За даними пологових журналів - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Оцінювали зміну АПН за даними пологових журналів (суцільна вибірка) у радіоактивно забруднених (Лугинський, Овруцький та Макарівський) та "чистих" (Попільнянський, Бердичівський та Бориспільський) районах Київської та Житомирської областей. При цьому порівнювались між собою показники АПН не лише в забруднених і "чистих" районах, але і параметри в доаварійний та післяаварійний період.

При аналізі величин АПН до та після Чорнобильської аварії виявлені деякі відмінності, представлені в дод. Е.

На РЗТ (додаток Е.1), у дітей, народжених після аварії, у порівнянні з періодом до неї, відмічено зменшення середньої маси - (3340,45±10,85) проти (3404,67±6,94) г, р<0,001, проте зафіксовано збільшення величини зросту: (51,56±0,06) проти (51,24±0,03) г, р<0,001. В результаті зменшення маси, знизилися і відносні показники фізичного розвитку: МРК - (64,56±0,17) проти (66,24±0,11) г/см, р<0,001 та ПІ - (2,43±0,01) проти (2,52±0,01) г/см3, р<0,001.

На радіоактивно "чистій" території (додаток Е.2) маса новонароджених після аварії на ЧАЕС, у порівнянні з періодом до неї, також була зменшена: (3321,84±7,35) проти (3379,75±5,49) г, p<0,001, однак зріст дітей не змінився - (52,08±0,04) проти (52,06±0,03) см, р=0,70. Внаслідок зменшення маси відбулось і зниження МРК: (63,49±0,11) проти (64,68±0,09) г/см, р<0,001 та ПІ (2,34±0,01) проти (2,39±0,01) г/см3, р<0,001.

При порівнянні між собою цих територій, маємо більшу середню масу новонароджених на РЗТ до аварії на Чорнобильській АЕС (на 24,92 г., р<0,001). Через покоління різниця у масі немовлят на цих територіях вже була відсутня (різниця на 18,61 г. при р=0,16). Діти, народжені на радіоактивно "чистій" території як до, так і після аварії на ЧАЕС, були вищими, ніж на РЗТ (на 0,82 см, р<0,001 та 0,52 см, р<0,001), хоча ця різниця між ними зменшилася. МРК та ПІ немовлят радіоактивно "чистої" території був нижчими за такі у до - та післяаварійний період (на 1,56 г./см, р<0,001; на 0,13 г./см3, р<0,001 та на 1,07 г./см, р<0,001, на 0,09 г./см3 відповідно), хоча різниця між ними, як і у випадку зросту, зменшилася.

При цьому спостерігали зменшення значення медіани для величин показників, за виключенням величини зросту і на РЗТ, і на "чистій" території. У дітей, народжених після аварії, порівняно з дітьми, народженими до неї, мода параметрів підвищилась серед показників зросту і у досліджуваній, і у контрольній групі. ПІ збільшився тільки на РЗТ. При цьому мода показника маси знизилась, а для МРК в обох розглянутих групах та ПІ на радіоактивно "чистій" території лишилась незмінною. Також були відмічені: менша дисперсія для показника маси та МРК як на РЗТ, так і на "чистій" території; проте більше значення цього параметра відмічено для показника зросту в обох групах та ПІ лише на РЗТ, зменшення величини максимуму параметрів (окрім показників МРК та ПІ на "чистій" території), позитивний ексцес на досліджуваній території (за виключенням показника ПІ на РЗТ). Лівостороння асиметрія спостерігалась в обох групах, за виключенням параметра МРК на РЗТ та ПІ на "чистій" території. Проте при цьому відмічено зменшення частки дітей з великою масою (4 кг і більше) та групи дітей поза нормою (до 2,5 та 4 кг і більше), р<0,001 (рис. 4.9).

При порівнянні районів до та після Чорнобильської аварії відмічено:

- зменшення частки дітей-макросомів (4 кг і більше) як на РЗТ, так і на "чистій" території - з (14,02±0,47) до (9,00±0,61)%, р - зменшення частки дітей з масою поза нормою (до 2,5 та 4 кг і більше) у обох розглянутих групах (з (18,12±0,52) до (13,53±0,73)%, р

І, якщо до аварії і на РЗТ, і на "чистій" території була більша частка новонароджених масою 4 кг і більше ((14,02±0,47) проти (12,41±0,33)%, р=0,005), то через 20 років ця різниця між територіями нівелювалася.

