Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом


Метаболічний синдром (МС) і ожиріння у жінок репродуктивного віку є істотними чинниками розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Пусковим моментом розвитку патологічних процесів при ожирінні і МС є інсулінорезистентність (ІР) і гіперінсулінемія (ГІ). На сьогодні встановлено, що ІР і ендотеліальна дисфункція - тісно асоційовані стани, що формують порочне коло і призводять до розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Системна запальна реакція, що виникає в організмі на тлі ожиріння і МС, за вагітності підсилюється і трансформується у мультисистемну дисфункцію, яка призводить до розвитку плацентарної недостатності (ПН) [1, 2].

Фетоплацентарний комплекс є провідною ланкою, що визначає перебіг вагітності та стан плода. Частота розвитку ПН при ожирінні коливається від 26% до 86,6%. На сьоднішній день доведено, що формування адекватного матково - плацентарного кровообігу забезпечується гестаційною перебудовою спіральних артерій, за рахунок заміщення ендотелію ендометріальних і міометральних їхніх відділів клітинами трофобласта так, що спіральні артерії втрачають свій м'язово-еластичний компонент і перетворюються в ареак - тивні дилатовані судини з постійним кровотоком [3].

У результаті неповної інвазії цитотрофобласта в спіральні артерії порушується їхня гестаційна перебудова, що призводить до гіпоперфузії та ішемії плаценти. Унаслідок цього активуються окиснювальні реакції, і в материнський кровообіг потрапляє велика кількість різноманітних субстанцій плацентарного походження: фрагменти трофобласта, ростові чинники, плацентарні гормони, проза - пальні цитокіни [4].

Дані чинники можуть бути першопричиною дисфункції ендотелію в материнському організмі у разі ожиріння і МС. Клінічно ендотеліальна дисфункція на ранніх термінах вагітності може перебігати безсимптомно, проте з 22-24-го тижня зазвичай проявляється першими клінічними симптомами ПН [5].

Великого значення набуває вивчення продукції судинно-ендотеліального фактора росту в зв'язку з його принциповим значенням у розвитку вагітності. В організмі людини домінувальною формою VEGF є VEGF-A, що експресується переважно активованими ендотеліальними і неендотеліальними клітинами (епітеліальні клітини, моноцити, гладком'язові клітини, макрофаги і трофобласт) [6].

У фізіологічних умовах у міру прогресування вагітності експресія всіх представників сімейства VEGF значно зростає. Важливим представником даного сімейства є плацентарний фактор росту (P1GF), який за своєю структурою на 50% ідентичний VEGF-A, але має менш виражену митогенну дію на ендотелій. Основним рецептором P1GF є VEGFR-1. Ендотеліальні клітини в стані спокою синтезують мінімальну кількість P1GF. Проте при активації ендотелію його продукція різко зростає, що відіграє важливу роль у процесах VEGF-залежного ангіогенезу. Будучи конкурентом фактора росту судинного ендотелію по відношенню до VEGFR-1, P1GF модулює ангіогенез [7, 8].

Виявлено суттєву різницю в спрямованості дії VEGF і P1GF при регуляції росту судин плаценти: VEGF впливає на ангіогенез із утворенням розгалужених судин (стимуляція рецепторів VEGFR - 2 і VEGFR-1), тоді як P1GF бере участь в утворенні судин, що мало розгалужуються (стимуляція VEGFR-1) [9]. З існуючих специфічних інгібіторів ангіогенезу виділяють розчинну форму VEGFR-1 (sFlt-І), яка зв'язує VEGF-A, VEGF-B, P1GF і порушує їхню взаємодію з клітинними рецепторами. Ця форма синтезується активованими ендотеліальними клітинами і моноцитами тільки під час вагітності. Відомо, що sFlt-1 за рахунок зв'язування VEGF-A знижує його біодоступність і інтенсивність процесів ангіогенезу [10, 11].

При розвитку ПН у крові вагітних відзначається зміна концентрації представників сімейства VEGF. За даними низки досліджень, при прогресуванні ПН у жінок із порушенням жирового обміну відзначається швидке збільшення концентрації VEGF у 3 рази, а при розвитку критичних порушень кровообігу - у 3,5 разу. При цьому рівень плацентарного фактора росту знижується на 43% від вихідного [12, 13].

