ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита

Актуальність теми. Тектонічна активізація Українського щита (УЩ) в платформний етап його розвитку проявилась утворенням накладених на кристалічний фундамент від'ємних структур - палеорифтів, грабен-синкліналей, компенсаційних палеозападин і грабенів та формуванням в них особливого осадового чохла, що отримав в літературі назву доплитного.

Окремі цикли активізації, що обумовили трансгресії і регресії рифейського моря, зміну хімічного складу води та атмосфери, зародження живої матерії та інтенсивні прояви вулканізму знайшли відображення в будові стратиграфічних розрізів цього чохла, послідовності накопичення його товщ і горизонтів, в гранулометричному і речовинному складі уламкового матеріалу, забарвленні порід, їх геохімічних та металогенічних властивостях, а також ступенях метаморфізму і наявності тих або інших акцесорних мінералів.

Всі перераховані вище особливості стратиграфічних розрізів доплитного чохла найбільш доступні для вивчення у від'ємних структурах Овруцького палеорифту та грабен-синкліналях Ростовського виступу (РВ) УЩ.

Незважаючи на тривалу історію геологічних досліджень, проведених в межах цих структур, низка питань, що стосуються генетичної природи накладених западин, кореляції геологічних розрізів, палеогеографічних умов формування відкладів, палеотектоніки, часу закладення структур та історії геологічного розвитку залишаються не вирішеними або дискусійними.

У зв'язку з вирішення всіх цих проблем є на сьогодні актуальною задачею, і має важливе не тільки теоретичне, а й практичне значення, оскільки осадово-вулканогенні породи, що виповнюють ці структури продуктивні на різноманітні корисні копалини кластогенного і гідротермального типів. Все це і зумовило доцільність постановки даної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках тем Інституту геологічних наук НАН України: "Платформний тектогенез та умови становлення осадового чохла на території України" (2004-2008 р. р.) (№ державної реєстрації теми 0104U000083), г/д тем "Тектонічне та палеонтологічне довивчення і кореляція літостратиграфічних розрізів осадово-вулканогенних товщ Овруцької та Білокоровицької западин" (№ державної реєстрації теми 0201U005718), "Оцінка перспектив міденосності трапових вулканітів Волино-Поділля та червоноколірно-теригенної субформації Придобрузького прогину" (№ державної реєстрації теми 0107U000867).

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було визначення генетичної природи Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей РВ. За результатами вивчення та кореляції стратиграфічних розрізів осадово-вулканогенних утворень, які їх виповнюють, визначити палеогеографічні умови та час закладання цих структур, області зносу теригенного матеріалу, з яких міг надходити уламковий матеріал з кластогенним золотом, алмазами та рудними мінералами, а також встановити етапи прояву вулканізму і місця розміщення палеовулканів.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі основні задачі:

    1) вивчення структури і особлистей речовинного складу порід кристалічного фундаменту, на якому закладались палеозападини та грабен-синкліналі; 2) вивчення гранулометричного та речовинного складу уламкового матеріалу пісковиків, гравелітів і конгломератів з метою визначення джерел їх зносу; 3) кореляція стратиграфічних підрозділів (світ, підсвіт, товщ і горизонтів) топільнянської, овруцької і синявської серій за гранулометричним та літологічним складом, потужністю, умовами залягання і результатами палеонтологічного вивчення порід; 4) реконструкція палеогеографічних умов і еволюції клімату на підставі літологічного складу, забарвлення, цементу метаосадових порід та залишків живої матерії; 5) узагальнення отриманих результатів та оцінка ролі пізньопротерозойського рифтогенезу в зародженні й подальшому розвитку осадового чохла.

Предмет досліджень. Від'ємні структури Овруцького палеорифту та РВ УЩ.

Методи досліджень. Були застосовані такі традиційні методи, як структурно-геологічний, літолого-петрографічний, стратиграфічний, геохімічний, фаціальної зональності. З метою виявлення органічних решток примінявся метод мікропалеофітологічного аналізу, який включає лабораторну обробку зразків гірських порід та вивчення вилученої органічної фракції під мікроскопом (зб. х700). Всього проаналізовано 115 зразків гірських порід із 26 свердловин.

Об'єкт досліджень. Стратиграфічні розрізи осадово-вулканогенних утворень, що виповнюють від'ємні структури Овруцького палеорифту та РВ.

Наукова новизна отриманих результатів.

Встановлено, що палеозападини і грабен-синкліналі Овруцького палеорифту та РВ сформувалися в шовних зонах, які розмежовують різні за віком та складом порід структурно-речовинні комплекси кристалічного фундаменту.

Вперше доведено існування навколо Коростенського склепіннєво-брилового підняття компенсаційних прогинів розтягання, що сформувалися в середньому протерозої.

Метаосадові породи нижньобілокоровицької підсвіти, вперше, охарактеризовані як релікт середньопротерозойського доплитного осадового чохла.

Вперше доведено, що уламковий матеріал, в тому числі кластогенні алмази, золото та рудні мінерали, надходив в Білокоровицьку палеозападину з вулкано-плутонічного поясу і вулканічних споруд шовної зони, розташованих на північ від цієї структури.