Рис. 4.9. Частка дітей з низькою та великою масою тіла, радіоактивно забруднена і "чиста" територія, Київська та Житомирська області, %, до та після аварії на ЧАЕС

Майже три четвертих новонароджених за своєю масою знаходилися в межах двох стандартних відхилень від середнього значення: (73,35±0,94)% на РЗТ та (74,54±0,60)% на "чистій" території, р=0,30 в післяаварійний період і (73,51±0,59) та (74,26±0,44)%, р=0,32 відповідно в доаварійний період, причому різниці у до - та післяаварійний періоди не виявлено (табл. 4.3). При аналізі маси в межах двох стандартних відхилень в післяаварійний період, порівняно з доаварійним, і на РЗТ, і на "чистій" території, різниці не відмічено: (73,35±0,94) проти (73,51±0,59)%, р=0,91; (74,54±0,60) проти (74,26±0,44)%, р=0,72 відповідно.

Більша частка дітей в межах двох стандартних відхилень від середнього зросту зафіксована на РЗТ порівняно з "чистими" в доаварійний період: (86,08±0,47) проти (83,45±0,38)%, р<0,001, тоді як менша - в післяаварійний період - (78,42±0,88) проти (82,34±0,53)%, р<0,001. При порівнянні післяаварійного періоду з доаварійним показано зниження цієї частки на РЗТ - з (86,08±0,47) до (78,42±0,88)%, р<0,001.

В межах АН (показники маси і зросту входять до діапазону двох стандартних відхилень) знаходилося близько 70% дітей.

Таблиця 4.3. Частка дітей з середніми значеннями маси, зросту та адаптивної норми в межах двох стандартних відхилень, %, забруднені радіонуклідами та "чисті" території, Київська та Житомирська області, до та після аварії на ЧАЕС

Територія/період	Маса	Зріст	В межах адап-тивної норми
Радіоактивно забруднена	До аварії	73,51±0,59	86,08±0,47	69,35±0,62
Після аварії	73,35±0,94	78,42±0,88*	64,52±1,02*
Радіоактивно "чиста"	До аварії	74,26±0,44	83,45±0,38	67,94±0,47
Після аварії	74,54±0,60	82,34±0,53**	70,16±0,63**

Примітки:

* - р ** - р

При цьому між до - та післяаварійним періодом на РЗТ відмічено зменшення питомої ваги дітей, АН яких входила до діапазону двох стандартних відхилень: з (69,35±0,62) до (64,52±1,02)%, р<0,001, а на "чистій" території показано її збільшення - з (67,94±0,47) до (70,16±0,63) %, р=0,01.

І якщо до аварії на ЧАЕС різниці у частці дітей з АН між РЗТ та чистою територією не було відмічено, то у роки після аварії на чистій території таких дітей було більше, ніж на РЗТ: (70,16±0,63)% проти (64,52±1,02) до%, р<0,001.

Зміни середніх величин, які були відмічені серед загалу новонароджених, були аналогічними і при статевому розподілі. На РЗТ (додаток Е.3, Е.4) після Чорнобильської аварії, порівняно з періодом до неї, відмічено зменшення величини маси, і як результат, зниження МРК та ПІ і серед хлопчиків - на 77,69 г., 1,91 г./см та 0,09 г./см3, р<0,001, і серед дівчаток - на 62,12 г., 1,58 г./см та 0,08 г./см3, р<0,001. При цьому показано підвищення величини показника зросту на РЗТ (на 0,31 см та 0,27 см, р<0,001 відповідно).

На радіоактивно "чистій" території (додаток Е.5, Е.6) спостерігалась схожа ситуація: при зменшенні величини показників маси, МРК та ПІ, величина зросту не змінилась через 20 років і серед хлопчиків (на 59,36 г., 1,22 г./см та 0,05 г./см3, р<0,001), і серед дівчаток (на 55,87 г., 1,15 г./см та 0,04 г./см3, р<0,001).

