Виникнення самовільних викиднів - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Радіаційний чинник

За 1999-2003 рр. питома вага жінок з СВ в реєстрі, які при цьому проживали на РЗТ, становила (55,62±1,38)%.

В реєстрі СВ за 2009-2012 рр. частка жінок, які проживали на РЗТ, становила (60,73±1,83)%, чоловіків - (52,17±1,87) %, подружніх пар - (45,72±1,87)% відповідно (рис. 3.3). Серед вікової групи 20-34 рр. частка жінок з СВ, що проживали на РЗТ, дорівнювала (60,07±2,12)%, чоловіків - (64,10±2,35)%, подружніх пар - (48,19±2,45)%, що не відрізнялося від показників у групі загалом.

При порівнянні подружніх пар, які жили на РЗТ і мали СВ в анамнезі та контрольної групи (див. рис. 3.2) відмічена більша частка тих, хто проживав на РЗТ, серед пар з самовільним перериванням вагітності в анамнезі (р<0,001). Це можна відмітити і щодо вікової групи 20-34 років.

питома вага подружніх пар з св в анамнезі, які проживали на радіоактивно забрудненій території, київська область, 2009-2012 рр

Рис. 3.3. Питома вага подружніх пар з СВ в анамнезі, які проживали на радіоактивно забрудненій території, Київська область, 2009-2012 рр.

Щодо ризику виникнення СВ за 1999-2003 рр. при проживанні жінок на РЗТ, то він виявився підвищеним (ВШ=1,36; 1,14-1,63).

Підвищення ризику СВ на РЗТ також було відмічено і у 2009-2012 рр. при проживанні на РЗТ жінок (ВШ=4,31; 3,15-5,90), чоловіків (ВШ=4,64; 3,33-6,47) та подружжя (ВШ=4,34; 3,00-6,29) (табл. 3.6). Це відносилось і до вікової групи, яка є оптимальною для дітонародження (20-34 років).

Таблиця 3.6. Ризик виникнення самовільного викидня серед подружніх пар, які проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр.

Групи дослідження

Вся група

В т. ч. 20-34 років

ВШ

ДІ

Р

ВШ

ДІ

Р

Жінка

4,31

3,15-5,90

<0,001

4,14

2,93-5,84

<0,001

Чоловік

4,64

3,33-6,47

<0,001

5,20

3,55-7,62

<0,001

Пара

4,34

3,00-6,29

<0,001

4,41

2,84-6,85

<0,001

Паління

Серед жінок Київської області з СВ в анамнезі (1999-2003 рр.) частка осіб, що палили, становила (9,90±0,56)%, збільшившись через 10 років у 1,44 рази (до (14,29±1,22)%, р<0,001) (табл. 3.7).

Таблиця 3.7. Частка подружніх пар з самовільним ввикиднем в анамнезі жінки, при наявності звички палити, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр., %

№ групи

Розподіл за типом поселень

Групи спостереження

Жінки

Чоловіки

Подружні пари

1999-2003 рр.

Вся

Територія

9,90±0,56; р<0,001*

64,94±0,89; р=0,001*

7,84±0,50; р<0,001*

1

Місто

10,61±0,75; р<0,001*

61,39±1,18; р=0,01*

8,82±0,69; р<0,001*

2

Село

8,90±0,83; р<0,001*

70,25±1,35; р=0,21

6,42±0,72; р<0,001*

Р1-2

0,15

<0,001**

0,02**

2009-2012 рр.

Вся територія

14,29±1,22; р=0,001*

54,09±1,74; р=0,03*

9,89±1,04; р=0,01*

1

Місто

14,72±1,59; р=0,001*

57,04±2,40; р=0,03*

11,41±1,57; р=0,01*

2

Село

13,46±1,93; р=0,04*

68,73±2,80; р=0,001*

10,98±1,92; р=0,11

Р1-2

0,69

0,003**

0,96

Примітки:

    * - різниця з контрольною групою (див. табл. 3.2); ** - різниця між міськими та сільськими поселеннями.

Серед когорти чоловіків (1999-2003 рр.), у сім'ях, де жінка не могла виносити вагітність, палило (64,94±0,89)% чоловіків, через 10 років - (54,09±1,74)%, р<0,001.

У випадку паління обох членів подружньої пари розподіл був таким. За 1999-2003 рр. частка сімейних пар з СВ в анамнезі дружини, у яких палили і жінки, і чоловіки, становила (7,84±0,50)% (p<0,001 в порівнянні з контролем) зі збільшенням через 10 років до (9,89±1,04)% (р=0,07).

У 1999-2003 рр. серед міських жінок з СВ в анамнезі палило (10,61±0,75)%; а через 10 років їх частка зросла до (14,72±1,59)%, р=0,01). Серед сільських жінок також відмічено підвищення величини показника з (8,90±0,83) до (13,46±1,93)% (р=0,02). При цьому частки сільських та міських жінок-курців у досліджуваних групах у обидва періоди не відрізнялись між собою.

