Камеральний етап - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини
Визначення черепашок молюсків проводиться шляхом порівняння знайдених екземплярів з ілюстраціями і описами в відповідних визначниках і атласах. На цій стадії досліджень хорошим знаряддям є посібники з широким охопленням видів і родин, в числі яких слід відмітити праці наступних авторів: В. І. Жадин[12], І. М. Ліхарев, Є. С. Раммельмейер, В. Ложек[34] та ін.
При ідентифікації молюсків беруться до уваги такі морфологічні характеристики мушель: форма і розміри самої мушлі; форма отвору устя; наявність губ, зубців або складок; кількість, випуклість і напрям завитків і т. і. В багатьох випадках по завершеності устя можна визначити зрілість екземпляру, що має важливе значення, оскільки часто для молодих екземплярів важко визначити приналежність до певного виду.
Хорошим методом визначення молюсків є порівняння їх з колекціями. Це можуть бути колекції природничих музеїв або інститутів (наприклад, зоологічного), чи колекції окремих спеціалістів, які тривалий час займаються визначенням малакофауни. Хорошою базою для наступної роботи може бути створення власної колекції.
Дуже важливою діагностичною рисою є характер поверхні мушлі: її гладкість, наявність на ній гульок, смужок, ліній приросту і ребер, характерний рисунок скульптури, а також розміщення і густота її елементів.
Для детального огляду мушлі необхідно користуватися бінокулярною або ручною лупою зі збільшенням у 5-20 разів, а для дослідження рисунку поверхні черепашки потрібне навіть вдвічі більше збільшення.
При визначенні молюсків великі труднощі створюють молоді особини. У багатьох випадках їх можна ідентифікувати тільки до категорії роду або навіть родини, що негативно впливає як на визначення складу комплексу малакофауни, так і на оцінку характеру популяції окремих видів. У більшості визначників і монографій основна увага зосереджена на визначенні зрілих форм, що мають повністю розвинуту мушлю, а ідентифікації молодих екземплярів уваги приділено недостатньо. Тому лише в деяких публікаціях можна знайти реконструкцію стадій розвитку особин окремих видів.
Найпростішою формою кількісного представлення складу комплексу є перелік видів з вказаною кількістю осіб кожного виду, при цьому кількість вказується або в абсолютних числах, або в вигляді певних символічних позначень. У тому випадку, коли кількості особин різних видів відрізняються в десятки і сотні разів, використовуються логарифмічні шкали.
Для більшої наочності склад комплексів часто представляють у вигляді кругових діаграм або гістограм. В основі побудови кругових діаграм завжди лежить процентний склад комплексу всіх, або відібраних за певними критеріями таксонів. В такій діаграмі кожному виду відповідає певний відтинок кола, пропорційний його кількісному представленню.
Наступним, ще більш інформаційно ємким способом представлення складу малакологічних комплексів, є побудова спектрів. При цьому розрізняють спектри видові, які показують кількість таксонів, незалежно від кількісної чисельності кожного, і спектри кількісні, в яких представлені чисельності особин кожного виду. В обох видах спектрів використовуються процентні числові характеристики, де за 100% приймається весь малакологічний комплекс.
Такий спосіб представлення складу комплексів є дуже ефективним при необхідності порівняння різних проб, які показують просторову або часову зміну малакофауни.
Відтворення природних умов здійснюється в результаті аналізу екології окремих таксонів.
Відомо, що переважна більшість видів молюсків плейстоцену з'явились задовго до теперішнього часу. Деякі види і роди ведуть свій початок від олігоцену, але основна частина малакофауни виникла у верхньому пліоцені. За відносно короткий відрізок часу плейстоцену (близько 1 млн. років) фауна молюсків не встигла значно змінитися. Еволюція молюсків у плейстоцені проходила переважно на внутрівидовому рівні. Основними закономірностями розвитку малакофауни плейстоцену України є:
Поступове вимирання деяких теплолюбних субтропічних видів, головним чином прісноводної реофільної групи, яка мала велике поширення в пліоцені;
Поява нових для даної території холодолюбних видів, які утворили групу аркто-бореально-альпійських молюсків і широке їх поширення в холодні епохи плейстоцену. Молюски цих двох груп і їх комплекси є домінуючими для окремих епох і фаз плейстоцену.
Для відтворення особливостей природних умов минулого молюски являють досить цінну групу організмів, оскільки їхні міжвидова (внутрішньородова) і внутрішньовидова (за популяціями) еволюції проходять не дуже швидко.
