Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом
Метаболічний синдром (МС) і ожиріння у жінок репродуктивного віку є істотними чинниками розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Пусковим моментом розвитку патологічних процесів при ожирінні і МС є інсулінорезистентність (ІР) і гіперінсулінемія (ГІ). На сьогодні встановлено, що ІР і ендотеліальна дисфункція - тісно асоційовані стани, що формують порочне коло і призводять до розвитку акушерських і перинатальних ускладнень. Системна запальна реакція, що виникає в організмі на тлі ожиріння і МС, за вагітності підсилюється і трансформується у мультисистемну дисфункцію, яка призводить до розвитку плацентарної недостатності (ПН) [1, 2].
Фетоплацентарний комплекс є провідною ланкою, що визначає перебіг вагітності та стан плода. Частота розвитку ПН при ожирінні коливається від 26% до 86,6%. На сьоднішній день доведено, що формування адекватного матково - плацентарного кровообігу забезпечується гестаційною перебудовою спіральних артерій, за рахунок заміщення ендотелію ендометріальних і міометральних їхніх відділів клітинами трофобласта так, що спіральні артерії втрачають свій м'язово-еластичний компонент і перетворюються в ареак - тивні дилатовані судини з постійним кровотоком [3].
У результаті неповної інвазії цитотрофобласта в спіральні артерії порушується їхня гестаційна перебудова, що призводить до гіпоперфузії та ішемії плаценти. Унаслідок цього активуються окиснювальні реакції, і в материнський кровообіг потрапляє велика кількість різноманітних субстанцій плацентарного походження: фрагменти трофобласта, ростові чинники, плацентарні гормони, проза - пальні цитокіни [4].
Дані чинники можуть бути першопричиною дисфункції ендотелію в материнському організмі у разі ожиріння і МС. Клінічно ендотеліальна дисфункція на ранніх термінах вагітності може перебігати безсимптомно, проте з 22-24-го тижня зазвичай проявляється першими клінічними симптомами ПН [5].
Великого значення набуває вивчення продукції судинно-ендотеліального фактора росту в зв'язку з його принциповим значенням у розвитку вагітності. В організмі людини домінувальною формою VEGF є VEGF-A, що експресується переважно активованими ендотеліальними і неендотеліальними клітинами (епітеліальні клітини, моноцити, гладком'язові клітини, макрофаги і трофобласт) [6].
У фізіологічних умовах у міру прогресування вагітності експресія всіх представників сімейства VEGF значно зростає. Важливим представником даного сімейства є плацентарний фактор росту (P1GF), який за своєю структурою на 50% ідентичний VEGF-A, але має менш виражену митогенну дію на ендотелій. Основним рецептором P1GF є VEGFR-1. Ендотеліальні клітини в стані спокою синтезують мінімальну кількість P1GF. Проте при активації ендотелію його продукція різко зростає, що відіграє важливу роль у процесах VEGF-залежного ангіогенезу. Будучи конкурентом фактора росту судинного ендотелію по відношенню до VEGFR-1, P1GF модулює ангіогенез [7, 8].
Виявлено суттєву різницю в спрямованості дії VEGF і P1GF при регуляції росту судин плаценти: VEGF впливає на ангіогенез із утворенням розгалужених судин (стимуляція рецепторів VEGFR - 2 і VEGFR-1), тоді як P1GF бере участь в утворенні судин, що мало розгалужуються (стимуляція VEGFR-1) [9]. З існуючих специфічних інгібіторів ангіогенезу виділяють розчинну форму VEGFR-1 (sFlt-І), яка зв'язує VEGF-A, VEGF-B, P1GF і порушує їхню взаємодію з клітинними рецепторами. Ця форма синтезується активованими ендотеліальними клітинами і моноцитами тільки під час вагітності. Відомо, що sFlt-1 за рахунок зв'язування VEGF-A знижує його біодоступність і інтенсивність процесів ангіогенезу [10, 11].
При розвитку ПН у крові вагітних відзначається зміна концентрації представників сімейства VEGF. За даними низки досліджень, при прогресуванні ПН у жінок із порушенням жирового обміну відзначається швидке збільшення концентрації VEGF у 3 рази, а при розвитку критичних порушень кровообігу - у 3,5 разу. При цьому рівень плацентарного фактора росту знижується на 43% від вихідного [12, 13].
У зв'язку з цим визначення ангіогенних і антиангіогенних чинників, що контролюють розвиток і функціонування нормального матково-плацентарного кровообігу, вивчення механізмів їхніх порушень у жінок із ожирінням і МС має особливе значення для прогнозування розвитку акушерських і перинатальних ускладнень.
Мета дослідження: Прогнозування перинатальних ускладнень у вагітних із ожирінням і МС шляхом вивчення факторів ангіогенезу та стану фетоплацентарного комплексу.
