Четвертинні відклади - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини
Четвертинний покрив Волинської височини сягає потужності 30м. Він побудований, в основному, відкладами лесово-грунтової серії і тільки на заході височини спорадично зустрічаються льодовикові (морена) відклади.
У річкових долинах поширені алювіальні утворення середньоплейстоценово-голоценового віку. Найстаршими серед відкладів лесово-грунтової серії є леси, що сформувались у другій половині нижнього плейстоцену.
Крейдові відклади перекриті четвертинними утвореннями континентального типу і виявлені майже виключно лесоподібними суглинками; тільки в долинах річок і на їх заплавах залягають алювіальні (річкові) суглинки і супіски та рештки льодовикової морени - на схилах долин під лесовидними суглинками. Отже, четвертинні відклади (переважно лесовидного типу) перекривають суцільною поволокою корінні крейдові відклади, які на денну поверхню майже ніде не виходять.
Нерівний рельєф крейдової поверхні визначає основні орографічні риси західної частини Волинської височини: наявність підвищеної смуги між Луцьком і Володимиром-Волинським, де абсолютні висоти перевищують 250 м (максимальна висота 288 м біля с. Садів). Пониження крейдової поверхні відбувається за рахунок смуги рівнин між смт. Іваничі та с. Радомишль, абсолютні висоти якої менші від 250 м. Підвищення крейдової поверхні на півдні області обумовило появу високої і дуже розчленованої височини на захід від м. Берестечка, де висоти досягають максимального значення в усій Волинській області - 292 м н. р. м. (7 км на схід від залізничної платформи Брани на лінії Львів - Луцьк).[24]
Ще одна малопомітна, але важлива риса для визначення будови поверхні Волинської лесової височини полягає в тому, що саме її західна частина підлягала материковому зледенінню. Сліди цього давнього, окського зледеніння виявляються в появі гранітних валунів в руслах річок, пісків, зокрема в долині Західного Бугу і в кар'єрах цегельних заводів. Оскільки ці льодовикові сліди відомі лише по долинах річок Західного Бугу і Луги, то можна припустити, що окський льодовик на Волинській височині, яка стояла перешкодою на його шляху, просувався на південь по цих річкових долинах, не перекриваючи вододілів.
Відклади нижнього плейстоцену на території Волинської височини розкриті в кар'єрах Бояничі, Коршів та ін., а також великою кількістю свердловин.
До нижньоплейстоценових утворень Львівської області належать також водно-льодовикові і власне льодовикові (моренні) відклади окського (міндельського) зледеніння, які трапляються на території південно-західної окраїни Руської платформи (Волинська височина, Мале Полісся).
Морена Волинської височини належить до типу основних морен і трапляється у долинах рік Західний Буг (околиці м. Сокаля) і Стасівки (с. Горбків). Вона інтенсивно розмита і залягає невеликими острівцями на нерівній поверхні корінних крейдово-мергельних порід, займаючи пониження у їх рельєфі. Про розмив морени свідчать її нерівна покрівля, а також значні зміни потужностей (від декількох десятків сантиметрів до 2-3 м).[24]
Середній плейстоцен розпочинається луцьким похованим грунтом, що відповідає лихвинському міжльодовиковому етапу.
Середньоплейстоценовими відкладами побудована також друга надзаплавна тераса р. Західний Буг, яка розвинена на території Волинської височини. Висота тераси над рівнем води у річці 17-30 м.
До середньо-верхньоплейстоценових відкладів належать леси, які розвинені в платформеній частині Львівської області і майже суцільно покривають вододіли і привододільні схили Волинської височини, а також найбільш високі ділянки Грядового Побужжя.
Верхньоплейстоценові відклади займають значне місце в будові другої і третьої надзаплавної тераси річок Волинської височини і Малого Полісся.
Верхній плейстоцен на Волинській височині розпочинається горохівським викопним грунтовим комплексом, що має потужність до 2м і більше.
Горохівський комплекс складається з грунтів двох, накладених одна на одну, фаз грунтоутворення, іноді розділених малопотужними (до декількох десятків сантиметрів) прошарком лесу, інтенсивно переробленим грунтотворенням.
Однією з найхарактерніших особливостей горохівського викопного грунтового комплексу є його повсюдна порушеність морозно-мерзлотними деформаціями торчинськогопалеокріогенного етапу, що мав не менше двох фаз кріогенезу (фази "а" і "б").
Фаза "а" торчинського етапу кріогенезу приурочена до часової перерви між формуванням лісового і степового грунтів цього комплексу.
Кріогенні процеси проявились тут дрібнополігональнимитріщинними утвореннями, лише інколи йшло формування великих структурних деформацій типу псевдоморфоз по полігонально-жильних льодах.
