Закономірності розподілу каменесамоцвітної сировини у східній частині України. - Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України
Згідно з основними етапами історії геологічного розвитку у межах площі досліджень виділено шість тектономагматичних циклів (палео - і неоархейський, палео - і неопротерозойський з періодами активізації, палеозойський і мезозой-кайнозойський), з якими генетично і просторово пов'язана каменесамоцвітна сировина. Кожна геологічна епоха у межах східної частини України під час розвитку і становлення Українського щита і формування Дніпрово-Донецького грабена мала певну мінерагенічну спеціалізацію.При визначенні перспектив виявлення нових родовищ провідне значення має аналіз каменесамоцвітної мінералізації на формаційній основі.
Гранітоїдна формація Містить широкий спектр геологічних комплексів: від архейських гнейсів і гранодіоритів до верхньопротерозойських аплітових гранітів і пегматитів. Виділено 5 генетичних груп каменесамоцвітної сировини у залежності від умов утворення: метаморфічна, пегматитова, секреційно-метасоматична, динамометаморфічна і метасоматична. Формування каменесамоцвітної сировини відбувалось за умов регресивного метаморфізму, коли переважав процес метасоматичних перетворень. У зв'язку з цим у гранітоїдній формації виділено субформації каменесамоцвітної мінералізації.
Субформація рожевих мігматитів (бельмакітів) відмічається у трьох районах: Новопавлівському, Захар'ївському, Карачунівському, Бельмак-Могила. Приуроченість до центральноприазовської серії Приазовського блоку дозволяє говорити про сприятливу геологічну обстановку при формуванні декоративних властивостей мігматитів у цьому районі. Мігматити інших геологічних серій мають ясно-сірий колір і не представляють інтересу як самоцвітна сировина.
Субформація пегматитів широко розвинена на території досліджень. Тут виділені 19 пегматитових полів: Єлисеєвське, Андріївське, Токмачівське, Салтичанське, Родіонівське, Федорівське, Куйбишевське, Мануйлівське, Катеринівське, Кам'яномогильське, Малоянісольське, Берестовсько-Темрюкське, Волноваське, Октябрське, Кальміуське, Грузько-Єланчикське, Валі-Тарамське, Анадольське, Павлопільське, з якими пов'язані родовища письмових пегматитів, турмаліну, кольорового кварцу і петаліту.
Субформація епідотизованих гранітів (унакітів) вивчена у районі Стильського родовища, розташованого на південному сході від с. Стила, в правому борту р. Мокра Волноваха. Це єдиний відомий об'єкт епідотизованих гранітів (унакітів). У геологічному відношенні унакіти приурочені до однойменного Стильського горсту, що знаходиться у зоні зчленування Дніпрово-Донецької западини з Приазовським кристалічним масивом.
Епідозити і мілоніти просторово приурочені до басейну р. Дніпро. Тектоно-метасоматичні процеси, з якими пов'язане формування декоративних тектонітів, тією чи іншою мірою проявилися по всьому розрізу докембрійських порід Середньопридніпровського блоку УЩ, однак максимально відзначились у найбільш розповсюдженому комплексі порід - гранітоїдах.
Субформація турмаліну. Турмалін зустрічається у пегматитах, гнейсах і метаморфічних породах залізистої формації. Найбільший практичний інтерес представляє пегматитовий генетичний тип. Багаті турмаліном пегматити і деякі кварцові жили Приазов'я та Криворізького басейну.
Субформація кольорового кварцу широко розвинена на території вивчення і зустрічається в ядерних частинах всіх видів пегматитів, тектоно-метасоматичних зонах і гранітах. Широко розвинений цей вид сировини у плагіомігматитах і гранітах сурського і токівського комплексів та керамічних пегматитах Приазов'я. Найбільш крупними жилами кольорового кварцу є Шолохівська і Усть-Кам'янська у Середньопридніпровському районі.
Формація ультраосновних порід. Український щит характеризується широким розповсюдженням ультрабазитових комплексів.
Субформація серпентинітів розвинена, в основному, в Придніпровському блоці і представлена утвореннями наступних масивів: Правдинського, Карнаухівського, Варварівського і Павлівського. Сировина кожного з вивчених масивів характеризується певними декоративними властивостями.
