Мінімізація кількості поштових контейнерів і кількості підйомних агрегатів для перевезення посилок за кінцевим пунктом маршруту


Розрахуємо кількість поштових контейнерів і кількість ПА, необхідних для перевезення посилок за КПМ, при використанні стандартних поштових контейнерів вантажопідйомністю 0,4 т і при використанні запропонованих малогабаритних поштових контейнерів вантажопідйомністю 0,25 т (у магістральному контейнеровозі вантажопідйомністю 20 т можуть перевозитися 42 контейнери вантажопідйомністю 0,4 т, які встановлюються в 3 ряди по 14 контейнерів, або 80 контейнерів вантажопідйомністю 0,25 т, які встановлюються в 5 рядів по 16 контейнерів).

Для перевезення одного міжобласного потоку знадобиться стандартних або малогабаритних контейнерів, а для перевезення усіх міжобласних потоків - або таких контейнерів відповідно, де - значення х, округлене до найближчого більшого цілого числа.

Недоліком розрахунку кількості контейнерів, необхідних для перевезення міжобласних потоків посилок за приведеними співвідношеннями, є необхідність знання значень цих потоків, про труднощі визначення яких йшлося вище.

Розрахунок кількості потрібних для перевезення посилок контейнерів можна суттєво спростити, виходячи з того, що місткості і вантажопідйомності стандартного (40 посилок, 0,4 т) і малогабаритного (25 посилок, 0,25 т) контейнерів суттєво перевищують значення середньої кількості (16 посилок) і середньої маси (0,16 т) міжобласних потоків посилок, внаслідок чого в переважній більшості випадків для перевезення одного міжобласного потоку достатньо одного стандартного або одного малогабаритного контейнера.

Для обліку тих випадків, коли кількості і маси міжобласних потоків перевищують місткості і вантажопідйомності стандартних або малогабаритних контейнерів, введемо поправочні коефіцієнти 1,1 і 1,2 до загальної кількості міжобласних потоків при використанні для перевезення посилок відповідно стандартних і малогабаритних контейнерів. Таким чином, вважатимемо, що кількість міжобласних потоків, які пересилаються в стандартних контейнерах, складає 625 * 1,1 = 688, а кількість міжобласних потоків, що пересилаються в малогабаритних контейнерах, - 625 * 1,2 = 750, при цьому будь-який міжобласний потік пересилається в одному стандартному або одному малогабаритному контейнері.

Мінімізація кількості контейнерів, необхідних для перевезень посилок за КПМ, може бути досягнута за рахунок підвищення їх наповнюваності.

Можна зазначити два шляхи такого підвищення.

Перший шлях полягає в накопиченні міжобласних потоків посилок у вузлах МПЗ за рахунок затримки відправлення не повністю заповнених контейнерів. При цьому міжобласні потоки відправляються з вузлів МПЗ у міру заповнення контейнерів, але не рідше, ніж це потрібно для дотримання встановлених нормативних строків пересилання посилок.

Другий шлях передбачає перевезення в контейнерах об'єднаних потоків посилок, що спрямовуються з одного вузла відправлення в декілька вузлів призначення або з декількох вузлів відправлення в один вузол призначення.

За таким перевезенням посилок повністю заповнені контейнери (якщо такі є), спрямовуються з вузлів відправлення у вузли призначення безпосередньо, тобто без розкриття у вузлах міжкільцевих переходів, а з вмісту не повністю заповнених контейнерів формуються збірні, як правило, - повні контейнери, що спрямовуються у відповідні вузли міжкільцевих переходів, де ці контейнери розкриваються і з їх вмісту формуються повні контейнери, які спрямовуються у відповідні вузли МПЗ.

Таким чином, зазначені посилки, адресовані з вузлів і (і = 1, 2,..., 25) до вузлів j (j - 1, 2, ..., 25), що представляють відповідні елементи рядків і матриці міжвузлових потоків, спрямовуються не у вузли призначення у, а у вузли міжкільцевих переходів у збірних контейнерах, де з них формуються повністю заповнені контейнери, адресовані у вузли призначення у, що представляють відповідні елементи стовпців у матриці міжобласних потоків.

Відмітимо, що при середньому значенні міжобласних потоків рij = 16 посилок (0,16 т) переважна більшість контейнерів будуть збірними. Зважаючи, що сумарний потік pi (i = 1, 2, ..., 25) вузла і при цьому складає, в середньому, 400 посилок (4 т), для його перевезення знадобиться, в середньому, 10 стандартних збірних контейнерів, а всього по мережі - 250 стандартних збірних контейнерів, для перевезення яких достатньо шести контейнеровозів.

Відмітимо також, що використання для перевезень посилок малогабаритних контейнерів, суттєво знижує вимоги до формування збірних контейнерів (можна, наприклад, формувати збірні контейнери не з усіх не повністю заповнених контейнерів, а тільки із заповнених менш ніж на половину).

Слід підкреслити, що як перший, так і другий шлях збільшують строки пересилання малих потоків посилок на добу, внаслідок чого перший шлях, що практично не потребує додаткових витрат, слід визнати переважним.

Синхронізація КПМ.

Приймаючи до уваги, що будь-який КПМ має періодичність курсування, що дорівнює 48 год., синхронізація КПМ визначає час проходження кожного КПМ через кожен вузол кільця.

Залежно від умовної початкової фази розташування контейнеровозів прямого і зворотного КПМ можлива практично нескінченна кількість взаємних розташувань цих контейнеровозів відносно вузлів МПЗ.

