Комісія Сперанського. Систематизація законів з 1649 року - Історія держави і права Англії та Страродавньої Індії
На початку XIX ст. Росія була феодальною державою з монархічною формою правління. Влада імператора (царя) була необмеженою. В руках царя зосереджувалася як законодавча, так і виконавча влади. Не існувало і єдиної судової системи. Суди були становими, і судові функції виконували місцева адміністрація і поліція.
Розвиток капіталістичних відносин і криза феодально-кріпосницької системи господарювання викликали широке невдоволення у населення країни, яке проявлялося, зокрема, у виступах селян проти поміщиків. Висловлювала незадоволення і прогресивна частина дворянства, що вилилося у виступах декабристів у 1825 р. Тому царизм урізав навіть деякі права дворянства. Так, наприклад, Микола І, боячись проникнення у Росію ідей французької революції заборонив молодим дворянам виїзд за кордон. Генерал-губернатори одержали широкі права у нагляді за дворянами. Замість земського суду у повіті, на чолі з виборним справником, було створено поліцейське повітове управління.
Разом з тим право володіння землею разом із закріпаченими селянами було закріплено тільки за поміщиками. Правда, з 1848 р. право володіння землею набули й інші стани населення, за виключенням кріпосних селян. Усе царське законодавство було спрямоване на те, щоб законсервувати розвиток суспільних та економічних відносин у Росії. Російський історик права Кізеветтер писав, що "кріпосне право є зло, але зачіпати його було б злом ще більшим". Царизм не пішов по шляху видання нових актів, які б сприяли розвиткові нових суспільних і економічних відносин. Він вирішив привести у порядок розрізнені існуючі закони, які були видані, починаючи з 1649 р.
Комісія під керівництвом Сперанського спочатку склала Повне зібрання законів (1830 р.), яке складалося із 40 томів і шести томів додатків, а у 1835 р. було складено і введено в дію Звід діючих законів у 15 томах, який включав, толовим чином, норми феодального права.
Перші десять томів Зводу законів включали норми цивільного права. В них вперше було дано поняття права власності, під яким розумілося право "виключно і незалежно від сторонньої особи володіти, користуватися і розпоряджатись майном вічно і потомственно". Майно ділилося на рухоме і нерухоме. У свою чергу нерухоме майно ділилося на благопридбане і родове, яким особа могла вільно розпоряджатися. Правда, у деяких місцевостях заборонялося передавати благопридбане майно полякам і євреям.
Закон захищав не тільки право власності, але й право володіння. Володіння могло бути законним і незаконним, добросовісним і недобросовісним. Зобов'язання випливали із договорів, які укладалися у письмовій формі.
У сімейно-шлюбному праві простежується закріплення панівного становища чоловіка, який мав право особистої власності над дружиною. Тільки з дозволу чоловіка дружина могла одержати паспорт, влаштуватися на роботу.
У 1846 р. було введено в дію "Уложення про покарання кримінальні і виправні", в якому було дано визначення поняття злочину, види злочинів та види покарань. Під злочином розумілось протизаконне діяння і невиконання того, що законом передбачено. Серед видів злочинів виділяються злочини проти держави (повстання, зрада, замах чи підготовка замаху на життя або здоров'я царя), проти релігії (богохульство, святотатство, зманювання християн в іншу віру, порушення церковної служби), проти порядку управління (зловживання владою, невиконання обов'язків, розголошення службової таємниці, казнокрадство і т. ін.), проти особи (вбивство батьків, родичів, пана, господаря, майстра, попа) проти сім'ї й моралі (обманний шлюб, багатошлюбство, подружня зрада, згвалтування) і, нарешті, майнові злочини (знищення межових знаків, розбій, грабіж, кража, пошкодження або знищення чужого майна).
Види покарань поділялися на кримінальні й виправні -- смертна кара, каторга, заслання, вислання. Особи, що підлягали таким видам покарань, позбавлялися також усіх прав стану. Тих, кого відправляли на каторгу, заслання або вислання, піддавали ще й тілесним покаранням.
