Геологічна будова - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Волинська височина у геоструктурному відношенні розташована у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з двома чіткими геоструктурними елементами - Волино-Подільською плитою і ускладнюючою її у західній частині Галицько-Волинською синеклізою (Львівською мульдою) [3]. Загальною структурною особливістю південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи є те, що вона занурюється на захід у напрямку Львівської мульди, а також на південний захід в сторону Передкарпатського прогину. Докембрійський кристалічний фундамент опущений тут на глибину 5-7 км і перекривається складно побудованою товщею рифейських, кембрійських, ордовицьких, силурійських, девонських, кам'яновугільних, юрських і верхньокрейдових відкладів. Рельєф ложа антропогенових порід складений переважно верхньокрейдовимими породами, представленими сірими, світло-сірими і білими мергелями, глинистою крейдою, писальною крейдою та крейдоподібними вапняками. В осьовій частині Львівського палеозойського прогину потужність верхньокрейдових порід сягає 1000м.

Найбільшу роль у формуванні рельєфу Волинської височини відіграють крейдові відклади, які на величезних площах слугують під антропогеновою поверхнею.[26]

Височина як морфоструктура відображена у рельєфі однойменним підняттям, яке виділяється піднятими і опущеними блоками в палеозойському структурному поверсі. Центральну частину підняття займає меридіонально орієнтований Турійський вал. Волинська височина сформувалась після регресій середньо сарматського морського басейну унаслідок інверсій тектонічних рухів. Денудацією у післясарматський період на більшій території були зрізані міоценові й палеогенові відклади, денудаційного зрізу зазнала й верхня частина товщі верхньокрейдяних відкладів. Тому на основній площі височини (за винятком її східних окраїн) антропогенові утворення залягають на денудаційній поверхні, яка зрізує верхньокрейдяні відклади. Найбільш ймовірно, вважають І. Рослий та ін. (1990), що зріз відбувся в ранньоантропогеновий час. Морфологічний вигляд Волинської височини багато у чому визначається покривом лесів і лесоподібних суглинків потужністю до 20 м, подекуди й більше. Лесовими породами складені поверхні вододільнихпідняттів та їхні схили. Під покривим ховається нерівна денудаційна поверхня, що складена здебільшого верхньокрейдяними відкладами. [9]

Похожие статьи




Геологічна будова - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Предыдущая | Следующая