Матеріали та методи
Для досягнення поставленої мети дослідження було сформовано 5 груп спостереження, в які включено 238 вагітних. У якості критерію включення використовували показник індексу маси тіла (ІМТ).
У 1-у групу увійшли 63 вагітних із МС (згідно з критеріями АТР III, Ройтберг Г. Є., 2007 р.) і надлишковою масою тіла (ІМТ 25-29,9 кг/м2); 2-а група була сформована з 52 вагітних із МС і І ступенем ожиріння (ІМТ 30-34,9 кг/м2); 3-я група представлена 39 вагітними з МС і ІІ ступенем ожиріння (ІМТ 35-39,9 кг/м2); до 4-ї групи включено 31 вагітну з МС і ожирінням ІІІ ступеня (ІМТ
Таблиця 1 Плазменна концентрація судинно-ендотеліальних факторів росту у вагітних груп спостереження, М±т
Показник, Нг/мл |
Контрольна група, n=53 |
1-а група, n=63 |
2-а група, n=52 |
3-я група, n=39 |
4-а група, n=31 |
І триместр вагітності | |||||
VEGF-A |
179,9±26,2 |
176,1±19,2 |
174,3±13,1 |
143,6±18,3*, ** |
139,4±12,1*, ** |
VEGF-R1 (sFlt-1) |
1451,23±119,3 |
1456,14±113,9 |
1428,36± 108,2 |
1719,11±102,6*, ** |
1789,13±116,4*, ** |
PIGF |
277,1±19,8 |
282,9±16,2 |
269,1±12,7 |
187,5±16,4*, ** |
151,3±12,5*, ** |
ІІ триместр вагітності | |||||
VEGF-A |
231,1±22,3 |
216,3±26,5 |
212,3±11,9 |
198,2±16,9*, ** |
193,7±19,5*, ** |
VEGF-R1 (sFlt-1) |
1491,59±184,6 |
1485,21±99,4 |
1479,27±181,5 |
2156,12±209,4*, ** |
2212,61±189,6*, ** |
PIGF |
649,1±22,7 |
619,5±24,5 |
608,6±21,3 |
З58,3±49,2*, ** |
351,4±23,1*, ** |
ІІІ триместр вагітності | |||||
VEGF-A |
293,6±21,1 |
279,7±17,1 |
269,9±17,3 |
126,4±8,7*, ** |
117,5±10,2*, ** |
VEGF-R1 (sFlt-1) |
1496,62±171,6 |
1499,21±129,1 |
1503,17±209,5 |
4538,45±127,3*, ** |
4952,41±189,6 *, ** |
PIGF |
570,2±36,1 |
541,3±39,7 |
517,6±22,3 |
251,1±29,4*, ** |
239,7±23,9*, ** |
Примітки: * - р <0,05 достовірність показників порівняно з контрольною групою; ** - при порівнянні між групами.
Таблиця 2 Ехографічні показники у вагітних груп спостереження, M±m
Показник |
Контрольна група, n=53 |
1-а група, n=63 |
2-а група, n=52 |
3-я група, n=39 |
4-а група, n=31 |
28-32 тиж вагітності | |||||
Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації |
- |
- |
1,9±0,2 |
5,4±0,5* |
10,7±1,1** |
Патологія міометрія в зоні плацентації |
- |
- |
1,9±0,2 |
2,7±0,2* |
10,7±1,1** |
Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання |
- |
- |
1,9±0,2 |
5,4±0,5* |
14,3±1,4*** |
Багатоводдя |
- |
- |
1,9±0,2 |
5,4±0,5* |
14,3±1,4*** |
Маловоддя |
- |
1,9±0,2 |
2,7±0,2* |
10,7±1,1** | |
Асиметрична форма ЗРП |
- |
- |
3,9±0,3 |
10,8±1,1** |
21,4±2,2*** |
Симетрична форма ЗРП |
- |
- |
- |
- |
3,6±0,3 |
33-36 тиж вагітності | |||||
Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації |
- |
- |
3,9±0,3 |
11,1±1,0* |
18,5±1,6** |
Патологія міометрія в зоні плацентації |
- |
- |
3,9±0,3 |
5,6±0,4* |
14,8±1,2** |
Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання |
- |
- |
3,9±0,3 |
11,1±1,0* |
18,5±1,6** |
Багатоводдя |
- |
- |
3,9±0,3 |
5,6±0,4* |
18,5±1,6** |
Маловоддя |
- |
- |
3,9±0,3 |
8,3±0,8* |
14,8± 1,3** |
Асиметрична форма ЗРП |
- |
9,8±0,8 |
16,7±1,5* |
29,6±3,0** | |
Симетрична форма ЗРП |
- |
- |
2,8±0,3 |
7,4±0,6 | |
37-40 тиж вагітності | |||||
Дозрівання випереджає на 1 позицію термін гестації |
- |
- |
8,0±0,6 |
14,3±1,2* |
26,9±2,4** |
Патологія міометрія в зоні плацентації |
- |
- |
8,0±0,6 |
11,4±1,0* |
23,1±2,2** |
Поєднання виснаження або стовщення з випереджанням дозрівання |
- |
- |
8,0±0,6 |
14,3±1,2* |
26,9±2,6** |
Багатоводдя |
- |
- |
8,0±0,6 |
11,4±1,0* |
23,1±2,2** |
Маловоддя |
- |
- |
4,0±0,4 |
14,3±1,2** |
19,2±1,8** |
Асиметрична форма ЗРП |
5,7±0,6* |
6,3±0,6* |
12,0±1,2 |
22,9±2,6** |
42,3±3,6*** |
Симетрична форма ЗРП |
- |
2,0±0,2 |
5,7±0,6* |
19,2±1,8** |
Примітка. Достовірність р відносно 2-ї групи: * - <0,05; ** - <0,01; *** - <0,001.