Вищою судовою інстанцією був сенат. У губерніях існували палати кримінального і цивільного суду. Існували повітові суди у справах дворян і державних селян, міські магістрати і ратуші розглядали справи купців і міщан. Дворяни мали право висилати своїх кріпосних до Сибіру, а також тілесно карати їх.
Отже, як цивільне, так і кримінальне законодавство переслідувало за мету захистити інтереси панівного класу (дворян) і законсервувати феодально-кріпосницькі відносини в Росії.
Поразка Росії у Кримській війні (1853 -- 1856 рр.) і загальне невдоволення населення змусили царизм піти у 1861 р. на відміну кріпосного права.
"Положення про селян, що вийшли із кріпосної залежності" стосувалося двох сторін селянського життя: особистої залежності селян і поземельних відносин.
Рабовласницька влада поміщика над селянином була ліквідована, але це не означало, що колишній кріпосний став вільним і рівноправним з поміщиком громадянином. Він залишився "повіяним" і поміщику і уряду. Він був обмежений у пересуванні, у виборі занять, у розпорядженні майном, для нього існували особливі паспортні правила, особливі судці (волосні), особливі покарання (різки).
У користуванні селян Росії 50 губерній було 142 млн. десятин землі, з них 113 млн. (80%) перебувало у громадському і лише 29 мли. у подвірному володінні.
Оскільки земля була різної якості, то кожен домо-господар одержував свій наділ роздрібленим на ряд полосок у різних місцях. Інколи одна десятина ділилась на 10 і більше частин. Відповідальність за справне надходження повинностей і податків окремих домогосподарів несла сільська громада, яка могла покарати винного різками. До цієї кари селянина міг засудити волосний суд, що обирався селянами. В той же час відповідальні особи, обрані як сільськими, так і волосними сходами підкорялись з одного боку повітовій поліції, з другого боку -- губернським по селянських справах присутствіям. Сільські і волосні виборні власті були підкорені і предводителям дворянства, і мировим посередникам.
Селянин не міг без паспорта відлучитись із села, а він видавався лише з дозволу сільського старости. Паспорти були короткострокові, і староста завжди міг повернути селянина до села. Якщо окремому селянину було важко вийти з громади, то громаді легко було позбавитися від небажаного члена. Закон надавав їй право "ссылать порочных общинников в Сибирь".
Селяни могли укладати різного роду угоди, пред'являти позов, займатись торгівлею і промислом, володіти рухомим і нерухомим майном, брати шлюб без згоди поміщика.
Але поміщики зберігали цілий ряд прав: право опіки над селянами, "представництво" їх інтересів у суді, право вотчинної поліції (їм були підкорені в поліцейському відношенні сільські волості).
Найбільш послідовною із буржуазних реформ 60-80-х рр. була судова реформа.
Старі станові суди, що зберігалися з часів Катерини II, були замінені загальними судовими установами для осіб всіх станів, і, формально всі судилися в одних і тих же судах, за одними і тими ж законами, при одному і тому ж порядку судочинства.
В основі карної системи лежало тілесне покарання, яке нерідко спричиняло до смерті.
Комітет при 2-ому відділі імператорської Канцелярії висловився за відміну жорстоких покарань і за збереження різок лише до побудови достатньої кількості в'язниць.
Указом 17 квітня 1863 р. відмінено шпіцрутени, "кошки" і частково "плети". Для осіб, засланих до Сибіру на каторжні роботи і на поселення, "плети" зберігались, як кара за втечу чи новий кримінальний проступок.
Різка зберігалась також для солдат у дисциплінарних батальйонах, селян (за вироком волосного суду).
Для жінок тілесна кара відмінялась, але для засланих на каторгу і поселення зберігалась.
Закон зберіг тілесне покарання не тільки за рішенням суду, але й в адміністративному порядку на випадок непідкорення, тому селян масами били різками.
Система розгляду кримінальних справ у різних судових інстанціях була різною. Волосному суду були підсудні маловажливі проступки селян, як то, про тілесні пошкодження, протипожежні порушення і т. п.