Субформація самоцвітів кори вивітрювання детально описана на Побузьких родовищах і представлена опалом, агатом, яшмоїдами, яшмо-агатом, плазмою, а також колекційними зразками друз і щіток кварцу. Нікеленосні кори вивітрювання серпентинізованих ультраосновних порід, які розвинені в Побужжі і Придніпров'ї, є джерелом цілої низки самоцвітів, стійких у певних її зонах: окременілі, карбонатизовані серпентиніти, агат, яшма, халцедон, опал, кахолонг, кварц.
Залізисто-кремениста формація Розвинена у п'яти структурно-формаційних зонах: Одесько-Білоцерківській, Криворізько-Кременчуцькій, Придніпровській, Оріхово-Павлоградській і Приазовській. Широкий спектр декоративних різновидів джеспілітів зосереджено у Криворізько-Кременчуцькій і Придніпровській зонах (Білозерський район).
Субформація червоносмугастих джеспілітів просторово розміщена у межах родовищ заліза Кременчуцького району і північної частини Кривбасу.
Субформація жовтосмугастих джеспілітів, аметисту, аметистових щіток, натічного халцедону генетично і просторово пов'язана з багатими залізними рудами, які утворилися при перекристалізації залізних порід унаслідок метаморфічної диференціації - переміщення рудогенних компонентів в межах метаморфізованої світи порід і відокремлення рудного матеріалу в сприятливих умовах. На основі детального вивчення речовинного складу залізисто-кременистих порід Кременчуцького, Криворізького і Білозерського басейнів, їх стратиграфічного положення і структурно-тектонічних особливостей виділено дві мінерагенічні зони декоративних джеспілітів. У північній мінерагенічній зоні (Полтавський ГЗК і північна частина Криворізького басейну) відмічається червоносмугастий джеспіліт з паралельно смугастою, плойчатою і брекчієподібною текстурою. У південній частині мінерагенічної зони (південна частина Кривбасу) крім червоносмугастого зустрічається і жовтосмугастий джеспіліт. З ювелірних каменів поширені тигрове, котяче і соколине око, халцедон, нефрит темно-зеленого кольору. У зонах тектонічних порушень формуються колекційні різновиди каміння - аметист, кварц, щітки і конкреції кальциту, стяжіння піриту.
Субформація квардітів залягає у верхах криворізької серії. Потужність квардітових горизонтів у різних частинах Жовторічнянського родовища коливається від 10 до 150 м, по падінню вони простежені більше чим на 1.5 км. У останній час квардіти встановлені у межах Пролетарського залізорудного родовища. Більшість дослідників вважає, що діопсидові квардіти мають метасоматичний генезис.
Формація лужних порід локалізується у Приазов'ї (Октябрський лужний масив). З нефеліновими сієнітами цього масиву пов'язані такі види каменесамоцвітної сировини: маріуполіт, содаліт і котяче нефелінове око. Поодинокі знахідки жил содаліту встановлено на площі Оріхово-Павлоградської зони. каменесамоцвітна сировина утворення розміщення
Формація вулканічних туфів і попелу. Субформація скам'янілого дерева приурочена до вулканогенно-осадових утворень (окременілих туфів і туфосланців середнього девону), здатних швидко змінюватися з виділенням кремнезему. Фосилізація деревини у туфогенних відкладах обумовлена низькотемпературними метасоматичними процесами, які розвиваються у вулканічних областях і протікають в умовах цеолітової фації метаморфізму при високій активності кремнезему.
Субформація яшмоїдів розповсюджена у південно-західній окраїні Донецької складчастої споруди. Яшмоїди локалізуються серед фельзитових порфіритів девонського віку у вигляді тіл неправильної подовженої форми з потужністю, що складає у середньому 30 см, а в окремих місцях до 1 м.
Формація Хемогенно-осадочних порід. Субформація гіпсу і селеніту приурочена до верхньої частини соленосної товщі нижньої пермі, складеної глинами, гіпсами, ангідритами, пісковиками і вапняками.
Субформація мармуризованого чорного вапняку розміщується серед відкладів карбонового віку. Товщі вапняків досягають потужності понад 350 м. Розробляються крупні родовища з видобутку флюсових вапняків візейського і турнейського ярусів: Каракубське, Новотроїцьке і Єленівське.
