Архітектура козацької доби
Архітектура козацької доби
Розпланувальна й об'ємно-просторова структура православних храмів доби Гетьманщини (1648-1781 рр.) на сьогодні вивчена досить докладно. Хоча за цієї доби набули розвитку споруди різних функціональних типів - житлові, громадські (культові, адміністративні, навчальні тощо), оборонні, виробничі і т. д., проте провідним функціональним типом упродовж усієї доби були церковні будівлі як такі, що уособлювали найважливіші суспільні функції.
У православному церковному будівництві попередні дослідники виділили дві чітко окреслені типологічні групи, які найбільше розвинулися саме в цю добу.
Перша з них відроджує розпланувально-просторові структури міських і монастирських мурованих храмів Княжої доби і несе впливи західного (литовського і польського) бароко. Ці храми відомі тільки в мурованому будівництві й не мають ані прототипів, ані наслідувань у народній монументальній архітектурі. Вони тринавові, з трансептом, шестистовпні, здебільшого - триапсидні, три - п'яти - семибанні, з двоярусними західними притворами, фланкованими двома вежами, як у латинських костелах.
Основне дев'ятидільне ядро такого храму формують чотири пілони, з'єднані підпружними арками, що несуть центральну баню, та прилеглі рамена просторового хреста разом з приміщеннями у міжрукав'ях. Це дев'ятидільне ядро могло бути одно - чи п'ятибанним. При цьому бічні бані могли вінчати рамена хреста (Хрестовоздвиженський монастирський собор у Полтаві) або приміщення у міжрукав'ях, як у храмах княжої доби (Троїцький монастирський собор у Чернігові). Приміщення у міжрукав'ях могли бути одної висоти з приміщеннями рамен просторового хреста або нижчими. Поєднання цих особливостей у різноманітних сполученнях розширювало композиційні можливості.
У своєрідній опозиції до цього, умовно кажучи, державницького типу церковних споруд паралельно розвивався другий, принципово відмінний типологічний напрямок православного церковного будівництва, суголосніший автохтонним просторовим стереотипам. Він продовжував розпланувально-просторові композиції, традиційні для українського дерев'яного монументального будівництва ще з попередньої доби. Особливістю доби Гетьманщини стало те, що храми цієї типологічної групи набули значного розвитку як у мурованому, так і в дерев'яному будівництві. Їх можна розподілити на два підтипи:
- 1 - тридільні одно - триверхі (найпоширеніший тип невеликого парафіяльного храму); 2 - хрещаті центричні, серед яких переважають п'ятидільні одно - п'ятиверхі (рідше - триверхі) та дев'ятидільні з різною (як правило - непарною) кількістю верхів - від одного до дев'яти.
Окрім розглянутих вище основних типів церковних будівель, цій добі був властивий значний розвиток різноманітних типологічних контамінацій (тобто поєднань в одній будівлі суттєвих ознак різних архітектурних типів) та маргінальних типів споруд. Під маргінальними ми розуміємо типи, що були ніби осторонь розвитку найбільш поширених, масових архітектурних типів споруд. церковний будівля маргінальний споруда
З точки зору розвитку архітектурної типології найбільше значення мали контамінації двох основних типів храмів - а саме хрещато-баневого і багатодільного. Так, 1689 р. збудовано мурований Святодухівський собор у Ромні (м. Ромнах Сумської обл.), де на кубічному тринавовому триапсидному об'ємі поставлено три бані по поздовжній вісі, як у дерев'яних тридільних триверхих церквах: над середхрестям, вівтарем і над західним компартиментом середньої нави. При цьому членування фасадів пілястрами та вінчання їх фронтонами зовсім не пов'язані з тектонікою споруди. До цього ж типу належать собор Фролівського монастиря у Києві 1722-1732 рр., собор козелецького Георгіївського монастиря 1770 р., Воскресенська церква 1756 р. у Сосниці та Успенський собор 1770-х рр. у Лебедині.
Контамінацією тринавового шестистовпного триапсидного й хрещатого п'ятибанного типу є собор Гамаліївського монастиря 1714-1735 рр., а тринавового шестистовпного триапсидного й хрещатого трибанного - Троїцький собор у Глухові 1720-1806 рр.