Мушлі молюсків зустрічаються в різних літолого-генетичних типах порід багатьох стратиграфічних горизонтів плейстоцену і голоцену. За рахунок того, що молюски (особливо наземні) дуже чутливі до таких кліматичних факторів як тепло і волога, то визначення характерних видів молюсків дає можливість більш точно (у порівнянні з іншими тваринами) визначити первинний біоценоз, а відповідно, і фізико-географічні умови районів, їх клімат і ландшафти.
Однак, при використанні молюсків для палеографічних реконструкцій виникає ряд проблем. Першою з них є встановлення ідентичності мушель сучасних і викопних видів. На даний час встановлено, що сучасні і викопні види не мають суттєвих морфологічних відмінностей, а якщо вони і є, то їх можна віднести до категорії екологічної і географічної мінливості.
На зміни природних умов місце проживання молюски реагували способом функціонально-морфологічних адаптацій і міграцій, шляхом зміни ареалів проживання. Тому знаходження представників сучасних видів у викопному стані поза областю їх теперішнього існування вказує на зміну умов у геологічному минулому.
Друга проблема - це утворення молюсками в холодні етапи "змішаної" фауни, яка тепер не зустрічається і є утворенням специфічним, характерним тільки для тієї обстановки.
Найбільш узагальнюючим етапом вивчення і аналізу змін малакофауни може бути побудова на основі отриманих результатів палеокліматичних кривих, що відображають зміни тих чи інших кліматичних компонентів у часовому аспекті, а також палеоландшафтних карт. Звичайно, такі узагальнення, що базуються на результатах одного методу, не забезпечують абсолютної достовірності зроблених висновків. Однак, вони можуть бути використані для співставлення з даними інших методів досліджень (палінолгічних, палеопедологічних, палеокріологічних тощо).
Визначення природно-географічних умов на основі аналізу лише окремих видів не є доцільним, оскільки при цьому суттєво зростає можливість помилкових висновків.
Наприклад, наявність таких стагнофілів, як Anisusspiroubis Mьll., Limnaeapalustris Mьll. та інших, в сукупності з наземними видами свідчить не про відсутність у минулому тут водоймищ зі спокійним режимом вод (озер чи боліт), а про наявність на цій території невеликих, періодично пересихаючих басейнів (калюж і т. і.). Тому, враховуючи цей фактор, при проведенні аналізу малакофауни і реконструкцій на його основі необхідно використовувати комплекси. На нинішньому етапі вченими виділені малакофауністичні комплекси і ландшафти, що їм відповідають [13, 28, 29].
Похожие статьи
-
Палеомалакологічні, які і інші палеонтологічні та палеогеографічні дослідження, проводяться у декілька етапів. Першим, зазвичай, є підготовчий етап,...
-
Волинська височина, за П. Цисем [31], є північною геоморфологічною підобластю Волино-Подільської височини. Її продовженням у Польщі є Люблінська...
-
У залежності від умов проживання усі молюски можна поділити на морські і континентальні. Серед останніх виділяють власне континентальні (наземні) та...
-
З наведених вище переліку фауни молюсків кожного із розрізів та результатів її аналізу можна зроби наступні висновки про природні умови часу формування...
-
Рештки викопних молюсків вивчалися у різних відкладах здавна. Але тільки з другої половини ХІХ століття такі дослідження стали приймати науковий...
-
Для проведення магістерського дослідження застосовувалося ряд методів, серед яких слід виділити малакологічний. Він використовувався для отримання,...
-
Вимоги інструкції є обов'язковими для всіх структурних підрозділів університету, організаторів експедицій, для всіх співробітників, студентів,...
-
Волинська лесова височина -- класичний район розповсюдження лесів. Леси утворюють тут майже суцільний покрив(за винятком річкових заплав і крутих схилів...
-
Загалом походження лесу Волинської височини більшість вчених пов'язують з плейстоценовими зледеніннями. У результаті кліматичних змін, викликаних...
-
При дослідженні розрізу нами було відібрано 10 проб для палеомалакологічного аналізу: одну з горизонту А горохівського викопного грунтового комплексу,...
-
При проведенні польових робіт важливе значення має організація першої (невідкладної) медичної допомоги. Перша медична допомога представляє собою...
-
У всіх випадках проведення польових робіт заборонено: * розводити вогнища на відстані ближче 10 м від наметів і на відстані 100м від складу...
-
Фауна викопних молюсків середньо-верхньоплейстоценових лесів на території Волинської височини вивчалась у розрізах, які подано у таблиці 3.6, а...