Мармуризовані вапняки всіх перелічених родовищ приймають полірування до дзеркального блиску і за фізико-механічними властивостями відповідають вимогам, які ставляться до облицювального каменю. Іноді порода характеризується значною тріщинуватістю: поряд з тріщинами вивітрювання спостерігаються також і тектонічні тріщини, що обмежує використання сировини.
Відносно висока тріщинуватість мармуризованих вапняків Донбасу обмежує застосування цих порід у будівництві і архітектурі, а також для отримання каменерізних виробів.
Формація елювіально-делювіальних відкладів. Субформація скам'янілого дерева залягає серед стратифікованих відкладів верхнього карбону і неогенових відкладів пісковику. Продуктивні товщі відносяться до річкових відкладів і формувались при швидкоплинній загибелі лісу і похованню деревини в умовах, що виключають її гниття і вуглефікацію.
Субформація візерунчастого кременю локалізується у відкладах верхньої крейди (Ізюмське родовище, с. Ізюм, Харківська область). У Дніпрово-Донецькій западині конкреції кременю часто зустрічаються у відкладах крейди Новоград-Сіверського і мергелях Амвросіївського родовищ та інших ділянок.
Усі відомі родовища і прояви візерунчастого кременю відносяться до екзогенної генетичної групи і представлені двома генетичними класами: осадовим і розсипним.
Похожие статьи
-
Актуальність теми. Каменесамоцвітна сировина - самостійна група неметалевих корисних копалин із властивими тільки їм особливостями, що обумовлюють...
-
Методика оцінки каменесамоцвітної сировини визначається її особливостями і відрізняється від методів оцінки інших корисних копалин. По-перше, область...
-
На території досліджень виділено сім геологічних формацій, які вміщують каменесамоцвітну сировину різних видів і якості. 1. Каменесамоцвітна сировина...
-
На території досліджень виявлено понад 100 перспективних проявів і точок мінералізації більш ніж по 30 видах мінералів і гірських порід, що мають...
-
Основний зміст роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РИФЕЮ УКРАЇНИ М. С. Шатський виділив рифейську групу, стратотипом якої вважав розріз древніх товщ Південного Уралу. Розріз починається...
-
Гранітоїди Росинсько-Тікицького блоку найбільш повно охарактеризовані в ряді робіт І. Б. Щербакова, включаючи останню монографію цього видатного...
-
Загальна характеристика роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
Актуальність теми. В рифеї відбулася перебудова структурного плану допізньопротерозойського фундамента платформеної частини території України. В...
-
В основу досліджень покладена класична методика літолого-фаціальних досліджень, яка грунтується на вивченні і аналізі комплексу седиментаційних...
-
Актуальність роботи. Росинсько-Тікицький район (блок) Українського щита (УЩ), не дивлячись на довготривалу історію його геологічного дослідження,...
-
СУЧАСНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОЇ ВИВЧЕННОСТІ БУДОВИ І РОЗРІЗІВ ОСАДОВО-ВУЛКАНОГЕННИХ ПОРІД ПАЛЕОЗАПАДИН, ГРАБЕН-СИНКЛІНАЛЕЙ ПІВНІЧНОЇ ОКРАЇНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА...
-
Геотектонічна характеристика. Тектонічна будова та районування Дніпровсько-Донецької западини добре вивчені та висвітлені у численних наукових працях,...
-
Дисертацією є рукопис. - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
Робота виконана в Інституті геологічних наук Національної академії наук України Науковий консультант: доктор геолого-мінералогічних наук, професор...
-
Приділено основну увагу петрологічним відмінностям Приазовського (гранулітові, амфіболітові і зелено-сланцеві утворення), Дністерсько-Бузького...
-
Геологія та особливості складу рудоносних порід Вербинського рудопрояву молібдену
У статті розглянуто геолого-структурне положення Вербинського рудопрояву молібдену, розміщеного в північно-західній частині Волинського мегаблока...
-
У першому розділі -"Стан геологічної вивченості району досліджень" - проаналізовані результати геологічного вивчення Росинсько-Тікицького блока,...
-
Актуальність теми. Тектонічна активізація Українського щита (УЩ) в платформний етап його розвитку проявилась утворенням накладених на кристалічний...