На Слобожанщині в цю добу розвивалися свої, суто регіональні контамінації хрещато-баневого та тридільного типів. Але вони набули таких своєрідних рис, які ніде більше не зустрічаються. Започаткував цей слобожанський тип мурованих храмів Успенський собор в Охтирці 1738 р.- дев'ятидільний, чотиристовпний, однобанний, з півкруглими в плані виступами нави і трансепта. Через кілька років цей тип набуде розвитку у двох різних регіонах України - Слобожанщині і Наддніпрянщині. На Слобожанщині це Покровський собор 1753 р. в Охтирці (архітектори Д. Ухтомський і С. Дудинський), в якому поєднані тридільність і триверхість загальної композиції з тринавовістю й дев'ятидільністю центрального восьмигранного об'єму, а також Успенський собор у Межирічі 1759-1775 рр. з його хрещатою тринавовою дев'ятидільною композицією.
У Наддніпрянщині розвитком цього типу стала контамінація хрещато-баневого храму з центричним п'ятибанним: це собор Різдва Богородиці в Козельці 1752-1763 рр. (архітектори А. Квасов і І. Григорович-Барський) - кубічна тринавова дев'ятидільна п'ятибанна споруда з апсидами по осі кожного з чотирьох фасадів, увінчаними дуговими фронтонами. Бані тут розташовано не по сторонах світу, як у Гамаліївському соборі, а діагонально. Спримітивізованою реплікою козелецького собору ми вважаємо собор Св. Антонія і Феодосія у Василькові, споруджений 1758 р. С. Ковніром.
На Волині оригінальною контамінацією восьмигранної ротонди з хрещатим п'ятидільним однобанним храмом є мурована Стрітенська церква у с. Залісочому біля Олики, завершена будівництвом 1784 р.
Відомі в цю добу також контамінації з так званими маргінальними типами храмів: церква Різдва Богородиці (Георгіївська) у м. Чернівцях 1767 р. поєднує тридільний трибанний тип з триконховим. Аналогічно Хрестоздвиженська церква Києво-Печерської лаври 1700 р. поєднує придільний трибанний тип з триконховим.
До поширених маргінальних типів храмів доби Гетьманщини належать, передусім, безбанні церкви зального типу. Таких мурованих храмів відомо небагато. Це Михайлівська церква 1666 р. у Переяславі, Анастасіївська церква 1717 р. у Глухові та Миколаївська церква 1720 р. у Прилуках. Взірцем для них була Іллінська церква Б. Хмельницького в Суботові 1653 р. Було б дуже заманливим вивести генезу цього типу храмів від українських дерев'яних церков ''хатнього'' типу, схожих за розпланувально-просторовими характеристиками. Проте вивчення культової мурованої архітектури Правобережжя й західних регіонів України дозволяє нам вивести генезу цього типу храмів від невеликих мурованих костелів зального типу, дуже поширених як у попередню добу, так і в добу Гетьманщини.
Появу у Наддніпрянщині й на Лівобережжі в добу Гетьманщини іншого маргінального типу церков - триконхового, здавна відомого на Балканах і поширеного на Поділлі в XV-XVI ст., дослідники пов'язують з творчістю київського архітектора І. Григоровича-Барського. Покровська церква 1765 р. на Києво-Подолі, собор Красногірського монастиря під Золотоношею 1770 р. та Михайлівська церква 1776 р. у Вороніжі на Сумщині всі двоповерхові, триконхові, однобанні. В інших регіонах України в добу Гетьманщини триконхові храми невідомі.
1750-х рр. у Наддніпрянщині й на Лівобережжі з'явився принципово новий, доти в Україні невідомий тип православного храму - тетраконховий. Це однобанні строго центричні храми, в яких до підбанного четверика по сторонах світу прилягають чотири екседри або апсиди. Дослідженню тетраконхів України, у т. ч. їхньої типології, генези, регіональних відмінностей.
Нині відомо про існування в Україні 22 тетраконхових храмів, з яких донині збереглося 16.
Похожие статьи
-
Інтер'єр собору, Загадки і секрети собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Внутрішнє оздоблення церкви також було створене Якимом Погребняком. За словами Д. І. Яворницького майстер "купол пофарбував зеленою яровиною; всередині...