40 кг/м2 і більше). Контрольну групу складали 53 вагітних з нормальними показниками ІМТ (18,5-24,9 кг/м2), які не мали в анамнезі екстрагенітальної патології.
Дослідження показників ендотеліальної дисфункції проводили тричі протягом вагітності (в 10-12, 20-24,
30-34 тиж). Зразки венозної крові, отримані з кубітальної вени, відстоювали до утворення щільного згустку і центрифугували; об'єм плазми (2 мл) в стерильній пробірці типу "Еппендорф" зберігали за температури 20-25 °С.
Імунохімічне дослідження проводили із застосуванням
Таблиця 3 Допплєрометричні показники у вагітних груп спостереження, M±m
Показник |
Контрольна група, n=53 |
1-а група, n=63 |
2-а група, n=52 |
3-я група, n=39 |
4-а група, n=31 |
28-32 тиж вагітності | |||||
СДВ КШК АП |
3,81±0,22 |
3,85±0,24 |
3,92±0,24 |
3,96±0,31 |
4,01±0,36 |
ІР АП |
0,73±0,03 |
0,75±0,02 |
0,81±0,02 |
0,79±0,02 |
0,82±0,03 |
СДВ КШК СМА |
6,61±0,53 |
6,65±0,52 |
6,72±0,64 |
6,75±0,52 |
6,81±0,49 |
ІР СМА |
0,81±0,05 |
0,83±0,06 |
0,92±0,06 |
0,88±0,05 |
0,91±0,08 |
СДВ КШК МА |
1,72±0,13 |
1,75±0,12 |
1,82±0,12 |
1,76±0,12 |
1,84±0,14 |
ІР МА |
0,41±0,02 |
0,41±0,02 |
0,42±0,02 |
0,46±0,04 |
0,45±0,03 |
33-36 тиж вагітності | |||||
СДВ КШК АП |
3,82±0,21 |
3,87±0,25 |
3,93±0,26 |
3,95±0,28 |
4,83±0,33* |
ІР АП |
0,72±0,03 |
0,71±0,02 |
0,73±0,04 |
0,75±0,05 |
1,21±0,11* |
СДВ КШК СМА |
6,63±0,52 |
6,62±0,51 |
6,58±0,43 |
6,53±0,41 |
5,12±0,38* |
ІР СМА |
0,83±0,05 |
0,82±0,06 |
0,79±0,06 |
0,81±0,05 |
0,53±0,04* |
СДВ КШК МА |
1,72±0,11 |
1,73±0,11 |
1,74±0,12 |
1,75±0,13 |
2,34±0,15* |
ІР МА |
0,44±0,02 |
0,45±0,02 |
0,48±0,03 |
0,47±0,04 |
0,61±0,05* |
37-40 тиж вагітності | |||||
СДВ КШК АП |
3,81±0,24 |
3,85±0,27 |
3,93±0,31 |
4,85±0,31* |
6,28±0,35** |
ІР АП |
0,72±0,03 |
0,76±0,04 |
0,81±0,04 |
1,03±0,05* |
1,32±0,08** |
СДВ КШК СМА |
6,64±0,52 |
6,41±0,44 |
6,31±0,41 |
5,12±0,42* |
4,03±0,31** |
ІР СМА |
0,81±0,05 |
0,80±0,04 |
0,79±0,06 |
0,62±0,05* |
0,47±0,03** |
СДВ КШК МА |
1,72±0,13 |
1,11±0,14 |
1,79±0,14 |
2,12±0,16* |
3,21±0,24** |
ІР МА |
0,42±0,02 |
0,41±0,04 |
0,40±0,03 |
0,69±0,04* |
0,79±0,05** |
Примітка. Достовірність р відносно контрольної групи: * - <0,05; ** - <0,01.
