Розподіл навантаження у менеджерів - Середовище діяльності менеджерів
В сучасному менеджменті вирізняють три рівні управління: інституційний, адміністративний і технічний. Цим рівням відповідають менеджери трьох ланок: вищої, середньої та низової.
Менеджери вищого рівня становлять порівняно малу групу виконавців, які керують цілими організаціями. Посади, передбачені в цій групі: президент, віце-президент і виконавчий директор. Менеджери цього рівня визначають мету організації, загальну стратегію і політику її діяльності. Вони також офіційно представляють організацію, зустрічаючись з урядовцями, керівниками інших організацій тощо. Менеджери вищого рівня ухвалюють такі рішення, як злиття з іншими компаніями, інвестиції в дослідження й розробки, входження або виходу з різних ринків, будівництво нових підприємств і придбання обладнання.
Менеджери середнього рівня є найбільшою групою менеджерів у більшості організацій. Звичайні посади менеджерів середнього рівня - виробничий менеджер, операційний менеджер і керівник підрозділу. Менеджери середнього рівня відповідають за впровадження політики і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також координацію та нагляд за діяльністю менеджерів нижчого рівня.
Менеджери нижчого рівня координують і наглядають за діяльністю безпосередніх виконавців. Звичайні посади менеджерів нижчого рівня - майстер, координатор та керівник офісу. На противагу менеджерам вищого й середнього рівнів, менеджери нижчого рівня зазвичай проводять значну частину свого часу, наглядаючи за роботою підлеглих.
Менеджери, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах організації. Менеджери з маркетингу працюють у сфері, пов'язаній із функцією маркетингу. Менеджери також відповідальні за такі види діяльності, як бухгалтерський облік, менеджмент руху готівки та інвестицій.
Діяльність операційних менеджерів пов'язана зі створенням і керуванням виробничими системами, що виготовляють товари та послуги. Зазвичай, обов'язки операційних менеджерів - виробничий контроль, контроль матеріальних запасів, контроль за якістю, заводським обладнанням і місцем розташування підприємства.
Менеджери людських ресурсів відповідальні за наймання та підвищення кваліфікації працівників. їх залучають до планування людських ресурсів, добору працівників, навчання й підвищення кваліфікації, вирішення питань оплати праці та системи доплат, формування систем оцінки й звільнення недисциплінованих і некомпетентних працівників.
Загальні менеджери не пов'язані з якимись певними спеціальностями менеджменту.
Адміністративні менеджери повинні бути обізнані з усіма функціональними сферами менеджменту, а не спеціалізуватися в якійсь одній галузі.
З огляду на складність, притаманну професії менеджера, постає слушне запитання: менеджмент є наукою, чи, скоріше, мистецтвом? Фактично результативний менеджмент - це поєднання науки й мистецтва. Успішні виконавці визнають важливість комбінування науки та мистецтва менеджменту, коли практикують своє ремесло.
Наука менеджменту. Багато проблем і суперечливих питань менеджменту можна вирішити раціональним, логічним, об'єктивним і систематизованим способами. Менеджери можуть збирати дані, факти та об'єктивну інформацію, використовувати математичні моделі й технічні прийоми ухвалення рішень для досягання правильних вирішень.
Мистецтво менеджменту. Хоча менеджери можуть намагатися, наскільки це можливо, бути науковцями, вони часто повинні вирішувати проблеми на підставі інтуїції, досвіду, інтелекту та особистої проникливості. Покладаючись на концептуальні, міжособові й комунікаційні навики, менеджер змушений вибирати між різними варіантами дій, що мають однаково привабливий вигляд. Тому менеджери повинні поєднувати елементи інтуїції та особистої проникливості з підтвердженими даними та об'єктивними фактами.
Які фактори необхідно задіяти в першу чергу, щоб підвищити ефективність праці даної категорії працівників?
По-перше, необхідно відзначити, що резервів цих цілком достатньо, насамперед вони породжені помилками в кадровій політиці, що не сприяла в минулому й тим більше в цей час високоефективної діяльності господарських органів керування.
