Історія вивчення фауни молюсків - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Рештки викопних молюсків вивчалися у різних відкладах здавна. Але тільки з другої половини ХІХ століття такі дослідження стали приймати науковий характер, а результати вивчення викопної малакофауни стали використовуватися для перших спроб відтворення палеоумов. Проте вивчення було досить поверхневе.

Одним з перших, у кого ми знаходимо відомості про знаходження малакофауни на території Волино-Поділля був Н. Барбот-де-Марні. У його праці [1] згадується про знаходження наземних видів молюсків у покривних (імовірно, лесових) відкладах.

У кінці ХІХ - на початку ХХ століття факти знаходження малакофауністичних решток наводить у своїх працях П. Тутковський: зокрема, у роботі "Послетретичные озера в северной полосе Волынской губернии" наведено біля тридцяти місцезнаходжень фауни молюсків (Тутковский, 1912).[30] Окремі місцезнаходження фауни молюсків як четвертинної, так і старшої, приведено у праці "Общая геологическая карта ЕвропейскойРоссии. Лист 17-й." В. Ласкаревим(1914).[19]

Наступний період робіт у цьому напрямку починається у кінці 40-их - початку 50-тих років. Серед праць, які з'явилися одними з перших, слід відзначити роботи Г. І. Раскатова (1953), який опрацював довоєнні роботи попередників, зокрема ту їх частину, що була виконана польськими дослідниками у межах Волинської височини.[27] На їх основі автор підвів підсумки стосовно вивченості четвертинних відкладів у межах цього регіону.

У 50-80-их роках минулого століття з'являються роботи, авторами яких є В. Радзієвський і М. Куниця (1958), М. Куниця (1972), І. В. Мельничук (1977).[22] У них знаходимо інформацію щодо місцезнаходжень фауни молюсків у долинах Західного Бугу, Стиру, Горині та на їх межиріччях.

На сучасному етапі вивченням лесової проблематики, у тому числі й викопної фауни молюсків, займається група дослідників географічного та геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка у складі А. Богуцького, Р. Дмитрука, А. Яцишина, П. Волошина. Ними комплексно досліджено серію розрізів Волинської височини, зокрема Бояничі, Коршів, Рівне, Басів Кут, Горохів, Торчин і ін. у складі досліджень проводились і палеомалакологічні дослідження, результати яких подано у серії робіт. [2, 10, 26]

Похожие статьи




Історія вивчення фауни молюсків - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Предыдущая | Следующая