Інтенсивність паління серед осіб з репродуктивними негараздами - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Вплив паління на виникнення репродуктивних втрат проаналізовано за кількістю цигарок, яку жінка та чоловік випалювали за добу (рис. 3.5 та 3.6), тривалістю паління (рис. 3.7 та 3.8), а також за фактом, чи палило подружжя під час вагітності. При цьому розглядали дані за 1999-2000 та 2009-2012 рр.

Інтенсивність паління визначалась кількістю цигарок, випалених протягом доби: 1-5, 6-10, 11-20 та більше 20.

При аналізі кількості цигарок, які випалила жінка, показано, що (5,88±2,55)% у 1999-2000 рр. та (7,14±4,87)% у 2009-2012 рр. жінок з СВ в анамнезі випалювали 11-20 цигарок щодобово. У групі жінок, де народилася здорова дитина чи дитина з ВВР були відсутні жінки, що палили з такою інтенсивністю, тоді як серед жінок з безплідністю випалювали 11-20 цигарок (1,72±1,71)% (рис. 3.5).

За середньою кількістю випалених цигарок жінки з різними репродуктивними втратами не відрізнялися від тих, у кого народилася здорова дитина (табл. 3.14).

Таблиця 3.14. Середня кількість випалених цигарок жінками з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., штук

Період, роки

Жінки з

Безплідністю

Самовільним викиднем

Народженою дитиною

З вадою

Здоровою

1999-2003

4,90±0,43

5,44±0,47

3,05±0,71

2,67±1,29

2009-2012

6,29±1,48

5,60±0,81

3,75±1,25

7,29±2,71

Р, різниця між періодами

0,40

0,87

0,64

0,16

Щодо чоловіків, то у 1999-2000 рр. відмічено більшу інтенсивність паління чоловіків з реєстру ВВР та безплідності порівняно з контрольною групою, яка виражалася більшою часткою чоловіків, які випалювали 11-20 цигарок на добу ((46,30±3,39)% при р=0,04 та (49,83±2,94)% при р=0,004 порівняно з (35,33±3,70)% у контролі відповідно) за рахунок зменшення частки осіб, які випалювали за добу 6-10 цигарок ((35,19±3,25)% при р=0,03 та (33,91±2,78)% при р=0,01 порівняно з (46,71±3,86)% у контролі відповідно) (рис. 3.6).

За 2009-2012 рр. спостереження відмічена менша інтенсивність паління серед чоловіків контрольної групи порівняно з усіма іншими групами за рахунок більшої частки осіб, які випалювали до 5 цигарок за добу ((33,33±11,11)% порівняно з (7,89±4,37)% у реєстрі ВВР, при р=0,004; (7,69±2,05)% у реєстрі СВ, при р=0,003 та (7,69±5,23)%, у реєстрі безплідності, при р=0,08). Окрім того, у реєстрі ВВР зафіксована більша інтенсивність паління чоловіків - відмічена більша частка чоловіків, які випалювали більше пачки цигарок за добу порівняно з чоловіками контрольного реєстру (0,00 проти (31,58±7,54)%, р=0,02).

За середньою кількістю випалених цигарок чоловіки з контрольної групи також мали найменшу інтенсивність паління порівняно з чоловіками з сімей з репродуктивними втратами (при р<0,05) (табл. 3.15), при цьому зростання інтенсивності паління за середньою кількістю випалених чоловіками цигарок збільшувалося в ряду "народження здорової дитини (контроль) - народження дитини з вродженими вадами розвитку - самовільні викидні - безплідність" (8,48±0,54; 9,92±0,48; 10,26±0,26; 11,92±0,45 цигарок відповідно).

Таблиця 3.15. Середня кількість випалених цигарок чоловіками з сімей з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., штук

Період, роки

Чоловіки з сімей з

Безплідністю

Самовільним викиднем

Народженою дитиною

З вадою

Здоровою

1999-2003

11,92±0,45*

10,26±0,26*

9,92±0,48*

8,48±0,54

2009-2012

12,71±1,14

12,09±0,51

12,71±1,01

10,12±1,40

Р, різниця між періодами

0,52

<0,01

0,02

0,29

Примітка. * - різниця з контрольною групою при р<0,05

розподіл жінок з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за кількістю випалених цигарок, київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

Рис. 3.5. Розподіл жінок з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за кількістю випалених цигарок, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

розподіл чоловіків з сімей з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за кількістю випалених цигарок, київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

Рис. 3.6. Розподіл чоловіків з сімей з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за кількістю випалених цигарок, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

При порівнянні даних, отриманих в різні часові періоди в групі жінок з безплідністю показано зростання інтенсивності їхнього паління. Про це свідчить збільшення частки жінок, які випалювали за добу 6-10 цигарок (зросла з (29,31±5,98) до (83,33±15,21)%, р=0,03) і зменшення частки тих, хто випалював 1-5 цигарок (з (68,97±6,07) до (16,67±15,21)%, р=0,04). В той же час за середньою кількістю випалених цигарок жінки різних груп через 10-річний період не стали палити більше (див. табл. 3.14).