-
Архітектура Новгорода та Пскова - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Монголо-татарська навала жорстоко вразило Древню Русь. Природно, що в більшості міст центральної і північно-східній Русі, таких, як Володимир, Суздаль,...
-
Вступ, Історія заснування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
У місті Новомосковську, що на Дніпропетровщині, зберігся козацький православний храм - дерев'яний Свято-Троїцький собор, який вважають шедевром...
-
Конструктивні особливості собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Споруджували собор із вікових дубів, якими тоді було багате узбережжя Самари. Стругані чотиригранні балки скріплювали дубовими тиблями або нагелями, а не...
-
Архітектура Володимиро-Суздальського князівства - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
При князя Володимира Мономаха починається бурхливе будівництво напівнічному сході Русі, до Залісся. В результаті тут було створено один знайпрекрасніших...
-
Висновок - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
Пройшовши через роки випробувань, Троїцький храм як і раніше служить прикрасою Новомосковська. Це найвидатніший твір слобожанської школи народної...
-
Історія існування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську
За часів свого існування собору довелося пережити чимало. Так, 1830 року відбувся ремонт, а 1887 року його було перекладено за старими зразками, але з...
-
Архітектура Греції періоду архаїки
Архаїчна Греція -- доба в історії Греції, яка охоплює період VIII--VI століть до н. е. Термін "архаїчна Греція" був прийнятий серед істориків у 18...
-
Архітектура України ХІХ-ХХ ст. Вплив царської російської імперії на архітектуру ХІХ століття Архітектура післявоєнний царський В кінці XVIII і в XIX ст....
-
Архітектура в період феодальної роздробленості - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Зі смертю князя Ярослава в 1054 р. будівельна діяльність у Києві не припинилася, а наступники князя відмовилися від зведення такихколосальних многоглавий...
-
Дерев'яна архітектура та поява кам'яних будівель на Київській Русі Архітектурний вигляд міст і сіл Київської Русі визначався насамперед дерев'яними...
-
Характерні риси постмодернізму, Архітектура постмодернізму - Постмодернізм в архітектурі
Ось комплексна характеристика постмодернізму, дана І. Хассаном: 1. Невизначеність, культ неясностей, помилок, пропусків. 2. Фрагментарність і принцип...
-
Вплив різних факторів на культурний процес у Київській Русі Культура Київської Русі складалася з самого початку як синтетична, тобто перебуває під...
-
Сучасна архітектура та її проблеми - Архітектура України ХІХ-ХХ ст
Мова сучасної архітектури все частіше стає інтернаціональною, плюралістичною за творчим спрямуванням, водночас значущу роль відіграють нові творчі пошуки...
-
Після Другої світової війни національно-самобутні ретроспекції відбилися в архітектурній діяльності періоду післявоєнної відбудови міст і сіл України....
-
Стилі та напрямки в архітектурі початку ХХ століття - Архітектура України ХІХ-ХХ ст
З початком XX ст. поміж українськими митцями і спеціально архітекторами поширюється течія відродження українського архітектурного стилю. В поширенні цієї...
-
"Місто Ярослава" у Києві - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Новий етап розвитку монументальної архітектури на Русі репрезентують будівлі "міста Ярослава" у Києві. В цю добу давньоруське зодчество набуває чітких...
-
Михайлівський собор Видубицького монастиря - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Це найдревніша споруда на Видубичах. Собор був закладений князем Всеволодом у 1070 р., а урочистий акт освячення цього храму, за свідченням Іпатьївського...
-
Історія Андріївської церкви - Історія Андріївської церкви
Збудовано Андріївську церкву на стрімкому відрозі Старокиївського плато, який послужив своєрідним природним п'єдесталом для споруди церкви. На цьому...
-
Легенди та міфи - Історія Андріївської церкви
Сучасна легенда про Блакитний зал Маріїнського палацу розповідає про те, що у цьому залі відбувалися містичні явища. Двічі падала картина зі стіни залу....
-
Вступ, Особливості дерев'яної архітектури України - Народне дерев'яне зодчество України
Дерев'ямна архітектумра - різновид архітектури, пов'язаний з використанням дерева (на відміну від архітектури кам'яної, де використовують кам'яні брили,...
