Правове забезпечення господарської діяльності - Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ВАТ Роменський молочний комбінат)

Однією з умов функціонування ринкових відносин є правове забезпечення господарської діяльності, яке включає в себе створення системи нормативних актів (у формі законів), що визначають правовий статус суб'єктів господарювання.

У сфері економіки виникають і функціонують різноманітні відносини, пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

У народному господарстві складаються управлінські відносини між державними органами і підприємствами. Ці відносини регулюються адміністративним правом.

У господарстві (як галузі народного Господарства) застосовується наймана праця робітників і службовців. Відносини щодо організації її застосування, оплата праці, праці і відпочинку, гарантії і компенсації, дисциплінарна відповідальність - все це регулює трудове право (КЗпП і Правила внутрішнього трудового розпорядку).

Господарюючі суб'єкти користуються природними ресурсами, такі відносини природокористування регулюються слідуючими галузями права: земельне, водне, лісове, економічне, а саме: Земельний Кодекс України, Закони України: "Про оренду землі", "Про власність", "Про плату за землю" та іншими."

Оскільки на підприємстві використовуються кошти, отримані від виробничої та збутової діяльності, сплачуються податки, то підприємство є суб'єктом фінансових правовідносин і регулюються вони слідуючими нормативно-правовими документами: Закони України: "Про господарські товариства", "Про податок на прибуток", "Про банки і банківську діяльність".

Першочерговим завданням правового забезпечення сільськогосподарського підприємства полягає в забезпеченні юридичними особами реалізації оптимального правового становища всіх учасників агарних правовідносин, регулювання всіх договірних відносин, сприяння раціональному використанню землі, водних і інших ресурсів, забезпечення трудової дисципліни господарства, посилення схоронності майна і коштів та ще багато інших.

Взагалі господарства, підприємства, організації здійснюють свою діяльність на підставі таких документів як: Конституція України, Закон України " Про господарські товариства", Закон України "Про власність", господарського кодексу, Статуту господарства, установчих документів та інших нормативно - правових актів.

Статутом визначається: склад засновників, найменування і місцезнаходження господарства, організації, мета та предмет діяльності, юридичний статус, засновники (учасники), статутний фонд, органи управління, порядок розподілу прибутків та покриття витрат, права та обов'язки, майнова відповідальність членів, облік та звітність господарства, організації, порядок внесення змін до статуту, порядок припинення діяльності господарства, організації.

Правове забезпечення та юридичне обслуговування на будь-яких підприємствах повинно здійснюватися грамотними юристами. Високий професіоналізм є необхідним при підготовці ділових паперів, листів у різні інстанції, позовних заяв, відповідей та пояснень щодо претензії та ін.

Взагалі юрист має контролювати діяльність господарства у розрізі існуючого законодавства, слідкувати за його змінами, перевіряти правильність оформлення документів; займається всім, що стосується правової роботи по забезпеченню належного згідно з законом управління та правового функціонування господарства (організації).

Юрист представляє інтереси господарства (організації) в усіх інстанціях суді, а також інших державних і громадських організаціях у процесі розгляду правових питань; очолює роботу з аналізу і узагальнення розгляду претензій, судових і господарських справ, а також практики укладання і виконання договорів.

Право України регулює майнові господарські та інші відносини господарських суб'єктів з їх контрагентами завдяки застосуванню одного з основних нормативно-правових категорій - господарський договір.

Господарські договори в Україні регулюються: а) загальними статтями Цивільного кодексу про зобов'язання, що випливають із договорів; б) спеціальними статтями Цивільного кодексу про майнові відносини між суб'єктами (підприємствами, установами, організаціями). Це, зокрема, відносини: стосовно поставок продукції (товарів); закупівлі сільськогосподарської продукції у товаровиробників, капітального будівництва; перевезення вантажів та ін.

Отже господарський договір - це майнова угода господарюючого суб'єкта з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності: при виробництві і реалізації продукції, викання робіт, надання послуг.

При відсутності можливості організувати власну юридичну службу в господарстві (організації), практикується залучення юриста лише на термін здійснення якоїсь" господарської операції, складання угоди чи оформлення документів, тобто залучати лише при необхідності Хоча такий спосіб не дає можливості повністю і ефективно здійснювати контроль з боку правової діяльності. Тому що він не може постійно слідкувати за дотримання всіх необхідних правил та нормативів при здійсненні господарської діяльності, а також забезпечувати необхідною інформацією про чинне законодавство, організовувати роботу з ознайомленням посадових осіб товариства з нормативними актами, які стосуються їх діяльності; забезпечувати надання правової допомоги працівникам товариства в повному обсязі.

Похожие статьи




Правове забезпечення господарської діяльності - Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства (на прикладі ВАТ Роменський молочний комбінат)

Предыдущая | Следующая