У 2009-2012 рр. порівняно з 1999-2000 рр. серед чоловіків з безплідністю та тих, у кого народилась дитина з ВВР, також відмічено зростання інтенсивності паління: частка чоловіків, які випалювали за добу більше 20 цигарок, збільшилась з (4,50±1,22) до (19,23±7,73)%, р=0,001 та з (1,85±0,92) до (31,58±7,54)%, р<0,001 відповідно). Серед чоловіків, в сім'ях яких народилась здорова дитина, також показане зростання інтенсивності: виявлено збільшення частки осіб, які випалювали 1-5 цигарок на добу (з (14,97±2,76) до (33,33±11,11)%, р=0,10). Проте зафіксоване зменшення частки чоловіків, в сім'ях, яких народилась дитина з ВВР, та які при цьому випалювали 11-20 цигарок на добу - з (46,30±3,39) до (10,53±4,98)%, р<0,001.

За середньою кількістю випалених цигарок також зросла інтенсивність паління серед чоловіків через десятирічний період (див. табл. 3.15). Зокрема, більше стали випалювати цигарок чоловіки, в сімях яких народилася дитина з ВВР - зростання з (9,92±0,48) до (12,71±1,01)%, р=0,02, а також чоловіки, в чиїх дружин був СВ в анамнезі - з (10,26±0,26) до (12,09±0,51)%, р<0,001.

Тривалість паління розглянута в наступній градації: до 1 року, 2-5 років та більше 5 років.

Щодо тривалості паління жінок різниці з контрольною групою не показано в жодному реєстрі з репродуктивними втратами ні у 1999-2000, ні у 2009-2012 рр. (р>0,10) (рис. 3.7).

розподіл жінок з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за тривалістю паління, київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

Рис. 3.7. Розподіл жінок з різними репродуктивними втратами та тих, у кого народилась здорова дитина, за тривалістю паління, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

За 1999-2000 рр. в усіх реєстрах з порушеннями репродуктивної функції відмічено більший стаж паління серед чоловіків, які палили порівняно з чоловіками, які палили і в сім'ях яких народилася здорова дитина (рис. 3.8). Це виражалося у:

- більшій частці чоловіків, які палили більше 5 років - (50,67±3,33) порівняно з (61,57±2,97)% при р=0,02 - для реєстру ВВР; (71,09±1,69)% при р<0,001 - для реєстру СВ та (77,81±2,26)% при р<0,001 - для реєстру безплідності;

розподіл чоловіків з сімей з різними репродуктивними розладами та тих, у кого народилась здорова дитина, за тривалістю паління, київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

Рис. 3.8. Розподіл чоловіків з сімей з різними репродуктивними розладами та тих, у кого народилась здорова дитина, за тривалістю паління, Київська область, 1999-2000 і 2009-2012 рр., %

- меншій частці чоловіків, які палили 2-5 років - (48,44±3,33)% порівняно з (36,19±2,94)% при р=0,01 - для реєстру ВВР, (27,11±1,65)% при р<0,001 - для реєстру СВ та (21,30±2,23)% при р<0,001 - для реєстру безплідності.

За 2009-2012 рр. спостереження тривалість паління чоловіків між реєстрами та порівняно з контрольною групою не відрізнялась, в т. ч. не було відмічено різниці і за середньою тривалістю паління.

При порівнянні тривалості паління з плином часу було показано лише зменшення частки жінок з СВ, які палили менше року - з (15,31±3,64) до 0,00% при р=0,09, та збільшення частки чоловіків з безплідністю, які палили від 2 до 5 років - з (21,30±2,23) до (33,33±9,07)%, р=0,07.

При цьому, якщо виділити частку жінок, чоловіків та подружніх пар (рис. 3.9), які палили під час вагітності, серед усіх осіб, що палили, то достовірно більша частка порівняно з контрольною групою виявлена серед чоловіків, у яких жінки не могли виносити вагітність у 2009-2012 рр. - (88,24±4,51) проти (94,46±1,24)%, р=0,05.

частка обох членів подружньої пари, які обидва палили під час вагітності, серед тих, хто палив до вагітності, київська область, 1999-2000 та 2009-2012 рр

Рис. 3.9. Частка обох членів подружньої пари, які обидва палили під час вагітності, серед тих, хто палив до вагітності, Київська область, 1999-2000 та 2009-2012 рр.

Жінки, які народили дитину з ВВР чи мали СВ в анамнезі частіше палили як до, так і під час самої вагітності порівняно з тими, хто народив здорову дитину. Виявлено більшу порівняно з контрольною групою частку жінок, які палили до та під час вагітності серед усіх жінок:

    - з СВ - (8,73±0,84) проти (2,14±0,71)% у контролі, р - які народили дитину з ВВР - (4,38±0,89) проти (2,14±0,71)%, р=0,09 при палінні до вагітності у 1999-2000 рр., при палінні під час вагітності різниця не виявлена; у 2009-2012 рр. - (14,35±2,43) проти (4,00±1,31)% при р
частка жінок, які палили до та під час вагітності, серед усіх жінок

Рис. 3.10. Частка жінок, які палили до та під час вагітності, серед усіх жінок

Аналіз проведений серед чоловіків, які палили до та під час вагітності своїх дружин, зазначив також їхню більшу частку у сім'ях, де:

    - жінки не могли виносити вагітність - (64,73±1,42) проти (55,48±2,43)% у контролі, р=0,001 при палінні чоловіків до вагітності; (59,26±1,46) проти (50,95±2,44)%, р=0,004 при палінні під час вагітності дружини у 1999-2000 рр. та (51,42±1,94) проти (22,17±2,74)%, р - народилась дитина з ВВР - (47,78±3,51) проти (22,17±2,74)% у контролі, р

При порівнянні обох членів подружньої пари, що палили до та під час вагітності, відмічалася така ж ситуація, як і при врахуванні паління лише однієї жінки до та під час вагітності (рис. 3.12).

