КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЇХ СКЛАД - Управління формуванням доходів державного бюджету України з метою їх оптимізації

Існує декілька класифікацій доходів Державного бюджету. У підході до зазначеного питання не склалося єдиної точки зору. Так, зокрема, представимо одну із таких класифікацій за Булгаковою С. О., Єрмошенко Л. В., що наведена у таблиці 1.2, яка, на наш погляд чітко та коротко окреслює основні види доходів Державного бюджету за певними критеріями [11].

Таблиця 1.2 - Класифікація доходів Державного бюджету

Категорії класифікації

Види доходів

Залежно від повноти зарахування доходів до бюджету

1) закріплені - згідно з чинним законодавством повністю зараховуються до бюджету; 2) регулюючі - зараховуються у певному відсотковому відношенні

За частотою появи

1) звичайні - регулярно включаються в доходи; 2) надзвичайні - з'являються в доходах за виняткових, але обгрунтованих обставин

За методами залучення

1) податки; 2) збори; 3) обов'язкові платежі; 4) інші платежі

За способом зарахування

1) загальний фонд; 2) спеціальний фонд

За розділами відповідно до Бюджетного кодексу

1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти

Як бачимо, у вище наведеній таблиці 1.2 представлено 5 класифікаційних ознак, за якими доходи Державного бюджету поділяються на різні види.

Водночас варто враховувати й іншу обставину, що відповідно до Статті 9 Бюджетного кодексу України, доходи Державного бюджету поділяються на 4 основні групи:

    - податкові надходження; - неподаткові надходження; - доходи від операцій з капіталом; - трансферти.

Таким чином, податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори. Податкові надходження посідають провідне місце серед різних методів мобілізації бюджетних ресурсів та інструментів державного регулювання економіки, вони є найбільш адекватним і об'єктивним відображенням стану національної економіки (економічного зростання або спаду).

Неподатковими надходженнями визнаються:

    - доходи від власності та підприємницької діяльності; - адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; - інші неподаткові надходження.

Неподаткові надходження є важливим джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Проте їх обсяг значно менший від податкових надходжень.

Доходи від операцій з капіталом (капітальні доходи) - це доходи від продажу основних засобів, інших нематеріальних активів та землі, реалізації державних запасів.

Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Таким чином, усі 4 вище зазначені групи являють собою систему доходів Державного бюджету, під якою можна розуміти взаємозв'язок всієї сукупності доходів та її диференціацію на окремі групи [7, 9, 30].

Крім того, кожна із основних складових доходів Державного бюджету являє собою невелику підсистему надходжень, які, зрозуміло, у певних пропорціях впливають на загальну суму досліджуваного мною показника. З остаточною та більш детальною класифікацією доходів Державного бюджету ви можете ознайомитися, розглянувши, відповідно, повну класифікаційну таблицю, що наведена у додатку А (таблиця А.1).

Отже, доходи Державного бюджету є однією із головних інструментів регулювання економіки, бо саме через загальнодержавний центральний фонд здійснюються основні державні функції та завдання. Наведені міркування є доказом, що це особливі грошові відносини, що являють собою сукупність надходжень грошових коштів, яка, у свою чергу, є частиною внутрішньо-валового продукту. Ключову роль у формуванні дохідної бази Державного бюджету мають податки. Слід підкреслити, що характерною рисою податків є примусове відчуження державою знову утвореної вартості. Держава має прибутково регулювати економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. Для цього відповідно для розвитку економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. Прикладом повинне стати податкове законодавство розвинених країн, яке має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці. Вже набутий досвід показує, що проблема розвитку економіки вимагає комплексності, нерозривності та взаємозв'язку при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики [14].

Похожие статьи




КЛАСИФІКАЦІЯ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ЇХ СКЛАД - Управління формуванням доходів державного бюджету України з метою їх оптимізації

Предыдущая | Следующая