У зв'язку з цим визначення ангіогенних і антиангіогенних чинників, що контролюють розвиток і функціонування нормального матково-плацентарного кровообігу, вивчення механізмів їхніх порушень у жінок із ожирінням і МС має особливе значення для прогнозування розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.

Мета дослідження: Прогнозування перинатальних ускладнень у вагітних із ожирінням і МС шляхом вивчення факторів ангіогенезу та стану фетоплацентарного комплексу.

Матеріали та методи

Для досягнення поставленої мети дослідження було сформовано 5 груп спостереження, в які включено 238 вагітних. У якості критерію включення використовували показник індексу маси тіла (ІМТ).

У 1-у групу увійшли 63 вагітних із МС (згідно з критеріями АТР III, Ройтберг Г. Є., 2007 р.) і надлишковою масою тіла (ІМТ 25-29,9 кг/м2); 2-а група була сформована з 52 вагітних із МС і І ступенем ожиріння (ІМТ 30-34,9 кг/м2); 3-я група представлена 39 вагітними з МС і ІІ ступенем ожиріння (ІМТ 35-39,9 кг/м2); до 4-ї групи включено 31 вагітну з МС і ожирінням ІІІ ступеня (ІМТ

Таблиця 1 Плазменна концентрація судинно-ендотеліальних факторів росту у вагітних груп спостереження, М±т

Показник,

Нг/мл

Контрольна група, n=53

1-а група, n=63

2-а група, n=52

3-я група, n=39

4-а група, n=31

І триместр вагітності

VEGF-A

179,9±26,2

176,1±19,2

174,3±13,1

143,6±18,3*, **

139,4±12,1*, **

VEGF-R1 (sFlt-1)

1451,23±119,3

1456,14±113,9

1428,36± 108,2

1719,11±102,6*, **

1789,13±116,4*, **

PIGF

277,1±19,8

282,9±16,2

269,1±12,7

187,5±16,4*, **

151,3±12,5*, **

ІІ триместр вагітності

VEGF-A

231,1±22,3

216,3±26,5

212,3±11,9

198,2±16,9*, **

193,7±19,5*, **

VEGF-R1 (sFlt-1)

1491,59±184,6

1485,21±99,4

1479,27±181,5

2156,12±209,4*, **

2212,61±189,6*, **

PIGF

649,1±22,7

619,5±24,5

608,6±21,3

З58,3±49,2*, **

351,4±23,1*, **

ІІІ триместр вагітності

VEGF-A

293,6±21,1

279,7±17,1

269,9±17,3

126,4±8,7*, **

117,5±10,2*, **

VEGF-R1 (sFlt-1)

1496,62±171,6

1499,21±129,1

1503,17±209,5

4538,45±127,3*, **

4952,41±189,6 *, **

PIGF

570,2±36,1

541,3±39,7

517,6±22,3

251,1±29,4*, **

239,7±23,9*, **

Примітки: * - р <0,05 достовірність показників порівняно з контрольною групою; ** - при порівнянні між групами.