Стандартних наборів реактивів фірми Bender MedSystems GmbH VEGF-R1 людини (BMS268/2), вільного VEGF-A людини (BioLISA BMS277BL) і вільного P1GF людини фірми R&;S System (DPG00). Вимірювання оптичної щільності проводили за допомогою плашечного ридера "TECAN" (Австрія) з довжиною хвилі 450 нм. Побудову калібрувального графіка і кінцевий розрахунок концентрації VEGF-A, P1GF и sFlt-І проводили за стандартною для ІФА технологією.
Ехографічні та допплєрографічні дослідження виконували на ультразвуковому апараті "Orcheo Life" (Франція). Оцінювання реактивності серцево-судинної системи плода у вагітних груп спостереження здійснювали за допомогою кардіотокографічних досліджень на фетальному моніторі "НЕАСО" (Велика Британія).
Кількісні дані представлені у вигляді середнього арифметичного і його стандартної похибки (М±т). Статистичне оброблення результатів дослідження проводили із застосуванням пакета програм "Statistica 6,0" (StatSoft Inc., США) з використанням стандартних методів варіаційної статистики і критерію Стьюдента для оцінювання різниці у кількісних ознаках між двома групами при розподілі, близькому до нормального, в інших випадках -- непараметричний тест Манна-Уїтні. Різницю вважали статистично значущою при р<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення
Результати проведених досліджень свідчать, що при фізіологічному перебігу вагітності відзначається поступове збільшення утворення VEGF-A з 179,9 нг/мл у I триместрі до 293,6 нг/мл у III триместрі та P1GF з 277,1 нг/мл до 570,2 нг/мл відповідно, що зумовлено становленням і активним розвитком плацентарного комплексу. Максимально високої концентрації P1GF сягає у II триместрі вагітності (649,1 нг/мл) і характеризується поступовим зниженням до III триместру (570,2 нг/мл). Рівень розчинного рецептора до су - динно-ендотеліального фактора роста (SFlt-І) протягом усієї вагітності залишається стабільним і характеризується недостовірними коливаннями від 1451,23 нг/мл в ранні терміни вагітності до 1496,62 нг/мл наприкінці її (р>0,05) (табл. 1).
Аналізуючи отримані результати, необхідно відзначити, що при порівнянні продукції VEGF-A, sFlt-І і P1GF у вагітних із МС і надлишковою масою тіла (1-а група) та ожирінням І ступеня (2-а група) з контрольною групою не виявлено достовірних відмінностей даних показників, що свідчить про збереження компенсаторно-пристосувальних механізмів і відсутність функціональних змін в ендотелії судин (р>0,05).
У групах вагітних із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня і МС виявлено зміни в продукції ангіогенних факторів, ступінь проявів яких прогресував у міру збільшення терміну гестації. У групі вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС продукція VEGF-A характеризувалася достовірним зниженням, починаючи з I триместру вагітності (до 139,4 нг/мл) та збільшенням у II триместрі (до 193,7 нг/мл), з вираженим подальшим зниженням у III триместрі (до 117,5 нг/мл).
Показники продукції плацентарного фактора росту в I триместрі у вагітних із ожирінням ІІ та ІІІ ступеня і МС знижувались у 1,5 разу, у II триместрі - у 2 рази, у III триместрі - у 2,5 разу відповідно у порівнянні з групою контролю. Продукція розчинного рецептора судинно-ендотеліального фактора росту прогресивно збільшувалась з 1789,13 нг/мл на початку вагітності до 4952,41 нг/мл напередодні пологів. Розчинний рецептор VEGF-A вважається основним регулятором активності циркулювального P1GF за рахунок його зв'язування у сироватці крові. Установлено, що збільшення кількості sFlt-І відповідає зниженню концентрації P1GF у крові.
