Джерела права. Загальна характеристика правової системи - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Джерелами права в Галицько-Волинському князівстві були звичаї, Руська правда, князівське законодавство, магдебурзьке право та церковне право.
Галицько-Волинська земля значною мірою зберегла риси права, притаманні Давньоруській державі. Особливості системи права Галицько-Волинської держави такі:
Зміцнення феодального права привілею;
Відтворення соціальної диференціації населення;
Посилення місцевих особливостей унаслідок середньовічного партикуляризму (роздробленості);
Вплив європейського феодального права. Упродовж існування князівства тут переважно діяли
Відомі з часів Київської Русі загальні принципи, інститути та форми правового регулювання суспільного життя.
Східні слов'яни ще до створення Київської Русі мали досить розвинену систему звичаїв, які регулювали поведінку людей. Так, характеризуючи східнослов'янські племена, літописець у "Повісті временних літ" зазначає, що вони "имяху обичай свой і закон отець своих, и преданья, каждо свой нрав".
З часом звичаї перетворюються в правові звичаї, тобто систему правових норм, яка складалася з санкціонованих державою звичаїв. До найбільш старих норм звичаєвого права Галицько-Волинської землі відносились норми, які регулювали порядок здійснення кровної помсти, проведення деяких процесуальних дій, таких, як присяга, ордалії, оцінка показань свідків. Довгий час у Галицько-Волинському князівстві діяла усна форма звичаєвого права. Пізніше норми звичаєвого права знайшли відображення в статтях Руської правди[25, c.76-84].
Руська правда. Дослідники одностайні в тому, що в усіх князівствах і землях Русі, у тому числі і в Галицько-Волинській державі, продовжували діяти норми Руської Правди. Життєстійкість Руської Правди визначалася тим, що вона була збірником феодального права, а її норми активно сприяли захисту та зміцненню феодального правопорядку, забезпечували правові умови для подальшого закабалення селян.
Усі списки Руської Правди залежно від їх змісту діляться на три редакції: Коротка Правда, Поширена Правда і Скорочена Правда (Ск. Пр.). Ці редакції створювалися у різні часи, і тому відбивають соціально-економічні та політичні відносини ранньофеодальної держави у динаміці. У копіях списки Руської Правди не поділені на пронумеровані статті (лише деякі з них мають назви охоронних частин документа); пізніше у науковій і навчальній літературі такий поділ був здійснений.
Слід зазначити, що Руська Правда розкриває не тільки процес становлення права. Вона сама є визначною пам'яткою права Київської Русі, з якої починає своє існування більшість даних про його зміст. Текст Руської Правди знаходимо в літописах, а також в пізніших юридичних збірниках. До нас дійшло понад 100 їх списків, які мають відповідну класифікацію і назву. Наприклад, залежно від місцезнаходження списку він звався Сінодальним (бібліотека Сінода), Троїцьким (Троїце-Сергієва лавра), Академічним (бібліотека Академії наук).
Руська Правда - найважливіша пам'ятка феодального права. Її норми закріпляли привілейоване становище феодалів та їхнього оточення, посилено захищали життя пануючого класу.
Охорона приватної власності - одна із призначень Руської Правди. Так, згідно з ст. 71 Пр. Пр. за знищення знака власності на бортних деревах накладався високий штраф в 12 гривен. Це означало перш за все захист самого принципу приватної власності, на який здійснював замах порушник. В Руській Правді знайшов своє відображення процес посилення охорони приватної власності. Так, якщо в Кр. Пр. розмір штрафу залежав від виду і кількості украденого стада, то в Пр. Пр. (статті 41, 42) він визначався також місцем здійсненого злочину (стадо, украдене із закритого приміщення чи з поля).
В основі феодального ладу лежала феодальна приватна власність на землю. Тому Руська Правда досить достатньо для свого часу приділяла уваги закріпленню і захисту феодальної власності на землю. Взагалі статті Руської Правди пронизані ідеєю збереження перш за все господарства феодалів-вотчинників, хоча вони певною мірою захищали і окремі інтереси селян від грубих форм феодального свавілля, яке могло спровокувати селянські виступи проти феодалів.
Спадкове право формується і розвивається в результаті встановлення приватної власності. В Галицько-Волинській Русі, як і в будь-якому класовому суспільстві, спадковому праву надавалося велике значення. За його допомогою багатства, накопичені поколіннями власників, залишалися в руках одного й того ж класу.
Злочин і кара згадуються в таких писемних пам'ятках права, як русько-візантійські договори (статті про убивство, удар мечем, майнові злочини). Однак основні відомості про кримінальне право містяться в Руській Правді.
В цій законодавчій пам'ятці злочини називаються "образою", під якою розуміють будь-який злочин проти суспільного світу, що виявився перш за все в нанесенні потерпілому матеріальних або моральних збитків.
Об'єктами злочинного діяння виступали влада князя, особа, перш за все феодала, майно, звичаї. Об'єктивна сторона злочину була ще недостатньо виражена, відомі були лише спроба злочину і закінчений злочин [26, c.60-71].
Одним із особливо небезпечних злочинів, що посягали на особу, було убивство. Про цей злочин йдеться в десяти статтях Кр. Пр. (1, 19-27). Ряд статей Пр. Пр. також говорить про різні види убивства (1-8, 11-18). Охорона особи феодала була об'єктом особливої уваги держави. Деякі статті Руської Правди торкаються саме дій, спрямованих проти феодала, за здійснення яких карали досить суворо.
Захисту майна, особливо феодалів, в Київській Русі приділялося багато уваги. Право феодальної власності охоронялося суворими покараннями щодо тих, хто посягав на це право. Руська Правда знає такий тяжкий злочин, як розбій (ст. 20 Кр. Пр.; ст. 7 Пр. Пр.). Багато в Руській Правді говориться про крадіжку - татьбу, тобто таємне викрадення чужого майна. Згідно з ст. 13 Кр. Пр. (ст. 34 Пр. Пр.) передбачалися штрафи за крадіж коней, зброї, одежі.
Метою покарання були відплата і відшкодування збитків. Як право привілея кримінальне право в Київській Русі відкрито проголошувало у формі станових привілеїв класовий характер покарання. Життя, честь й майно феодала захищалися більш суворими покараннями ніж життя, честь і майно простих вільних людей давньоруського суспільства.
Руська Правда виникла на місцевому грунті і була результатом розвитку юридичної думки в як Київській Русі, так і в Галицько-Волинській державі. Руська Правда мала величезний вплив і на становлення більш пізніших пам'яток права північно-східних слов'ян.
Князівське законодавство існувало у вигляді грамот, договорів, уставів, прав тощо. Тут знайшла відображення подальша кодифікація права в Україні-Русі.
Юридичних грамот князів збереглося дуже мало. До нас дійшли лише передсмертні грамоти Володимира Васильовича Волинського 1287 р. про передачу Волинського князівства Мстиславові Даниловичу та міста Кобрина - його дружині Ользі та дві грамоти Андрія 1320 р. про надання торговельних привілеїв торунським і краківським купцям за згодою Боярської і. Дійшла також грамота Юрія II Болеслава від 1339 р. про надання місту Санок магдебурзького права.
Князівські грамоти регулювали найрізноманітніші питання, але, головним чином, це були юридичні норми, які встановлювали певні привілеї.
У договорах князів ми зустрічаємо постанови публічного, міжнародного приватного права. Прикладом можуть бути договори галицьких князів Андрія та Лева з Прусським орденом хрестоносців. Найстарший з них датується роками між 1308 та 1316. Його підтверджували договори Юрія II Болеслава 1325-1327 рр. і поновлювала грамота 1334-1335 рр. того ж князя Оригінал першого договору не зберігся, відомі лише грамоти 1316 та 1334рр.
У цих договорах "довічно" встановлювався оборонно-наступальний союз України (в особі Галицько-Волинського князівства) та Прусського ордену проти Литви, Польщі і татар. Ці договори цікаві ще й тим, що в них,
Крім підписів князя, є підписи представників Боярської ради. До грамот прикладено печатки князя та бояр[27, c.116-118].
