Фактор тютюнопаління та репродуктивні порушення, пов'язані з цим - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Значне поширення тютюнопаління, яке є характерним для багатьох країн світу, визначається однією з головних причин передчасної смерті населення. При цьому за даними ВООЗ вказано, що кожного року на планеті вмирає 6 млн людей від захворювань, викликаних цією шкідливою звичкою [161]. Україна належить до держав з високою поширеністю паління серед населення (займає 17 місце у світі за споживанням тютюнових виробів (1,5% обсягу їх світового виготовлення, при цьому кількість населення держави становить лише 0,85% населення світу)) [162]. Щодня палить 45,4% чоловіків (8,3 млн) і 8,9% жінок (1,9 млн), частка щоденних курців серед чоловіків однакова в містах і селах, а серед жінок ця частка дорівнювала у міських поселеннях 11,3%, у сільських - 3,7% [163]. Серед населення м. Києва віком 25-64 років зберігається висока поширеність тютюнопаління, причому останні вісім років характеризуються стабілізацією цієї звички серед чоловіків і стійким підвищенням величини показника серед жінок [164].

Експерти ВООЗ оцінили ситуацію, що склалася з тютюнопалінням в Україні, як критичну, зумовлену такими факторами: низьким рівнем суспільного усвідомлення небезпеки тютюнопаління для населення; просуванням на українському ринку транснаціональних тютюнових компаній з їх глобальною та спотвореною рекламою тютюнових виробів; недоліками законодавства щодо паління; недостатньою участю медичних працівників в антитютюновій пропаганді та неповним наданням допомоги тим, хто хоче кинути палити [165]. За даними ВООЗ та національних соціологічних опитувань в результаті високої поширеності тютюнопаління в Україні [26], ця шкідлива звичка займає третє місце серед факторів ризику, що формують тягар хвороб в Україні. А саме, зумовлює 13% втрат DALY (disability-adjusted life-years), тобто втрат років життя через тимчасову або постійну непрацездатність та інвалідність [166]. Їхніми основними причинами були: серцево-судинні захворювання (47%); захворювання органів дихання (19%); рак легень (16%); інші види раку (9%) та інші причини (9%) [167].

Згідно з даними [168], у чоловіків вікової групи 45-74 років 20% серцево-судинної патології та 20% смертей від серцево-судинних захворювань обумовлене тютюнопалінням, оскільки при викурюванні двадцяти класичних сигарет в день організм за 20 років може поглинути приблизно 2 кг різних хімічних речовин, що містять в своєму складі 886 г. кальцію, 835 г. калію, 187 г. сірки, 32 г. хлору, 23 г. сполук важких металів [169].

Шкідливі речовини тютюнових виробів можуть провокувати ряд патологічних станів, порушуючи нормальний розвиток дитини до і після народження [170].

Тютюнопаління поширене майже серед всіх вікових груп населення [163, 171, 172], при цьому особливе хвилювання викликає тенденція до розповсюдження паління серед жінок, так як жіночий організм більш чутливий до токсичного впливу тютюну, що приводить до патології перебігу вагітності та пологів, підвищення рівнів перинатальної смертності [173-175]. Адже, відомий факт періодичного оновлення сперматозоїдів у чоловічому організмі на противагу накопиченню шкідливих речовин у яйцеклітинах у жінок з часом [27].

За даними Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України, в сучасних умовах в жіночій популяції нашої країни кожна п'ята жінка - активний курець. Вважають, що з підвищенням ролі жінок в сучасному житті, при зміні пріоритетів та норм їх поведінки, значні психологічні та стресові навантаження, пов'язані з цим, - стали тим хибним підгрунтям, що зумовило значне поширення тютюнопаління [176].

Виявлено прямий зв'язок між рівнем психоемоційного стресу, кількістю вжитих сигарет та факторами стресорного навантаження, серед яких найбільш впливовими є: конфліктні ситуації в сім'ї (r=0,64, p<0,05), відсутність чоловіка (r=0,77, p<0,05), важкі побутові умови (r=0,48, p<0,05), нестача грошей (r=0,53, p<0,05) [34].

Особливу занепокоєність викликає той факт, що більша частина жінок, які зловживають тютюнопалінням (біля 70%) знаходяться у віці до 35 років, тобто у найбільш активному репродуктивному періоді життя жінки [177]. Так само активно, як і до вагітності, продовжують палити від 25 до 50% жінок [178]. Як вказують Подольський В. В. та співавт. частота активного тютюнопаління серед вагітних жінок становить 15,4% та 19,3% в популяції жінок [179], а вагітність та пологи у жінок, які знаходять під впливом цієї шкідливої звички, часто ускладнюються, що негативно впливає на стан плода та новонародженого. Найбільш частими ускладненнями виділяють загрозу переривання в першій половині вагітності та анемії вагітних, передчасного виливу навколоплідних вод та передчасних пологів, відшарування та передлежання плаценти, затримку розвитку та гіпоксію внутрішньоутробного плоду; а частка ускладнень при цьому залежала від кількості цигарок та форми тютюнопаління [34, 179].

Вплив тютюну на гестаційний період і перинатальний розвиток, визначений у наукових дослідженнях як абсолютно негативний, що підтверджено на системному, органному, біохімічному та молекулярному рівнях [28, 29]. Підвищується ризик розвитку прееклампсії, СВ, знижується маса тіла новонародженого, підвищується рівень перинатальної смертності, розвитку фізичних недоліків та ВВР, віддалені наслідки негативного впливу на дитину після пологів, спостерігається затримка внутрішньоутробного розвитку, раннє програмування хвороб людини [30-38].

