Розріз Нововолинськ - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Розріз Нововолинськ?опорний розташований в кар'єрі цегельного заводу[10]. Геоморфологічно це привододільна рівнина Волинської височини.

Таблиця 3.4

Потужність

1

Сучасний сірий лісовий грунт( 1). Інтенсивно поруше-ний кар'єрними роботами. Гор. А1 потужністю 0,4 м складений супісками сірими, сірувато-коричневими, макропористими, кавер нозними, з корінням рослин. В нижній частині шару добре виражена біляста присипка. Перехід у підстелюючий шар ясний, за зміною щільності і структури грунту.

Гор. В потужністю 0,6 м складений супісками щільни ми, жовтувато-сірими, світло-коричневими, призматичними з білястою присипкою за струк турними окремостями. Кількість білястої при сипки до підошви шару дещо зменшується, з'являються виразні ортзанди. Перехід у підстелюючі породи поступовий.

0,0 - 1,0м

2

Верхній горизонт верхньоплейстоценових лесів ( 2 ).

Морфологічно неоднорідний і поділяється на низку підгоризонтів.

Красилівський підгоризонт (Похований діяльний шар) (2д), складений супісками сірими, голубувато-сірими з численними кільцями Лізеганга, вапняковими дутиками діаметром до 3,0 см. Натьоки карбонатів відзначаються і по стінках тріщин. Вузькі (перші сантиметри) трі щини глибиною до 0,5 м нерідко відходять від нижнього контакту шару.

Верхній підгоризонт верхнього горизонту верхньоплейстоценових лесів(2г). Це чітко шарувата (плитчаста посткріогенна текстура) супіщана пачка. В ній зустрічаються дутики, залізо-марганцеві примазки і новоутворення типу кілець Лізеганга. Є і смуги бурого озалізнення за шаруватістю. Колір переважно світло-сірий, місцями бурий внаслідок озалізнення. В шарі інтенсивне оглеєння, а в нижній половині багато молюсків.

Рівненський підгоризонт (2в) морфологічно неоднорідний і легко поділяється на дві частини. У верхній, потужністю 0,4 м супіски щільні сірого кольору голубувато-сірі, озалізнення типу кілець Лізеганга і плямисте. В шарі досить багато вапнякових дутиків. Нижніх 0,5 м рівненського підгоризонту складені супісками більш пухкими, але надзвичайно інтенсивно озалізненими до бурих. На загальному фоні відзначаються численні плямиоглеєння до 4,0 см у діаметрі. Ними створений своєрідний плямистий облік шару. Перехід поступовий.

Нижній підгоризонт верхнього горизонту верхньоплейстоценових лесів (2б) складений супісками вологими сірувато-коричневими, з вапняковими дутиками та інтенсивним озалізненням (плями до 20см у діаметрі, кільця Лзеганга, подекуди смуги бурого озалізнення). На окремих ділянках зустрічається виразна неповносітчаста посткріогенна текстура (висота сітки 0,5-1,0 см ширина-1-2см). Нижній контакт складно хвилястий правдоподібно соліфлюкційний.

Наддбубнівська соліфлюкційна пачка (2 а).Складається з лесовидних супісків, аналогічних описаним вище, а також складнохвилястих (плікативно деформованих) суглинків дуднівського викопного грунту, залягаючого нижче, потужністю до 0,2-0,3 м і складно деформованих лінзочок пісків товщиною до 5,0 см. В шарі, особливо по периметрах включень, потужні (до 3,0 см) смуги бурого озалізнення. Потужна (до 5,0 см) смуга бурого озалізнення спостерігається також і по нижньому контакту шару тобто по верхньому контакту дубнівсько го грунту.

    1,0-8,2м 1,0-2,0м 2,0-4,7м 4,7-5,6м 5,6-8,2м 8,2-8,5м

3

Дубнівський викопний грунт( 3 ) (очевидно западинний варіант). За розрізом вкрай неоднорідний, щільний переважно глинистий. У верхніх 0,5 м дубнівського грунту суглинки голубу вато-сірі, більш темні, найбільш гумусовані, щільні, плікативно деформовані. У нижній частині викопний грунт складений щільними зеленуватими суглинками, що вміщують лінзи гітії товщиною до 5,0 см. Нижній контакт грунту складно хвилястий, ясний, зі смугою бурого озалізнення, яка переходить в ортзанд товщи ною до 2,0 см.

8,5-9,3м

Похожие статьи




Розріз Нововолинськ - Палеогеографічні умови формування середньо-верхньоплейстоценових лесів західної частини Волинської височини

Предыдущая | Следующая