Сільські чоловіки в цій групі палили частіше, ніж міські, протягом обох періодів дослідження (у 1999-2003 рр. (70,25±1,35) проти (61,39±1,18)%, р<0,001 та у 2009-2012 рр. (57,04±2,40) проти (68,73±2,80)%, р=0,003). При цьому їхня частка у 2009-2012 рр. порівняно з 1999-2003 рр. залишилась незмінною як у міських, так і у сільських поселеннях.

У випадку паління обох членів подружньої пари за 1999-2003 рр. серед подружніх пар з СВ в анамнезі у сільських поселеннях палило (6,42±0,72)%, тоді як через 10 років цей показник зріс до (10,98±1,92)% (р=0,01). При цьому частка курців у містах залишилась незмінною ((8,82±0,69) проти (11,41±1,57)%, р=0,13). І, якщо у 1999-2003 рр. поширеність паління була вищою серед міських подружніх пар з СВ порівняно із сільськими ((8,82±0,69) проти (6,42±0,72)%, р=0,02), то через 10 років ця різниця нівелювалася ((11,41±1,57) проти (10,98±1,92)%, р=0,96).

Показано, що у 1999-2003 рр. ризик виникнення СВ підвищувало паління (жінки - ВШ= ВШ=5,80; 3,46-9,84; чоловіка - ВШ=1,35; 1,15-1,58; подружжя - ВШ=6,77; 3,86-12,06) (табл. 3.8). При цьому фактор виявився значущим в рівній мірі як для міських і сільських жінок, так і для міських та сільських подружніх пар, тоді як при палінні чоловіків статистичне підвищення ризику було виявлене лише для міських поселень (ВШ=1,38; 1,13-1,67).

І через 10 років також відмічено, що ризик виникнення СВ підвищувало паління жінки (ВШ=2,57; 1,59-4,17), чоловіка (ВШ=1,69; 1,30-2,19) та подружньої пари (ВШ=2,98; 1,72-5,21). Цей факт стосувався як міст, так і сіл.

Таблиця 3.8. Ризик виникнення самовільного викидня при палінні подружжя, жінок або чоловіків, Київська область, 1999-2003 та 2009-2012 рр.

Розподіл за типом поселень

Жінки

Чоловіки

Подружня пара

ВШ*

ДІ**

ВШ

ДІ

ВШ

ДІ

1999-2003, уся область

5,80

3,46-9,84

1,35

1,15-1,58

6,77

3,86-12,06

Місто

1,27

1,21-1,34

1,38

1,13-1,67

6,51

3,45-12,57

Село

1,28

1,23-1,34

1,21

0,91-1,59

8,27

2,44-33,66

2009-2012, уся область

2,57

1,59-4,17

1,69

1,30-2,19

2,98

1,72-5,21

Місто

2,69

1,47-5,02

1,44

1,03-2,01

2,70

1,32-5,64

Село

2,32

1,05-5,28

2,13

1,35-3,36

3,13

1,20-8,48

Примітки:

ВШ* - відношення шансів;

ДІ** - довірчий інтервал.

Сумісний вплив радіаційного чинника та паління

Розрахунок сумісного ризику виникнення СВ серед подружніх пар, які палили та проживали на РЗТ, показав його підвищення при сукупній дії цих двох факторів у жінок (ВШ=2,26; 1,21-3,85), чоловіків (ВШ=1,45; 1,07-2,03) та обох членів подружньої пари (ВШ=2,66; 1,09-5,40) (табл. 3.9).

Аналіз стратифікованого ризику виникнення СВ серед подружніх пар 20-34 років, які палили та проживали на РЗТ, також виявився підвищеним при сукупній дії цих двох факторів у жінок (ВШ=2,29; 1,17-4,22), чоловіків (ВШ=1,48; 1,02-2,17) та обох членів подружньої пари (ВШ=2,91; 1,08-8,11).

Таблиця 3.9. Стратифікований ризик виникнення самовільного викидню серед подружніх пар, які палили та проживали на радіоактивно забруднених територіях, Київська область, 2009-2012 рр.

Група

ВШ

ДІ

Р

Хі2

Вся група

Жінка

2,26

1,21-3,85

0,01

7,20

Чоловік

1,45

1,07-2,03

0,02

5,59

Пара

2,66

1,09-5,40

0,03

4,88

В т. ч. 20-34 років

Жінка

2,29

1,17-4,22

0,01

6,18

Чоловік

1,48

1,02-2,17

0,04

4,17

Пара

2,91

1,08-8,11

0,03

4,58

Примітки:

ВШ* - відношення шансів;

ДІ** - довірчий інтервал.

Таким чином, виявлено дещо підвищений ризик виникнення СВ у жінок, які проживали на РЗТ, а також якщо вони палили. Окрім того на невиношування вагітності у жінок впливало і проживання їхніх чоловіків на РЗТ.

При сукупному врахуванні цих двох факторів ризик виникнення СВ у подружніх пар склав 2,66, ДІ 1,09-5,40, р=0,03, відношення Мантел-Ханзела Хі2=4,88).

Таким чином, підсумовуючи результати даного розділу, слід відмітити значний вплив на виношування вагітності як паління, так і проживання на РЗТ. Сумісний вплив цих факторів також виявився значущим, він поширився на всі групи спостереження.

Похожие статьи




Виникнення самовільних викиднів - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Предыдущая | Следующая