Мировому суду -- справи, що не перевершували штраф більше 300 крб. і арешт не більше 3-х місяців та ув'язнення до 1,5 року.
Основна маса цивільних і кримінальних справ розглядалась в окружному суді, де більша частина справ розглядалась судом присяжних засідателів. Справи про державні злочини розлядались без засідателів.
Література
1. Шевченко О. О. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посібник для студентів юридичних вузів та факультетів. - К.: Вентурі, 1994. - 288 с.
Похожие статьи
-
У XIII ст. в Англії утворюється станово-представницька монархія. Ще за короля Генріха 1(1100-- 1135 рр.) королівська влада була ослаблена. Він змушений...
-
Держава і право Стародавньої Індії - Історія держави і права Англії та Страродавньої Індії
Найдавніші індійські держави виникають у III тисячолітті до н. е. Територію Індії населяли чисельні племена і народи, які самостійно виробили своєрідні...
-
Виникнення держави в Індії та її розвиток
Виникнення держави в Індії та її розвиток Поява приватної власності, наявність полонених рабів, початок соціального розшарування вільних общинників в...
-
Особливості кримінальної відповідальності козаків і військової старшини за звичаєвим правом Запорозької Січі середини XVI ст. - середини XVII ст. Захист...
-
У статті досліджено адміністративні та судові санкції, що були вжиті проти щоденної суспільно-політичної преси Києва протягом довоєнного (1907 -1914 рр.)...
-
Історія села Райлянка за матеріалами "Кишинівських єпархіальних відомостей"
В статті розглянуто історію села Райлянка (нині Саратський район Одеської області) у XIX ст., його географічне розташування. Проаналізовано основні...
-
Наследование по закону - Семейное и наследственное право в Древнем Риме
Наследование по закону наступало в случае, если умерший не оставил после себя завещания, в случае недействительности завещания или в случае отказа...
-
Кодификация права в первой четверти XVIIIв. - Российская империя в XVIII веке
Основным источником права в период становления абсолютной монархии оставалось Соборное Уложение 1649 г., чья правовая сила неоднократно подтверждалась...
-
Єзуїти - Історія розвитку ордену єзуїтів
Єзуїти (Товариство Ісуса) - члени найбільш впливового католицького чернечого ордену, який був заснований у 1534 р. іспанцем Ігнаціем Лойолою у Парижі й...
-
Проведення реформи 1861 р. та її основна суть - Ліквідація кріпацтва в Росії
Після ряду повстань стала зрозумілою вся хиткість ситуації, і цар наказав дослідити це питання. Тому, у 1857 р. почали створюватися особливі...
-
Стефон Андрійович Немирич, Овруцький староста, підкоморій київський подарував землю своїм синам. Юрію, Владиславу, Стефану та донькам Софії, Галшці,...
-
Іван Мазепа-Колединсъкий (1639-1709 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави
Народився в Мазепинцях недалеко від Білої Церкви. Навчався в школі Київського братства, потім у Києво-Могилянському колегіумі та в Полоцьку у єзуїтів....
-
Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї, Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право та церковне право....
-
Початок XX ст. характеризувався значним загостренням в Російській імперії соціально-економічної та політичної ситуації, що переростала в революційну...
-
Роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква
Досліджено роль Петра Лебединцева у відкритті перших церковнопарафіяльних шкіл в місті Біла Церква. Осмислення в усій можливій глибині початкову освітню...
-
Колективізація України - Хрущовські реформи 50-х-60-х рр. у сільському господарстві та промисловості
Колективізація с/г України розпочалася ще в час другого приходу більшовиків у 1919 році. Вона зразу набрала примусового характеру: була розрахована на...
-
М Асонство на Україні менш усього можна назвати українським, -- менш усього -- бо воно відбивало на собі національні риси української людності. І сталось...
-
У другій половині XIX ст. відбулися значні зрушення в соціально-економічному розвитку західноукраїнських земель. Домінуючими тут поступово ставали...
-
Закон Петра 1 о единонаследии 1714года Указ "О порядке наследования в движимых и недвижимых имуществах" иначе - указ о единонаследии Петр I подписал 23...