Таблиця 2 Ехографічні показники у вагітних груп спостереження, M±m

Показник

Контрольна група, n=53

1-а група, n=63

2-а група, n=52

3-я група, n=39

4-а група, n=31

28-32 тиж вагітності

Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації

-

-

1,9±0,2

5,4±0,5*

10,7±1,1**

Патологія міометрія в зоні плацентації

-

-

1,9±0,2

2,7±0,2*

10,7±1,1**

Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання

-

-

1,9±0,2

5,4±0,5*

14,3±1,4***

Багатоводдя

-

-

1,9±0,2

5,4±0,5*

14,3±1,4***

Маловоддя

-

1,9±0,2

2,7±0,2*

10,7±1,1**

Асиметрична форма ЗРП

-

-

3,9±0,3

10,8±1,1**

21,4±2,2***

Симетрична форма ЗРП

-

-

-

-

3,6±0,3

33-36 тиж вагітності

Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації

-

-

3,9±0,3

11,1±1,0*

18,5±1,6**

Патологія міометрія в зоні плацентації

-

-

3,9±0,3

5,6±0,4*

14,8±1,2**

Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання

-

-

3,9±0,3

11,1±1,0*

18,5±1,6**

Багатоводдя

-

-

3,9±0,3

5,6±0,4*

18,5±1,6**

Маловоддя

-

-

3,9±0,3

8,3±0,8*

14,8± 1,3**

Асиметрична форма ЗРП

-

9,8±0,8

16,7±1,5*

29,6±3,0**

Симетрична форма ЗРП

-

-

2,8±0,3

7,4±0,6

37-40 тиж вагітності

Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації

-

-

8,0±0,6

14,3±1,2*

26,9±2,4**

Патологія міометрія в зоні плацентації

-

-

8,0±0,6

11,4±1,0*

23,1±2,2**

Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання

-

-

8,0±0,6

14,3±1,2*

26,9±2,6**

Багатоводдя

-

-

8,0±0,6

11,4±1,0*

23,1±2,2**

Маловоддя

-

-

4,0±0,4

14,3±1,2**

19,2±1,8**

Асиметрична форма ЗРП

5,7±0,6*

6,3±0,6*

12,0±1,2

22,9±2,6**

42,3±3,6***

Симетрична форма ЗРП

-

2,0±0,2

5,7±0,6*

19,2±1,8**

Примітка. Достовірність р відносно 2-ї групи: * - <0,05; ** - <0,01; *** - <0,001.

40 кг/м2 і більше). Контрольну групу складали 53 вагітних з нормальними показниками ІМТ (18,5-24,9 кг/м2), які не мали в анамнезі екстрагенітальної патології.

Дослідження показників ендотеліальної дисфункції проводили тричі протягом вагітності (в 10-12, 20-24,

30-34 тиж). Зразки венозної крові, отримані з кубітальної вени, відстоювали до утворення щільного згустку і центрифугували; об'єм плазми (2 мл) в стерильній пробірці типу "Еппендорф" зберігали за температури 20-25 °С.