Таблиця 4 Параметри КТГ у вагітних груп спостереження, M±m
Показник |
Контрольна група, n=53 |
1-а група, n=63 |
2-а група, n=52 |
3-я група, n=39 |
4-а група, n=31 |
28-32 тиж вагітності | |||||
Базальна ЧСС, за 1 хв |
143,71±2,93 |
142,66±2,87 |
142,65±3,13 |
141,31±3,21 |
144,73±4,83 |
Варіабельність ЧСС, за 1 хв |
13,71±0,72 |
13,54±0,83 |
12,83±0,53 |
13,42±0,62 |
13,21±0,58 |
Число акцелерацій за 1 год |
13,12±0,74 |
13,11±0,91 |
12,72±0,83 |
12,83±0,71 |
12,94±0,68 |
Амплітуд акцелерацій, уд/хв |
23,62±1,12 |
23,71±1,13 |
24,13±1,24 |
24,08±1,08 |
23,83±1,25 |
Тривалість акцелерацій, хв |
9,81±0,56 |
9,76±0,63 |
9,63±0,64 |
9,73±0,49 |
9,76±0,53 |
Число децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
- |
- |
Глибина децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
- |
- |
Тривалість децелерацій, с |
- |
- |
- |
- |
- |
33-36 тиж вагітності | |||||
Базальна ЧСС, за 1 хв |
143,72±2,91 |
144,02±2,98 |
144,23±3,04 |
145,08±2,87 |
146,24±3,52 |
Варіабельність ЧСС, за 1 хв |
13,71±0,72 |
13,75±0,92 |
13,4±0,68 |
13,35±0,54 |
9,12±0,33* |
Число акцелерацій за 1 год |
13,11±0,69 |
13,12±0,87 |
13,24±0,58 |
13,31±0,62 |
13,28±0,47 |
Амплітуд акцелерацій, уд/хв |
23,64±1,12 |
22,92±1,11 |
22,89±1,08 |
23,23±1,16 |
23,41±1,24 |
Тривалість акцелерацій, хв |
9,82±0,53 |
9,92±0,51 |
9,91±0,61 |
9,73±0,51 |
9,84±0,62 |
Число децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
0,05±0,01* | |
Глибина децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
16,12±1,08*** | |
Тривалість децелерацій, с |
- |
- |
- |
17,03±1,21*** | |
37-40 тижнів вагітності | |||||
Базальна ЧСС, за 1 хв |
142,82±2,84 |
141,74±2,78 |
143,73±2,61 |
144,21±2,73 |
151,81±2,62* |
Варіабельність ЧСС, за 1 хв |
13,72±0,71 |
14,02±0,84 |
14,01±0,83 |
9,21±0,62* |
7,32±0,41** |
Число акцелерацій за 1 год |
13,12±0,73 |
12,82±0,84 |
12,83±0,71 |
12,42±0,83 |
12,23±0,88 |
Амплітуд акцелерацій, уд/хв |
23,61±1,21 |
22,82±2,04 |
24,23±1,37 |
22,88±1,42 |
24,07±1,35 |
Тривалість акцелерацій, хв |
9,87±0,73 |
9,82±0,84 |
9,61±0,68 |
9,59±0,61 |
7,24±0,41* |
Число децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
0,05±0,01* |
0,10±0,01* |
Глибина децелерацій за 1 год |
- |
- |
- |
16,21±1,02*** |
19,34±1,24*** |
Тривалість децелерацій, с |
- |
- |
- |
17,43±1,24*** |
20,12±1,43*** |
Примітка. Достовірність р відносно контрольної групи: * - <0,05; ** - <0,01; *** - <0,001.
Сімейство VEGF відіграє важливу роль у фізіологічному рості плаценти і судинної системи строми ворсин і базальної пластинки, а також регулює інвазію цитотрофобласта, що необхідно для нормальної трансформації спіральних артерій і розвитку повноцінного матково-плацентарного кровообігу. Тому визначення концентрації судинно-ендотеліальних факторів росту в плазмі крові вагітних із МС і ожирінням може бути використано в якості діагностичної детермінанти ПН, а також пов'язаних з цим патологічних станів плода і новонародженого.
Під час оцінювання функціонального стану фетоплацентарного комплексу проводили оцінювання всіх параметрів після 28 тиж вагітності, оскільки до цього терміну достовірні відмінності між контрольною групою і основними групами не були значущими (р>0,05).
При оцінюванні основних ехографічних показників в 28-32 тиж вагітності (табл. 2) не виявлено достовірних відмінностей між контрольною та 1-ю й 2-ю групами спостереження (р>0,05). У порівнянні з цим у 3-й та 4-й групах мали місце достовірні ехографічні зміни, зокрема: порушення об'єму навколоплідних вод у вигляді маловоддя (2,7% та 10,7% відповідно) або багатоводдя (5,4% та 14,3% відповідно), затримки розвитку плода (ЗРП) (10,8% та 21,4% відповідно), особливо асиметричної форми. При цьому ступінь проявів цих порушень у вагітних груп спостереження залежав від величини ІМТ, при зростанні якого мали місце істотні ехографічні зміни з боку плаценти (35,7%), порушення об'єму навколоплідних вод (25,0%) і ЗРП (25,0%), що характерно для жінок 4-ї групи, і є достовірно вищий у порівнянні з 3-ю групою - 13,5%; 8,1% і 10,8% відповідно.
На наступному етапі досліджень, у 33-36 тиж, загальна частота ехографічних змін плаценти склала у 2-й групі 11,7%; порушень об'єму навколоплідних вод - 7,8% і ЗРП - 9,8%. У 3-й групі рівень цих показників був достовірно вищий - 27,8%; 13,9% і 19,5% відповідно (р<0,05). У вагітних 4-ї групи рівень ехографічних показників складав 51,8%; 33,3% і 37,0% відповідно (р<0,01).
На завершальному етапі досліджень, у 37-40 тиж, слід відзначити збільшення частоти патологічних ехографічних змін, що відображають суттєві порушення стану фетоплацентарного комплексу, особливо у вагітних із МС і ожирінням ІІ-ІІІ ступеня (див. табл. 2).