По-друге, при підготовці кадрів фахівців й їхньому розміщенню в главу кута бралася винятково ідейно-теоретична підготовка й політична зрілість фахівця, а не професійна підготовка: гарні знання в області організації виробництва, керування, економіки, науки, техніки, технології.
По-третє, наочно виявилися застійні явища в кадровій політиці, насамперед у тім, що керівні пости у виробничо-господарській діяльності займала винятково партноменклатура, представників якої протягом тривалого часу пересаджували з одного крісла в інше, дотримуючись принципу: "це надійна людина й завжди підтримує думку партії". Такий підхід не сприяв припливу нових чинностей молоді й новому мисленню.
По-четверте, засилля партноменклатури, відсутність професійної підготовки, незнання соціально-економічних процесів, що відбуваються в трудових колективах, знижувало вимогливість і відповідальність за доручену справу, всі нововведення, що надходять від інженерно-управлінських працівників знизу зустрічалися в багнети й заморожувалися на тривалий час. Все це безсумнівно знижувало творчу й соціальну активність УП.
Саме цими обставинами можна пояснити той факт, що за останні роки різко впала престижність інженерної праці, знизилися його ефективність, соціальна активність значної частини УП, темпи науково-технічного прогресу.
Ефективність управлінської праці рік у рік, з п'ятиліття в п'ятиліття знижувалася під впливом недостатньої уваги до цієї проблеми з боку держави й відсутності відповідної мотиваційної системи праці. Діяв переважно один принцип "всім сестрам по сергах", незалежно від кількості і якості вкладеної праці.
Такий принцип стимулювання привів до тому, як показали результати соціологічного опитування інженерного корпуса підприємств Алтайського краю, що творча активність однієї третини обстежених не перевищує 35%. До 80% УП на окремих підприємствах не приймають участі у винахідництві й раціоналізації, 63% обстежених твердо переконані, що резерви їхньої праці, їхній творчий потенціал недовикористаються, 34% незнайомі з передовим вітчизняним, а 54% - c закордонним досвідом у своїй галузі науки й техніки. Та і як вони могли використатися з високим КПД, якщо питома вага витрат робочого часу на виконання основних функцій не перевищував 50%?
За останні десятиліття різко загострилися протиріччя в характері й змісті інженерної праці, які з'явилися також слідством недосконалості керування народногосподарським комплексом взагалі й інженерно-управлінською працею зокрема.
Суть цих протиріч зводиться до наступних положень:
По-перше, зложилися протиріччя між колективною за формою й індивідуальної по змісту організацією праці, тобто перевага колективних форм організації інженерної праці (ми не заперечуємо її ефективності) ставило певні перешкоди до розвитку творчого потенціалу тих інженерів, які продовжували трудитися індивідуально (хоча це було рідким явищем), і приводило на практиці до їхньої ізоляції;
По-друге, виявилися протиріччя між високими темпами росту чисельності інженерно-управлінського персоналу й нераціональним використанням інженерного потенціалу, що привело до недовикористання творчого потенціалу значної їхньої частини й необхідності виконання робіт більше низької кваліфікації, коли як на управлінських посадах перебували працівники, що взагалі не мають ні вищого, ні середньоспеціального утворення, чисельність яких досягала в окремі роки 8 млн. чіл. (СРСР);
По-третє, виникли протиріччя між високими темпами росту заробітної плати робітників і винятково повільними темпами росту заробітної плати інженерно-управлінських працівників. Парадоксально, але є очевидним, що на більшості обстежених підприємств заробітна плата робітників значно перевищувала заробітну плату інженерного корпуса, що саме по собі є порочним у практиці оплати праці, з огляду на накопичений закордонний досвід, де висококваліфікована праця інженера завжди оплачується вище;
По-четверте, як показали результати дослідження, ці протиріччя торкнулися й такої проблеми, що геть-чисто заперечувалася діючою системою, тому що визнавалося тільки те, що не суперечило ідеології: всі що відбувається в країні повинне носити тільки позитивний аспект, тобто соціальна й творча активність інженерних працівників неодмінно повинна рости, тоді як насправді ця тенденція вже мала діаметрально протилежну тенденцію, і соціальна й творча активність значної частини УП неухильно знижувалася;
По-п'яте, загострилися протиріччя між загальною системою керування працею в масштабі країни й відсутністю системи й механізму керування інженерно-управлінською працею по всій ієрархії керування від верху до низу;
По-шосте, протиріччя ці сталі проявлятися між реально виконуваними й суспільно необхідними функціональними обов'язками;
По-сьоме, виникли протиріччя між непорушними протягом багатьох років традиційними формами організації праці й появою об'єктивно необхідних нових нестандартних форм організації й стимулювання праці (див. табл.1).