На рис. 1 наведені чотири приклади взаємного розташування контейнеровозів прямого і зворотного КПМ з початковими фазами, кратними 12 год., у моменти часу, кратні 12 год.

приклади розміщення контейнеровозів прямого і зворотного кпм з початковими фазами, кратними 12 год., у моменти часу, кратні 12 год

Рисунок 1 - Приклади розміщення контейнеровозів прямого і зворотного КПМ з початковими фазами, кратними 12 год., у моменти часу, кратні 12 год.

На рис. 2 наведено приклади синхронізованого курсування КПМ двох суміжних кілець - СК і ЗК (затінені стрілки - КПМ ЗК, світлі - СК).

приклад синхронізації кпм зк і ск

Рисунок 2 - Приклад синхронізації КПМ ЗК і СК

Як випливає з рис. 2, однойменні КПМ, що курсують в межах кожного кільця, рухаються синхронно і синфазно один відносно одного (початковий зсув фаз між прямими або між зворотними КПМ різних кілець складає 24 год.).

Можливі два варіанти курсування КПМ:

    - щоденне; - через день.

Для спрощення рис. 2, на ньому зазначені взаємні положення КПМ при їх курсуванні через день.

Для ілюстрації щоденного курсування КПМ слід було показати на рис. 2 ще по два КПМ на кожному кільці, зміщені по фазі відносно показаних на рис. 2 на 24 год.

На рис. 3 наведено приклади часових діаграм проходження здвоєних КПМ через вузли міжкільцевих переходів МПЗ схід - захід, захід - схід (С, 3); схід - південь, південь - схід (С, П); південь - захід, захід - південь (П, 3).

приклади часових діаграм проходження здвоєних кпм через вузли міжкільцевих переходів мпз

Рисунок 3 - Приклади часових діаграм проходження здвоєних КПМ через вузли міжкільцевих переходів МПЗ

Як випливає з рис. 3, при вибраному інтервалі дискретності 8 год. контейнеровози прямих і зворотних КПМ можуть проходити через вузли міжкільцевих переходів одночасно, в послідовності зворотний - прямий, в послідовності прямий - зворотний.

При побудові реальних часових діаграм проходження КПМ через ОВ МПЗ слід враховувати необхідність виведення контейнеровозів з КПМ на проведення ТО і заміни виведених на ТО контейнеровозів контейнеровозами, що вже пройшли ТО.

Зазначені часові діаграми зручно будувати для кожного з контейнеровозів, що беруть участь у перевезенні посилок по КПМ.

На рис. 4 наведено приклади часових діаграм проходження прямих і зворотних КПМ з використанням п'яти контейнеровозів Кй, К2, К3, К4, К5, що виводяться на ТО на 12 год. після проходження усіх вузлів кільця (48 год.).

приклади часових діаграм проходження прямих і зворотних кпм з використанням п'яти контейнеровозів

Рисунок 4 - Приклади часових діаграм проходження прямих і зворотних КПМ з використанням п'яти контейнеровозів

Кінцевий маршрут контейнер зворотний

Як випливає з рис. 4, повний цикл проходження КПМ і ТО кожним контейнеровозом складає 120 год.; у будь-який момент часу чотири контейнеровози здійснюють перевезення посилок (два в прямому, два - у зворотному напрямі), а один проходить ТО; при проходженні КПМ за 48 год. і проведенні ТО за 12 год. контейнеровоз, що повертається з ТО, змінює напрям свого руху з прямого КПМ на зворотний або зі зворотного КПМ на прямий.

Для мінімізації витрат, пов'язаних з розвантаженням контейнеровозів, що йдуть на ТО, і завантаженням контейнеровозів, що повертаються з ТО, доцільно провадити ТО в ОВ з малими міжобласними потоками, розташованими в протилежних по відношенню до вузлів міжкільцевих переходів вузлах МПЗ.

У табл. 1 наведено дані про строки проходження КПМ між найбільш віддаленими вузлами.

Таблиця 1 - Строки проходження КГІМ між найбільш віддаленими вузлами

Операції проходження КПІМ

Строки виконання операцій проходження КПМ, год./днів

При щоденном курсуванні КПМ

При курсуванні КПМ через день

Накопичення посилок у вузлах КПМ

24/Д+1

48/Д+2

Перевезення посилок у метках першого кільця

24/Д+1

24/Д+1

Перевантаження посилок у вузлах міжкільцевих переходів

24/Д+1

24/Д+1

Перевезення посилок у межах другого кільця

24/Д+1

24/Д+1

Сумарний строк пересилання по* силок у межах одного кільця

48/Д+2

72/Д+З

Сумарний строк пересилання посилок у межах двох кілець

96/Д+4

120/Д+5

Як випливає з табл. 1, при курсуванні КПМ через день може бути виділено 48 год. для накопичення посилок у вузлах МПЗ, завдяки чому середня кількість посилок, що пересилаються між ОВ, зросте удвічі, а наповненість контейнерів суттєво збільшується при тому, що загальна кількість контейнерів, що перевозяться, залишається практично незмінною.

З табл. 1 також випливає, що при переході від курсування КПМ через день до їх щоденного курсування строки пересилання посилок як в межах одного кільця, так і в межах двох кілець скорочуються на добу. Проте, не слід забувати, що таке скорочення строків пересилання посилок досягається за рахунок практично дворазового збільшення витрат на перевезення посилок за КПМ.

Похожие статьи




Мінімізація кількості поштових контейнерів і кількості підйомних агрегатів для перевезення посилок за кінцевим пунктом маршруту

Предыдущая | Следующая