ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Особливості геологічної будови та складу супракрустальних і ультраметаморфічних утворень Росинсько-Тікицького блока Українського щита

У першому розділі -"Стан геологічної вивченості району досліджень" - проаналізовані результати геологічного вивчення Росинсько-Тікицького блока, починаючи з перших геолого-петрографічних досліджень району, виконаних в другій половині ХІХ століття К. М. Феофілактовим і П. А. Тутковським.

В першій половині ХХ століття дослідження району виконували такі знавці українського докембрію як В. І. Лучицький, В. М. Чирвінський, Л. Г. Ткачук, Н. І. Безбородько. Виділені і описані антонівські, уманські, богуславські, фастівські граніти, звенигородські плагіограніти. В. М. Чирвінським амфіболіти басейну Гірського Тікичу розглядались як глибоко змінені габрові та діабазові породи, найбільш древні в районі.

За результатами польових досліджень 1947-1949 рр. Ю. Ю. Юрк опублікував монографію "Петрология Уманского и Антоновского гранитных плутонов". За кількістю зібраного та опрацьованого фактичного матеріалу, ця робота до сьогодні не втратила свого значення. Проблеми гранітоутворення автором розглядаються в традиціях ортодоксального магматизму.

Серед амфіболітів Ю. Ю. Юрк виділив два генетичних типи: параамфіболіти і амфіболіти первинно магматичного походження, що кількісно переважають і користуються в районі повсякмісним розвитком. Ю. Ір. Половинкіна виділила у районі тікицьку світу, складену перешаруванням біотит-плагіоклазових та амфібол-плагіоклазових гнейсів і кристалосланців, що за її уявленням відповідає флішевим формаціям. Е. В. Мельничук та П. І. Слинько, навпаки, відносять цей район до області переважаючого розвитку ефузивних утворень, перетворених у товщу амфіболових гнейсів та амфіболітів. Б. А. Батієвський з співавторами, на основі одержаних результатів ізотопно-кисневого аналізу, дійшли висновку, що амфіболіти басейну Росі відповідають ортопородам. І. Б. Щербаков в більш ранніх роботах дотримувався думки, що гнейсово-амфіболітова товща району відповідає метаморфізованим мергелистим осадкам невеликих глибин. Однак пізніше він дійшов висновку про ефузивний генезис і сублужний характер вихідної магми амфіболітів.

З моменту виявлення в межах району залізисто-кременистих утворень та їх вивчення насамперед М. О. Ярощук, Т. М. Скаржинською, проблема положення товщ, що їх включають (володарська та білоцерківська "світи" Т. М. Скаржинської), в загальному розрізі району до сьогоднішнього часу залишається дискусійною. Враховуючи, що це питання детально розглянуте в розділі "Супракрустальні утворення...", відзначимо, що одержані М. О. Ярощук у 1968 р. дані залишаються практично єдиним аргументом на користь твердження про наявність гранулітового фундаменту Росинсько-Тікицького блока.

Похожие статьи




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Особливості геологічної будови та складу супракрустальних і ультраметаморфічних утворень Росинсько-Тікицького блока Українського щита

Предыдущая | Следующая