Встановлено, що кореляція стратиграфічних розрізів пізньопротерозойських утворень палеозападин і грабен-синкліналей Овруцького палеорифту та РВ можлива тільки в межах розрізів їх середніх світ, коли рівень води в середньорифейський час досяг найвищих позначок.

Нижньорифейська товща осадових порід в основі синявської серії складена чергуванням доломітів, сланців і метаалевролітів. Такий розріз порід повністю відсутній у від'ємних западинах північно-західної частини УЩ та Волино-Подільської плити. Це свідчить про те, що пізньопротерозойський рифтогенез у межах периферійних зон Східноєвропейської платформи проявився на початку ранньорифейського часу, тоді як в межах УЩ радикальна перебудова структури фундаменту відбулася тільки наприкінці середнього рифею.

Вперше проведені палеонтологічні дослідження порід синявської серії РВ. В препаратах під мікроскопом встановлені поодинокі мікрофосилії: Leiosphaeridia sp.; Melanocyrillium? sp.; рослинні плівки та нитковидні філаменти, а також велика кількість обвугленої речовини, що може свідчити про прояви вулканізму в хавалишський час (середній рифей).

Палеовулканічні споруди, релікти яких виявлені геофізичними методами і глибокими свердловинами в межах шовних тектоно-магматичних зон, вперше, розглядаються як корінні джерела палеорозсипів алмазів, кластогенного золота та деяких рудних мінералів у відкладах базальних горизонтів доплитного чохла.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати обгрунтовані великою кількістю фактичного матеріалу, збір, обробка сучасними методами, узагальнення та аналітичне осмислення якого виконані автором. Це дозволило з позицій новітніх уявлень пояснити природу палеорифтів і накладених палеозападин УЩ, охарактеризувати умови формування в них осадового чохла, запропонувати ряд нових наукових положень і зробити висновки, підтверджені результатами літолого-петрографічного, палеонтологічного та геохімічного вивчення зразків гірських порід, побудовою розрізів свердловин, схем і карт різного масштабу.

Особистий внесок здобувача. У дисертаційній роботі використаний геологічний матеріал, викладений у звітах геолого-знімальних, пошукових і геолого-розвідувальних партій ПДРГП "Північгеологія" та ВГО "Южгеология" РФ, а також колективів науково-дослідних інститутів, що виконували тематичні роботи, результати яких відображені в численних монографіях і статтях.

У процесі роботи над дисертацією проаналізовано та перескладено більше сотні розрізів глибоких свердловин, пробурених у межах від'ємних структур Овруцького палеорифту та РВ. Для проведення літолого-петрографічних та мікропалеофітологічних аналізів автором використані зразки метаосадових порід з колекцій Інституту геологічних наук НАН України, ПДРГП "Північгеологія" і Житомирської ГЕ. На основі узагальнення та систематизації геологічних та геофізичних матеріалів складено структурно-геологічні карти масштабу 1:50000 Білокоровицької та Овруцької від'ємних структур та палеогеографічні карти раннього, середнього і пізнього рифею. Побудовані розрізи, схеми і стратиграфічні колонки, де відображенні уявлення автора про геологічну будову фундаменту і осадового чохла палеорифтових структур північної частини УЩ та РВ.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались: на конференції молодих вчених (Київ, 2006 р.), на ХХІХ та ХХХІ сесіях Палеонтологічного товариства України (2006, 2008 р. р.), та на ХІІ Всеросійській палінологічній конференції (Санкт-Петербург, 2008 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертації викладені у 6 статтях, надрукованих у фахових збірниках наукових праць та наукових журналах.

Об'єм і структура роботи. Дисертація складається із вступу, 8 розділів та висновків, викладених на 172 сторінках машинописного тексту, який супроводжується 22 рисунками, 9 таблицями та cписком літератури з 137 найменувань використаних джерел.

Дисертаційна робота виконана у відділі геотектоніки та загальної геології ІГН НАН України під керівництвом доктора геологічних наук Т. П. Міхницької, якій автор щиро вдячна за постійну увагу та сприяння процесу досліджень.

Автор також висловлює особливу подяку доктору геолого-мінералогічних наук, професору В. А. Рябенку за допомогу, цінні поради та рекомендації при підготовці дисертаційної роботи. Автор дякує кандидату геолого-мінералогічних наук В. Я. Радзівілу за надання консультацій, критичних зауважень та участь в творчих дискусіях. Глибока вдячність доктору геологічних наук В. Г. Верховцеву, кандидату геол.-мін. наук І. С. Потапчуку, кандидатам геологічних наук Т. М. Сокур, К. В. Іванченко, а також інженерам О. І. Карпенковій, О. В. Терещук, В. М. Макаревич за поради та практичну допомогу.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Геологічна будова і кореляція стратиграфічних розрізів метаосадових порід Овруцького палеорифту та грабен-синкліналей Ростовського виступу Українського щита

Предыдущая | Следующая