Літописи вказують також на існування договорів князів з народом. Але самих договорів - "рядів" не збереглося. Вони вказують на існування правових документів, що слугували впорядкуванню окремих інститутів права власності та зобов'язального права (договорів, угод, доручень тощо). Зокрема, широко застосовувались договори купівлі-продажу рухомого майна, обміну, дарування, заповіту нерухомої власності. Містяться деякі відомості з кримінального права. Так, серед видів покарань називаються смертна кара, вигнання, конфіскація майна, штрафи.
Правова система Галицько-Волинського князівства розвивалася під впливом західноєвропейського феодального права. У XIV ст. на західноукраїнських землях з'являється магдебурзьке право, на основі якого здійснювалося самоврядування в містах[28, c.98-100].
Магдебурзьке право. У XII - XIV ст. змінюється як політична, так і економічна роль міст. У Галицько-Волинському князівстві розквітають ремесла. Данило Галицький засновує нові міста, закликає німців, поляків, українців і "люди ідяху день и день... и бе жизнь и наполниша двори окрест града, поле и села".
У великих містах Галицько-Волинського князівства завжди було багато іноземців. То були хозари, греки, вірмени, поляки, болгари, євреї, араби, німці, італійці, скандинави тощо. Поступово іноземці отримують певні привілеї.
В кінці XIII ст. на українських землях з'являється німецьке міське (магдебурзьке) право. Вперше це право вводиться у Володимирі. Його отримують тільки німці. Магдебурзьке право виводило німців з-під місцевої юрисдикції адміністрації й підпорядковувало юрисдикції міста Магдебурга[29, c.109].
Одним з перших українських міст, яке отримало повне магдебурзьке право, був Санок. Привілей цьому місту на німецьке право було надано в 1339 р. грамотою князя Юрія ІІ Болеслава. В ній він дає війтівство своєму "слузі" Барткові з Сандомиру з правом на третину податків з міщан, з юрисдикцією та іншими привілеями. Вся грамота складена за зразком існуючих в інших країнах надань магдебурзького права. Міщани цього міста на 15 років були звільнені від податків і отримували інші пільги.
Пізніше магдебурзьке право було надано іншим українським містам: Львову (1356) і Кам'янець-Подільському (1374).
Отже магдебурзьке право - це один з видів прав вільних міських общин у середньовіччі. За магдебурзького права малі міста отримували самоврядування і судову незалежність, право власності на землю (зазначену у грамоті), пільги ремісникам і торгівцям, право проводити ярмарки, а також звільнення від феодальних повинностей[30, c.266].
Церковне законодавство. На розвиток права як Київської Русі, так і Галицько-Волинського князівства певний вплив справило введення християнства. З його поширенням православна церква стала використовувати різноманітні норми канонічного права, перш за все візантійського. Стародавньою пам'яткою руського церковного права вважаються церковні статути Володимира Святославича і Ярослава Володимировича, які були найбільш поширені на Галицько-Волинській землі.
Привілейоване становище церкви визначало охорону її служителів, майна від злочинних посягань. В церковному ж Статуті Володимира йдеться про церковну татьбу, приведення в церкву тварин та птахів, про моління в гаях, біля води, про чародійство.
В церковних статутах також, містилися норми, які охороняли сім'ю і моральність від злочинних посягань. Такі злочини передбачалися в церковних статутах Володимира і Ярослава. До них відносилися: умикання, пошибання (згвалтування) боярських дружин і дочок, розпуста (самовільне розлучення з дружиною), народження незаміжньою дочкою позашлюбної дитини, організація масового пошибання дівиць, укладення шлюбу між близькими родичами, перелюбство, приведення в будинок нової дружини без розлучення із старою, двоєженство, співжиття із черницею, кума з кумою, брата із сестрою, свекра із невісткою, одночасне співжиття із двома сестрами, двох братів з однією дружиною, мачухою та ін.[31, c.145-156].
Церковні статути визначали становище християнської церкви в державі, закріплювали привілеї служителів церкви, фіксували позиції церкви як феодала щодо безпосередніх виробників, за рахунок яких вона існувала. Статути узаконювали право церкви на "десятину" - своєрідну форму податку, який повсюдно одержували церковні організації[32, c.140].
