ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РОДОВИЩА - Еколого-гідрогеологічні особливості підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища

Підземні води Пинянського газового родовища вивчені 55 пробами (додаток А). Вони були відібрані 26 свердловинами із водоносних горизонтів нижньодашавської світи (НД-1 - НД-10) в інтервалі глибин 865-2420 м (рис.4.1, 4.2).

Мінералізація пластових вод коливається в межах 2,47-25,90 г/л. У розрізі родовища спостерігається вертикальна гідрогеохімічна інверсія, яка виражається у зменшенні мінералізації пластових вод із збільшенням глибини залягання водоносного горизонту.

Виходячи з абсолютних вмістів макрокомпонентів (>10 %-екв) загальний гідрогеохімічний фон родовища має наступний вигляд:

    1. гідрокарбонатні-хлоридні натрієві води - 60,0 %; 2. хлоридні натрієві води - 31,2 %; 3. хлоридні кальцієво-натрієві води - 2,2 %; 4. гідрокарбонатні магнієво-кальцієво-натрієві води - 2,2 %; 5. карбонатно-гідрокарбонатно натрієві води - 2,2 %; 6. сульфатно-хлоридні натрієві води - 2,2 %.

Усереднений іонно-сольовий склад (табл. 4.1) гідрокарбонатно-хлоридних натрієвих вод (27 пр.) згідно формули Курлова наступний:

Мінералізація цих вод коливається в межах 2,5-23,9 г/л. Головна їх особливість - це досить високий вміст НСО3- (10-49 %-екв) при високому коефіцієнті варіації.

Майже третина підземних вод родовища (14 пр.) має хлоридний натрієвий склад:

Таблиця 4.1. Середній хімічний склад типів підземних вод Пинянського газового родовища, мг/л

Вік водовмісної породи-колектора

Тип води

Кіль-кість проб

Глиби-на,

М

PH

Мін., г/л

Na++K+

Са2+

Mg2+

NH4+

Cl-

SO42-

HCO3-

СО32-

N1Ds1-1-10

ГН

30

1901

7,0

13,73

4637,07

146,50

51,26

32,17

5577,22

177,02

2911,08

111,60

N1Ds2-13,

ХК

7

1565

6,7

20,02

6871,43

497,30

142,78

58,00

11578,43

119,10

586,15

N1Ds1-1,7- 9

N1Ds1-1,2,4

ХМ

4

1251

6,5

19,15

6660,40

268,25

126,42

62,50

10436,25

54,25

1310,00

N1Ds1-1,2,5,10

СН

4

1558

6,1

10,42

3747,78

120,76

25,44

35,88

5638,35

299,78

477,58

N1Ds1-5- 8

СН*

10

1882

7,7

16,78

5716,85

124,16

86,44

35,60

7610,30

1,00

2983,11

60,00

Вік водовмісної породо-колектора

Тип води

Кіль-кість проб

Br-

J-

B2O3

RNa/rCl

RCl-rNa/rMg

RCa/rMg

RNa-rCl/rSO42-

RSO42-Ч100/rCl

Cl/Br

N1Ds1-1-10

ГН

30

42,5

26,4

117,4

1,32

2,76

132,24

2,74

159

N1Ds2-13,

ХК

7

52,2

42,7

82,0

0,92

4,61

6,74

0,77

269

N1Ds1-1,7- 9

N1Ds1-1,2,4

ХМ

4

65,2

40,6

128,0

0,99

0,33

1,34

0,34

162

N1Ds1-1,2,5,10

СН

4

27,5

14,7

46,7

1,04

15,28

0,49

7,54

214

N1Ds1-5- 8

СН*

10

71,8

38,0

100,8

1,26

1,16

0,69

2204,25

0,017

101

* Примітка. Хімічний склад підземних вод, які відібрані у 1980 р. (10-14 років після розвідки родовища).

Їхня мінералізація дещо вища і коливається в межах 3,2-23,3 г/л.

Хімічний склад інших поодиноких проб вод можна відобразити наступними формулами:

1. св.14, гл.1805 м, НД-7

2. св.18, гл.2070 м, N1Ds1 - 9

3. св.31, гл.2055 м, N1Ds1 - 9

4. св.20, гл.2245 м, НД-10

Серед досліджених 45 проб більша частина (66,6 %) представлена водами гідрокарбонатнонатрієвого типу, води інших типів присутні у значно менших кількостях: хлориднокальцієві - 15,6 %, хлоридномагнієві і сульфатнонатрієві - по 8,9 %.

Усереднені геохімічні характеристики пластових вод Пинянського родовища представлені в табл. 4.1.

Води гідрокарбонатнонатрієвого типу залягають, в середньому, глибше, ніж води інших типів - 1901 м (1157-2565). Вони мають такий середній хімічний склад (30 пр.):

За складом вони гідрокарбонатно-хлоридні (М в межах 2,5-24,1 г/л), реакція середовища змінюється від кислої до лужної (рН=5,5-9,0). Головна особливість цих вод - високий вміст НСО3- - 2911 мг/л (351-5734). Вміст мікрокомпонентів становить, мг/л: NH4 - 1-60; Br - 59-91; J - 1-69; B2O3 - 6-250. Води неметаморфізовані - rNa/rCl=1,32(1,02-2,02), сульфатність досить висока - 2,74 (0,03-17,4), хлор-бромний коефіцієнт низький - 158,9 (69-446).

