ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ГАЗОНОСНІСТЬ ПИНЯНСЬКОГО РОДОВИЩА - Еколого-гідрогеологічні особливості підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища

Пинянська структура підготовлена сейсморозвідкою у 1965 р. По відбиваючих горизонтах нижньосарматських відкладів. В 1967 р. свердловиною 5 було відкрито родовище. З горизонту НД-8 ( інт. 1942-1948 м) одержано приплив газу 361 тис. м3/добу через 12,3-мм діафрагму при буферному тиску 13,2, пластовому - 23,3 МПа, а з горизонту НД-6 (інт. 1715-1740) - 830 тис. м3/добу через 20-мм діафрагму при буферному тиску 12,5, пластовому - 16,9 МПа [10].

У межах родовища відкрито п'ять газових покладів. Його розвідка завершена в 1970 р. У цьому ж році були підраховані запаси. Всього на той час було пробурено 23 пошукові і розвідувальні свердловини та 16 експлуатаційних. В процесі розробки виявлено ще два газових скупчення в горизонтах ВД-14 та НД-1 і два непромислових скупчення у стебницьких породах і горизонті НД-2.

Пинянська структура розташована між Залужанською і Садковицькою, які разом з Хідновицькою утворюють одну лінію антиклінальних складок. Вона простягається вздовж насуву Самбірської зони на Більче-Волицьку.

Пинянська структура по сарматських горизонтах - це слабовиражений структурний ніс, вісь якого піднімається у північно-західному напрямку. Його північно-західне крило примикає до насуву Самбірської зони і зрізається ним на різних стратиграфічних рівнях. У середній частині носа виділяється невелика антиклінальна складка, яка обмежується замкнутою ізогіпсою покрівлі горизонту НД-6 -1420 м. Вона не є самостійною пасткою і входить в єдиний резервуар, в якому продуктивні пісковики заміщуються глинами у північно-західному напрямку.

Газові поклади пов'язані з піщано-глинистими горизонтами дашавської світи нижнього сармату : ВД-14 , НД-1, НД-5, НД-6, НД-7, НД-8, НД-9. Поклади пластові склепінні літологічно обмежені та тектонічно екрановані.

Контакти газ-вода знаходяться на абсолютних глибинах від -1327 до -1740 м. У горизонтах ВД-14 та НД-1 вони не встановлені. Розробка родовища почалася в 1968 р. У продуктивному розрізі виділено п'ять експлуатаційних об'єктів: горизонти ВД-14 і НД-1, НД-5, НД-7, НД-8, НД-9. Однак у зв'язку з літологічною мінливістю колекторів окремі частини деяких покладів розробляються як самостійні об'єкти. Сумарний відбір газу за час розробки родовища станом на 1998 р. становив 8140,9 млн. м3, або 52,1 % початкових запасів. Максимального відбору газу було досягнуто в 1972 р. - 1118,5 млн. м3. Найбільша кількість свердловин видобувного фонду - 29 (1971-1973 рр.). Середній дебіт газу однієї свердловини становив 190 тис. м3/добу. У 1993 р. родовище розроблялося 20 свердловинами. Річний видобуток газу склав 67,4 млн. м3, середній дебіт однієї свердловини - 9,5 тис. м3/добу [10].

Розробка стебницького покладу почалася у 1981 р. свердловиною 51 з робочим дебітом 12 тис. м3/добу при буферному тиску 7,15 МПа. З 1983 р. при пластовому тиску 1,36 МПа експлуатація проводилася за допомогою ежектора. На 1.01 1989 р. відібрано 5,6 млн. м3 при зниженні тиску до 0,52 МПа.

Розробка горизонту НД-2 ведеться з 1991 р. свердловиною 23. За час її експлуатації відібрано при повному обводненні 0,822 млн. м3.

Горизонти ВД-14-ДН-1 розробляються з 1978 р. свердловинами 21 та 51. Відбори газу з початку експлуатації обмежувалися надходженням пластової води. У 1981 р. свердловина 51 обводнилася, а робочий дебіт газу свердловини 21 знизився до 1 тис. м3/добу при депресії на пласт 3071 МПа. За період 1978-1981 рр. з горизонтів відібрано 28,4 млн. м3 Газу. З 1982 по 1986 р. розробка проводилася свердловиною 21, одержано 1 млн. м3 газу. За весь час розробки з об'єкта було видобуто 29,4 млн. м3 Газу, що складає 32,7 % початкових запасів. Середній пластовий тиск при цьому знизився від 10,03 до 5,07 МПа.

Горизонт НД-5 знаходиться в розробці з 1979 р. Найбільша кількість експлуатаційних свердловин - шість (1989-1990рр.). Максимальний відбір газу досягнутий у 1993 р. (67,2 млн. м3 ). Всього з горизонту видобуто 181,9 млн. м3 , або 6,3 % початкових запасів. Пластовий тиск за період розробки горизонту знизився від 15,49 до 6,34, робочий - від 8,6 до 2,48 МПа. Середній робочий дебіт свердловин - 6,4-13,4 тис м3/добу. Горизонт НД-6 введений у розробку в 1968 р. Максимальна кількість експлуатаційних свердловин - сім (1980-1981 рр.). Найбільшого річного відбору газу досягнуто в 1972 р. (446,2 млн. м3 ). Видобуток газу в 1993 р. склав 9,6 млн. м3 . Всього з горизонту відібрано 6229,1 млн. м3 , або 95,2 % початкових запасів. Пластовий тиск за період розробки знизився від 17,4 до 3,3, робочий - від 12,94 до 0,57 МПа, а середній робочий дебіт свердловин - від 125,4 до 9,0 тис м3/добу. Горизонт НД-7 розробляється з 1971 р. Максимальна кількість експлуатаційних свердловин - дві (1974-1984 рр.). Найбільший відбір газу досягнутий в 1975 р (57,9 млн. м3 ). Видобуток газу в 1993 р. - 1,5 млн. м3 . Сумарний відбір газу за період розробки - 457,3 млн. м3 , або 41 % початкових запасів. Пластовий тиск за цей період знизився від 17,16 до 7,64, робочий тиск свердловин - від 8,34 до 1,93 МПа, а середній робочий дебіт свердловин - від 56,4 до 2,0 тис м3/добу.

Горизонти НД-8 і НД-9 розробляються з 1969 р. Максимальна кількість експлуатаційних свердловин - 29 (1971-1973 рр.). Найбільший річний видобуток газу досягнутий у 1972 р. (701,4 млн. м3 ). Відбір газу в 1993 р. - 30,6 млн. м3 . За період розробки видобуто 4236,7 млн. м3 Газу, або 51,6 % початкових запасів. Пластовий тиск за цей час знизився від 23,48 до 5,5, робочий тиск свердловин - від 18,0 до 0,8 МПа, середній робочий дебіт свердловин - від 53,0 до 9,6 тис м3/добу.

Пинянське родовище знаходиться в завершальній стадії розробки. Падіння видобутку газу відбувається в основному через обводненість свердловин з водоносних проверстків. У зв'язку з цим буріння нових експлуатаційних свердловин недоцільне [10].

Похожие статьи




ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ТА ГАЗОНОСНІСТЬ ПИНЯНСЬКОГО РОДОВИЩА - Еколого-гідрогеологічні особливості підземних пластових та супутніх (стічних) вод Пинянського газового родовища

Предыдущая | Следующая