Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров'я популяції - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Відомо, що здоров'я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх факторів, що постійно діють як чинники ризику і чинники захисту [24]. Згідно з поглядами щодо "внутрішньоутробного програмування" [194-197] несприятливі впливи в періоди критичного розвитку органів та функціональних систем плоду призводять до порушень формування регуляторних механізмів на клітинному, тканинному та системному рівнях, що змінює характер адаптивних реакцій після народження в нових умовах навколишнього середовища та може викликати розвиток віддалених патологічних станів.

Високу ймовірність "програмування хвороб" нащадків пов'язують з впливом на організм майбутньої матері різноманітних шкідливих екологічних, професійних і побутових факторів (вживання ліків, вплив стресу, шкідливі звички, незбалансований раціон харчування, загострення у вагітної хронічних екстрагенітальних захворювань) [198-206]. Все це призводить до виникнення СВ, передчасних пологів, гестозу, хронічної плацентарної недостатності, затримки внутрішньоутробного розвитку плода та ін. Епігенетичні впливи, викликані факторами навколишнього середовища, можуть спричинити фенотипові зміни у плода, і навіть хвороби, тобто вони визначають особливості постнатальної адаптації до умов навколишнього середовища та можуть змінити рівень біологічного здоров'я дитини, темпи її розвитку, якість життя [39].

Не викликає сумніву, що вплив іонізуючого опромінення від різних джерел може викликати зрушення в стані здоров'я людей [73, 207-210].

Важливим аспектом проблеми віддалених пострадіаційних ефектів є стан репродуктивної функції і здоров'я нащадків опроміненого населення, внаслідок властивих матері та дитині фізіологічних особливостей - висока чутливість до дії іонізуючого опромінення, наслідки якого можуть проявитися після тривалого періоду уявного благополуччя. Не тільки доза, але й радіочутливість клітин відіграє свою роль в розвитку тієї чи іншої патології [115-117]. Найбільша радіочутливість характерна для клітин, які здатні до інтенсивного ділення. А оскільки відомо, що найбільша проліферативна активність характерна для плода, то цілком очевидно, наскільки небезпечним виявляється опромінення матері, яка виношує дитину. Опромінення в різні терміни після запліднення завдає найбільшої шкоди тим групам клітин, які у момент радіації забезпечували формування того чи іншого органа [117].

В групі ранніх наслідків аварії на ЧАЕС серед новонароджених відмічено зниження показників маси, зросту, оцінки за шкалою Апгар, проте в групі віддалених наслідків зафіксовано збільшення їхньої маси, з одночасним зниженням зросту та розмірів обводу голови і грудної клітини. Більш значущий вплив має підвищений рівень радіаційного навантаження у ембріональний період, порівняно з періодом плоду [211].

Необхідно зазначити, що серед населення нашої країни поширені шкідливі звички - вживання алкоголю, тютюнопаління, наркоманія, а їхня розповсюдженість досягла рівня, коли вони почали впливати на репродуктивне здоров'я [212, 213].

Паління матері під час вагітності є головною причиною синдрому раптової смерті дитини [189]; воно приводить до збільшення рівнів ранньої та пізньої смерті плода і неонатальної смертності; також включає недостатню масу тіла при народженні та ослаблену функцію легень [187]. У жінок, які палять, народжуються недоношені діти у 6,5-33,5% випадків, в той час як у тих, що не палять, - у 0,8-11,2% випадків [186]. У жінок, які палять у 2,2 раза частіше народжуються діти з масою тіла менше 2500 г., і в цілому, маса тіла таких дітей на 150-350 г. менше маси тіла дітей, які народжені матерями, що не палять [214].

При проведенні порівняльного аналізу АПН, мала місце тенденція до зниження більшості АПН у порівнянні з дітьми, народженими від матерів, які не палили (р<0,001) [215].