Згідно зі світовою статистикою в США жінки, які палили під час вагітності, становили 55% жінок, а до її кінця продовжували палити 25% [30]. В Швейцарії на початку вагітності палило 42%, до кінця - 33%. В Австралії в першому триместрі палило 40% і до пологів продовжували палити 33% [180, 181]. В Чехії на початку вагітності палили 24,3%, до кінця - 18% жінок. В країнах Східної Європи поширеність паління серед жінок становила 26%; в Японії число жінок, які палять, одне з самих низьких: до вагітності палило 13,9%, під час - 4,4%, а після народження дитини - 5,1% [182]. В Україні палить кожна п'ята жінка; за останні 20 років частина жіночого населення, яке палить, збільшилась вчетверо. Встановлено, що продовжують палити під час вагітності в тій же мірі активно, як і до неї, від 25 до 50% жінок. Лише 15% жінок, які палять, повністю відмовились від цієї шкідливої звички до запланованої вагітності [183-185].

За різними даними, викладеними в огляді літератури В. Кузьміна [186], у жінок, які палили, недоношені діти народжуються частіше, ніж у тих, які не палили (6,5-33,5 проти 0,8-11,2% випадків).

Завдяки комплексному методу лікувально-профілактичних заходів для вагітних, втричі знижено загрозу переривання вагітності, вдвічі - передчасних пологів, вдвічі - передчасного відшарування плаценти, вдвічі - внутрішньоутробної гіпоксії плода, вдвічі - затримки розвитку плода та загалом показана висока ефективність профілактичної програми (93%) [34].

Щодо пасивного тютюнопаління, то близько 12,2 мільйона (30,6%) дорослого населення України проживає в оселях, де дозволено палити. Серед некурців це складає більше 6 мільйонів (21,7%). У майже 2,4 мільйона (8,6%) некурців хтось курить вдома, принаймні, раз на день [163].

При цьому пасивне тютюнопаління наносить значну шкоду репродуктивному здоров'ю жінок та соматичному здоров'ю дітей. За даними [187] у дітей підвищується ризик захворювань на бронхіальну астму - в 1,37 разу [188]; туберкульоз, менінгококову інфекцію, судинні захворювання, зміни обміну речовин, навіть появи злоякісних пухлин. Пасивне тютюнопаління також сприяє розвитку синдрому раптової дитячої смертності [187, 189].

Оцінюючи тютюновий статус дітей, встановлено, що матері обстежених дітей палили в середньому 7,38±2,1 цигарок на добу, а батьки - 10,67±2,7 цигарок (р<0,01); 36,5% батьків регулярно палили в присутності дитини [190].

У дітей, чиї матері активно чи пасивно палили під час вагітності, мала місце більш низька маса тіла при народженні (3107±413 проти 3330±310,9 г в групі контролю (р<0,01)). Вони мали тенденцію до розвитку асфіксії та наслідків гіпоксично-ішемічного пошкодження центральної нервової системи в неонатальному періоді [190].

Особливостями фізичного розвитку дітей першого року життя, які народилися від батьків, що палять, є їх дисгармонійність, при якій маса або периметр грудної клітки не відповідають росту; відмічені частіші респіраторні захворювання, дефіцитна анемія, алергічний дерматит, пієлонефрит і запалення легень, у порівнянні з дітьми, батьки яких не палять [36].

Також показано, що тютюнопаління негативно впливає на виникнення СВ [158]. Як зазначено у огляді літератури М. Ареф'євої, під впливом нікотину пригнічується рухова функція війчастого епітелію фаллопієвих труб, що утруднює просування яйцеклітини по трубі, одночасно підвищується м'язовий тонус та амплітуда скорочення маткових труб. Все це пояснює та вказує на зв'язок паління та безплідності [191]. Тривале паління серед чоловіків на 50% збільшує ризик розвитку імпотенції. А якщо жінка викурює близько 10 цигарок за добу, вона може страждати на безпліддя удвічі частіше, ніж та, що не палить. У жінок, які палять, імовірність настання очікуваної вагітності на рік пізніше у 3,4 разу більша порівняно із тими, хто не палить. Тютюнопаління також погіршує чоловічу фертильність через здатність нікотину блокувати утворення андрогенів та змінювати якість сперми, а патологія сперми збільшує спектр генетичних порушень. У дітей, батько яких курить, ВВР зустрічаються уп'ятеро частіше [191].

Частота виникнення ускладнень під час вагітності, яка перебігає на фоні тютюнопаління, збільшується майже вдвічі, репродуктивні втрати (а саме, передчасні пологи та СВ) у 2,5 разу, стан немовляти погіршується втричі частіше порівняно з контролем (р<0,05) [192].

Ризик репродуктивних невдач підвищувався за наявності шкідливих звичок, зокрема, серед випадків, зосереджених у реєстрах СВ та неплідних шлюбів [193].

Таким чином, при значній увазі науковців до впливу тютюнопаління на вагітну, плід та новонароджених, поширеність тютюнопаління членів подружньої пари при проживанні на РЗТ, а також такий його вплив на репродуктивні втрати практично не вивчалися.

Похожие статьи




Фактор тютюнопаління та репродуктивні порушення, пов'язані з цим - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Предыдущая | Следующая