Похожие статьи
-
Висновки - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Період розпаду був закономірним етапом розвитку України-Русі XII - XIV ст. Це привело до утворення окремих держав. Проте в другій половині XIII-XIV ст....
-
Характеристика суспільного ладу Галицько-Волинське князівство значною мірою зберігало риси суспільного й державного устрою, притаманних Давньоруській...
-
Вступ - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Актуальність дослідження зумовлена тим, що Галицько-Волинська держава стала гідним продовжувачем Київської Русі у напрямку утвердження українського...
-
Незважаючи на міжусобні війни між окремими князями, Волинська і Галицька земля здавна підтримували якнайтісніші економічні та культурні зв'язки. Ці...
-
Державний лад та його особливості - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
У Галицько-Волинському князівстві значною мірою зберігалися характерні для Давньоруської держави риси державного устрою. Органами влади в...
-
Волинське князівство - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави
Державність Волині старша, ніж Київська, - з неї почалося перше об'єднання східнослов'янських племен в воєнно-політичний союз. До Києва її приєднав князь...
-
Процес об'єднання російських земель в єдину централізовану державу розпочався в XIV ст. У другій половині XIII ст. знову спалахнули феодальні усобиці....
-
Внутрішня політика Ярослава Мудрого - Ярослав Мудрий
Ярослав Мудрий докладав багато зусиль для збереження територіальної цілісності та єдності Руської держави. Він, зокрема, повернув під свою владу...
-
Виникнення держави в Індії та її розвиток
Виникнення держави в Індії та її розвиток Поява приватної власності, наявність полонених рабів, початок соціального розшарування вільних общинників в...
-
Положение русского крестьянства становится переломным, когда феодалы и государство переходят в наступление на права и свободы крестьян. Развитие...
-
Понятие римского права, его сферы и отрасли Римское право имеет особую философскую, историческую и культурную значимость. Многие черты общей правовой...
-
Іван Мазепа-Колединсъкий (1639-1709 pp.) - Видатні особистості Української козацької держави
Народився в Мазепинцях недалеко від Білої Церкви. Навчався в школі Київського братства, потім у Києво-Могилянському колегіумі та в Полоцьку у єзуїтів....
-
Еволюція системи землеволодіння. - Соціально-економічні процеси в Україні у XIV-XVI ст
Еволюція феодальних відносин зумовила в XIV--XVI ст. зростання великого феодального землеволодіння, причому не тільки князівського, а й боярського. Цей...
-
ПОЛОЖЕНИЕ КРЕСТЬЯНСТВА В ПЕРИОД ФЕОДАЛЬНОЙ РАЗДРОБЛЕННОСТИ - Крепостное право
В удельное время, в тот период, когда еще совершалось заселение северо-восточных княжеств славянским племенем, состав общества в княжествах был очень...
-
ПОЛОЖЕНИЕ КРЕСТЬЯНСТВА В КИЕВСКОЙ РУСИ - Крепостное право
В древнерусском праве крепостью назывался символический или письменный акт, утверждавший власть лица над известной вещью. Власть, укрепленная таким...
-
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі
Вплив князівської влади на розвиток дипломатичних відносин Київської Русі Настюк Андрій Анатолійович - кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії,...
-
У 1890 р. лідери народовців (Ю. Романчук, О. Барвінський, К. Левицький та ін.) відкрито уклали угоду з австрійським намісником у Галичині графом К -...
-
Інтерпретація деяких особливостей феодальних відносин
Суспільні відносини завжди були ключовою проблемою, яка цікавила істориків. Сьогодні "феодалізм" в універсальному значенні цього поняття постає перед...
-
Західноукраїнські землі мали сприятливі природні умови - гарний клімат, багатий рослинний світ, зокрема ліси, родючі грунти, великі запаси корисних...
-
Формирование феодального общества и государства франков - Государство франков (V-IX вв.)
Завоевательные войны франков ускорили процесс создания Франкского государства. Глубинные же причины становления франкской государственности коренились в...