частка чоловіків, які палили до та під час вагітності дружин, серед усіх чоловіків

Рис. 3.11. Частка чоловіків, які палили до та під час вагітності дружин, серед усіх чоловіків

частка подружніх пар, які палили до та під час вагітності, серед усіх пар

Рис. 3.12. Частка подружніх пар, які палили до та під час вагітності, серед усіх пар

Щодо ризику виникнення репродуктивних втрат при палінні під час вагітності, то цей чинник підвищував ризик виникнення СВ та народження дитини з ВВР (табл. 3.14).

Таблиця 3.14. Ризик виникнення репродуктивних негараздів при палінні жінки, чоловіка та подружньої пари під час вагітності, Київська область, 1999-2000 та 2009-2012 рр.

Реєстр

1999-2000 рр.

2009-2012 рр.

ВШ

ДІ

Р

ВШ

ДІ

Р

Жінка

ВВР (1)

1,74

0,55-5,82

0,44

5,23

1,37-23,50

0,01

ВВР (2)

1,70

0,54-5,69

0,47

4,91

1,28-22,03

0,01

СВ (1)

5,98

2,29-17,01

<0,001

5,33

1,56-21,82

0,004

СВ (2)

10,46

3,99-29,85

<0,001

5,02

1,47-20,54

0,01

Чоловік

ВВР (1)

0,93

0,66-1,30

0,71

2,71

1,69-4,36

<0,001

ВВР (2)

0,89

0,65-1,23

0,52

2,67

1,67-4,27

<0,001

СВ (1)

1,67

1,24-2,27

0,001

3,99

2,68-5,96

<0,001

СВ (2)

1,49

1,13-1,97

0,004

3,86

2,60-5,73

<0,001

Подружня пара

ВВР (1)

1,29

0,37-4,70

0,89

12,48

1,57-267,69

0,01

ВВР (2)

1,15

0,33-4,19

0,96

11,21

1,42-240,00

0,01

СВ (1)

5,75

2,11-16,97

<0,001

18,59

2,68-370,42

<0,001

СВ (2)

4,37

1,61-12,83

0,002

17,52

2,52-348,79

<0,001

Примітки:

    (1) - порівняння паління під вагітності з відсутністю фактора; (2) - порівняння паління під час вагітності з відсутністю фактора та варіантом "не палили під час вагітності"

Так показано, що паління жінки (ВШ=5,23; 1,37-23,50 та 5,33; 1,56-21,82 відповідно), чоловіка (ВШ=2,71; 1,69-4,36 та 3,99; 2,68-5,96) та подружньої пари (ВШ=12,48; 1,57-267,69 та 18,59; 2,68-370,42) підвищувало ризик виникнення народження дитини з ВВР та СВ у 2009-2012 рр., а також цей фактор впливав на ймовірність виникнення СВ: ВШ=5,98; 2,29-17,01; 1,67; 1,24-2,27 та 5,75; 2,11-16,97 відповідно у 1999-2000 рр. Варто зазначити, що це стосувалось не лише групи порівняння паління під час вагітності з відсутністю фактора паління, але й групи порівняння паління під час вагітності з відсутністю чинника та варіантом "не палили під час вагітності", що відносилось до кожної досліджуваної групи окремо.

Таким чином, підсумовуючи результати даного розділу, слід відмітити значний вплив тютюнопаління на поширеність та ризик виникнення таких репродуктивних розладів, як народження дітей з ВВР, СВ та безплідності у шлюбі. Також слід зазначити, що питома вага та ризик виникнення репродуктивних розладів підвищувались при палінні як жінок, так і чоловіків та подружніх пар при умові паління під час вагітності. Шкідливий вплив паління можливо пояснити його опосередкованим впливом через материнський організм на плід, тобто хімічні сполуки надходять до плоду і здійснюють вплив, що залежить від концентрації, рівня токсикації, тривалості паління. Хімічні сполуки спричинюють поломки в генетичному апараті людини, незначна частина таких мутацій переходить в наступні покоління, і ці поломки природним відбором не елімінуються [253, 254]. При цьому показано, що в 2009-2012 рр. питома вага паління, його інтенсивність та тривалість серед населення репродуктивного віку зросли, порівняно з попереднім періодом. Ця різниця відмічена більшою мірою серед чоловіків.

Похожие статьи




Інтенсивність паління серед осіб з репродуктивними негараздами - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Предыдущая | Следующая