Історія існування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську

За часів свого існування собору довелося пережити чимало. Так, 1830 року відбувся ремонт, а 1887 року його було перекладено за старими зразками, але з деякими змінами. Після встановлення радянської влади собор було закрито, а відкрили його німці в 1942 році. 1963 року його було знову закрито, а остаточно відкрито лише в 1988.

Саме Свято-Троїцький собор у Новомосковську є прототипом собору з відомого роману "Собор" Олеся Гончара. Його внесено до державного реєстру культурної національної спадщини, а також визнано ЮНЕСКО як культурний та історичний пам'ятник Православ'я.

У 1888 році (востаннє) Собор капітально відремонтували, однак, внісши суттєві зміни у його вигляд. Не було збережено нахилу бань до середини, змінено форму бань та арок прорізів, вертикальне шалювання змінене горизонтальним. Наприкінці 19 ст. на території храму було збудовано дерев'яну триярусну дзвіницю з гранованим куполом. Збудована вона у тому ж стилі, що й Собор із годинником на останньому ярусі

За всю свою історію існування Троїцький собор у Новомосковську неодноразово піддавався нападкам і спробам знищення. Вперше це сталося по закінченні 100 років після його відкриття. У 1887 р. над собором нависла серйозна загроза: він був визнаний "старим", вирішено було храм розібрати, а замість нього побудувати новий, цегляний, в офіційному "синодному" стилі. Дослідник запорізької старини Яворницький, який мав підтримку з боку патріотично налаштованої української інтелігенції, енергійно протестував проти цього бездумного рішення. Ці протести у результаті були почуті в Петербурзі. Храм вдалося відстояти. Його розібрали по колоді, замінили вінці, що погнили, заклали в підмурок цегляні опори і зібрали знову.

За часів комунізму в історію собору було вписано немало гірких сторінок. У радянські часи собор використовували як склад. У 1960-х роках цю пам'ятку козацької слави знов намагалися знищити, і знов Бог врятував її. Події тих років і відношення комуністичної влади до культурної спадщини українського народу знайшло своє віддзеркалення на сторінках роману Олеся Гончаря "Собор".

В час розпаду Радянського Союзу Собор повернули церкві. Однак, на початку 21 ст., стан храму був такий, що він міг завалитись у будь-який момент. Одна із бань, наче Пізанська вежа, нахилилась під кутом 22 градуси. Та навряд чи вона б довго так ще стояла, як згадана італійська пам'ятка.

За реконструкцію церкви взялись у 2012 р., провівши перед тим грунтовні її дослідження. Реставратори кажуть, що за 2-2,5 роки вони завершать свою роботу.

Похожие статьи




Історія існування собору - Архітектура Свято-Троїцької церкви у Новомосковську

Предыдущая | Следующая