Імунохімічне дослідження проводили із застосуванням

Таблиця 3 Допплєрометричні показники у вагітних груп спостереження, M±m

Показник

Контрольна група, n=53

1-а група, n=63

2-а група, n=52

3-я група, n=39

4-а група, n=31

28-32 тиж вагітності

СДВ КШК АП

3,81±0,22

3,85±0,24

3,92±0,24

3,96±0,31

4,01±0,36

ІР АП

0,73±0,03

0,75±0,02

0,81±0,02

0,79±0,02

0,82±0,03

СДВ КШК СМА

6,61±0,53

6,65±0,52

6,72±0,64

6,75±0,52

6,81±0,49

ІР СМА

0,81±0,05

0,83±0,06

0,92±0,06

0,88±0,05

0,91±0,08

СДВ КШК МА

1,72±0,13

1,75±0,12

1,82±0,12

1,76±0,12

1,84±0,14

ІР МА

0,41±0,02

0,41±0,02

0,42±0,02

0,46±0,04

0,45±0,03

33-36 тиж вагітності

СДВ КШК АП

3,82±0,21

3,87±0,25

3,93±0,26

3,95±0,28

4,83±0,33*

ІР АП

0,72±0,03

0,71±0,02

0,73±0,04

0,75±0,05

1,21±0,11*

СДВ КШК СМА

6,63±0,52

6,62±0,51

6,58±0,43

6,53±0,41

5,12±0,38*

ІР СМА

0,83±0,05

0,82±0,06

0,79±0,06

0,81±0,05

0,53±0,04*

СДВ КШК МА

1,72±0,11

1,73±0,11

1,74±0,12

1,75±0,13

2,34±0,15*

ІР МА

0,44±0,02

0,45±0,02

0,48±0,03

0,47±0,04

0,61±0,05*

37-40 тиж вагітності

СДВ КШК АП

3,81±0,24

3,85±0,27

3,93±0,31

4,85±0,31*

6,28±0,35**

ІР АП

0,72±0,03

0,76±0,04

0,81±0,04

1,03±0,05*

1,32±0,08**

СДВ КШК СМА

6,64±0,52

6,41±0,44

6,31±0,41

5,12±0,42*

4,03±0,31**

ІР СМА

0,81±0,05

0,80±0,04

0,79±0,06

0,62±0,05*

0,47±0,03**

СДВ КШК МА

1,72±0,13

1,11±0,14

1,79±0,14

2,12±0,16*

3,21±0,24**

ІР МА

0,42±0,02

0,41±0,04

0,40±0,03

0,69±0,04*

0,79±0,05**

Примітка. Достовірність р відносно контрольної групи: * - <0,05; ** - <0,01.

Стандартних наборів реактивів фірми Bender MedSystems GmbH VEGF-R1 людини (BMS268/2), вільного VEGF-A людини (BioLISA BMS277BL) і вільного P1GF людини фірми R&;S System (DPG00). Вимірювання оптичної щільності проводили за допомогою плашечного ридера "TECAN" (Австрія) з довжиною хвилі 450 нм. Побудову калібрувального графіка і кінцевий розрахунок концентрації VEGF-A, P1GF и sFlt-І проводили за стандартною для ІФА технологією.

Ехографічні та допплєрографічні дослідження виконували на ультразвуковому апараті "Orcheo Life" (Франція). Оцінювання реактивності серцево-судинної системи плода у вагітних груп спостереження здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальному моніторі "НЕАСО" (Велика Британія).

Кількісні дані представлені у вигляді середнього арифметичного і його стандартної похибки (М±т). Статистичне оброблення результатів дослідження проводили із застосуванням пакета програм "Statistica 6,0" (StatSoft Inc., США) з використанням стандартних методів варіаційної статистики і критерію Стьюдента для оцінювання різниці у кількісних ознаках між двома групами при розподілі, близькому до нормального, в інших випадках -- непараметричний тест Манна-Уїтні. Різницю вважали статистично значущою при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати проведених досліджень свідчать, що при фізіологічному перебігу вагітності відзначається поступове збільшення утворення VEGF-A з 179,9 нг/мл у I триместрі до 293,6 нг/мл у III триместрі та P1GF з 277,1 нг/мл до 570,2 нг/мл відповідно, що зумовлено становленням і активним розвитком плацентарного комплексу. Максимально високої концентрації P1GF сягає у II триместрі вагітності (649,1 нг/мл) і характеризується поступовим зниженням до III триместру (570,2 нг/мл). Рівень розчинного рецептора до су - динно-ендотеліального фактора роста (SFlt-І) протягом усієї вагітності залишається стабільним і характеризується недостовірними коливаннями від 1451,23 нг/мл в ранні терміни вагітності до 1496,62 нг/мл наприкінці її (р>0,05) (табл. 1).

Аналізуючи отримані результати, необхідно відзначити, що при порівнянні продукції VEGF-A, sFlt-І і P1GF у вагітних із МС і надлишковою масою тіла (1-а група) та ожирінням І ступеня (2-а група) з контрольною групою не виявлено достовірних відмінностей даних показників, що свідчить про збереження компенсаторно-пристосувальних механізмів і відсутність функціональних змін в ендотелії судин (р>0,05).

У групах вагітних із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня і МС виявлено зміни в продукції ангіогенних факторів, ступінь проявів яких прогресував у міру збільшення терміну гестації. У групі вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС продукція VEGF-A характеризувалася достовірним зниженням, починаючи з I триместру вагітності (до 139,4 нг/мл) та збільшенням у II триместрі (до 193,7 нг/мл), з вираженим подальшим зниженням у III триместрі (до 117,5 нг/мл).

Показники продукції плацентарного фактора росту в I триместрі у вагітних із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня і МС знижувались у 1,5 разу, у II триместрі - у 2 рази, у III триместрі - у 2,5 разу відповідно у порівнянні з групою контролю. Продукція розчинного рецептора судинно-ендотеліального фактора росту прогресивно збільшувалась з 1789,13 нг/мл на початку вагітності до 4952,41 нг/мл напередодні пологів. Розчинний рецептор VEGF-A вважається основним регулятором активності циркулювального P1GF за рахунок його зв'язування у сироватці крові. Установлено, що збільшення кількості sFlt-І відповідає зниженню концентрації P1GF у крові.

