Морфоструктура - Карпатські гори
Сучасна морфоструктура Українських Карпат сформувалася в Основному в неоген-антропогенний час, але вона включає також морфоструктури, які успадкували поздовжні та поперечні елементи давнього (мелового) структурного плану. Усі морфоструктури, крім вулканогенних, виникли внаслідок інтенсивного Смятия Порід і розвитку надвигів та горстів.
Розривна тектоніка Українських Карпат дуже складна. В морфоструктурі гір відобразились великі глибинні поздовжні та поперечні розломи. Серед глибинних поздовжніх регіональних розривів виключно важливе значення мають надвиги. Найбільш великим поздовжнім глибинним розломом є - Закарпатський. Розлом йде приблизно вздовж лінії Зтику Флішевих порід Полонинських Карпат та вулканічних утворень Вулканічного хребта. З Закарпатським глибинним розломом пов "язується походження своєрідної зони карпатських утесів (кліппенів). До зони глибинного розлому відноситься також міжгірська Березно-Липшанська (Тур" їнська) поздовжня долина, а в південно-східній частині - зони верховій Чорного Черемоша. З Закарпатським і частково Береговським розломами пов"язують осередки неогенового вулканізму Вігорлат-Гутинської гряди.
До глибинних поздовжніх розломів також належать:
Серединокарпатський (Центральнокарпатський), вздовж якого відмічається крутий північно-східний схил Полонинського хребта, Ссвидовця, Чорногори і Гринявських гір;
Зовнішньокарпатський розлом, з яким пов"язують формування Протяжних морфоструктур скибової зони;
Передкарпатський розлом, що зАмаскирований Надвигом між внутрішньою та зовнішньою зонами прогибу;
Краєвий розлом Руської платформи - зовнішня межа Передкарпатського передового прогибу.
Поперекові розломи мають північно-східну орієнтацію і перетинають майже під прямим кутом північно-західне поширення карпатських складчатих структур. З поперековими розломами пов"язані субмерідіональні відрізки річкових долин Латориці, Боржави, Тереблі, Чорної Тиси і інш.
Система поздовжніх і поперекових розломів сприяла виникненню глибокої ступінчатої структури фундаменту Карпат.
Карпатській гірській споруді, створеній інтенсивними складчато-надвиговими та сводово-блоковими найновішими рухами, притаманна поздовжня зональність рельєфу, що відбивається в зональному розміщенні морфоструктур: хребтів-лусок, складчато-глибових хребтів і горстових масивів. Гірська споруда обрамлена передгірними прогибами: Передкарпатським вздовж північно-східного схилу і Закарпатським - вздовж південно-західного.
Передкарпатська височина - Обернена Морфоструктура, що займає простір між південно-західною окраїною Руської платформи і гірським поясом Карпат і відокремлюється від них рядом виражених в рельєфі регіональних глибинних розломів північно-західного розповсюдження. В геоструктурному відношенні Передкарпатській височині відповідає Передкарпатський передгірний прогиб, який сформувався як самостійна морфоструктура в міоцені. Порівняно широкий на північному заході (до 50 - 60 км) прогиб поступово звужується в південно-східному напрямку до 25 - 30 км. В прогибі виділяються дві зони: внутрішня геосінклінальна і зовнішня приплатформенна. Внутрішня прикарпатська частина прогиба напротязі неогена заповнювалася продуктами руйнування безупинно Воздимавшейся Карпатської гірської країни, а в зовнішній приплатформенній частині накопичувався уламковий матеріал, що зносився з Українського щиту. Зовнішня і внутрішня зони поділені регіональним надвигом, що виник вздовж лінії разлома.
Зовнішня зона, починаючи з середнього міоцена, втягується в прогибання і заповнюється верхнєміоценовими відкладеннями. В її межах розвинуті численні куполоподібні складки, з якими пов'язані газові родовища (Дашава, Олар, і ін.). В рельєфі складкам відповідають ізольовані височини.
Внутрішня зона прогиба, що відділена від зовнішньої зони Садковичсько-Садзавським поздовжнім розломом, почала формуватися водночас з підняттям Карпат і тому має риси геосінклінальної структури.