При цьому слід відмітити, що при порівнянні РЗТ та "чистих" територій до аварії на ЧАЕС та після неї і серед хлопчиків, і серед дівчаток величина зросту була меншою на РЗТ, ніж на "чистій" території - серед хлопчиків (51,59±0,04) проти (52,35±0,04) см, р<0,01 та (51,90±0,08) проти (52,39±0,06) см, р<0,01; серед дівчаток - (50,89±0,04) проти (51,74±0,04) см, р<0,01 та (51,16±0,08) проти (51,74±0,06) см, р<0,01. Відповідно були більшими відносні показники фізичного розвитку - МРК серед хлопчиків - (67,32±0,16) проти (65,47±0,12) г/см, р<0,01 та (65,41±0,22) проти (64,25±0,15) г/см, р<0,01; серед дівчаток - (65,14±0,15) проти (63,82±0,12) г/см, р<0,01 та (63,55±0,25) проти (62,67±0,15) г/см, р<0,01; та ПІ серед хлопчиків - (2,53±0,01) проти (2,39±0,01) г/см3, р<0,01 та (2,43±0,01) проти (2,34±0,01) г/см3, р<0,01; серед дівчаток - (2,51±0,01) проти (2,39±0,01) г/см3, р<0,01 та (2,43±0,01) проти (2,34±0,01) г/см3, р<0,01. Щодо величини показника маси, то серед хлопчиків цей параметр був більшим на РЗТ лише в доаварійний період - (3483,88±9,97) проти (3441,21±7,83) г, р<0,001, а серед дівчаток він лишився без змін і у доаварійний, і у післяаварійний періоди: (3324,18±9,42) проти (3313,59±7,55) г, р=0,38 та (3262,06±15,75) проти (3257,72±10,25) г, р=0,82.

В доаварійний період порівняно з періодом після аварії серед хлопчиків більша питома вага великовагових та позанормових дітей (масою до 2500 та вище 4000 г.) відмічена й на РЗТ, й на "чистих" територіях, р?0,001. При порівнянні забрудненої та "чистої" території у доаварійний період на РЗТ порівняно з "чистою" відмічено більшу частку великовагових хлопчиків: (18,39±0,74) проти (15,64±0,51)%, р=0,002, проте зафіксована менша частка маловагових дітей: (3,46±0,35) проти (4,42±0,29)%, р=0,05 (рис. 4.10).

В післяаварійний період порівняно з доаварійним (рис. 4.11) серед дівчаток також зменшилась питома вага великовагових дітей (4 кг і більше) як на РЗТ - з (9,57±0,56) до (6,65±0,78)%, р=0,01, так і на "чистих" територіях - з (8,94±0,42) до (7,03±0,51)%, р=0,01.

Рис. 4.10. Частка хлопчиків з низькою та великою масою тіла, Київська та Житомирська області, %, до та після аварії на ЧАЕС

Рис. 4.11. Частка дівчаток з низькою та великою масою тіла, Київська та Житомирська області, %, до та після аварії на ЧАЕС

Більше 70% новонароджених хлопчиків та дівчаток за своєю масою знаходилися в межах двох стандартних відхилень від середнього значення маси, біля 80% - за зростом в межах двох стандартних відхилень від середнього значення зросту (табл. 4.4). Після аварії на ЧАЕС порівняно з доаварійним періодом на "чистій" території показано зменшення частки хлопчиків в межах двох стандартних відхилень від середньої маси: з (77,28±0,59) до (73,98±0,84)%, р=0,001 та збільшення - в межах двох стандартних відхилень від середнього зросту - з (81,34±0,55) до (86,42±0,66)%, р<0,001.