Фаза "б" торчинського палеокріогенного етапу пройшла вже після формування горохівського викопного комплексу. Вона проявилась системою псевдоморфоз по полігонально-жильних льодах і чітким діяльним шаром (верхня половина гумусного горизонту горохівського комплексу і нижня частина нижнього горизонту верхньоплейстоценових лесів. Дуже характерні також соліфлюкційні деформації.
Таблиця 1.1. Стратиграфічна схема лесово-грунтової серії Волино-Поділля
Загальна стратиграфічна шкала |
Волино-Поділля (Богуцкий, 1986) | |||
Розділ |
Ланка |
Надоризонт |
Горизонти, їх номери | |
Голоцен |
Сучасна |
1. |
Сучасний грунт | |
Плейстоцен |
Верхня (верхній плейстоцен) |
Волинський |
2. |
Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів |
3. |
Дубнівський грунт | |||
4. |
Нижній горизонт верхньоплейстоценових лесів | |||
5. |
Горохівський викопний грунтовий комплекс | |||
Середня (середній плейстоцен) |
Подільський |
6. |
Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів | |
7. |
Коршівський викопний грунтовий комплекс | |||
8. |
Нижній горизонт середньоплейстоценових лесів | |||
9. |
Луцький викопний грунт (грунтовий комплекс) | |||
Нижня (нижній плейстоцен) |
10. |
Верхній горизнт нижньоплейстоценових лесів | ||
11. |
Сокальський викопний грунт | |||
12. |
Нижній горизонт нижньоплейстоценових лесів | |||
13. |
? |
Таблиця 1.2 Стратиграфічна схема верхньоплейстоценової лесово-грунтової серії Волино-Поділля і кореляція її з іншими схемами
Регіональна стратиграфічна схема Волино-Поділля (Богуцький, 1986) |
Стратиграфічна схема УРМСК (Веклич, 1982) |
Регіональна стратиграфічна схема (Величко,1973) | ||
Горизонт |
Підгоризонт |
Горизонт |
Горизонт | |
2. Верхній горизонт верхньоплейсто-ценових лесів |
2е Лес |
Причорноморський (pи) |
Лес ІІІ (алтиновський) | |
2д Красилівський |
Ярославський палеокріоген. етап | |||
2г Лес |
Лес ІІІ (алтиновський) | |||
2в Рівненський |
Дофіновський (df) |
Трубчевський рівень оглеєння | ||
2б Лес |
Бузький (bg) |
Лес ІІ (деснинський) | ||
2а Наддубнівськасоліфлюкція | ||||
3. Дубнівський викопний грунт |
Вітачівський (vt) |
Брянський викопний грунт | ||
4. Нижній горизонт верхньоплейсто-ценових лесів |
4б Лес |
Удайський (ud) |
Лес І (хотильовський ) | |
4а Надгорохівськасоліфлюкція | ||||
5. Горохівський викопний грунтовий комплекс |
5б Грунт другої фази (степовий) |
Прилуцький (pr) |
Мезинський викопний грунтовий комплекс |
Крутицька фаза |
5а Грунт першої фази (лісовий) |
Салицька фаза |
Похожие статьи
-
Волинська височина, за П. Цисем [31], є північною геоморфологічною підобластю Волино-Подільської височини. Її продовженням у Польщі є Люблінська...
-
Розріз Торчин - опорний розташований у кар'єрі цегельного заводу селища Торчин Волинської області. Геоморфологічно - це північна частина розчленованої...
-
Розріз Нововолинськ?опорний розташований в кар'єрі цегельного заводу[10]. Геоморфологічно це привододільна рівнина Волинської височини. Таблиця 3.4...
-
Волинська лесова височина -- класичний район розповсюдження лесів. Леси утворюють тут майже суцільний покрив(за винятком річкових заплав і крутих схилів...
-
Згідно схеми геоморфологічного районування, запропонованої П. М. Цисем [31], Волинська височина є підобластю геоморфологічної області Волино-Подільської...
-
Розріз Коршів - опорний знаходиться за 18 км південно-західніше м. Луцька, біля с. Ново-Коршів, в великому кар'єрі по видобутку сировини для цегельних...
-
Розріз Бояничі Розріз Бояничі - опорний [15] розташований в кар'єрі цегельного заводу у межах вододільної частини південно-західної окраїни...
-
Загалом походження лесу Волинської височини більшість вчених пов'язують з плейстоценовими зледеніннями. У результаті кліматичних змін, викликаних...
-
Волинська височина розташована у межах південної частини Волинської і Рівненської, північної частини Львівської областей, а також (частково) Люблінського...
-
У західній частині Волинської височини розповсюджені в основному відклади силуру. Залягають на розмитій поверхні кембрію і ордовика. Силур поділений на...
-
З наведених вище переліку фауни молюсків кожного із розрізів та результатів її аналізу можна зроби наступні висновки про природні умови часу формування...
-
Волинська височина у геоструктурному відношенні розташована у межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи з двома чіткими...
-
Палеомалакологічні, які і інші палеонтологічні та палеогеографічні дослідження, проводяться у декілька етапів. Першим, зазвичай, є підготовчий етап,...
-
Розріз Перемисловичі - опорний, розташований у кар'єрі цегельного заводу села Перемисловичі, Сокальського району, Львівської області, поблизу м....
-
Визначення черепашок молюсків проводиться шляхом порівняння знайдених екземплярів з ілюстраціями і описами в відповідних визначниках і атласах. На цій...
-
Рештки викопних молюсків вивчалися у різних відкладах здавна. Але тільки з другої половини ХІХ століття такі дослідження стали приймати науковий...
-
У залежності від умов проживання усі молюски можна поділити на морські і континентальні. Серед останніх виділяють власне континентальні (наземні) та...
-
Зупинимось більш детально на умовах існування прісноводних молюсків, оскільки їх також часто знаходимо у четвертинних відкладах, як у тих, що мають водне...
-
Фауна викопних молюсків середньо-верхньоплейстоценових лесів на території Волинської височини вивчалась у розрізах, які подано у таблиці 3.6, а...
-
Для проведення магістерського дослідження застосовувалося ряд методів, серед яких слід виділити малакологічний. Він використовувався для отримання,...
-
У даному розрізі нами опробувались лише леси підгоризонту 2г, де було виявлено: Pupilla sp. - 2 екземпляри; Sphaerium sp. - 2 екземпляри; Pisidium milium...
-
При проведенні польових робіт важливе значення має організація першої (невідкладної) медичної допомоги. Перша медична допомога представляє собою...
-
У всіх випадках проведення польових робіт заборонено: * розводити вогнища на відстані ближче 10 м від наметів і на відстані 100м від складу...
-
Вимоги інструкції є обов'язковими для всіх структурних підрозділів університету, організаторів експедицій, для всіх співробітників, студентів,...
-
Поняття "охорона праці" визначено статтею1Закону України "Про охорону праці". Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,...
-
При дослідженні розрізу нами було відібрано 10 проб для палеомалакологічного аналізу: одну з горизонту А горохівського викопного грунтового комплексу,...
-
Фауну молюсків у розрізі Коршів відібрано з середньо - та верхньоплейстоценової частини. У середньоплейстоценових лесах фауну молюсків (табл.3.8.) було...
-
Вплив рослинного покриву на клімат - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Через те, що Земля має форму геоїда та отримує різну кількість сонячної радіації на різних широтах, через нерівність рельєфу на нашій планеті...
-
Вплив грунту та рельєфу на кліматоутворення - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
На суходолі тепло вглиб передається внаслідок молекулярної теплопровідності. У товщі води тепло передається значно ефективнішим методом, а саме завдяки...
-
Основний зміст роботи - Геологічний розвиток платформної частини території України в рифеї
ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ РИФЕЮ УКРАЇНИ М. С. Шатський виділив рифейську групу, стратотипом якої вважав розріз древніх товщ Південного Уралу. Розріз починається...
-
ІІ, Підстильна поверхня. Загальна інформація - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Підстильна поверхня. Загальна інформація Підстильна поверхня -- сукупність природних і перетворених (змінених та створених людиною) ландшафтів на земній...
-
Вплив снігового покриву на клімат - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Сніговий покрив утворюється лише у певних кліматичних умовах, тобто він є продуктом клімату. Але в той й же час сніговий покрив впливає на клімат. При...
-
Кліматотворчі процеси -- атмосферні процеси, що визначають характер клімату в межах тієї чи іншої області чи всієї Землі (теплообіг, вологообіг, загальна...
-
Висновок, Список використаних джерел - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Отже, підстильна поверхня і дійсно є одним із визначальних чинників кліматоутворення. Ми узагальнили знання про кліматотвірні чинники та процеси,...
-
Кліматичні умови Савани - Савани
В областях, розташованих на кілька градусів північніше і південніше екватора, клімат зазвичай сухий. Однак в певні місяці там стає дуже жарко і часто...
-
Вступ, І, Клімат. Загальна інформація - Вплив підстильної поверхні на формування клімату
Тема роботи: у цій роботі я підніматиму тему кліматотвірних чинників та впливу підстильної поверхні на клімат зокрема. Мета роботи : поглибити знання про...
-
Етапи еволюції роду Stipa і формування степів
Етапи еволюції роду Stipa і формування степів Степовий біом (разом із преріями і пампасами) на земній кулі займає близько 6 % площі суходолу і є одним із...
-
Постановка проблеми. На сьогоднішній день існуючі системи розселення мають безліч недоліків, серед яких незбалансований соціальний, економічний,...
-
За геологічними умовами Дніпропетровська область поділяється на два субрегіони: Український кристалічний щит (65% площі області) та Дніпровсько-Донецька...
-
Кругообіг води - це безперервний процес циркуляції води на земній кулі під впливом сонячної радіації та сили ваги. Найголовнішими складовими кругообігу є...
Четвертинні відклади - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини