Вступ - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Репродуктивний немовля радіонуклід тютюнопаління

Актуальність теми. Катастрофа на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) призвела до суттєвого витоку радіонуклідів. Внаслідок аварії опромінені достатньо великі групи населення, частина якого до того ж продовжує проживати на радіоактивно забруднених територіях (РЗТ) [1]. Проте, одностайної думки щодо впливу радіаційного чинника на здоров'я населення в Україні немає. Але можна вважати, що, в зв'язку з аварією на ЧАЕС, роль радіаційного чинника у формуванні здоров'я населення, в т. ч. репродуктивного, підвищилась [1].

Найбільш імовірними ефектами опромінення населення внаслідок аварії на ЧАЕС в сфері репродукції можуть бути як зниження репродуктивної здатності, так і репродуктивні втрати [2]. Так, у жінок Київської області, що від народження проживали на територіях, забруднених радіонуклідами внаслідок аварії, виявлено підвищення ймовірності самовільних викиднів (СВ) І триместру гестації [3]. Кількість СВ після Чорнобильської аварії на РЗТ у порівнянні з попередніми періодами збільшилась вдвічі-втричі, також збільшилась і чисельність мертвонароджених дітей [4]. У жінок, евакуйованих із радіоактивної зони, спостерігалась підвищена питома вага безплідності, порушень менструального циклу, доброякісних пухлин яєчників, захворювань шийки матки, лейоміоми матки, генітального ендометріозу [5]. Серед мешканок забруднених територій виявлено підвищення частоти порушень менструальної функції, безплідності та інших порушень репродукції [6].

Відзначають зростання частоти вродженої патології серед дітей, які народились від опромінених батьків, а також тих, що проживають на "забруднених" територіях [7-9]. За іншими даними такий вплив іонізуючого опромінення на формування вродженої патології відсутній [10-12]. На сьогодні в деяких роботах представлені наслідки впливу Чорнобильської аварії на виникнення вроджених вад розвитку (ВВР) [13-17]. Також поодинокі дослідження стосувались народження дітей з ВВР при тривалому проживанні їхніх матерів на забруднених територіях [17-21].

При цьому експерти Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН) не пов'язують репродуктивні розлади на РЗТ з впливом радіаційного чинника [22]. За думкою [23], докази відносно впливу радіаційного чинника у зв'язку з аварією на поширеність вродженої патології серед новонароджених і рівень репродуктивних втрат загалом науковою спільнотою не представлені. Вітчизняні дослідники мають думку, дещо відмінну від своїх іноземних колег [5, 7, 13, 20, 21].

При цьому радіаційний чинник - не єдиний фактор, що може впливати на розвиток та здоров'я новонародженої дитини. Як відомо, її здоров'я формується внаслідок комплексного впливу спадкової схильності та зовнішніх чинників, що постійно діють як фактори ризику виникнення хвороби або захисту від неї [24].

Необхідно також зазначити, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) [25], серед складових здоров'я близько 50% належить способу життя, в якому не останнє місце займають шкідливі звички, що все більше поширюються серед населення, особливо молоді, в т. ч. жіночої статі [26]. З погляду ризику репродуктивних втрат жінка є більш уразливою до впливу усіх шкідливих чинників, зокрема, і тютюнопаління [27].

Вплив вживання тютюну на гестаційний період і перинатальний розвиток, визначений як абсолютно негативний, що підтверджено на системному, органному, біохімічному і молекулярному рівнях [28, 29]. При тютюнопалінні підвищується ризик розвитку прееклампсії, СВ, безплідності; знижується маса тіла новонародженого, підвищується перинатальна смертність, ризик розвитку фізичних недоліків та вроджених порушень; спостерігаються віддалені наслідки негативного впливу на дитину після пологів, відбувається раннє програмування хвороб людини [30-38].

Вважають, що епігенетичні впливи можуть викликати фенотипічні зміни у плода та навіть хвороби, тобто вони визначають особливості постнатальної адаптації до умов навколишнього середовища і можуть змінити рівень здоров'я дитини [39]. Також всі зовнішні впливи можуть відобразитися на величині антропометричних показників плодів і новонароджених [40-43], що в подальшому проявляється у зниженні пристосованості популяцій в цілому до умов оточуючого середовища.

Порушення стану репродуктивної системи жінки та здоров'я новонародженого є одним з інтегральних показників санітарно-епідеміологічного неблагополуччя території та відображає ступінь агресивності навколишнього, зокрема, і виробничого, середовища [44]. При цьому, на розвиток плода та фізичний розвиток новонародженого при виникненні репродуктивних негараздів впливають біологічні (вік, зріст, маса тіла матері, кількість пологів) та соціальні (характер праці і соціальний стан жінки) фактори [45]. До негативних чинників також відносять: спадкову схильність до виникнення певних хвороб, шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків), наявність повноцінного харчування, соціально-економічні чинники (рівень освіти, матеріальна забезпеченість сім'ї, доступність та якість медичного обслуговування), вплив факторів навколишнього середовища, а також, що досить важливо, - стрес [25, 46].

Об'єктивними критеріями оцінки фізичного розвитку новонароджених є антропометричні показники (АПН). Так, діти, які відрізняються від популяційної середньої по сукупності антропометричних параметрів, мають певну генетичну структуру, значення якої проявляється в зниженні неспецифічної резистентності організму до широкого спектру захворювань [45]. Показано, що характер змін АПН промислових регіонів залежить від рівня забруднення довкілля: в забрудненому регіоні відмічено підвищення АПН, порівняно з умовно "чистим" районом регіону [40, 41]. За даними Богоявленської В. Ф. [47], при перевищенні гранично допустимої концентрації більше, ніж увосьмеро, абсолютні значення АПН зменшуються. Виявлено, що хлопчики є більш чутливими до дії забруднювачів у порівнянні з дівчатками, а резерви адаптації у них удвічі менші.

Питання щодо змін величини АПН при сумісному впливові проживання на РЗТ і тютюнопаління є недостатньо вивченим.

Збереження та зміцнення здоров'я дітей, визначення чинників ризику та можливість їхнього усунення вважається основним пріоритетом демографічної політики будь-якої розвиненої держави. Тому дослідження впливу тютюнопаління та проживання на РЗТ на рівень репродуктивних втрат та величину АПН є актуальним і своєчасним.

Таким чином, актуальність питань, що досліджувались, їхня соціальна значущість та недостатня вивченість спричинили вибір теми, визначення мети, завдань роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконана в рамках науково-дослідних робіт ДУ "Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України": "Оцінка можливого впливу проживання на радіоактивно забруднених та "чистих" територіях на стан генофонду населення" (шифр теми ДП 20.10, № держреєстрації 0110U001465) та "Вплив процесів добору на відтворення населення в Україні" (шифр теми АМН. Ф. 07.12 № держреєстрації 0112U001052).

В межах вказаних науково-дослідних робіт автором показано ризик виникнення репродуктивних втрат на РЗТ Київської та Житомирської областей; визначені АПН Київської та Житомирської областей; визначено ризик виникнення репродуктивних втрат внаслідок тютюнопаління на території Київської (1999-2003 та 2009-2012 рр.) області, поширеність й інтенсивність паління; оцінений внесок радіаційного опромінення поряд з впливом тютюнопаління на ймовірність виникнення репродуктивних розладів у населення Київської області.

Мета роботи полягала у визначенні особливостей репродуктивних розладів населення радіоактивно забруднених територій, детермінованих дією радіаційного фактора та тютюнопаління.

Завдання дослідження.

1. Визначити можливий вплив радіаційного чинника на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення при проживанні на РЗТ. 2. Підтвердити можливість впливу паління на ризик виникнення порушень репродукції. 3. Оцінити сумісний вплив радіаційного чинника та паління подружніх пар на ризик виникнення репродуктивних розладів серед населення на РЗТ. 4. Виявити можливі зміни величини АПН в залежності від проживання їхніх матерів на РЗТ та оцінити адаптивні властивості покоління новонароджених в ХХІ столітті, порівняно з періодом до аварії на ЧАЕС. 5. Підтвердити існування залежності між низькою масою тіла та смертністю новонароджених.

Об'єкт дослідження: вплив радіаційного чинника та паління на ризик виникнення репродуктивних розладів і показники фізичного розвитку новонароджених на РЗТ.

Предмет дослідження: випадки репродуктивних розладів (народження дітей з ВВР, СВ, безплідність), величини АПН (маса, зріст, масо-ростовий коефіцієнт (МРК), пондераловий індекс (ПІ)).

Методи дослідження: епідеміологічні (дослідження типу "випадок-контроль" та крос-секційне), статистичні - середнє арифметичне значення, мода, медіана, стандартне відхилення, дисперсія вибірки, ексцес, асиметричність, для порівняння рядів даних між собою використано двохвибірковий t-тест з різними дисперсіями; відношення шансів (ВШ) за допомогою двохпольних таблиць; для визначення міри випадковості використовували 95% довірчий інтервал (ДІ); графічні - для візуалізації даних.

Наукова новизна.

У дисертації вперше:

Визначено

Одержали подальший розвиток проблеми:

- збереження генофонду населення України; - оцінки пристосованості популяцій до умов середовища; - впливу статевого диморфізму на процеси природного відбору; - впливу природного добору при відтворенні населення у перинатальний період.

Практичне значення одержаних результатів.

Створені комп'ютерні реєстри випадків народження здорових дітей, вродженої патології, СВ і безплідності серед населення Київської області, який впроваджено у практику медико-генетичної служби (1999-2003 рр., 2009-2012 рр.). Аналіз даних реєстрів надає можливість виявляти фактори ризику виникнення репродуктивних розладів та кількісно характеризувати їхній вплив з метою пріоритезації подальших профілактичних заходів.

Впровадження в практику.

За матеріалами дисертаційної роботи надруковано інформаційний лист №273-2011 "Ретроспективний аналіз виношування вагітностей у жінок, що проживають у радіоактивно забруднених населених пунктах" з метою впровадження в практику роботи управлінь охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських обласних держадміністрацій.

Результати дослідження також відображені в методичних рекомендаціях "Профілактика вродженої патології, спонтанних викиднів та безплідності в рамках надання первинної медико-санітарної допомоги", якими користуються лікарі установ сімейної медицини.

Отримана інформація використовується при викладанні курсу валеологічних основ охорони здоров'я у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова (акт впровадження від 20.09.2011 та 23.01.2014 рр.); у Черкаському державному університеті ім. Б. Хмельницького (акт впровадження від 02.04.2013 р.), у Запорізькому національному університеті (акт впровадження від 03.10.2014 р.), Івано-Франківському національному медичному університеті (акт впровадження від 09.12.2015 р.) при викладанні лекційного і практичного курсу з вікової фізіології, шкільної гігієни та валеології, при проведенні педагогічної практики.

Особистий внесок здобувача.

Автором на основі аналізу літератури визначені мета і задачі дослідження; розроблена програма, вибрані методи дослідження, здійснено збір та викопіювання даних з первинної документації, здійснені розрахунки поширеності та ризику виникнення СВ, безплідності та ВВР у новонароджених, розрахунки змін АПН, описані та узагальнені результати, обгрунтовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на: круглому столі "Глобальне опитування щодо вживання тютюну (GATS)" (м. Київ, 2010); XVI міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених, присвяченому 55-річчю Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського (м. Тернопіль, 2012); VІ з'їзді Радіобіологічного товариства України (м. Київ, 2015) та науково-практичних конференціях: ІХ міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів і молодих вчених (м. Чернівці, 2012); "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (м. Київ, 2013); 7 міжнародній конференції з питань охорони здоров'я дітей та навколишнього середовища (м. Єрусалим (Ізраїль), 2013); "Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України" (м. Київ, 2015).

Публікації.

За темою дисертації опубліковано 20 робіт, серед них 5 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ДАК України (в т. ч. 3 за кордоном), монографія, інформаційний лист, методичні рекомендації та 8 тез матеріалів конгресів і науково-практичних конференцій.

Структура дисертації.

Дисертація викладена на 176 сторінках друкованого тексту (128 сторінок основного тексту), має 31 таблицю і 19 рисунків. Складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, списку літератури (280 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів) та додатків.

1. Огляд літератури

Вступ - Гігієнічна оцінка поєднаного впливу радіаційного чинника та тютюнопаління на процеси відтворення населення радіоактивно забруднених територій

Похожие статьи