Структура та показники оцінки трудових ресурсів - Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Трудові ресурси мають кількісну і якісну характеристики.

Вихідною базою для визначення Кількісних характеристик трудових ресурсів країни, регіону або населеного пункту є показники чисельності населення: фактична, прогнозована і середня. Останній показник використовується при оцінці й аналізі демографічних процесів: обчисленні загальних і спеціальних коефіцієнтів народжуваності, смертності, а також коефіцієнтів темпів росту і приросту населення.

Народжуваність і смертність розраховуються на 1000 чоловік населення за наступними формулами:

Де kН, kС - коефіцієнти народжуваності і смертності відповідно;

Н - кількість людей, що народилися за рік;

П - кількість людей, що померли за рік;

ЧСр - середньорічна чисельність населення.

Середньорічна чисельність населення розраховується на середину року як середня арифметична з показників чисельності населення на початок і кінець року або шляхом додавання до початкової кількості населення половини його приросту.

Абсолютний приріст трудових ресурсів визначається як різниця між чисельністю трудових ресурсів на початок і кінець року з урахуванням сальдо міграції.

Природний приріст трудових ресурсів - це різниця між кількістю людей працездатного віку, працюючих пенсіонерів та підлітків (до 16 років) і кількістю людей, що виходять за межі працездатного віку, а також людей, що померли або отримали інвалідність у працездатному віці.

Темп зростання трудових ресурсів - це відношення двох послідовних рівнів ряду динаміки чисельності трудових ресурсів.

Темп приросту трудових ресурсів - це відношення абсолютної величини відповідного приросту до чисельності трудових ресурсів на початок періоду, для якого обчислюється показник.

Якісний склад трудових ресурсів характеризується освітнім рівнем і рівнем професійної підготовки, при аналізі й оцінці яких враховується цілий комплекс показників: професійно-кваліфікаційна структура, питома вага працівників за всіма видами діяльності, рівень кваліфікації за окремими статево-віковими групами і ін.

Освітній рівень Виступає невід'ємною частиною культурного рівня і необхідною передумовою формування кадрового потенціалу країни.

Для характеристики освітньої структури трудових ресурсів використовуються наступні показники:

Кількість осіб, що мають той чи інший рівень освіти та відносяться до трудових ресурсів в розрахунку на 1000 осіб тієї ж категорії;

Кількість осіб, що мають той чи інший рівень освіти та відносяться до трудових ресурсів в розрахунку на 1000 зайнятих осіб.

Професійно-кваліфікаційна структура кадрів складається під впливом професійного і кваліфікаційного поділу праці. При цьому під Професією мається на увазі особливий вид трудової діяльності, що вимагає певних теоретичних знань і практичних навичок, а під спеціальністю -- вид діяльності в межах професії, що має специфічні особливості і потребує від працівників додаткових спеціальних знань і навичок.

Спеціальність визначає вид трудової діяльності в рамках однієї і тієї ж професії.

Працівники кожної професії і спеціальності розрізняються рівнем Кваліфікації, тобто ступенем оволодіння тією або іншою роботою.

Варто помітити, що як кількісна, так і якісна характеристики трудових ресурсів являють собою вихідну інформацію для здійснення управління трудовими ресурсами.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП) і міжнародних конференцій статистиків праці все населення поділяється на економічно активне й економічно неактивне.

Економічно активне населення -- це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.

Економічно неактивне населення -- це та частина населення, яка не входить до складу ресурсів праці. До них належать:

Учні, студенти, курсанти, які навчаються в денних навчальних закладах;

Особи, які одержують пенсію за віком або на пільгових умовах;

Особи, які одержують пенсію у зв'язку з інвалідністю;

Особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;

Особи, які не можуть знайти роботу, припинили її пошук, вичерпавши всі можливості, проте вони можуть і готові працювати;

Інші особи, яким немає необхідності працювати незалежно від джерела доходу.

Похожие статьи




Структура та показники оцінки трудових ресурсів - Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства

Предыдущая | Следующая