Передкарпатська Піднесена рівнина інтенсивно розділена правими притоками р. Дністер, зв'язаними найчастіше з зонами поперечних тектонічних порушень. Тому для рівнини характерно чергування піднесених міжріч з широкими терасовими долинами, які розділяють їх.
В місцях поперечних піднесень відзначається зменшення потужності порід, збільшується кількість грубого уламкового матеріалу, відзначається формування брахіантиклінальних складок. На дільницях занурення структурних елементів Передкарпатського прогибу відмічається збільшення потужності опадів.
В межах Карпатського складчатого гірського спорудження виділяється ряд структурно-фацальних зон: Скибова, Кросненська, Дуклянська, Магурська, Чорногорська, Свидовецька, Буркутська, Рахівська, Мармарошська, Пенінська. В геологічній побудові зон беруть участь шари мелового і палеогенового фліша, а в Чівчинських горах і Рахівському масиві (Мармарошська і Рахівська зони) з-під фліша виступають кристалічні сланці і мармури протерозоя. Фліш представлено перешаруванням пісчаників, аргіллитів, алевролитів, що грають неоднакову роль в побудові різноманітних структурно-фаціальных елементів. До складу нижньомелового фліша входять конгломерати, вапняки і мергелі.
Зовнішня смуга Українських Карпат представлена лускато-моноклінальними середньогір "ями і низькогір" ями та відповідає, як правило, Скибковій зоні. Ширина зони біля 40 км. В її складі виділяють Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. Кордон з Передкарпатським прогибом тектонічний і карпатські флішеві породи у вигляді луски насунуті на внутрішню зону прогиба. Складені складки верхньомеловими і палеогеновими піщано-глинястими флішевими відложеннями. Для морфоструктури Зовнішніх Карпат характерний розвиток довгих і вузьких лускоподібних надвигів, так званих скиб, що насунуті друг на друга з амплітудою до 13-15 км. В Бескидах і Горганах налічується 6-7 паралельних друг другу скиб, в Буковинських Карпатах їхня кількість збільшується до 8-9. Тут скиби стають вужче і відстань між ними зменшується. Виділені такі основні скиби (з північного сходу на південний захід): Береговська, Оровська, Сколевська, Парашковська, Зелемянковська, Ружанковська.
Лускоподібна структура зумовила моноклінальні умови залегання пісчаників і глинястих шарів верхньомелового і палеогенового фліша. Процеси ерозії сприяли виникненню ассиметричних (моноклінальних) хребтів з крутими північно-східними і пологими південно-західними спадами. Гребні хребтів утворені щільними пісчаниками верхньомелового і палеоценового віку, поздовжні долини віднесені до смуг більш м'яких порід еоцена і олігоцена.
В поздовжній побудові Зовнішньої антиклінальної зони Карпат відзначається зміна тектонічної структури і літології гірських порід. Так, в північно-західній частині Зовнішніх Карпат спостерігаються дуже стиснуті луски-надвиги вієроподібної будови. Їм в рельєфі відповідають сім-вісім морфоструктур загальнокарпатського поширення. Це низькогірні (800-1000 м) складчато-надвигові хребти Верхнедністровських Бескид. В основі хребтів залегають відрепарировані эрозієй і виведені на поверхню стійкі породи верхнемелового і палеогенового фліша. Сінклінальні частини складок складаються з менш щільних порід олігоцена і еоцена.
Сколевським Бескидам властиві чудово виражені лускоподібні прямолінійні структури і прояв структурно-літологічної зональності. Ці чинники зумовили виникнення средньовисотних (1100-1300 м) моноклінальних хребтів.