У дослідженні показано, що соціально-економічні проблеми праці УП, будучи складовій частиною проблем громадської організації праці, породжуються системою виробничих відносин, характерних для сучасного етапу розвитку продуктивних чинностей.
Таблиця 1
Класифікація колективних форм організації праці інженерно-управлінських працівників
Класифікаційні ознаки |
Різновиду колективних форм організації праці |
1 |
2 |
Організаційні | |
Форми поділу й кооперації праці УП: Професійне |
Бригади: комплексні; спеціалізовані; творчі; колективний підряд; технологічні ланцюжки; тимчасові наукові підрозділи; програмно-цільові групи (бригади) |
Функціональне |
Об'єднання тільки УП; об'єднання УП і робітників |
Кваліфікаційне |
Об'єднання тільки інженерів; об'єднання інженерів, техніків й інших працівників |
Складність виконання робіт |
Відповідність або невідповідність кваліфікації працівника отриманому утворенню |
Чисельний склад |
Колективи: нечисленні (5-10 чіл); середньої чисельності (10-15 чіл); великі (15-100 чіл). |
Економічні | |
Наявність госпрозрахунку в підрядному колективі, бригаді |
Частковий госпрозрахунок; Повний госпрозрахунок |
Форми й системи оплати праці |
Акордно-преміальна; непрямо-відрядна; відрядно-преміальна; почасово-нормативна |
Джерела економії для встановлення доплат |
Хвороба; оплачувані відпустки; навчальні відпустки із частковою оплатою; відпустки без збереження змісту; фонд на вакантні посади; скорочення чисельності в порівнянні з нормативним |
Технічні | |
Механізація й автоматизація праці УП |
Робота виконується вручну; із застосуванням малої обчислювальної техніки; на автоматизованих робочих місцях |
Технологічні | |
Технологічний поділ і кооперація праці |
Виконання окремих конструкторських і технологічних розробок; виконання комплексу робіт від конструювання до впровадження й виготовлення машин, устаткування |
Тривалість технологічного циклу виконання планового обсягу робіт |
Цикл робіт з наступної тривалістю: тиждень, декада, місяць, квартал, півріччя, рік, п'ятирічка, більше тривалий період |
Сталість чисельного складу за часом |
Постійний колектив; змінний склад залежно від обсягу й складності робіт |
Характер роботи |
Постійний; спорадический |
Структура колективу |
Двох-, трьох-, чотириланцюгові; об'єднуючі кілька бригад |
Ступінь безперервності виконуваних робіт |
Обслуговування виробництва: безперервного; експериментального; перериваного |
Специфіка й характер виконуваних робіт і функцій |
Проектування; налагодження; впровадження конструкторських і технологічних розробок (машинобудівне, металургійне, хімічне й інше виробництва) |
Соціальні | |
Рівень інтегративності й соціально-психологічної сумісності в колективі |
Високий, суспільно-нормальний і низький рівні погодженості колективних дій при виконанні робіт |
Рівень керування й самоврядування соціальними процесами |
Високий, суспільно-нормальний і низький рівні соціальної й творчої активності |
Викликані до життя науково-технічною революцією, людино-машинні технологічні системи пред'являють усе більше високі вимоги до утворення, кваліфікації й надійності працівників. На думку академіка Т. И. Заславской, мотивація й конкретні способи поводження людини в процесі праці, у рамках відносин розподілу, а потім реалізації доходів і споживання утворять зараз свого роду "сонячне сплетення" - центр соціально-економічних проблем нашого суспільства.
Таким чином, соціально-економічні проблеми праці УП вимагають свого рішення як на даному етапі розвитку економіки, так й у перспективі. Вони являють собою сукупність елементів, що зложилися ситуацій в організації праці, викликаних як об'єктивними, так і суб'єктивними умовами, впливом розвитку продуктивних чинностей і виробничих відносин, рішення яких залежить від приведення в дію соціально-економічних факторів - комплексу соціально-економічних заходів, спрямованих на вдосконалювання й раціональне використання особистого фактору виробництва, підвищення його соціальної відповідальності, трудової, творчої активності, дисциплінованості, задоволеності працею. У цих цілях треба негайно пустити в хід соціально-економічні резерви інженерної праці, його творчого потенціалу, трудової й ділової активності, кваліфікації, працездатності, дисциплінованості, задоволеності працею, інтегрованості інженерних колективів.
Похожие статьи
-
Дослідження трудової діяльності менеджерів за допомогою фотографії робочого часу
Мета роботи: вивчити трудові процеси менеджерів різних рівнів управління і розробити рекомендації з удосконалення функціональних обов'язків управлінців....
-
Структура управління ПОП "Тернопільське" являє собою упорядковану сукупність взаємопов'язаних елементів системи, що визначає поділ праці і службових...
-
Розробка і впровадження операційної системи, включаючи розробку операційного (адміністративно-державного) процесу, рішення про Місцеположення необхідних...
-
Базова характеристика туристського підприємства Туристська фірма "Ленд - Тревел" - є одним з туроператорів України, також займається турагенською...
-
При проходженні практики мені було надано дуже багато інформації, але саму основну, яку я використовував була надана мені зі статуту підприємства,...
-
Поведінковий підхід заснований на висновках, зроблених на базі спостережень образів лідерської поведінки, тобто дій лідерів, а не успадкованих ними рис....
-
Висновки - Складові інноваційної діяльності
Інноваційний венчурний інтелектуальний Всю сукупність процесів і явищ, що відбуваються на підприємствах різних галузей народного господарства, можна...
-
Висновки - Аналіз діяльності Центрального державного електронного архіву України
Впровадження системи електронних документів варто здійснювати поступово, починаючи з найбільш важливої ланки документообігу: опису, автоматизація якого...
-
Сутність зовнішньоекономічної діяльності підприємств Економічні перетворення, які відбуваються в Україні, мають на меті поступову інтеграцію українських...
-
Оцінка ефективності інноваційної діяльності повинна здійснюватися за певною методикою. Для формування цієї методики необхідно провести аналіз існуючих в...
-
Сутність діагностики інноваційної діяльності підприємства Найважливішими задачами управління інноваційним процесом є розробка і реалізація інноваційної...
-
Вступ, Складові інноваційної діяльності - Складові інноваційної діяльності
Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні...
-
Аналіз трудових ресурсів на підприємстві - Аналіз господарської діяльності підприємств
Трудові ресурси - це штатні кваліфіковані працівники з певною професійною підготовкою, які мають спеціальні знання, трудові навички чи досвід роботи у...
-
Аналіз виробничих потужностей підприємства Виробництво (операційна підсистема) - це складова внутрішнього середовища підприємства, яка призначена...
-
Веселівське міжрайонне управління водним господарством було засновано в 70-х роках з метою зрошення земель - підведення води на поля для штучного...
-
Виробничо-ресурсний потенціал і аналіз основних показників господарської діяльності ПП"Уманська швейна фабрика" функціонує за рахунок імпортної сировини,...
-
Ефективність управлінської праці - соціально-економічна категорія, що характеризує рівень результативності управлінської діяльності щодо реалізації мети...
-
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА - Аналіз діяльності гірничо-збагачувального комбінату
1. Шовкун И. А. Финансовый потенциал технологического воспроизводства в перерабатывающей промышленности в регионах Украины [Текст] / И. А. Шовкун //...
-
Техніко-економічна характеристика підприємства - Аналіз діяльності гірничо-збагачувального комбінату
Центральний ГЗК - єдине підприємство в Україні, котре одночасно використовує відкритий та підземний способи видобутку руди. Включає в себе 6 основних та...
-
Успішність діяльності готельної індустрії на ринку визначається рівнем її конкурентоспроможності, що багато в чому залежить від стратегії підприємства...
-
Систематизація вимог до БД Однією з основних цілей даного звіту є придбання практичних навичок у проектуванні баз даних для зберігання й обробки...
-
Виробнича діяльність гірничо-збагачувального комбінату Функціонування гірничо-збагачувальних комбінатів безпосередньо прив'язано до мінерально-сировинних...
-
Формування майна організації - Аналіз діяльності гірничо-збагачувального комбінату
ПАТ "ЦГЗК" здійснює свою діяльність на основі власного майна та/або майна, що знаходиться у користуванні підприємства. Товариство має приватну форму...
-
Органи управління товариства Згідно Статуту ПАТ "ЦГЗК" органами управління товариства являються - Загальні збори акціонерів - вищий орган Товариства; -...
-
Галузеві особливості - Аналіз діяльності гірничо-збагачувального комбінату
Формування гірничо-металургійного комплексу відбувається в складних умовах трансформації економічних відносин, визначення реальних потреб продукції...
-
Створення форм та звіту - Аналіз діяльності гірничо-збагачувального комбінату
Форма -- це об'єкт БД, призначений для введення і відображення інформації. Форми дозволяють виконати перевірку коректності даних при введенні, проводити...
-
В умовах розвитку ринкових відносин, поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення...
-
Дослідження шляхів підвищення ефективності управління виробничою діяльності підприємства
Вступ Постановка проблеми . Розвиток ринкової економіки в Україні вимагає впровадження керованого організаційно-економічного механізму, що дасть...
-
Організаційна діяльність менеджера передбачає перш за все самоорганізацію його дій. Він повинен сам повністю показувати зразок виконавчої дисципліни і...
-
Оцінювання поточного рівня інноваційного потенціалу підприємства за допомогою методу експертного опитування Одним з підходів до оцінювання поточного...
-
Аналіз господарської діяльності підприємства ПАТ "Київська фабрика технічних паперів" ПАТ "Київська фабрика технічних паперів" ("КФТП") є публічним...
-
При підготовці та реалізації управлінських рішень у системі корпоративного податкового менеджменту одним із визначальних факторів виступає також...
-
Досвід діяльності російських концернів, консорціумів та асоціацій у нових умовах господарювання
Пошук ефективних організаційних форм об'єднання компаній продовжується принаймні протягом останнього століття. У світовій практиці склалися різноманітні...
-
Вступ - Створення підприємства й розробка системи керування
Метою даної курсової роботи є створення організації й переслідує наступні аспекти: Ш здійснити вибір сфери діяльності підприємства й зробити її опис із...
-
На відміну від процедури оцінювання поточного рівня інноваційного потенціалу підприємства, яка сперечається насамперед на існуючі на даний момент часу на...
-
2.1 Характеристика Центрального державного електронного архіву України Входження України до єдиного інформаційного простору та інтенсивний розвиток...
-
На підставі аналізу діяльності ПП "ПРИВАТ - ТРАНС" , представленому в розділі 2 дипломної роботи, виявлено, що основними проблемами розвитку ЗЕД...
-
Прогнозування і планування інноваційної діяльності - Інноваційна політика підприємства
Інновація конкурентоспроможність планування прогноз Процес управління інноваціями на підприємстві включає такі основні етапи: Установлення цілей -...
-
Визначення норм праці - Організація виробництва
Призначення та класифікація нормативів праці. Під час нормування праці важливим завданням є забезпечення більш-менш рівної інтенсивності праці на різних...
-
Аналіз трудових процесів і затрат робочого часу - Організація виробництва
Класифікація затрат робочого часу. Трудові процеси відрізняються один від одного не лише змістом, а й часом тривалості. Нормування пов'язане з вивченням...
Розподіл навантаження у менеджерів - Середовище діяльності менеджерів