Згідно з проведеними дослідженнями достовірних змін з боку допплєрометричних показників у вагітних груп спостереження у термін 28-32 тиж гестації не спостерігалося (р>0,05), на відміну від ехографічних змін у цей термін в 3-й і 4-й основних групах, що свідчить про їхній компенсаторний характер.
Підтвердженням зазначених вище ехографічних показників у 33-36 тиж вагітності є наявність достовірних змін з боку допплєрометричних параметрів у пацієнток лише з МС і ожирінням ІІІ ступеня (р<0,05).
Досить переконливими є результати проведених допплє - рометричних досліджень у 37-40 тиж вагітності. За наявності ожиріння ІІ ступеня мало місце достовірне посилення кровотоку в АП і МА при одночасному його уповільненні в СМА (р<0,05). У групі вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС мали місце суттєві патологічні зміни з боку фетоплацентарного кровотоку, але з вищою мірою вираженості (р<0,01) (табл. 3).
При проведенні КТГ-моніторингу у термін 28-32 тиж вагітності не виявлено достовірних відмінностей між параметрами КТГ у вагітних всіх груп спостереження (табл. 4). Достовірні зміни параметрів КТГ встановлені у 33-36 тиж у вагітних із ожирінням ІІІ ступеня і МС, зокрема: зниження варіабельності ЧСС при одночасній появі децелерацій з відповідною глибиною і тривалістю (р<0,05).
Найбільш інформативний характер мали параметри КТГ у вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС у 37-40 тиж вагітності (р<0,01) (див. табл. 4).
Таким чином, вважаємо за доцільне проводити лікувально - діагностичні і профілактичні заходи у програмі передгравідар - ної підготовки, спрямовані на динамічне зниження маси тіла, покращання метаболічних процесів у майбутніх матерів. Проведені комплексні дослідження доводять, що прогноз для вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС має несприятливі наслідки щодо розвитку перинатальних ускладнень.
Висновки
- 1. У вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС дисфункція ендотелію проявляється зниженням продукції судинного ендотеліального фактора росту в І триместрі на 22,2%, збільшенням у ІІ триместрі на 16,4% та зниженням у ІІІ - на 60,0% порівняно з контрольною групою. 2. Для вагітних із ожирінням ІІ-ІІІ ступеня і МС характерно зниження продукції плацентарного фактора росту в І триместрі в 1,5 разу, в ІІ триместрі - у 2 рази, а в ІІІ - у 2,5 разу порівняно з референтними значеннями. 3. Продукція розчинного рецептора судинно-ендо - теліального фактора росту у порівнянні з групою контролю прогресивно зростає протягом вагітності при ожирінні ІІ-ІІІ ступеня і МС у І триместрі в 1,2 разу, у ІІ триместрі - в 1,4 разу, у ІІІ триместрі - у 3,3 разу, що відображує ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції у даного контингенту вагітних. 4. Резюмуючи отримані дані про функціональний стан фетоплацентарного комплексу, було доведено, що наявність ожиріння І ступеня і МС істотно не впливає на функціональний стан фетоплацентарного комплексу. При ІІ ступені ожиріння і МС, особливо наприкінці вагітності та напередодні пологів, ці зміни мають субкомпенсований, а за наявності МС і ожиріння ІІІ ступеня - декомпенсований характер.
Сведения об авторах
Дындарь Елена Анатольевна - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, кафедра акушерства и гинекологии № 3, 03148, г. Киев, ул. В. Кучера, 7; тел.: (044) 405-60-33. E-mail: \n Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
Никонюк Татьяна Робертовна - Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, кафедра акушерства и гинекологии № 3, 03148, г. Киев, ул. В. Кучера, 7; тел.: (044) 405-60-33
Список літератури
- 1. Кузин А. И. Метаболический синдром: клинические и популяционные аспекты/ А. И. Кузин, Ю. А. Ленгин. - Челябинск: Издательство "ЗАО "Челябинская межрайонная типография", 2011. - 120 с. 2. Задионченко В. С. Метаболический синдром: терапевтические возможности и перспективы / В. С. Задионченко, Т. В. Адашева, О. Ю. Демичева, О. Н. Порывкина // Consillium Medicum, 2009. - 7 (9): 725-33. 3. Липатов И. С., Мельников В. А., Те - зиков Ю. В. Оценка степени тяжести плацентарной недостаточности у беременных// Российский вестник аку - шера-гинеколога. - 2008. - Т. 8, № 5. - С. 38-43.