Води хлоркальцієвого типу розкриті на глибинах 1565 м (888-2026) у нижній частині верхньодашавської підсвіти і в більшій частині розрізу нижньодашавської. Їх усереднений (7 пр.) іонно-сольовий склад такий:

За складом вони хлоридні натрієві (М - 15,1-23,1 г/л); реакція середовища змінюється від слабокислої до сильнолужної (рН=6-10). Вміст мікрокомпонентів, (мг/л): NH4 (30-100), Br (19-74), J (18-93), B2O3 (60-122). Їхні концентрації не мають чіткої кореляції із мінералізацією вод. Води, в цілому, слабкометаморфізовані та неметаморфізовані - rNa/rCl=0,92 (0,82-0,96), rCa/rMg=6,7. Коефіцієнт сульфатності низький 0,77 (0,46-1,55). Хлор-бромний показник - 268,7 (167-661). Відповідні характеристики вказують на сприятливі умови для збереження вуглеводневих скупчень.

Води хлормагнієвого типу виявлені у верхній частині нижньодашавської підсвіти на глибині 1251 м (1104-1465). Їх середній (4 пр.) іонно-сольовий склад має такі характеристики:

За складом це хлоридні натрієві води, солонуваті і солені (М=9-25 мг/л), реакція середовища нейтральна (рН=6-7). Води неметаморфізовані rNa/rCl=0,99 (0,97-0,998), rCa/rMg=0,33; сульфатність низька - 0,34 (0,015-1,01); Cl/Br коефіцієнт також низький - 162,4 (145-174). Вміст мікрокомпонентів становить: NH4 (30-75 мг/л), Br (29-87), J (21-64), B2O3 (80-244). Загалом, склад вод цього типу близький до складу вод хлоркальцієвого типу, тільки вміст бору у перших вищий.

Води сульфатнонатрієвого типу виявлені на глибинах 1130-2245 м. Їх сольовий склад можна представити такою середньою формулою (4 пр.):

За складом вони хлоридні натрієві, солонуваті і солені (М=3,2-17,3 г/л), нейтральні та слабокислі (рН=5-6,7). З-поміж чотирьох типів ці води мають найменшу мінералізацію і найбільший вміст сульфатів - 299,8 мг/л. У відносних кількостях вони також містять найменші кількості мікрокомпонентів (мг/л): NH4 - 6-70, Br - 13-30, J - 0,4-37,2, B2O3 - 0-80. Води неметаморфізовані - rNa/rCl=1,04 (1,001-1,16), з високою сульфатністю - 7,54 (0,22-19,9) і низьким Cl/Br коефіцієнтом - 214 (125-280).

Водорозчинені гази Пинянського родовища вивчені на шести пробах, відібраних із 4-ох свердловин з глибин 1100-2076 м (N1Ds2 - 14, N1Ds1- 2,9) (додаток Б). Усі проби близькі за газовим складом: CH4 - 95,41 (91,08-99,81 об. %), N2 - 4,04 (1-7,9), CO2 - 0,55 (0,4-1,0). Вміст аргону становить 0,058 об. %, гелію - 0,001 об. %. Це метанові гази, які за складом близькі до вільних газів з покладів родовища.

Геотермобаричні параметри і дебіти водоносних горизонтів Пинянського родовища вивчались у 123 інтервалах 22-ох свердловин на глибинах 188-2515 м. Досліджувалися інтервали насуву (n-14, гл. 188-835 м), верхньо - і нижньодашавської підсвіт (n-14 і n-95 відповідно).

Температура у водоносних горизонтах (n-67) зростає з глибиною від 34 0С (гл. 900 м) до 77 0С (гл. 2267). Пластовий тиск (n-15) зростає від 10,65 МПа (гл. 1108 м) до 32,56 МПа (гл. 2247). Коефіцієнт гідростатичності (КГ) на глибинах до 1800 м коливається в межах 0,95-1,02, на глибинах більше 1800 він зростає до 1,43.

Дебіти вод здебільша незначні. У породах насуву вони становлять 0,1-80 м3/добу при пониженнях 98-746 м (n-15); в більшості інтервалів (62 %) вони складають 1,1 (0,1-3,3 м3/добу); і тільки у св.15 (гл.990-1150 м) дебіти суттєво зростають (n-4) 52 (33-80 м3/ добу) при пониженнях 616-732 м.

У водоносних горизонтах верхньодашавської світи (ВД - 13, 14) дебіти (n-13) у більшості (91 %) випробуваних інтервалів становили 1,95 (0,6-4,1 м3/добу); і лише у св. 16 (гл. 1068-1120 м) вони були значно більші - 12,6-20 м3/добу при пониженнях 513-673 м.

Найбільше дебіти вод притаманні нижньодашавським горизонтам НД - 1-10 (n-49), де вони становили 0,09-480 м3/добу при пониженнях до 1768 м, часто свердловини переливали. Дебіти в межах 0,n-1 м3/добу характерні майже для третини (28,6 %) випробуваних інтервалів, в межах > 1-10 - для 44,9 % інтервалів. Великі дебіти виявлені лише у п'яти (1,5,6,2,16) із 17 свердловин. У перших трьох отримано дебіти в межах 26,8-480 м3/добу. У св. 2 і 16 максимальні дебіти - 55-207 м3/ добу отримано з верхніх горизонтів НД-1, 2 при пониженнях 78-734 м.

Похожие статьи




ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ РОДОВИЩА - Еколого-гідрогеологічні особливості підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища

Предыдущая | Следующая