-
В самом центре Черниговского Вала возвышается величественный храм, увенчанный пятью куполами и конусообразными башнями. Это Спасо-Преображенский собор -...
-
Строительство в других городах - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Закончив возведение Софийского собора в Киеве, строители приступили к сооружению Софийских соборов в Новгороде и Полоцке. Новгородский собор был начат в...
-
Розвиток архітектури Київської Русі - Культура Київської Русі в напрямках архітектури
Архітектура Київської Русі виникла й розвивалася на територіях, що були об'єднані Давньоруською державою Рюриковичів і мали достатньо розвинену культуру...
-
Шартр - небольшой город на севере Франции, на реке Эр, в 90 км к юго-западу от Парижа, административный центр департамента Эр-и-Луар. Здесь находится...
-
Постройки второй половины XII - начала XIII века - Архитектура Великого Новгорода
В начале XII века Новгород превращается в вечевую республику. Боярство завладевает всем государственным аппаратом, оттесняя князя на роль наемного...
-
Церковь конца XIII, XIV и XV веков - Архитектура Великого Новгорода
Заказчиками в этот период выступают бояре, посадники, купцы, а также горожане. Большое количество построек осуществляет митрополит. В старые,...
-
Еклектика як фундамент до розвитку модерну - Еклектика в архітектурі України
З початку XX ст. в архітектурі України найбільшого поширення набуває стиль модерн, що виник як реакція на еклектику. Якщо раніше архітектори "одягали "...
-
Введение - Собор Софии Премудрости Божией
Собор Софии Премудрости Божией -- православный храм, ныне музей, древнейшее сохранившееся каменное сооружение на территории Вологды, одна из крупнейших...
-
Заключение - Собор Софии Премудрости Божией
После переноса Архиерейского двора от Воскресенской церкви на Ленивой площадке внутрь Кремля, Софийский собор с 1587 по 1923 гг. являлся кафедральным...
-
Стенные росписи, История. - Собор Софии Премудрости Божией
История. Софийский собор стал первым храмом Вологды, расписанным стенным письмом. Собор начали расписывать 20 июля 1686 года артелью ярославских мастеров...
-
Ось "главный вход -- алтарные апсиды" ориентирована на северо-северо-восток, что расходится с каноническим расположением храмов, обращенных апсидами на...
-
Входы, декор внешних стен, покрытие. - Собор Софии Премудрости Божией
В собор ведут открытые порталы с севера и юга и большое сводчатое двухарочное крыльцо с белокаменной гирькой с запада. Откосы порталов имеют...
-
В основі об'ємно-просторового рішення проекту гаража лежить раціональна організація технологічного процесу, що забезпечує компактне та економічне...
-
Маріїнський палац - Історія Андріївської церкви
Адреса: вул. Велика Васильківська, 57/3 Як дістатися: найближча ст. метро - Республіканський стадіон. Від ст. метро пройти трохи уверх до вул....
-
Посвящение - Собор Софии Премудрости Божией
Согласно летописи 1716 года, составленной Иваном Слободским, первоначально планировалось посвящение собора Успению Богоматери: "Лета 7076 (1568). Великий...
-
Успенский собор (Владимир) - Владимиро-Суздальская архитектура
Первоначальный белокаменный собор был построен великим князем Андреем Боголюбским в 1158-1160 годах. Уже в 1161 году собор был расписан. Согласно...
-
Киевское строительство - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Новый этап развития зодчества Киевской Руси связан со строительством Ярослава Мудрого в Киеве в конце 30-х - начале 50-х годов ХI века. (Определяющим...
-
Строительство XI века на Руси - Строительство времен Ярослава Мудрого. Спасский собор в Чернигове
Каменное строительство на Руси началось в конце X столетия. В конце XI - начале XII в. мы встречаем уже полностью сложившийся тип храма, получивший...
-
Введение, Устройство и символика православных храмов и их частей - Архитектура псковских храмов
"Разруха прошлых лет коснулась всей России. И мы до сих пор встречаемся с ней, до сих пор видим наши святыни лежащими в развалинах. Слава Богу, что мы...
Архітектура козацької доби