Тектонічне положення та осадове виповнення досліджуваного регіону - Тектоніка зони зчленування Східно-Європейської платформи та Українських Карпат

Досліджуваний район адміністративно розташований у межах Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та частково Закарпатської областей і охоплює дві структури першого порядку: платформу та ороген. До платформової частини належать Східно-Європейська та Західно-Європейська платформи; до орогенної - Українські Карпати. На ці дві структури накладений Передкарпатський передовий прогин.

Фундамент Східно-Європейської платформи утворений метаморфізованими осадовими, осадово-вулканогенними та інтрузивними породами від архею до нижнього протерозою. Неметаморфізований та слабкодеформований осадовий чохол складається з порід пізньопротерозойського, палеозойського, мезозойського та кайнозойського віків. Від щита фундамент платформи поступово занурюється під відклади осадового чохла та під карпатський ороген. Осадовий чохол відображає складну історію розвитку південно-західного краю платформи, починаючи від кембрію до сьогодні. На структури платформи в перехідній зоні від Українських Карпат накладений Передкарпатський прогин. Прогин традиційно поділяють на дві зони: внутрішню та зовнішню. Останніми роками з'явилися схеми з тричленним поділом Передкарпатського прогину. Підставою для цих схем є історія розвитку та структурні особливості. Зокрема, у разі двочленного поділу вважають, що внутрішня частина розвивалась на флішовій основі, а зовнішня - на платформній. Крім того, внутрішня зона зім'ята в складки разом із флішовою основою, а зовнішня не зазнала складчастості, а лише розбита системою розломів. Ці зони поділяють на низку підзон. У випадку тричленного поділу в окрему одиницю виділена Самбірська зона, в якій розвинені відклади лише нижнього-середнього міоцену, в основі нема флішових утворень. Внутрішня зона виповнена нижніми моласами, а зовнішня - верхніми.

Українські Карпати поділять на Зовнішні та Внутрішні. Підставою для такого поділу є час завершальної складчастості. Для Внутрішніх Карпат завершальними були крейдові, а для Зовнішніх - неогенові. Межею між зазначеними елементами є Пенінська зона. Відклади цієї зони зазнали впливу обох складчастостей. Зовнішні Карпати, на яких частково накладений передовий прогин, утворений флішовими відкладами крейдово-палеогенового віку. Наймолодші частини розрізів у деяких місцях складені нижньоміоценовими утвореннями. Флішовий комплекс розбитий великими насувами, що ускладнені структурами менших порядків - складками, лусками, розломами.

Похожие статьи




Тектонічне положення та осадове виповнення досліджуваного регіону - Тектоніка зони зчленування Східно-Європейської платформи та Українських Карпат

Предыдущая | Следующая