Рельєф та геологічна будова - Рекреаційні ресурси Верховинського району (Івано-Франківська область)

Рельєф зумовлений знаходженням регіону у гірській місцевості. На його території виділяють п'ять орографічних областей: Чорногірський хребет, Чивчинський масив, Гринявські гори, хребет Кострича та Покутсько-Буковинські Карпати [23].

Найвище і найпривабливіше гірське пасмо - це звичайно Чорногора. На території району розташувалися тільки її південно-східні схили з вищими вершинами: г. Бребенескул (2036 м) - друга за висотою вершина Українських Карпат, г. Піп Іван (2022 м) - третя по висоті в Карпатах і на Україні, г. Ребра (2001 м) та Менчул (1999 м) - відповідно шостою і сьомою вершинами України в висотній ієрархії. Крім них увагу привертають г. Смотрич (1894 м), г. Вухатий Камінь (1858 м), г. Дземброня (1887 м) та г. Шпиці (1864 м) (Додаток Б.1,3).

Другим по висоті і гірським пасмом району є Чивчинський кристалічний масив, що розташувався на стику Верховинського району і Румунії і є північно-західним продовженням Мармароського масиву Східних Карпат. Це єдиний в Українських Карпатах (крім Рахівських гір) масив, який ніколи не був дном океану ще задовго до формування Карпатської гірської системи. Вищою вершиною цього хребта є гора з такою ж назвою - Чивчин, висотою в 1766 м. над рівнем світового океану. Не відстають в своїй індивідуальній красі і висоті і інші вершини Чивчинського хребта: г. Коман (1723 м), Велика Будашевська (1677 м), г. Лустун (1626 м) та г. Стіг (1654 м) (Додаток Б.5).

Третім за висотою гірським пасмом Верховинщини є Гринявські гори. Вони розташувалися симетрично Чивчинам відносно долини Чорного Черемоша і простягаються від його правих берегів (від села Красник) до витоків Чорного і Білого Черемоша в тому ж південно-східному напрямі, який характерний для всіх східно-карпатських хребтів. Спочатку хребет вимальовується своїми вершинами Крента (1359 м), Змієнська (1356 м), Ростіцка (1513 м) та Скупова (1579 м), далі йде незначне зниження хребта після чого він знову піднімається до такої ж висоти, г. Тарниця (1553 м) та г. Баба Лудова (1586 м), яка і є найвищою в Гринявських горах. Паралельно Чорногорі на північному сході від неї простягнувся на 12-13 кілометрів невеличкий гірський хребет, який наче відділяє її від Покутсько - Буковинських Карпат. Це Кострича з однойменними вищими вершинами - Кострича (1585 м) та Кострич (1544 м) Даний масив хоч і займає невеличку територію району - проте є четвертим по висоті його масивом. А все ж таки більшу частину території Верховинського району займають Покутські гори, які є складовою частиною Покутсько-Буковинських Карпат [12].

Свідками складного тектонічного і морфологічного розвитку території Покутських Карпат є ступінчатість і ярусність рельєфу. Такими живописними валунами з ямнецького пісковику прикрашені і г. Писаний Камінь (1221 м), і г. Синиці (1186 м), і г. Біла Кобила (1477 м), і г. Безвідне (987 м). А в цілому хребти мають порівняно спокійну лінію поверхні (Додаток Б.6).

Покутські Карпати це перш за все система паралельних невисоких хребтів з широкими гребенями і крутими схилами. Північно-східною межею району є Буковецький хребет з його двома невеличкими масивами. Північний масив представлений вершинами Чорний Грунь (1385 м) та Ігрець (1311 м), а південний - вершинами Писаний Камінь (1221 м) та Копілаш (1150 м). Найвищі вершини Покутсько-Буковинських Карпат зосереджені не тут а в хребті, що простягся поруч паралельно. Це вершини г. Біла Кобила (1477 м), Хега Габорянська (1444 м), г. Грибкова (1287 м) та інші. Гора Біла Кобила є другою вершиною по висоті в усіх Покутсько-Буковинських Карпатах [4].

Особливості рельєфу Верховинського району в основному є сприятливими для різноманітних сфер рекреації. Особливою групою об'єктів рекреаційної привабливості, які використовуються у пізнавальній рекреації, є геологічні пам'ятки природи. Також тут вирізняють і мінеролого-петрографічні пам'ятки які представлені кристалічними сланцями, гнейсами, кварцитами, вапняками, доломітами мармуру та інших гірських порід. Особливу рекреаційну цінність складають геоморфологічні пам'ятки природи. В межах Верховинського району це різноманітні форми рельєфу, г. Піп Іван (2022 м), г. Ребра (2001 м) та Менчул (1999 м). Крім них увагу привертають увагу г. Смотрич (1894 м), г. Вухатий Камінь (1858 м), г. Дземброня (1887 м) та г. Шпиці (1864 м), г. Коман (1723 м), Велика Будашевська (1677 м), г. Лустун (1626 м) та г. Стіг (1654 м), тощо. Тому враховуючи таке різноманіття, на території можна проводити пішохідний туризм для подолання різних за складністю маршрутів, займатись лижним туризмом, спортивними іграми, спортивним орієнтуванням, також можна і зайнятись екологічним туризмом для вивчення навколишнього середовища, з метою відпочинку, фізичного розвитку і пізнання (Додаток Б.4).

Похожие статьи




Рельєф та геологічна будова - Рекреаційні ресурси Верховинського району (Івано-Франківська область)

Предыдущая | Следующая