ОСОБЛИВОСТІ ГЕОХІМІЧНИХ ПОШУКІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН НА ТЕРИТОРІЇ УЩ. - Геохімічні пошуки металічних корисних копалин за вторинними сольовими ореолами на території Українського Щита

Ефективність впровадження геохімічних методів пошуку корисних копалин залежить від ландшафтно-геохімічних умов, рельєфу і геологічної будови території, особливостей осадових порід та багатьох інших чинників. Рудні родовища на території УЩ, що мають вихід на рівень давнього ерозійного зрізу, поховані під чохлом осадових відкладів і пошуки їх у зв'язку з цим значно утруднені. Загальною закономірністю зміни потужності осадових порід у межах території УЩ є зменшення у долинах сучасної гідромережі та збільшення на вододілах. У сучасних долинах осадові породи представлені переважно четвертинними відкладами, що залягають безпосередньо на кристалічних породах. Потужність їх здебільшого не перевищує 5-10 м і різко зростає в напрямку від руслової частини до схилів. На вододілах максимальна потужність осадових порід пов'язана з депресіями кристалічного фундаменту, і, в окремих випадках, сягає 100 м, схили характеризуються потужністю осадового чохла 160 і більше метрів.

Виходячи з критичної потужності утворення відкритих літохімічних ореолів розсіювання, внаслідок дії зворотно-нисхідного поверхнево-гідрохімічного режиму в межах УЩ Б. Ф. Міцкевичем (1971р.) була укладена схематична карта ландшафтно-геохімічного районування території УЩ для цілей пошуків за вторинними ореолами і потоками розсіювання. Було виділено такі типи геохімічних ландшафтів: прямого зв'язку з породами кристалічного фундаменту - пошуки родовищ на території яких можливі за допомогою всіх методів геохімічних пошуків (потужність осадового чохла до 5 м); утрудненого зв'язку з породами кристалічного фундаменту - провідна роль при пошуках родовищ належить глибинним методам - гідрохімічному і біогеохімічному (потужність осадового чохла до 5-10 м); відсутності зв'язку з породами кристалічного фундаменту - проведення пошуків за вторинними ореолами і потоками розсіяння в межах цих ландшафтів дуже обмежене (потужність осадового чохла перевищує 10 м). Безумовно, таке обмеження існувало для вторинних механічних ореолів та ореолів сумарного вмісту хімічних елементів.

Було встановлено, що внаслідок різноманітної взаємодії гірської породи (мінералу) з підземними водами відбувається порушення рівноваги тверда фаза - розчин: навколо рудного тіла утворюються ореоли різних форм хімічних елементів, які при процесах дифузії та фільтрації досягають денної поверхні й утворюють вторинні сольові ореоли.

На території УЩ автором проведені геохімічні дослідження з метою визначення зруденіння за вторинними сольовими ореолами хімічних елементів-індикаторів. Встановлено, що при пошуках доцільно використовувати не сумарний вміст хімічних елементів, а певні індикаторні форм, джерелом яких можуть бути безпосередньо рудні об'єкти.

Похожие статьи




ОСОБЛИВОСТІ ГЕОХІМІЧНИХ ПОШУКІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН НА ТЕРИТОРІЇ УЩ. - Геохімічні пошуки металічних корисних копалин за вторинними сольовими ореолами на території Українського Щита

Предыдущая | Следующая