-
ВИСНОВКИ - Історія становлення Кутузівського парку на етапах його розвитку на Володарщині
Джерельна база історії Володарщини досить обмежена, але інформація, яку можна отримати дає нам приблизну картину уявлень про минуле Володарськ -...
-
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX
Соціально-економічний і політичний розвиток Російської імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. У пореформений період (з 1861 р.) внаслідок...
-
В начале XX в. российское общество оставалось по большей части традиционным, а государственность - архаичной. Страна нуждалась в системной модернизации,...
-
Інтерпретація деяких особливостей феодальних відносин
Суспільні відносини завжди були ключовою проблемою, яка цікавила істориків. Сьогодні "феодалізм" в універсальному значенні цього поняття постає перед...
-
Японія у другій половині XIX - на початку XX ст. Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як "Реставрація Мейдзі" - боротьба із сегунатом і...
-
Магдебурзьке право на українських землях
Одне з найважчих завдань будь-якого державного будівництва - пошук рівноваги між владною вертикаллю й місцевим самоврядуванням. Останні півтора десятка...
-
Жданівські "ідеологічні чистки" в Україні - Історія України
Згідно з наказом НКВС СРСР № 001552 від 10 грудня 1940 р. виселенню підлягали всі повнолітні члени сімей "оунівців та активних повстанців". Безпосередньо...
-
Полтавщина козацька (друга половина XVI - XVII ст.) - Основи історії і культури рідного краю
Перехід під корону Речі Посполитої. Колонізація краю. Вишневеччина Земельні загарбання князів Вишневецьких на Полтавщині Наприкінці XVI - на поч. XVII...
-
Скориставшись російською анексією Кримського ханату, підступно ліквідованого Катериною ІІ в опорі на збройні сили, князь Григорій Потьомкін заходився...
-
Між нищенням Запорозької Січі 1775 р. й анексією Криму 1783 р. прикметною віхою політики петербурзького уряду виразно зринуло інспіроване Катериною ІІ...
-
Крим царизм депортація запорізький Ролі окремої постаті у справі колонізації тієї чи іншої територій приділяється досить значна увага в сучасних...
-
Яку участь брали запорожці у завоюванні Криму Росією? - Історія завоювання Криму Росією
Здійснюючи свої завоювання в Північному Причорномор'ї наприкінці XVIII ст., Російська імперія сповна використовувала людські та матеріальні ресурси...
-
Політично - правові погляди М. М. Сперанського Згідно проектів Михайла Сперанського на чолі держави має стояти монарх, наділений всією повнотою влади....
-
Міські соціальні фронтири у Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст
Увага до проблем взаємодії та функціонування спільнот в зоні фронтиру обумовлюється набутим комунікаційним досвідом та практиками економічної,...
-
Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні зв'язки. Ці...
-
Німецькі держави у ХVIII ст. Тридцятилітня війна (1618-1648) довершила розпад Священної Римської імперії на величезну кількість незалежних держав. Усі...
-
Пошук справедливості в людському суспільстві - це вічна тема. Навіть у часи, коли люди не тільки не знали слова "справедливість", але й були ще досить...
-
Ставлення до хворих дітей і сиріт у суспільстві Гетьманщини ХVШ ст. (на прикладі долі Романа Краснощоченка та його племінників) Навесні 1779 р. у...
-
Компаративні аспекти політичної біографістики
Політична біографістика гарантовано користується підвищеним читацьким попитом. Людям завжди цікаво знати, хто і як впливав і впливає на політичне життя...
-
Кримська війна 1853-1856 рр.: український рахунок
КРИМСЬКА ВІЙНА 1853-1856 РР.: УКРАЇНСЬКИЙ РАХУНОК Молчанов Володимир (м. Київ) Кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту...
-
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка
Козацька доба (XV-XVIII ст.). Історична довідка Після зруйнування в 1240 р. Києва, економічне і соціальне життя України переміщується в основному на...
Комісія Сперанського. Систематизація законів з 1649 року - Історія держави і права Англії та Страродавньої Індії