-
Отмена крепостного права в России - Отечественная история
Причины отмены крепостного права Причин для отмены крепостного права было предостаточно. Во-первых, это отставание России во всех сферах экономики....
-
На XIII з'їзді партії в 1966 році, а потім на різних зустрічах ЦК в 1967 р. заострилось дискусія між консервативною частиною Політбюро під керівництвом з...
-
Розвиток міста Бишів у добу Середньовіччя і раннього нового часу
Бишів колишнє містечко правобережної Київщини, волосний і районний центр, нині село Макарівського району Київської області. Цього року виповнюється 515...
-
Загальна характеристика первісних форм релігії - Первісні форми релігії
Говорячи про ранні форми релігії, ми спираємося на опосередковані свідчення археологічних розкопок та спостереження етнографів за сучасними примітивними...
-
Россия - страна имеющая огромную территорию, аграрная держава. На этой территории издревле проживают сильные духом, свободолюбивые труженики. История...
-
У структурі влади Великого князівства Литовського вагоме місце відводилося місцевим органам державного управління. Адже саме їм належало вирішення низки...
-
Манифест 19 фев-раля 1861 г. - Отмена крепостного права в России
В конце 1858 г. от губернских комитетов стали поступать отзывы. Для их рассмотрения и составления под-робного проекта были образованы редакционные...
-
Развитие и совершенствование системы учета и оценки земельных ресурсов стимулировались такими этапными реформами, как отмена крепостного права в 1861 г.,...
-
Крепостное право (крепостничество) - форма зависимости крестьян: прикрепление их к земле и подчинение административной и судебной власти феодала....
-
Режим заповедных лет - Развитие крепостного права
"Заповедь " означает "запрет". По инициативе Бориса Годунова царь Федор Иоаннович запретил переходы крестьян от одного владельца к другому даже в Юрьев...
-
Юрьев День, Разрешенный в Юрьев день уход от помещика - Развитие крепостного права
Это определенный законом срок, когда в Московской Руси поселившийся на господской земле и заключивший с владельцем "порядную" крестьянин имел право уйти...
-
Сущность и происхождения крепостного права - Развитие крепостного права
Происхождение и развитие крепостного права в России являются одним из наиболее сложных и важных вопросов в отечественной истории. Дело в том, что в...
-
Становление советского государствоведения - Формирование советского конституционного права
Становление советского государствоведения, исключавшего всякое инакомыслие, происходило в ленинский период. Постепенно были вытеснены или "перевоспитаны"...
-
Ярослав Володимирович (Мудрий) (бл. 978-1054) - видатний державний діяч і полководець, великий київський князь (1019-1054), син князя Володимира...
-
В основе социально-экономических предпосылок развития феодальной раздробленности на Руси лежал процесс феодализации -- рост феодальной земельной...
-
Формирование Советского конституционного права - Формирование советского конституционного права
Оно начинает складываться, начиная с 25 октября 1917 г., когда II Всероссийским съездом Советов был принят Декрет о власти, оформивший государственный...
-
НАЧАЛО РЕГЛАМЕНТАЦИИ ПОЛОЖЕНИЯ КРЕСТЬЯН В ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОМ МАСШТАБЕ - Крепостное право
В Московской Руси из полного холопства выделились различные виды смягченной, условной крепостной неволи. Так, из личного услужения, а именно из службы...
-
Заключение - Развитие крепостного права
Изучив данный вопрос, понимая, что сейчас он трактуется в зависимости почти настроения общественности, думаю, вряд ли стоит воспринимать крепостное...
-
Цукрова спекуляція на Поділлі доби Української Держави П. Скоропадського (квітень-грудень 1918 р.)
Для України завжди традиційним було питання - чому дорожчає цукор? Тільки протягом 2009 р. його ціна зросла на 84% [1]. Чи не головною причиною дорожнечі...
-
Крепостное право в XIX веке, Реформы Александра I - Развитие крепостного права
Реформы Александра I Конечно, крепостные отношения тормозили развитие промышленности и в общем развитие государства, но, несмотря на это, сельское...
Джерела права. Загальна характеристика правової системи - Утворення та розвиток Галицько-Волинської держави