Таблиця 4 Параметри КТГ у вагітних груп спостереження, M±m

Показник

Контрольна група, n=53

1-а група, n=63

2-а група, n=52

3-я група, n=39

4-а група, n=31

28-32 тиж вагітності

Базальна ЧСС, за 1 хв

143,71±2,93

142,66±2,87

142,65±3,13

141,31±3,21

144,73±4,83

Варіабельність ЧСС, за 1 хв

13,71±0,72

13,54±0,83

12,83±0,53

13,42±0,62

13,21±0,58

Число акцелерацій за 1 год

13,12±0,74

13,11±0,91

12,72±0,83

12,83±0,71

12,94±0,68

Амплітуд акцелерацій, уд/хв

23,62±1,12

23,71±1,13

24,13±1,24

24,08±1,08

23,83±1,25

Тривалість акцелерацій, хв

9,81±0,56

9,76±0,63

9,63±0,64

9,73±0,49

9,76±0,53

Число децелерацій за 1 год

-

-

-

-

-

Глибина децелерацій за 1 год

-

-

-

-

-

Тривалість децелерацій, с

-

-

-

-

-

33-36 тиж вагітності

Базальна ЧСС, за 1 хв

143,72±2,91

144,02±2,98

144,23±3,04

145,08±2,87

146,24±3,52

Варіабельність ЧСС, за 1 хв

13,71±0,72

13,75±0,92

13,4±0,68

13,35±0,54

9,12±0,33*

Число акцелерацій за 1 год

13,11±0,69

13,12±0,87

13,24±0,58

13,31±0,62

13,28±0,47

Амплітуд акцелерацій, уд/хв

23,64±1,12

22,92±1,11

22,89±1,08

23,23±1,16

23,41±1,24

Тривалість акцелерацій, хв

9,82±0,53

9,92±0,51

9,91±0,61

9,73±0,51

9,84±0,62

Число децелерацій за 1 год

-

-

-

0,05±0,01*

Глибина децелерацій за 1 год

-

-

-

16,12±1,08***

Тривалість децелерацій, с

-

-

-

17,03±1,21***

37-40 тижнів вагітності

Базальна ЧСС, за 1 хв

142,82±2,84

141,74±2,78

143,73±2,61

144,21±2,73

151,81±2,62*

Варіабельність ЧСС, за 1 хв

13,72±0,71

14,02±0,84

14,01±0,83

9,21±0,62*

7,32±0,41**

Число акцелерацій за 1 год

13,12±0,73

12,82±0,84

12,83±0,71

12,42±0,83

12,23±0,88

Амплітуд акцелерацій, уд/хв

23,61±1,21

22,82±2,04

24,23±1,37

22,88±1,42

24,07±1,35

Тривалість акцелерацій, хв

9,87±0,73

9,82±0,84

9,61±0,68

9,59±0,61

7,24±0,41*

Число децелерацій за 1 год

-

-

-

0,05±0,01*

0,10±0,01*

Глибина децелерацій за 1 год

-

-

-

16,21±1,02***

19,34±1,24***

Тривалість децелерацій, с

-

-

-

17,43±1,24***

20,12±1,43***

Примітка. Достовірність р відносно контрольної групи: * - <0,05; ** - <0,01; *** - <0,001.

Сімейство VEGF відіграє важливу роль у фізіологічному рості плаценти і судинної системи строми ворсин і базальної пластинки, а також регулює інвазію цитотрофобласта, що необхідно для нормальної трансформації спіральних артерій і розвитку повноцінного матково-плацентарного кровообігу. Тому визначення концентрації судинно-ендотеліальних факторів росту в плазмі крові вагітних із МС і ожирінням може бути використано в якості діагностичної детермінанти ПН, а також пов'язаних з цим патологічних станів плода і новонародженого.