Одним із найбільш об'єктивних показників здоров'я новонароджених є параметри фізичного розвитку, перш за все, - маса тіла при народженні, яка відображає умови внутрішньоутробного розвитку плоду. Розподіл новонароджених за масою та зростом тіла вважають критерієм якості здоров'я народжених нащадків, а зміна його розподілу відображає ті чи інші тенденції розвитку популяції [119]. Окрім цього, зріст і масу новонароджених та співвідношення між цими параметрами використовують в якості показників пристосованості населення та стану його генофонду. Розподіл народжених дітей за масою тіла є доступним індикатором якості адаптаційних характеристик народжених нащадків, що відображає ті чи інші тенденції розвитку популяції [216, 217]. Якщо знижується пристосованість популяцій до умов середовища, це обов'язково відображається на розподілі в популяції таких полігенних ознак як зріст і маса новонароджених. Відмічено зменшення маси новонароджених, зокрема в сільській місцевості, серед народжених за 2002-2004 рр. порівняно з 1978-1980 рр. у Черкаській області, що розцінено як прояв дезадаптації даного угрупування і може призвести до негативних змін стану громадського здоров'я [218]. Показано також, що зменшення зросту новонароджених (хлопчиків та дівчаток) у м. Запоріжжі порівняно з показником немовлят області може бути обумовлене змінами у генофонді населення під впливом антропогенних забруднювачів [43]. Дисгармонійний розвиток новонароджених ХХІ ст. у порівнянні з попереднім поколінням відмічається за рахунок зниження величин маси тіла при народженні. При цьому зміни величин відмічені більшою мірою серед хлопчиків, ніж серед дівчаток [219]. Виявлено, що між зростом і масою дівчаток та антропометричними параметрами їхніх матерів кореляція зросла в динаміці через покоління [220].

Інші дослідники [215, 221] пов'язують зі зміною параметрів фізичного розвитку новонароджених вік матері, антропометричні параметри обох батьків, паління, соціальний статус, гінекологічні захворювання під час вагітності; екологічну ситуацію в регіоні. Причому вивчення часової динаміки показників фізичного розвитку автори пояснюють проявом урбаністичного фактора, дією антропогенного навантаження [222].

Згідно з результатами [223], показана ефективність використання диференційованого підходу в оцінці пренатального розвитку організму на основі показників фізичного розвитку новонароджених в залежності від факторів екологічної, соціальної та біологічної природи.

Також встановлені зміни АПН після аварії на ЧАЕС порівняно з періодом до неї: відмічене їхнє зменшення [224].

В дослідженні Булацевої М. Б. [225] показано, що комбінований радіаційно-хімічний вплив оточуючого середовища чинить найбільш несприятливий вплив на фізичний розвиток, функціональні реакції та захворюваність дітей.

В дослідженнях [226] засвідчено, що величини показників фізичного розвитку знижувались під впливом несприятливих факторів навколишнього середовища та недостатнього харчування за динамікою у 20 років (р<0,05). Показано зменшення частки середніх оптимальних фенотипів і одночасно збільшення питомої ваги фенотипів із крайніми значеннями, що вказує на збільшення генетичного вантажа у популяції [130]. Найчастішими патологічними відхиленнями під час пологів серед техногенно залежних груп були загрожуюча асфіксія плоду, обвиття плода пуповиною, зниження життєздатності новонародженого за шкалою Апгар. У новонароджених, матері яких проживали в межах території санітарно-захисних зон або працювали на металургійному підприємстві, була достовірно менша маса та довжина тіла, маса плаценти (p<0,05) [227].

Щодо АПН автори вказують на різний ефект впливу несприятливих екологічних факторів довкілля на показники маси тіла: одні джерела літератури відзначають їхнє зниження у дітей із різних статево-вікових груп, інші, навпаки, - збільшення їхньої величини у порівнянні з умовно чистими районами [228, 229].

Встановлено, що в умовах екологічного навантаження змінюються АПН першого року життя у порівнянні з параметрами умовно чистого району. Сенситивними до атмосферних забруднень АПН у хлопчиків першого року життя визначені зріст, обводи грудей та голови, у дівчаток - маса тіла та зріст [41].