-
Виконаний літогенетичний, літолого-фаціальний, седиментаційно-палеогеоморфологічний аналіз з урахуванням результатів мінералого-геохімічного вивчення...
-
Досліджено понад 300 прозорих вугільних шліфів різних родовищ Дніпробасу, із колекції вугільних шліфів відділу вугільних родовищ ІГН НАН України. Автором...
-
Визначення черепашок молюсків проводиться шляхом порівняння знайдених екземплярів з ілюстраціями і описами в відповідних визначниках і атласах. На цій...
-
Поклади бурого вугілля зосереджені в межах Дніпровського буровугільного басейну (Дніпробасу, Дбб) та на вугленосних площах: Дніпровсько-Донецькій,...
-
Волинська височина у геоструктурному відношенні розташована у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з двома чіткими...
-
У розділі представлені основні результати, отримані автором при інтерпретації та узагальнені матеріалів регіональних сейсмічних досліджень МВХ-СГТ,...
-
Ефективність впровадження геохімічних методів пошуку корисних копалин залежить від ландшафтно-геохімічних умов, рельєфу і геологічної будови території,...
-
У " ВСТУПІ " викладено актуальність досліджень земної кори пасивних континентальних окраїн, наведені постановка задач та методи їх вирішення,...
-
Відкритий спосіб розробки рудних корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному й соціальному відношеннях. Завдяки розвиненій...
-
За геологічними умовами Дніпропетровська область поділяється на два субрегіони: Український кристалічний щит (65% площі області) та Дніпровсько-Донецька...
-
Формування сучасної гідросітки та її золотоносності в межах території дослідження тісно пов'язана з історією геологічного розвитку території в цілому і...
-
Обвально-осипні процеси мають обмежене поширення на території Передкарпаття. Ці процеси зафіксовані на лівобережжі р. Бистриці Надвірнянської біля м....
-
Такое движение наиболее часто встречается в виде безнапорного - со свободной поверхностью (рис. 27.4). Для него справедлива формула Дюпюи (27.12)....
-
У розділі наведено результати моделювання вигину літосфери західної частини України, виконаного вздовж трьох регіональних профілів. Ці профілі вибрані...
-
Росинсько-Тікицький блок І порядку розташований в північній частині Бузько-Росинського мегаблока УЩ і є специфічною уособленою структурно-тектонічною...
-
Актуальність теми. Сучасна економічна ситуація в Україні вимагає нової оцінки і перегляду перспектив ресурсів буровугільних покладів, їх структури і...
-
Палеомалакологічні, які і інші палеонтологічні та палеогеографічні дослідження, проводяться у декілька етапів. Першим, зазвичай, є підготовчий етап,...
-
Рештки викопних молюсків вивчалися у різних відкладах здавна. Але тільки з другої половини ХІХ століття такі дослідження стали приймати науковий...
-
АНОТАЦІЇ - Прямі та обернені задачі гравіметрії в класі блочно побудованих геологічних моделей
Кишман-Лаванова Т. М. Прямі та обернені задачі гравіметрії в класі блочно побудованих геологічних моделей. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого...
-
ВИСНОВКИ - Прямі та обернені задачі гравіметрії в класі блочно побудованих геологічних моделей
У дисертаційній роботі втілено нову ідею щодо проблеми інтерпретації гравітаційного поля для складно побудованих середовищ, а саме необхідність...
-
У вступі обгрунтовується актуальність теми роботи, формулюється мета та завдання дослідження, вказується наукова новизна отриманих результатів, їх...
-
Актуальність теми . Проблема розвитку ефективних методів пошуку та розвідки покладів корисних копалин завжди була актуальною для України, і особливої...
-
ВИСНОВКИ - Закономірності зміни складу мінералів з докембрійських порід Українського щита
Дисертаційна робота присвячена проблемі кількісної оцінки зміни складу мінералів, розробці методу динамічних зв'язків та з'ясуванню природи виявлених...
-
Виконані комплексні літолого-фаціальні і палеогеографічні дослідження візейських відкладів дозволили оцінити перспективи нафтогазоносності та окреслити...
Закономірності розподілу каменесамоцвітної сировини у східній частині України. - Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України