Геолого-промислова оцінка каменесамоцвітної сировини східної частини України. - Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України

Стан мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини визначається наявністю розвіданих або оцінених запасів корисних копалин, перспективами відкриття нових родовищ і економічними умовами їх розробки. Перспективи виявлення нових об'єктів є предметом геологічного прогнозу і обумовлюються ступенем вивченості закономірностей розміщення родовищ різних видів каменесамоцвітної сировини у комплексах порід району досліджень.

У теперішній час на території східної частини України попередньо оцінено близько 30 видів кольорового каміння, які приурочені до різних за віком і генезисом комплексів порід і представлені ювелірно-виробною, виробною, облицювальною і колекційною сировиною.

Найбільший промисловий інтерес представляє джеспіліт, запаси якого складають 0,218 млрд. т в Криворізькому і 0,35 млрд. т в Кременчуцькому басейнах, що визначає їх високий ресурсний потенціал на цю сировину. Окрім основного самоцвіту - червоносмугастого джеспіліту - може видобуватися і ювелірна сировина: тигрове і котяче око, халцедон, аметист, а також і колекційні зразки.

Наступним видом виробної сировини, який вагомо поповнює реєстр кольорового каміння України, є серпентиніт. На сьогодні родовища декоративних серпентинітів не розвідані, тим не менше, запаси цього відомого декоративного каміння у межах території досліджень значні (масиви Варварівський, Карнаухівський, Правдинський, Павлівський та інш.).

До кори вивітрювання серпентинітів приурочена низка родовищ і проявів силікатних нікелевих руд. Досить рентабельною може бути розробка нікеленосної кори вивітрювання у якості комплексних родовищ з отриманням як рудних, так і нерудних корисних копалин. До перших відносяться руди нікелю, кобальту, заліза, до других - магнезит, мінеральні краски, магнієві добрива для кислих грунтів і виробне каміння (агати, аметисти, опали, щітки і друзи кварцу).

Письмові пегматити на Українському щиті широко розвинені і приурочені до 15 пегматитових полів. На території досліджень вони представлені в Приазовському блоці на ділянках "Балка Великого Табору" і "Зелена Могила". Запаси пегматитів ділянки "Балка Великого Табору" за категоріями А+В+С 1 складають 5853,3 тис. т, серед яких біля 10 % об'єму складають декоративні і ювелірні різновиди. У пегматитах цього типу встановлено сировину ювелірної якості: берил і кварц.

Кольоровий кварц утворює жили потужністю до 7 м у древніх гранітах і гранітоїдах архейського віку Середньопридніпровського і Приазовського мегаблоків. Попутний видобуток жильного кварцу і супутньої колекційної сировини (щітки аметисту) при розробці гранітних кар'єрів представляє промисловий інтерес. Найбільш перспективним об'єктом на цей вид сировини є Шолохівське родовище, яке має вихід на денну поверхню і знаходиться на березі р. Базавлук.

Рожевий гнейс (бельмакіт) Приазовського мегаблоку не вивчався як кольорове каміння, але може представляти промисловий інтерес, так як декоративні властивості його високі, а прогнозні ресурси практично невичерпні. Сьогодні рожевий гнейс розробляється відкритим способом як будівельний матеріал.

Прояви епідозиту і мілоніту як гемологічні об'єкти не оцінено, хоча вони відслонюються у гранітних кар'єрах, що розробляються на будівельну сировину і просторово приурочені до басейну р. Дніпро. Економічно доцільний супутній відбір зразків каменів для подальшої обробки, тому такі прояви каменебарвної сировини представляють певний промисловий інтерес.

Унакіт встановлено у відслоненнях правого борту р. Мокра Волноваха у с. Стила Старобешівського району Донецької області. Це поки що єдиний район розвитку декоративного каміння, де ресурси складають 3,6 млн. м 3. Також вивчено одиничні прояви у басейні р. Дніпро, що представляють гемологічний інтерес.

Мармуризований вапняк застосовується у промисловості як флюс. У теперішній час розвідано 6 родовищ, 4 з яких розробляються. На ділянках "Каракубській І, ІІ" запаси флюсового вапняку визначено за категоріями А+В+С 1, вони складають 892257 тис т, з них біля 7 % можна використовувати як декоративний камінь при виготовленні виробів інтер'єру і виробок різного рівня. У кар'єрі спостерігаються негабарити, що досягають розмірів 1,5-2,0 м. Можливий попутний видобуток з селективним відбором декоративної сировини.

Прояв "Донський" (Приазовський мегаблок) маріуполіту і содаліту не оцінений як родовище каменесамоцвітної сировини, хоча добре і давно відомі декоративні властивості цих кольорових каменів.

У останній час виявлені та попередньо вивчені значні ресурси скам'янілої деревини, яка може бути використана як ювелірна, виробна і колекційна сировина.

Промислова значимість різних видів кольорового каміння території досліджень не однакова і визначається специфічними вимогами, що відрізняються від вимог, які ставляться до рудних корисних копалин. Відомо, що каменесамоцвітну сировину з невеликими запасами і невисокими декоративними властивостями застосовують у каменерізній промисловості, при виготовленні декоративно-художніх виробів інтер'єру і малих форм архітектури. Кольорове каміння з високими декоративними властивостями, але незначними запасами, може застосовуватися у ювелірній промисловості. При обмеженій кількості, ідеальній цілісності, а також мінералогічній рідкісності, мінерали і їх агрегати відносять до колекційних каменів.

Ступінь геологічної і гемологічної вивченості родовищ і проявів каменесамоцвітної сировини, а також обсяг запасів визначають черговість їх видобутку. До об'єктів першої черги відносяться родовища джеспіліту, письмового пегматиту, епідозиту і мармуризованого вапняку, декоративні різновиди яких можуть видобуватися попутно на об'єктах, що сьогодні розробляються. У зв'язку з цим вони є сировиною першої черги інвестування. Кольоровим камінням другої черги інвестування є серпентиніт, петаліт, содаліт, нефелінове "котяче око", скам'яніле дерево і кремінь. Супутній видобуток декоративних різновидів цих каменів може здійснюватися в міру введення у експлуатацію родовищ. Комерційний інтерес також представляють халцедон, тигрове, соколине, котяче око, скам'яніле дерево, яшмоїди, кольоровий кремінь і галіт, які можуть використовуватися як колекційний матеріал, ювелірна сировина для авторських робіт і у лікувальних цілях.

Всі види переліченої вище каменесамоцвітної сировини на території східної частини України не видобуваються і не використовуються у каменеобробній промисловості. Таке положення є неприйнятним і передбачає створення вітчизняної бази кольорового каміння, яка б відповідала сучасним вимогам ринкової економіки, і, в першу чергу, забезпечила прибуток від розробки родовища у процесі реалізації сировини і продуктів її переробки. Розріст і укріплення мінерально-сировинної бази каменесамоцвітної сировини грунтується на необхідності раціонального використання надр і визначається комплексом факторів, які забезпечують прогноз, видобуток, переробку і просування на світовий ринок вітчизняного кольорового каміння. Тому основними напрямками розробленої моделі розвитку мінерально-сировинної бази є: методологія, прогресивні технології геологорозвідки, видобуток, переробка і формування ринку каменесамоцвітної сировини.

Похожие статьи




Геолого-промислова оцінка каменесамоцвітної сировини східної частини України. - Каменесамоцвітна сировина в геологічних формаціях східної частини України

Предыдущая | Следующая