Статья поступила в редакцию 22.02.2016
- 4. Филиппов О. С., Казанцева А. А. Прогностическая значимость различных методов диагностики фетоплацентарной недостаточности//Пробле - мы репродукции. - 2003. - № 3. - С. 44-49. 5. Милованов А. П. Патология системы мать-плацента-плод. - М., 2005. - 230 с. 6. Tischer E; Mitchell R; Hartman T. The human gene for vascular endothelial growth factor. Multiple protein forms are encoded through alternative exon splicing. The Journal of Biological Chemistry 266 (18): 11947-54., 2011. 7. Muller Y. A; Li B; Christinger H. W; Wells J. A. Vascular endothelial growth factor: crystal structure and functional mapping of the kinase domain receptor binding site. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 94 (14): 7192-7, 2012. 8. Andraweera P. H.; Dekker G. A.; Roberts C. T. The vascular endothelial growth factor family in adverse pregnancy outcomes. Human Reproduction Update 18 (4): 436-457, 2012. 9. Ferrara N, Gerber H. P. The role of vascular endothelial growth factor in angiogenesis. Acta Haematol. 106 (4): 148-56, 2012. 10. Eremina V, Quaggin S. E. The role of VEGF-A in glomerular development and function. Curr. Opin. Nephrol. Hypertens. 13(1): 9-15, 2014. 11. Ribatti D. The crucial role of vascular permeability factor/vascular endothelial growth factor in angiogenesis: a historical review. Br. J. Haematol. 128 (3): 303-9, 2012. 12. Tong J. P, Yao Y. F. Contribution of VEGF and PEDF to choroidal angiogenesis: a need for balanced expressions. Clin. Biochem. 39(3): 267-74, 2014. 13. MatsumotoT, Mugishima H. Signal transduction via vascular endothelial growth factor (VEGF) receptors and their roles in atherogenesis. J. Atheroscler. Thromb. 13 (3): 130-5, 2011.
Похожие статьи
-
На сьогодні в літературних джерелах існують повідомлення щодо певної діагностичної цінності специфічних білків плаценти як материнської, так і плодової...
-
Резюме. Проблема внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) і в наш час не втрачає своєї актуальності. Неефективність лікування цієї патології пов'язана з...
-
Вагінальна мікробіота: як відновити баланс при дисбіозі
Вагінальна мікробіота: як відновити баланс при дисбіозі Величезний за чисельністю та різноманітністю дивовижний світ мікроорганізмів, який населяє...
-
Застосування Біоспорин-форте у комплексі лікування на тлі антибіотикотерапії
Основним фактором захисту макроорганізму людини від агресивної дії екзогенної мікрофлори є колонізаційна резистентність біотопів природних порожнин тіла,...
-
Ключові слова: обміну речовин хвороби, кверцетин, черезшкірне коронарне втручання, ішемічна хвороба серця. Ішемічна хвороба серця (ІХС) за наявності...
-
Системная красная волчанка (СКВ). Системная красная волчанка (СКВ) - болезнь неизвестной этиологии с преимущественным системным поражением соединительной...
-
Синдром Кабуки является редким непрогрессирующим генетическим заболеванием, которое характеризуется сочетанием фенотипических признаков. Основные...
-
6.1 манифестная форма (на ЭКГ признаки предвозбуждения желудочков в виде дельта-волны) 6.2 преходящая форма (эпизоды ЭКГ, на которых регистрируются...
-
Територія Всі поселення Міські поселення Сільська місцевість До 999 г. До 2499 г Недоношені До 999 г. Недоношені До 999 г Недоношені Лугинський 0,17±0,17...
-
Відомо, що здоров'я дитини формується під комплексним впливом спадкової схильності та зовнішніх факторів, що постійно діють як чинники ризику і чинники...
-
Досвід використання ядерної енергії показує, що, не дивлячись на всі заходи безпеки та постійне підвищення рівня надійності техніки та технологій,...
-
Проблеми вагінального мікробіому в жінок у перименопаузальному періоді
Сьогодні мікробіом людини розглядається як важлива система, яка необхідна для підтримки гомеостазу [1]. Завдяки функціонуванню специфічних адаптаційних...
-
Pestl-аналіз сучасного стану державного управління паліативною та хоспісною допомогою в Україні
Сучасний соціально-фізіологічний стан українського суспільства перебуває в критичному стані із-за економічної кризи і її наслідків неможливістю...
-
Представлено патогенез, діагностику та шляхи корекції і профілактики перинатальних ускладнень при недоношуванні вагітності на тлі передчасного розриву...
-
Особливості хірургічного лікування прогресуючої варикозної хвороби нижніх кінцівок у вагітних
Мета дослідження: розроблення комплексу заходів для безпечного хірургічного втручання з метою запобігання прогресування варикозної хвороби нижніх...
-
Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій. Хірургічне лікування ускладнених форм синдрому діабетичної стопи (СДС) становить...
-
За допомогою лазерної доплерівської флоуметрії оцінено стан мікрогемодинаміки та ендотеліальної функції у хворих із хронічною ішемією нижніх кінцівок на...
-
Зміни вмісту пролактину при метаболічному синдромі в період менопаузи
ВСТУП Метаболічний менопауза пролактин жінка У зв'язку зі збільшенням тривалості життя населення актуальною проблемою є діагностика, профілактика і...