-
Четвертинний покрив Волинської височини сягає потужності 30м. Він побудований, в основному, відкладами лесово-грунтової серії і тільки на заході височини...
-
Зупинимось більш детально на умовах існування прісноводних молюсків, оскільки їх також часто знаходимо у четвертинних відкладах, як у тих, що мають водне...
-
Згідно схеми геоморфологічного районування, запропонованої П. М. Цисем [31], Волинська височина є підобластю геоморфологічної області Волино-Подільської...
-
Розріз Торчин - опорний розташований у кар'єрі цегельного заводу селища Торчин Волинської області. Геоморфологічно - це північна частина розчленованої...
-
Розріз Коршів - опорний знаходиться за 18 км південно-західніше м. Луцька, біля с. Ново-Коршів, в великому кар'єрі по видобутку сировини для цегельних...
-
У даному розрізі нами опробувались лише леси підгоризонту 2г, де було виявлено: Pupilla sp. - 2 екземпляри; Sphaerium sp. - 2 екземпляри; Pisidium milium...
-
Розріз Бояничі Розріз Бояничі - опорний [15] розташований в кар'єрі цегельного заводу у межах вододільної частини південно-західної окраїни...
-
Фауну молюсків у розрізі Коршів відібрано з середньо - та верхньоплейстоценової частини. У середньоплейстоценових лесах фауну молюсків (табл.3.8.) було...
-
Волинська височина у геоструктурному відношенні розташована у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з двома чіткими...
-
У західній частині Волинської височини розповсюджені в основному відклади силуру. Залягають на розмитій поверхні кембрію і ордовика. Силур поділений на...
-
Розріз Нововолинськ?опорний розташований в кар'єрі цегельного заводу[10]. Геоморфологічно це привододільна рівнина Волинської височини. Таблиця 3.4...
-
Поняття "охорона праці" визначено статтею1Закону України "Про охорону праці". Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,...
-
Розріз Перемисловичі - опорний, розташований у кар'єрі цегельного заводу села Перемисловичі, Сокальського району, Львівської області, поблизу м....
-
Волинська височина розташована у межах південної частини Волинської і Рівненської, північної частини Львівської областей, а також (частково) Люблінського...
-
Загальна характеристика роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
Актуальність теми. В рифеї відбулася перебудова структурного плану допізньопротерозойського фундамента платформеної частини території України. В...
-
Етапи еволюції роду Stipa і формування степів
Етапи еволюції роду Stipa і формування степів Степовий біом (разом із преріями і пампасами) на земній кулі займає близько 6 % площі суходолу і є одним із...
-
Основний зміст роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РИФЕЮ УКРАЇНИ М. С. Шатський виділив рифейську групу, стратотипом якої вважав розріз древніх товщ Південного Уралу. Розріз починається...
-
Відкритий спосіб розробки рудних корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному й соціальному відношеннях. Завдяки розвиненій...
-
Гідролого-кліматичні умови - Особливості Бразильського плоскогір'я
Кліматичні умови області різноманітні. Майже для всієї цієї величезної території характерно розподіл року на два періоди - вологий і сухий. Тривалість...
-
Просторово-часові особливості формування системи розселення Харківської області
У статті виявлено просторово-часові особливості формування системи розселення Харківської області, проведено кластерний аналіз за демографічними...
-
Віддалі між пунктами паралельних ходів полігонометрії даного розряду (класу), що близькі до граничних, повинні бути не менше: - у полігонометрії 4 класу...
-
Фактори грунтоутворення, Грунтоутворюючі породи - Основи грунтознавства
В. В.Докучаєв установив, що грунт як особливе природне тіло формується в результаті тісної взаємодії наступних факторів клімату, рослинності,...
-
Вплив снігового покриву на клімат - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Сніговий покрив утворюється лише у певних кліматичних умовах, тобто він є продуктом клімату. Але в той й же час сніговий покрив впливає на клімат. При...
-
У природних водах завжди присутні гази в розчиненому стані. Їх якісний і кількісний склад залежить від природних умов, в яких знаходиться вода....
-
Геологія та особливості складу рудоносних порід Вербинського рудопрояву молібдену
У статті розглянуто геолого-структурне положення Вербинського рудопрояву молібдену, розміщеного в північно-західній частині Волинського мегаблока...
-
Постановка проблеми. На сьогоднішній день існуючі системи розселення мають безліч недоліків, серед яких незбалансований соціальний, економічний,...
-
Загальна гідрологія - це комплексна наука про Землю, що фізико-математичними методами вивчає природні води разом з явищами та процесами, що в них...
Камеральний етап - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини