Виконання кольорової вапняно-піщаної штукатурки - Штукатурення фасадів

Декоративна штукатурка складається з таких шарів: підготовчого, котрий виконується звичайним розчином, і опоряджувального, який виконують декоративним кольоровим розчином. Товщина декоративного шару штукатурки залежить від вибраного виду опорядження і зернистості заповнювачів, що входять до складу розчину. Товщина накривного декоративного шару може бути від 6 до 25 мм, а то й більше.

На підготовлену поверхню фасаду в необхідній послідовності наносять підготовчий шар штукатурки і розрівнюють його. Після цього на всій поверхні, користуючись подряпкою, надряпують хвилеподібні горизонтальні або похилі взаємно перпендикулярні борозни глибиною до 5 мм на відстані 20-30 мм одна від одної. Це робиться для кращого зчеплення грунту з накривним опоряджувальним шаром. Через 2-3 год. всю поверхню змочують водою. Коли розчин повністю затвердне, поверхню поливають струменем води зі шланга по 3-5 разів на добу, протягом 5-7 днів. Коли підготовчий шар штукатурки витримано потрібний строк, можна наносити декоративний розчин. Штукатурять фасад попередньо вибраними ділянками так, щоб ділянка знаходилась у межах вертикальних і горизонтальних архітектурних елементів фасаду. Така ділянка має бути поштукатурена за один прийом. Це робиться для того, щоб на місцях стику не було вертикальних або горизонтальних смуг від кольорової води з розчину, яка буде заходити на вже висохлу ділянку поверхні, зафарбовуючи її.

Декоративний шар штукатурки наносять у 2-3 прийоми, залежно від його товщини, за допомогою звичайної штукатурної кельми або лопаток. Спочатку наносять перший декоративний шар оббризку, який не розрівнюють, а витримують 1-2 год., щоб він частково затужавів. Після цього наносять наступні шари розчину, які розрівнюють і ущільнюють півтерками або правилами. Якщо декоративна штукатурка має бути рівною, то поштукатурену поверхню затирають терками або згладжують гладилками. Для надання штукатурці міцності поверхню протягом 6-8 днів змочують водою.

шар штукатурки, підготовлений для нанесення накривного декоративного шару

Рис. 8. Шар штукатурки, підготовлений для нанесення накривного декоративного шару

Для створення рисунка або рельєфної фактури, схожої на камінь, зовнішній шар кольорової вапняно-піщаної штукатурки обробляють у пластичному чи напівтвердому стані або наносять набризк.

Для створення рисунка опоряджувальний шар штукатурки зразу ж після його нанесення і розрівнювання, тобто коли розчин знаходиться ще у пластичному стані, обробляють рельєфними валиками або штампами. Працюючи з валиком, До поверхні прикладають рейку або півтерок і пересувають валик вздовж них, як по напрямній. При цьому необхідно слідкувати за тим, щоб тиск на валик весь час був однаковим. Обробляючи поверхню штамповками, на ній здебільшого виконують рисунок у вигляді рельєфного фриза. Якщо штамповка не має певного рисунка, то нею можна оздобити всю поверхню під рельєфний камінь. Щоб валики і штамповки під час роботи не забивались розчином, їх періодично змащують мильною водою, гасово-стеариновою сумішшю тощо.

Коли опоряджувальний шар декоративної штукатурки частково затвердне, його можна циклювати, тобто надряпувати циклями. Після циклювання опоряджена поверхня набирає шорсткості або штрихової фактури і стає подібною до природного каменю. Крім того, опоряджена таким чином поверхня стає блискучою за рахунок того, що зерна кварцевого піску і слюди під час циклювання очищаються від плівки цементу і їхній блиск відновлюється. Цю роботу можна виконувати на всій поверхні або на окремих її ділянках, котрі розбивають на камені. Кожен прямокутник каменю циклюють окремо, пересуваючи циклю на сумісних каменях у взаємно перпендикулярних напрямках.

поверхня розбита на камені і опорядженна циклями

Рис. 10. Поверхня розбита на камені і опорядженна циклями

І нарешті, найбільш поширений спосіб оздоблення кольорової вапняно-піщаної штукатурки це набризк. Набризк можна виконувати з віника, жорсткої малярної чи щетинної одежної щітки, через сітку. Набризком можна опорядити поверхню, поштукатурену не тільки кольоровим, а й звичайним розчином.

При набризку на опоряджувальний шар штукатурки наносять кольоровий розчин у вигляді бризок. Розчин для набризку має бути більшої рухомості. Виконуючи набризк, віник або щітку змочують у розчині і, наблизившись до поверхні, ударяють ними по металевій або дерев'яній паличці. При цьому на поверхні створюється своєрідна рельєфна фактура, так звана "шуба". Під час роботи паличку слід весь час тримати на однаковій відстані від поверхні і набризкувати суміш однаковими рухами щітки. Глибина рельєфу набризку залежить від густоти розчину: чим густіше розчин, тим рельєф фактури буде глибшим, грубішим і навпаки.

Виконуючи набризк з одежної щітки, її змочують у розчині, наближують до поверхні і проводять по ній дерев'яну паличку рухом на себе. При цьому пружна волосінь щітки буде відкидати краплини розчину на поверхню. У процесі роботи щітку необхідно весь час тримати на однаковій відстані від поверхні.

Для набризкування розчину можна використати сітку, через яку його накидають кельмою. Розмір отворів сітки вибирають залежно від вибраної грубини фактури. Чим більший розмір отворів сітки, тим грубіша фактура буде створюватись на поверхні. Сітку здебільшого застосовують з розмірами отворів від 2,5x2,5 до 10*10 мм. Накидають розчин через сітку рівномірними рухами лопатки з сокола або безпосередньо з ящика.

Набризкувати розчин на поверхню можна механізованим способом, користуючись пневматичною форсункою. У цьому випадку форсунку слід спочатку відрегулювати так, щоб на поверхні створювалась фактура така, яка нам потрібна. Застосування форсунок для набризку прискорює роботу і можливе лише при великих обсягах робіт.

Похожие статьи




Виконання кольорової вапняно-піщаної штукатурки - Штукатурення фасадів

Предыдущая | Следующая