-
Причинні фактори передчасних пологів (новий погляд на проблему)
Вступ. Сучасний підхід до проблеми спонтанних передчасних пологів базується на уточненні механізмів їх виникнення, а також на своєчасному послідовному...
-
Мета роботи - порівняння ефективності та переносимості лікування протиепілептичними препаратами дітей, які хворі на епілепсію й народилися недоношеними з...
-
Нейроэндокринные синдромы в гинекологии - Нейроэндокринные синдромы в гинекологии. Седечная аритмия
К нейроэндокринным синдромам в гинекологии относят: * Предменструальный синдром * Послеродовой синдром * климактерический синдром * посткастрационный...
-
Характеристика - Синдром Дауна
Помимо уже упоминавшихся особенностей строения глаз у больных с синдромом Дауна выявляются и другие характерные признаки: маленькая округлая голова,...
-
Послеродовой эндокринный синдром (ПНЭС ) является частой причиной бесплодия и нарушения менструального цикла, развивающийся в течение 3-12 месяцев после...
-
Різновиди гепатитів, Клінічні аспекти гепатитів - Структурно-функціональні особливості печінки
Тепер розглянемо саме розповсюджену з усіх печінкових хвороб Гепатит. Іноді початок гепатиту нагадує грип: з підвищенням температури тіла, головним...
-
В качестве возможных причин синдрома Дауна рассматривались многие факторы, но в настоящие время твердо установлено, что в основе его лежит аномалия....
-
Климактерический синдром - Нейроэндокринные синдромы в гинекологии. Седечная аритмия
Климактерический синдром - комплекс вегетативно-сосудистых, психических и обменно-эндокринных нарушений, возникающих у женщин на фоне угасания...
-
В норме активен только водитель ритма первого порядка, остальные "спят". Такое происходит, потому что электрический импульс приходит к другим...
-
Развитие идеи И. И. Мечникова по целенаправленному изменению состава микрофлоры желудочно-кишечного тракта путем энтерального введения культур...
-
Анализ ЭКГ - Нейроэндокринные синдромы в гинекологии. Седечная аритмия
Общая схема расшифровки ЭКГ Проверка правильности регистрации ЭКГ. Анализ сердечного ритма и проводимости: Оценка регулярности сердечных сокращений,...
-
Болезнь (синдром) Шегрена. - Суставной синдром при диффузных заболеваниях соединительной ткани
Синдром Шегрена называется еще "сухим" синдромом, так как основным симптомом является сухость слизистых вследствие поражения желез, увлажняющих своим...
-
Синдромы поражения периферических нервов - Классификация заболеваний периферической нервной системы
Лучевой нерв. При его поражении возникает паралич всех иннервируемых мышц; становятся невозможными разгибание предплечья, кисти и основных фаланг,...
-
Дерматомиозит (полимиозит). - Суставной синдром при диффузных заболеваниях соединительной ткани
Дерматомиозит относится к диффузным заболеваниям соединительной ткани. Преимущественно поражаются скелетные мышцы и кожа. Если изменения кожи...
-
Системная склеродермия (ССД). - Суставной синдром при диффузных заболеваниях соединительной ткани
Системная склеродермия - полисистемное заболевание, характеризующееся воспалительными, васкулярными и фиброзными изменениями в коже и различных...
-
Линии Верхняя граница Нижняя граница Высота печеночной тупости (см) Mediana anterior - На границе верх. и сред. трети от пупка до мечевидного отростка 8...
-
Рентгенологическое исследование, Дифференциальный диагноз - Синдром Мэллори-Вейса
Легочные поля без инфильтративных теней, относительно структурные. Видимые отделы диафрагмы четкие, сердечная тень без особенностей. Общий анализ крови...
-
Рак желудка - Заболевания желудка и кишечника
Гастрит язва аппендицит рак В течение многих лет являлся самой распространенной злокачественной опухолью, однако в последние два десятилетия во всем мире...
-
На основании жалоб (резкие, интенсивные, схваткообразные боли в эпигастральной области, тошнота, многократная рвота с примесью алой крови и "кофейной...
-
Синдром грушевидной мышцы - Заболевания периферической нервной системы
Грушевидные мышцы начинается у переднего края верхних отделов крестца и прикрепляется к внутреннему краю большого вертела бедра, которое она, сокращаясь,...
-
КОМПРЕССИОННЫЕ СИНДРОМЫ - Заболевания периферической нервной системы
Когда грыжа диска, костные разрастания или другие структуры сдавливают спинной мозг, процесс называется компрессией, которая клинически проявляется...
-
Адаптивные синдромы - Заболевания периферической нервной системы
В процессе развития рефлекторных или компрессионных синдромов наступает декомпенсация в том или ином звене организма. В целях приспособления к...
Діагностичні детермінанти функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із ожирінням і метаболічним синдромом