Найбільш значущими факторами щодо впливу на процеси формування провідних характеристик фізичного розвитку постали: комплекс соматометричних показників, які визначають ступінь гармонійності розвитку немовлят, особливості анамнестичних характеристик життя матерів (вік та порядковий номер вагітності і пологів), особливості функціонального стану організму новонароджених (оцінка за шкалою Апгар) [230, 231].

Загалом, можна зазначити, що сумісний вплив проживання на РЗТ та тютюнопаління на АПН раніше не оцінювався.

Аварія на ЧАЕС призвела до величезного витоку радіонуклідів, але погляди щодо їхнього впливу на здоров'я населення є різними. Одна група вітчизняних та зарубіжних вчених вважає, що радіаційний вплив в результаті аварії не привів ні до яких медичних наслідків, крім росту злоякісних новоутворень щитоподібної залози. Цей погляд підтриманий Чорнобильським форумом (2005 р.), в роботі якого приймали участь спеціалісти багатьох країн. Виявлені порушення здоров'я пов'язують із соціальними причинами, дією токсичних хімічних речовин, стреса та ін. [232].

Варто наголосити, що наслідки хронічного опромінювання населення, в результаті аварії на ЧАЕС, особливо в незначних дозах, можуть поєднуватися з наслідками хронічного стресу. Все це також опосередковано додає навантаження на стан здоров'я населення, порушуючи його негативними змінами оточуючого середовища. Оскільки наукове співтовариство остаточно не визначилось, особливо щодо опромінення в низьких дозах, проблема потребує накопичення фактів.

До нинішнього часу з'являються публікації щодо порушень здоров'я у населення, що проживає на РЗТ, викликаних саме впливом радіаційного чинника [20, 21, 110, 224]. Причому окремо виділяють проблеми віддалених радіаційних ефектів і стану репродуктивної системи.

Показники репродуктивного здоров'я жінки можуть в достатній мірі відображати стан навколишнього середовища. Радіація може впливати на виникнення в анамнезі ВВР, СВ, безплідності, але в той же час механізми цих порушень, в т. ч. при опроміненні в низьких дозах, ще недостатньо вивчені [3, 5, 75, 158]. Цим обумовлена необхідність подальшого ретельного спостереження за жінками, які постійно проживають на РЗТ, з метою своєчасного здійснення необхідних заходів для зниження у них та в їхніх нащадків вираженості віддалених наслідків аварії на ЧАЕС.

Мінімізація наслідків аварії на ЧАЕС є загальнодержавним завданням, успішне вирішення якого потребує об'єднання зусиль всіх гілок влади та активної участі громадськості.

Окрім цього, як вказано в роботі [225], під впливом радіації організм стає більш чутливим до факторів хімічного, токсичного, інфекційного походження. Між тим здоров'я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх чинників, що постійно діють як фактори ризику і захисту [24].

Необхідно також зазначити, що серед населення нашої країни поширені шкідливі звички в такій мірі, що їхній рівень розповсюдження почав впливати на репродуктивні можливості населення [212, 213]. Незважаючи на очевидність і переконливу доказовість величезної шкоди тютюнопаління на здоров'я населення, сьогодні цю шкідливу звичку має значна його частина, зокрема підлітки і молодь [233]. А це негативно впливатиме на здоров'я в недалекому майбутньому [39, 187]. При цьому заходи, котрі вживаються для профілактики, є недостатніми та мають невисоку ефективність [233].

Все зазначене показує, що адаптивні можливості наступних поколінь знижуються, оскільки відбуваються зміни в показниках фізичного розвитку дітей, що негативно відобразиться на процесах відтворення населення. Зважаючи на вищевикладене, визначення особливостей репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного чинника та тютюнопаління, є нагальною проблемою.

Похожие статьи




Показники фізичного розвитку немовлят як індикатор репродуктивного здоров'я популяції - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Предыдущая | Следующая