Таблиця 4.4. Частка хлопчиків та дівчаток з середніми значеннями маси, зросту та адаптивної норми в межах двох стандартних відхилень, %, забруднені радіонуклідами та "чисті" території, Київська та Житомирська області, до та після аварії на ЧАЕС

Територія/період	Маса	Зріст	Адаптивна норма
Хлопчики
Радіоактивно забруднена	До аварії	74,59±0,83	85,26±0,67	69,54±0,87
Після аварії	74,96±1,25	82,95±1,08**	68,89±1,34
Радіоактивно "чиста"	До аварії	77,28±0,59	81,34±0,55	68,43±0,65
Після аварії	73,98±0,84*	86,42±0,66*	71,45±0,87*
Дівчатка
Радіоактивно забруднена	До аварії	73,40±0,85	80,30±0,76	66,65±0,90
Після аварії	73,12±1,40	79,76±1,27	65,48±1,50
Радіоактивно "чиста"	До аварії	75,45±0,63	85,73±0,51	70,69±0,66
Після аварії	73,97±0,87	84,37±0,72	70,63±0,90

Примітки:

* - р ** - р

При порівнянні РЗТ та радіоактивно "чистої" території відмічено більшу частку хлопчиків в межах двох стандартних відхилень від середнього значення маси та меншу - від середнього значення зросту у доаварійний період (р=0,008 та р<0,001 відповідно). Щодо порівняння цих територій у післяаварійний період, то тут виявлено більшу частку хлопчиків із середнім зростом на "чистій" території (р=0,01).

При аналізі цих же характеристик серед дівчаток ні на РЗТ, ні на "чистих" територіях в післяаварійний період порівняно з доаварійним різниці не виявлено. Проте при порівнянні забрудненої та "чистої" території виявлено більшу частку дівчаток в межах двох стандартних відхилень від середнього значення маси: (73,40±0,85) та (75,45±0,63)%, р=0,05 і зросту - (80,30±0,76) та (85,73±0,51)%, р<0,001 у доаварійний період, а також більшу частку з в межах двох стандартних відхилень від середнього зросту в післяаварійний період - (79,76±1,27) та (84,37±0,72)%, р=0,001 на користь "чистої" території.

Щодо частки дітей в межах АН, то таких дітей більше на радіоактивно "чистій" території порівняно з РЗТ (серед дівчаток - (70,69±0,66) проти (66,65±0,90)%, р<0,001 у доаварійний період та (70,63±0,90) проти (65,48±1,50)%, р=0,003 у післяаварійний період). В той же час серед хлопчиків виявлено збільшення частки АН в межах двох стандартних відхилень (71,45±0,87) проти (68,43±0,65)%, р=0,006 у післяаварійний період порівняно з доаварійним на радіоактивно "чистій" території.

Для перевірки гіпотези про те, що чим більша частка дітей з малою масою, тим більший рівень смертності серед них, були використані дані МОЗ України.

Щодо розподілу новонароджених за масою, то за даними МОЗ України в Бориспільському районі (чистій території) порівняно з Макарівським (забрудненій території) (Київська область) відмічено більшу частку дітей до 999 г. ((3,05±0,31) проти (1,25±0,29)%, р<0,01) (табл. 4.5). При цьому і в міських, і в сільських поселеннях частка таких дітей, а також недоношених малюків, була більшою в Бориспільському районі.

Таблиця 4.5. Питома вага новонароджених масою до 999 г., до 2499 г. та недоношених, Бориспільський та Макарівський райони Київської області, 2000-2004 рр., % (за даними МОЗ України)

Групи	Райони	Різниця, р
Бориспільський	Макарівський
Міські та сільські поселення	До 999 г.	3,05±0,31	1,25±0,29	<0,01
До 2499 г	8,54±0,51	7,52±0,70	0,27
Недоношені	8,48±0,51	7,38±0,69	0,23
Міські поселення	До 999 г.	1,57±0,23	0,42±0,17	<0,01
Недоношені	4,92±0,40	1,74±0,35	<0,01
Сільська місцевість	До 999 г.	1,47±0,22	0,84±0,24	0,11
Недоношені	3,55±0,34	5,64±0,61	<0,01

Ці дані повністю відображаються і на рівнях фетальної та перинатальної смертності, які більші в Бориспільському районі порівняно з Макарівським, в т. ч. в міських та сільських поселеннях (табл. 4.6).

