ВИСНОВКИ - Історія становлення Кутузівського парку на етапах його розвитку на Володарщині

Джерельна база історії Володарщини досить обмежена, але інформація, яку можна отримати дає нам приблизну картину уявлень про минуле Володарськ - Волинського краю. Були праці та конференції, які поповнили базу історичних знань з історії Кутузівського парку на Володарщині. Історики подали основу для майбутніх науково-краєзнавчих праць та розширення їх надбань шляхом аналізу літератури та джерельної бази.

Опрацювання історіографічних надбань дало змогу виділити три етапи в хронології становлення предмету дослідження, що дозволяє систематизувати знання та орієнтуватись в історичних процесах і безпосередньо в літературі. Проблема виникає в обмеженій кількості літератури та неточним даним тих, чи інших подій, що стає перепоною на шляху дослідження більш давніших подій, які стали ключовими у становленні Кутузівського парку.

Аналіз опрацьованих матеріалів дає змогу пересвідчитись у насиченості політичних та культурних процесів, які відбувались на території селища протягом всього періоду існування. Починаючи з доби міді і закінчуючи незалежністю, джерельна база дає відомості про соціальні, політичні та культурні процеси, які проходили на території сучасного селища міського типу Володарськ-Волинський.

Літературні видання та джерела у просторовому відношенні охоплюють сучасні публікації та напрацювання минулого століття, що дає змогу різнобічно розглянути проблеми генезису та соціально - політичного і культурного життя жителів селища Володарськ-Волинський. Просторова відмінність дає змогу досліджувати історію Володарська більш критично, що наштовхує на власний аналіз дослідника і опрацювання матеріалів через особисте бачення подій та проблем, які поставали в той чи інший час.

Володарщина переживала різні часи: розвиток і занепад, піднесення і падіння, радість і смуток. Вона була під владою багатьох могутніх держав, що закладало основу побуту та соціально-культурних процесів селища. Центральною спорудою було замчище, що нині зветься Кутузівським парком. Саме це і зумовило його розбудови та занепади в дальшому розвитку подій. Численна кількість володарів замчища і селища в цілому зумовила неоднорідний розвиток містечка, змін топонімічної історії та розвиток господарства на місцях. Господарів, у продовж існування Володарщини, на території селища було чимало, що дало свої наслідки для ходу історії і їх відбитків у сьогоденні. Кожен власник приніс в історію частину своєї культури, своїх інтересів та матеріальних внесків.

Перші володарі були боярами - Пронські, за час їх перебування, Хорошківський замок було розбудовано і укріплено. Знатність їх походження свідчить про наявність фінансових засобів, тому про доля замка була в хорошій перспективі. Особливості литовської доби показують становище селян: Литва перебувала у стані перманентної війни із Московією і фактично була перед лицем постійних вторгнень кримських татар, що впливало на життя селян, ведення їх господарства та зміна господарів замчища.

Власники змінювались із зміною влади на українських землях. Наступними власниками був не менш знатний магнатський Великого князівства Литовського - Сапеги, який відіграв значну роль в релігійному, культурному та суспільно - політичному житті містечка. Хорошки стали центром Гережанської волості і торгівлі в Житомирському повіті, що значно покращувало умови проживання жителів та розбудову замчища та Хорошок в цілому. У містечку збільшувалась кількість мешканців і відбувались значні зміни у промисловому житті, було отримано право на проведення ярмарок. Цьому могло сприяти тільки відчуття стабільності і захисту, що надавав Хорошківський замок і багатство роду Сапег, які могли утримувати тут велику залогу.

Часи Хмельниччини залишили чимало відбитків в історії містечка. Замчишще було в руках Юрія Немирича, українського магната, воєначальника, державного діяча і дипломата доби Хмельниччини, автора проекту Гадяцького договору. Замок зазнавав вагомої розбудови, для повномасштабного будівництва були виписані найкращі фортифікатори тих часів - французькі інженери. Козаччина - це період піднесення українського духу, що характеризувалось національно - визвольними битвами. Оскільки замчище займало географічно вигідне положення, це сприяло його розбудові та піднесенню господарства. Та численні напади і постачання продовольства для ходу війни послабило соціально-економічний стан селян та розвиток замчища. Періоди піднесення та занепаду помістя характеризувались безпосередньо соціально-економічним становищем території та станом держави, під якою була нинішня територія селища Володарськ - Волинського.

За Московської влади Горошки належали полководцю Михайлу Кутузову. Цей період характеризується розбудовою замку і розвитком сільського господарства. Хоч М. Кутузов перебував тут кілька років, економічний та суспільний розвиток був на вищому рівні порівняно з попередніми часами. У Горошках розвивались різні ремесла, будувались цегельні, майстерні, збільшився посів площ. Оскільки Горошки були на вершині свого піднесення парк удостоївся назви Михайла Ілларіоновича Кутузова.

Подальша доля місцини переживала досить жваві події, тут було безліч різноманітних культурних та творчих зібрань, табори, покази фільмів, лекторії та вечори відпочинку. За часів Великої Вітчизняної війни район було окуповано німецько-фашистськими окупантами, що дало значних збитків і ушкоджень населенню та замчищу.

У післявоєнний стан у містечку відбудова місця, де знаходився замок швидко набрала обертів. Це місце як і раніше було центром усіх подій селища. Нинішня влада дбає про добробут та благополуччя парку, для того, щоб люди не забували історії свого краю.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Історія становлення Кутузівського парку на етапах його розвитку на Володарщині

Предыдущая | Следующая