В межах Скибових Горган (Зовнішніх Горган) від р. Мізунки до р. Пруту гірські хребти набувають звивистого обрису (складені неоднорідними по щільності породами різноманітних зон фліша). Середньовисотні хребти Горган мають гострі гребні, круті спади з кам'яними осипами, розчленовані глибокими долинами.:
Загальнокарпатська північно-західна орієнтировка морфоструктурних елементів прослідковується в північній низькогірній частині Покутсько-Буковинських Карпат і в південно-східній частині Зовнішніх Карпат. Морфологічно і гіпсометрично Покутсько-Буковинські Карпати складають єдине ціле з Зовнішніми Карпатами, хоча в структурному відношенні є складовою частиною внутрішньої зони Передкарпатського прогиба. В рельєфі Покутсько-Буковинських Карпат виділяється ряд паралельних хребтів-антикліналей з препарованими денудацієй ядрами і крилами, складеними пісчаниками мелового і палеогенового віку.
Центральнокарпатська морфоструктура (Кросненська зона) витягнута неширокою смугою в загальнокарпатському напрямку і поділяє Зовнішню і Внутрішню морфоструктури. Це зона низькогор'їв і середньогорій Вододільно-Верховинських Карпат, складених потужним шаром пісчаників і аргіллітів олігоценового віку. Розповсюдження нестійких до процесів денудації гірських порід сприяло формуванню низькогірного (600-700 м) рельєфу.
Похожие статьи
-
Західні та східні Карпати - Карпатські гори
Українські Карпати складають частину провінції Карпатських гір та подані трьома геоморфологічними областями: власно Українськими Карпатами,...
-
Досліджуваний район адміністративно розташований у межах Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та частково Закарпатської областей...
-
У " ВСТУПІ " викладено актуальність досліджень земної кори пасивних континентальних окраїн, наведені постановка задач та методи їх вирішення,...
-
Геотектонічна характеристика. Тектонічна будова та районування Дніпровсько-Донецької западини добре вивчені та висвітлені у численних наукових працях,...
-
Тривимірне гравітаційне моделювання Гвінейського крайового плато масштабу 1:3000000. Гравітаційна модель масштабу 1:3000000 була побудована з метою...
-
Волинська височина у геоструктурному відношенні розташована у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з двома чіткими...
-
Розвиток СЄП, починаючи з рифею, характеризується мінливістю термального та динамічного режимів осадових басейнів, що проявилось у формуванні...
-
Передкарпатська підвищена рівнина розташована в межах Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей . Вона простягається на 300 км вузькою (до...
-
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Поверхні вирівнювання Українського Передкарпаття
У Вступі обгрунтовані актуальність, мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкриті наукова новизна і практичне значення отриманих результатів....
-
У вступі Обгрунтована актуальність дисертаційної роботи, сформульовані мета, задачі, об'єкт і предмет досліджень, відображена наукова новизна і основні...
-
Виконаний літогенетичний, літолого-фаціальний, седиментаційно-палеогеоморфологічний аналіз з урахуванням результатів мінералого-геохімічного вивчення...
-
Умови та ресурси для розвитку області - Містобудівні умови та обмеження розвитку Рівненської області
Рівненська область розташована в північно-західній частині України й займає територію 20,1 тисячі квадратних кілометрів. Рівненщина межує з Берестейською...
-
Геологія - Особливості Бразильського плоскогір'я
На значній частині нагір'я на поверхню виходять кристалічні породи древньої основи платформи. У його середній частині проходить смуга осадових...
-
Деревська К. І. "Палеогеотермальний режим літогенезу та гіпогенного рудоутворення в межах Балтійсько-Дністровської перикратонної зони прогинів в...
-
Згідно з основними етапами історії геологічного розвитку у межах площі досліджень виділено шість тектономагматичних циклів (палео - і неоархейський, палео...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність проблеми. У перспективних гірничопромислових районах Донбасу впроваджуються інтенсивні технології видобутку...
-
Основний зміст роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РИФЕЮ УКРАЇНИ М. С. Шатський виділив рифейську групу, стратотипом якої вважав розріз древніх товщ Південного Уралу. Розріз починається...
-
Гранітоїди Росинсько-Тікицького блоку найбільш повно охарактеризовані в ряді робіт І. Б. Щербакова, включаючи останню монографію цього видатного...
-
1. Алювіальні відклади складені переважно русловою і заплавною мікрофаціями. Загальна тенденція зміни складу алювію по р. Білий Черемош прослідковується...