Результати проведеного дослідження підтвержують дані Л. Пенроуза та Ю. Алтухова [130] щодо підвищення смертності в когорті дітей з низькою масою: в представленому дослідженні коефіцієнти смертності серед дітей з малою масою значно перевищують такі серед усіх новонароджених.

І якщо при цьому в Бориспільському районі рівень фетальної та перинатальної смертності серед дітей масою до 2499 г. був вдесятеро більшим, ніж серед усіх новонароджених, то в Макарівському таке перебільшення сягало 12 разів. Також необхідно зазначити, що коефіцієнти смертності були вищими в Бориспільському районі порівняно з Макарівським в групі немовлят з малою масою та недоношених.

Таблиця 4.6. Фетальна та перинатальна смертність серед новонароджених масою до 999 г., до2499 г. та недоношених, Бориспільський та Макарівський райони Київської області, 2000-2004 рр., на 1000 випадків живо - та мертвонароджених (за даними МОЗ України), ‰

Тип поселень	Групи	Райони	Різниця, р
Бориспільський	Макарівський
Фетальна смертність
Міські та сільські поселення	Всі діти	35,51±0,34	14,62±0,32	<0,01
До 999 г.	934,07±2,60	1000,00	0,58
До 2499 г	376,47±3,03	175,93±3,66	<0,01
Недоношені	371,54±3,04	188,68±3,80	<0,01
Міські поселення	Всі діти	35,71±0,47	15,02±0,56	0,03
До 999 г.	957,45±2,94	1000,00	0,53
Недоношені	333,33±3,89	240,00±8,54	0,49
Сільська місцевість	Всі діти	35,29±0,49	14,43±0,38	<0,01
До 999 г.	909,09±4,33	1000,00	0,65
Недоношені	424,53±4,80	172,84±4,20	<0,01
Перинатальна смертність
Міські та сільські поселення	Всі діти	41,54±0,37	15,32±0,32	<0,01
До 999 г.	1000,00	1000,00	-
До 2499 г	431,37±3,10	185,19±3,74	<0,01
Недоношені	430,83±3,11	198,11±3,87	<0,01
Міські поселення	Всі діти	40,82±0,50	15,02±0,56	0,01
1000,00	1000,00	-
Недоношені	380,95±4,01	240,00±8,54	0,26
Сільська місцевість	Всі діти	42,34±0,50	15,46±0,40	<0,01
До 999 г.	1000,00	1000,00	-
Недоношені	500,00±4,86	185,19±4,32	<0,01

Показано, що на території всієї Київської області у районах, де частка живонароджених дітей з низькою масою та мертвонароджених була більшою (враховувались живо - та мертвонароджені діти), відмічалися і більші рівні перинатальної смерті - r=0,63 для дітей масою до 2499 г. та r=0,94 для дітей масою до 999 г. при р‹0,001, що співпадає зі наявними даними з цього питання [258, 259]. При цьому також показано позитивну кореляцію між часткою дітей з низькою масою та рівнем фетальної смертності (r=0,45 для для дітей масою до 2499 г. при р‹0,05 та r=0,71 для дітей масою до 999 г. при р‹0,001).

Тобто, згідно з отриманими результатами, у районах з більшою часткою новонароджених з низькою масою відмічено вищий рівень їхньої смертності (фетальної та перинатальної).

За даними МОЗ України у Житомирській області при розподілі новонароджених за масою) більшу частку дітей з низькою масою та недоношених новонароджених серед населення чотирьох досліджуваних районів відмічено у Бердичівському районі, дещо меншу - у Попільнянському, а найменшу - у Лугинському та Овруцькому районах (табл. 4.7).

При характеристиці новонароджених за масою при народженні з використанням коефіцієнтів перинатальної та фетальної смертності найбільші значення обох коефіцієнтів були відмічені у міських поселеннях Бердичівського району (табл. 4.8). У Лугинському районі випадки фетальної і перинатальної смертності за цей період не зустрічались.

Варто наголосити, що різниця між коефіцієнтами смертності на цих територіях була відмічена і серед немовлят з малою масою та недоношених.

Похожие статьи