Під час оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу проводили оцінювання всіх параметрів після 28 тиж вагітності, оскільки до цього терміну достовірні відмінності між контрольною групою і основними групами не були значущими (р>0,05).

При оцінюванні основних ехографічних показників в 28-32 тиж вагітності (табл. 2) не виявлено достовірних відмінностей між контрольною та 1-ю й 2-ю групами спостереження (р>0,05). У порівнянні з цим у 3-й та 4-й групах мали місце достовірні ехографічні зміни, зокрема: порушення об'єму навколоплідних вод у вигляді маловоддя (2,7% та 10,7% відповідно) або багатоводдя (5,4% та 14,3% відповідно), затримки розвитку плода (ЗРП) (10,8% та 21,4% відповідно), особливо асиметричної форми. При цьому ступінь проявів цих порушень у вагітних груп спостереження залежав від величини ІМТ, при зростанні якого мали місце істотні ехографічні зміни з боку плаценти (35,7%), порушення об'єму навколоплідних вод (25,0%) і ЗРП (25,0%), що характерно для жінок 4-ї групи, і є достовірно вищий у порівнянні з 3-ю групою - 13,5%; 8,1% і 10,8% відповідно.

На наступному етапі досліджень, у 33-36 тиж, загальна частота ехографічних змін плаценти склала у 2-й групі 11,7%; порушень об'єму навколоплідних вод - 7,8% і ЗРП - 9,8%. У 3-й групі рівень цих показників був достовірно вищий - 27,8%; 13,9% і 19,5% відповідно (р<0,05). У вагітних 4-ї групи рівень ехографічних показників складав 51,8%; 33,3% і 37,0% відповідно (р<0,01).

На завершальному етапі досліджень, у 37-40 тиж, слід відзначити збільшення частоти патологічних ехографічних змін, що відображають суттєві порушення стану фетоплацентарного комплексу, особливо у вагітних із МС і ожирінням ІІ-ІІІ ступеня (див. табл. 2).

Згідно з проведеними дослідженнями достовірних змін з боку допплєрометричних показників у вагітних груп спостереження у термін 28-32 тиж гестації не спостерігалося (р>0,05), на відміну від ехографічних змін у цей термін в 3-й і 4-й основних групах, що свідчить про їхній компенсаторний характер.

Підтвердженням зазначених вище ехографічних показників у 33-36 тиж вагітності є наявність достовірних змін з боку допплєрометричних параметрів у пацієнток лише з МС і ожирінням ІІІ ступеня (р<0,05).

Досить переконливими є результати проведених допплє - рометричних досліджень у 37-40 тиж вагітності. За наявності ожиріння ІІ ступеня мало місце достовірне посилення кровотоку в АП і МА при одночасному його уповільненні в СМА (р<0,05). У групі вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС мали місце суттєві патологічні зміни з боку фетоплацентарного кровотоку, але з вищою мірою вираженості (р<0,01) (табл. 3).

При проведенні КТГ-моніторингу у термін 28-32 тиж вагітності не виявлено достовірних відмінностей між параметрами КТГ у вагітних всіх груп спостереження (табл. 4). Достовірні зміни параметрів КТГ встановлені у 33-36 тиж у вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС, зокрема: зниження варіабельності ЧСС при одночасній появі децелерацій з відповідною глибиною і тривалістю (р<0,05).

Найбільш інформативний характер мали параметри КТГ у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС у 37-40 тиж вагітності (р<0,01) (див. табл. 4).

Таким чином, вважаємо за доцільне проводити лікувально - діагностичні і профілактичні заходи у програмі передгравідар - ної підготовки, спрямовані на динамічне зниження маси тіла, покращання метаболічних процесів у майбутніх матерів. Проведені комплексні дослідження доводять, що прогноз для вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС має несприятливі наслідки щодо розвитку перинатальних ускладнень.

