе Багдарин, Баунтовский район Республики Бурятия по адресу: ул. Баунтовская (рисунок 1)....
-
Совершенно отдельным стилем на протяжении всего ХХ века был стиль неоклассики, национальной романтики и "новой архитектуры". По своему назначению эти...
-
В искусстве ХХ века превалировало несколько стилевых течений. Четких границ между ними не было, иногда даже несколько течений существовали вместе в одно...
-
Проектируемый парк культуры и отдыха расположен в северной части города Новосибирска, ограниченного с севера жилыми застройками, с запада - улицей Обские...
-
Влияние русской культуры на облик мечетей - Мечети Челябинской области
Каменные мечети конца XVIII - начала XIX веков сохранились в Оренбурге, Троицке, Миассе, Челябинске. С середины XIX века в архитектуре мечетей происходит...
-
ЗАДАНИЕ НА ПРОЕКТИРОВАНИЕ № п/п Наименование раздела Содержание раздела 1 Основание для выдачи архитектурно-планировочного задания 1.1. Заявка...
-
ВВЕДЕНИЕ - Планировка и озеленение парка культуры и отдыха в г. Новосибирск
Парки культуры и отдыха создаются в городах в целях лучшего использования природных условий для организации культурного досуга населения и проведения...
-
Благоустройство зоны рассчитывается на высокую плотность посещения, движение посетителей предусматривается только по аллеям и дорожкам. Зона тихого...
-
Важной проблемой является ухудшение окружающей среды человека и организации здоровых и благоприятных условий для жизни. В решении этой проблемы главное...
-
Районирование - это распределение территории парка на районы, где должны размещаться места массового и тихого отдыха, детские, спортивные зоны, основные...
-
В настоящее время ландшафтное проектирование стало популярным и актуальным, в том числе дизайн и архитектура. Создание объектов ландшафтной архитектуры -...
-
Малыми архитектурными формами в ландшафтном дизайне принято называть различные сооружения, призванные придать участку определенный стиль и своеобразие. В...
Розвиток архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури