Причини пасивності працівника та мотивуючі чинники - Сутність процесійних теорій мотивації

Відповідно до "Теорії Y" будь-який співробітник, приходячи на нове місце роботи, хотів би проявити себе і повний інтересу до своєї нової діяльності. Крім того, керівництво зацікавлене в тому, щоб співробітники творчо і з наснагою відносилися до своїх обов'язків. Однак у силу ряду чинників, у тому числі таких як ступеня особистої відповідальності, відношення з начальником, і т. д. у працівника може наступити розчарування у своїй діяльності. Це як правило викликане наступними причинами:[4]

    - надмірне втручання з боку безпосереднього керівника; - відсутність психологічної й організаційної підтримки; - нестача необхідної інформації; - надмірна сухість і нестача уваги керівника до запитів підпорядкованого; - відсутність зворотнього зв'язку, тобто незнання працівником результатів своєї праці; - неефективне рішення керівником службових проблем працівника; - некоректність оцінки працівника керівником;

Ці чинники викликають у рядового працівника почуття приниженості. Підривається почуття гордості, впевненості в собі, у стабільності свого службового положення і можливості подальшого просування.

Одержання нового місця роботи, а так само зміна звичних умов діяльності стимулює працівника, викликає в ньому бажання проявити себе з кращої сторони. Не отримавши можливості відчути себе необхідним, самостійним працівником, якому довіряють і який шанують, він розчаровується у своїй роботі.

При цьому, навіть просто з економічної точки зору, люди є надзвичайно дорогим ресурсом, а, отже, повинні використовуватися з максимальною ефективністю. Керівник так само зобов'язаний розуміти що отут існує і моральний чинник.

Ідеальна робота повинна:

Мати цілісність, тобто приводити до визначеного результату.

Оцінюватися службовцями як важлива і що заслуговує бути виконаною.

Давати можливість що служить приймати рішення, необхідні для її виконання, тобто повинна бути автономія (у встановлених межах). Або як варіант - групова автономія.

Забезпечувати зворотну зв'язок із працівником, оцінюватися в залежності від ефективності його праці.

Приносити справедливе з погляду працівника винагорода.

Робота, що задовольняє всім описаним чинникам внутрішнього мотивування працівників, забезпечує хорошу якість виконання завдання, приносить задоволення. Вона створює відчуття особистого внеску в що випускається продукцію або що робляться послуги, дає працівникам почуття співпричетності.

Тільки така робота дає можливість людині до самовираження, закладена в його соціальності.[7]

Похожие статьи




Причини пасивності працівника та мотивуючі чинники - Сутність процесійних теорій мотивації

Предыдущая | Следующая