Особливості вивчення пообразного аналізу художнього твору - Методика застосування пообразного аналізу художнього тексту під час вивчення творчості Артура Конан Дойля на уроках зарубіжної літератури

У якій послідовності виконувати аналіз літературно-художнього твору, визначила методична наука [13, с. 205].

Обираючи шлях аналізу конкретного твору, необхідно враховувати такі чинники:

    - особливості тексту (його обсяг, зміст, виховну спрямованість тощо); - наскільки глибоко й різнобічно учні відчули та зрозуміли твір; - рівень залучення літературознавчого матеріалу; - якість перекладу [1, с. 50].

Якщо в центр уваги учнів під час аналізу художнього твору необхідно поставити художній образ (образ людини, природи, автора, оповідача), тоді вчитель вибирає пообразний аналіз. Методом роботи під час пообразного аналізу буде евристична бесіда, яка містить елементи вибіркового читання, читання в особах, читання під музику, словесне малювання, показ живих картин...

Як свідчить досвід, у шкільній практиці частіше використовується пообразний шлях аналізу літературного твору. Це зрозуміло, бо в центрі кожного художнього твору є образ або образи людей, тварин, речей чи інших істот, створених фантазією автора.

Саме цей шлях аналізу сприяє утвердженню погляду на літературу як людинознавство, що ставить перед читачами важливі для кожної особистості питання морального характеру, естетичного та соціального спрямування: Хто я? Яке моє місце в цьому світі? Що таке добро, а що зло? Як пізнати себе, навколишній світ?.. Тобто - це ті проблеми, над якими завжди замислюється молоде покоління. Сучасні школярі-старшокласники - не виняток у цьому загальнолюдському процесі пошуків себе [13, с. 206].

Однак можна погодитися і з наріканнями, викликаними традиційним пообразним аналізом, оскільки він здебільшого зводився до поділу на позитивних та негативних героїв, і навіть цей поділ був чітко визначений у підручниках та методичних посібниках.

Пообразний аналіз, який здійснюється методично грамотно, допомагає сповна реалізувати навчальну, розвивальну та виховну мету під час вивчення того чи того художнього твору. Він потребує сумлінної попередньої підготовки вчителя, а саме:

    - теоретично визначити й усвідомити, що таке "пообразний шлях аналізу"; - переконатися в доцільності його використання для опрацювання конкретного художнього твору; - провести підготовчу роботу для проведення цього аналізу; - вивчити всі можливості та обрати для себе найефективніші (враховуючи особисті уподобання, підготовленість, особливості твору тощо) методи та прийоми його реалізації; - з'ясувати особливості та значення саме цього - пообразного - шляху вивчення літературного твору [13, с. 211].

Розглянемо докладніше всі позиції.

1. Теоретичне визначення "пообразного шляху аналізу" базується на розумінні поняття художній образ. Аналіз цього поняття є складовою будь-якого шляху аналізу. Проте коли обирається саме пообразний шлях, система художніх образів стає тією домінантою, за допомогою якої у єдності форми і змісту розглядаються всі інші компоненти аналізу.

Попередньо використовуючи прийом актуалізації опорних знань, учитель має переконатися, чи засвоїли учні такі поняття, як художній образ світу (образ людини, природи, речового світу), образ автора, образ оповідача, вічний образ, національний, біблійний та християнський образи...

Перші чотири з названих категорій широковідомі як у літературознавстві, так і в шкільній практиці викладання літератури, їх визначення можна знайти в більшості літературознавчих словників. Зокрема, в довіднику для учнів "Літературознавчі терміни" В. Лесина зазначено: "Образ у художній літературі -- це немов жива і разом з тим узагальнена картина людського життя й навколишнього середовища, створена засобами мови на матеріалі дійсності творчою уявою письменника у світлі певного естетичного ідеалу" [10].

Аналізуючи художній образ, учень має не лише пізнавати його, насолоджуватися ним, а й учитися думати, визначати прекрасне і прагнути до нього у відчуттях та вчинках.

Образ оповідача У прозовому творі розглядаємо як образ автора, носія авторської мови, тобто не пов'язаного з мовою будь-якого персонажа.

Вічні образи, За названим уже довідником, - це "ті визначні художні образи, які, виникнувши за певних історичних обставин, мають велике загальнолюдське значення, продовжують зберігати пізнавальну, виховну й естетичну силу" [13, с. 207].

Біблійні образи, які ввійшли до літератури з Біблії.

    2. Теоретично визначивши предмет та суб'єкт пообразного шляху аналізу, вчитель має переконатися в доцільності та раціональності його використання для конкретного твору, що вивчається. Для цього потрібно скласти Систему художніх образів твору. Якщо це зробити неважко (письменник створив яскраві багатогранні характери, які впливають на духовне виховання особистості: через складну систему художніх образів можна розглядати всі інші компоненти аналізу в єдності форми і змісту), то саме звернення до пообразного шляху аналізу буде найефективнішим. 3. Серед видів підготовчої роботи для застосування пообразного шляху аналізу можна назвати Евристичну бесіду, тести, вибіркове читання, анкетування Тощо. 4. Домінантним методом роботи під час використання пообразного шляху аналізу є Евристична бесіда, Яка містить елементи вибіркового виразного читання, читання під музику, коментованого читання, читання в особах тощо. 5. Пообразний аналіз має властиві лише йому особливості в організації діяльності вчителя та учнів. Виокремимо серед них такі: 1) Визначення головних і другорядних образів, які:
      - допомагають відтворити реальну дійсність у єдності почуттєвих та змістових компонентів; - сприяють розкриттю задуму автора, теми та ідеї твору; - зв'язують сюжет; - наділені властивим лише їм характером; - беруть активну участь у розв'язанні поставлених автором проблем; - потребують спеціальних прийомів творення художньої дійсності; - містяться в позасюжетних компонентах. Система художніх образів стає домінантою аналізу.
    2) Осягнення змісту художнього твору та його форми відбувається через систему художніх образів. Завершальна стадія дослідження - синтетична характеристика твору, що постає як органічна єдність форми і змісту. 3) Пізнаючи життя людей різних країн та епох завдяки цьому аналізу, учні замислюються над власною долею, прагнуть розібратися в особистих проблемах, намірах, орієнтаціях. 4) Учитель може постійно використовувати різні аспекти дослідницької роботи, що підтримує зацікавленість учнів у навчальному процесі, підвищує його ефективність [13, с. 219].

Методично грамотний пообразний аналіз може забезпечити досягнення навчальної мети та створити передумови для ефективного та ефектного проведення уроків.

Похожие статьи




Особливості вивчення пообразного аналізу художнього твору - Методика застосування пообразного аналізу художнього тексту під час вивчення творчості Артура Конан Дойля на уроках зарубіжної літератури

Предыдущая | Следующая