Висновки

    1. У вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС дисфункція ендотелію проявляється зниженням продукції судинного ендотеліального фактора росту в І триместрі на 22,2%, збільшенням у ІІ триместрі на 16,4% та зниженням у ІІІ - на 60,0% порівняно з контрольною групою. 2. Для вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС характерно зниження продукції плацентарного фактора росту в І триместрі в 1,5 разу, в ІІ триместрі - у 2 рази, а в ІІІ - у 2,5 разу порівняно з референтними значеннями. 3. Продукція розчинного рецептора судинно-ендо - теліального фактора росту у порівнянні з групою контролю прогресивно зростає протягом вагітності при ожирінні ІІ-ІІІ ступеня і МС у І триместрі в 1,2 разу, у ІІ триместрі - в 1,4 разу, у ІІІ триместрі - у 3,3 разу, що відображує ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у даного контингенту вагітних. 4. Резюмуючи отримані дані про функціональний стан фетоплацентарного комплексу, було доведено, що наявність ожиріння І ступеня і МС істотно не впливає на функціональний стан фетоплацентарного комплексу. При ІІ ступені ожиріння і МС, особливо наприкінці вагітності та напередодні пологів, ці зміни мають субкомпенсований, а за наявності МС і ожиріння ІІІ ступеня - декомпенсований характер.

Сведения об авторах

Дындарь Елена Анатольевна - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, кафедра акушерства и гинекологии № 3, 03148, г. Киев, ул. В. Кучера, 7; тел.: (044) 405-60-33. E-mail: \n Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script

Никонюк Татьяна Робертовна - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, кафедра акушерства и гинекологии № 3, 03148, г. Киев, ул. В. Кучера, 7; тел.: (044) 405-60-33

Список літератури

    1. Кузин А. И. Метаболический синдром: клинические и популяционные аспекты/ А. И. Кузин, Ю. А. Ленгин. - Челябинск: Издательство "ЗАО "Челябинская межрайонная типография", 2011. - 120 с. 2. Задионченко В. С. Метаболический синдром: терапевтические возможности и перспективы / В. С. Задионченко, Т. В. Адашева, О. Ю. Демичева, О. Н. Порывкина // Consillium Medicum, 2009. - 7 (9): 725-33. 3. Липатов И. С., Мельников В. А., Те - зиков Ю. В. Оценка степени тяжести плацентарной недостаточности у беременных// Российский вестник аку - шера-гинеколога. - 2008. - Т. 8, № 5. - С. 38-43.

Статья поступила в редакцию 22.02.2016

    4. Филиппов О. С., Казанцева А. А. Прогностическая значимость различных методов диагностики фетоплацентарной недостаточности//Пробле - мы репродукции. - 2003. - № 3. - С. 44-49. 5. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод. - М., 2005. - 230 с. 6. Tischer E; Mitchell R; Hartman T. The human gene for vascular endothelial growth factor. Multiple protein forms are encoded through alternative exon splicing. The Journal of Biological Chemistry 266 (18): 11947-54., 2011. 7. Muller Y. A; Li B; Christinger H. W; Wells J. A. Vascular endothelial growth factor: crystal structure and functional mapping of the kinase domain receptor binding site. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 94 (14): 7192-7, 2012. 8. Andraweera P. H.; Dekker G. A.; Roberts C. T. The vascular endothelial growth factor family in adverse pregnancy outcomes. Human Reproduction Update 18 (4): 436-457, 2012. 9. Ferrara N, Gerber H. P. The role of vascular endothelial growth factor in angiogenesis. Acta Haematol. 106 (4): 148-56, 2012. 10. Eremina V, Quaggin S. E. The role of VEGF-A in glomerular development and function. Curr. Opin. Nephrol. Hypertens. 13(1): 9-15, 2014. 11. Ribatti D. The crucial role of vascular permeability factor/vascular endothelial growth factor in angiogenesis: a historical review. Br. J. Haematol. 128 (3): 303-9, 2012. 12. Tong J. P, Yao Y. F. Contribution of VEGF and PEDF to choroidal angiogenesis: a need for balanced expressions. Clin. Biochem. 39(3): 267-74, 2014. 13. MatsumotoT, Mugishima H. Signal transduction via vascular endothelial growth factor (VEGF) receptors and their roles in atherogenesis. J. Atheroscler. Thromb. 13 (3): 130-5, 2011.

Похожие статьи




Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом

Предыдущая | Следующая