-
Формування сучасної гідросітки та її золотоносності в межах території дослідження тісно пов'язана з історією геологічного розвитку території в цілому і...
-
Розглядаються методичні підходи та конкретні приклади їх застосування для вирішення поставлених задач, які використовують пряму кореляцію даних космічної...
-
Загальна характеристика роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
Актуальність теми. В рифеї відбулася перебудова структурного плану допізньопротерозойського фундамента платформеної частини території України. В...
-
За геологічними умовами Дніпропетровська область поділяється на два субрегіони: Український кристалічний щит (65% площі області) та Дніпровсько-Донецька...
-
У першому розділі розглянуто етапи становлення понять, пов'язаних з перехідними зонами від давніх платформ (кратонів) до геосинклінальних складчастих...
-
Актуальність теми. Близько 70 % континентальної кори перекриті осадовими товщами потужністю понад 2 км. Вивчення осадових басейнів має не тільки...
-
Подземные воды - Водные ресурсы Байкальского региона
Выделены четыре пояса подземных стоков, отличающиеся различными условиями пространственно-временного распределения и формирования подземного стока:...
-
Фізико-географічне положення - Економіка і географія Південно-Африканської Республіки
Південно-Африканська Республіка (ПАР) розташована на південь від 22° ю. ш., у тропічних і субтропічних широтах Південної півкулі. Територія ЮАР складає...
-
У розділі представлені основні результати, отримані автором при інтерпретації та узагальнені матеріалів регіональних сейсмічних досліджень МВХ-СГТ,...
-
СУЧАСНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОЇ ВИВЧЕННОСТІ БУДОВИ І РОЗРІЗІВ ОСАДОВО-ВУЛКАНОГЕННИХ ПОРІД ПАЛЕОЗАПАДИН, ГРАБЕН-СИНКЛІНАЛЕЙ ПІВНІЧНОЇ ОКРАЇНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА...
-
Актуальність теми. Тектонічна активізація Українського щита (УЩ) в платформний етап його розвитку проявилась утворенням накладених на кристалічний...
-
Почвы, Растительность - Характеристика региона Подмосковье
На территории Московской области преобладают малоплодородные и требующие внесения удобрений дерново-подзолистые почвы, на возвышенностях -- суглинистые и...
-
Актуальність теми. На початку нового тисячоліття людство чітко усвідомило проблему обмеженості запасів вуглеводнів на Землі. Перед науковцями постало...
-
Первые сведения о стратиграфии юрских отложений изученной площади были опубликованы И. И. Никшичем (1921, 1928). Наиболее значительный вклад в изучение...
-
Згідно схеми геоморфологічного районування, запропонованої П. М. Цисем [31], Волинська височина є підобластю геоморфологічної області Волино-Подільської...
-
Актуальність роботи. Росинсько-Тікицький район (блок) Українського щита (УЩ), не дивлячись на довготривалу історію його геологічного дослідження,...
-
Горючие полезные ископаемые Туркменистана - Полезные ископаемые Туркменистана
Нефть и газ. Каракумский нефтегазоносный бассейн. Большая часть бассейна приурочена к Туранской плите. Его юго-западная часть находится в...
-
Геолого-геоморфологическое районирование Туркменистана - Полезные ископаемые Туркменистана
Передовые складки опрокинуты и надвинуты на север, в сторону Каракумской пустыни. Копетдаг создан орогеническими движениями конца третичного периода и до...
-
Геолого-физическая характеристика продуктивных пластов - Гидравлический разрыв пласта
Геологический разрез представлен породами двух структурных комплексов: мезозойско-кайнозойского платформенного чехла и складчатого палеозойского...
-
У п'ятому розділі наведено результати вивчення палеонапружень та їхнього використання для створення геодинамічної моделі. У першій частині розділу...
-
Петен - Соціокультурні та національні особливості Гватемали
Петен (ісп. Petйn) - департамент у північній частині Гватемали. Петен є найбільшим за площею департаментом країни - 33 854 кмІ, що становить близько...
Морфоструктура - Карпатські гори