Інструменти обгрунтування управлінських рішень - Інструменти обгрунтування управлінських рішень

Конкретним інструментом обгрунтування управлінських рішень, що широко використовується на практиці є прогнозування.

Під прогнозом розуміють обгрунтоване твердження про можливий стан об'єкту в майбутньому, про альтернативні шляхи досягнення такого стану. Прогнозування управлінських рішень тісно пов'язано з плануванням. Прогноз в системі управління є передплановою розробкою багатоваріантних моделей розвитку об'єкта управління. Метою прогнозування управлінських рішень є одержання науково обгрунтованих варіантів тенденцій розвитку проблемних ситуацій. У науковій літературі наводяться різні класифікації методів прогнозування. Практичне застосування тих чи інших методів визначається такими факторами, як об'єкт прогнозу, точність прогнозу, наявність вихідної інформації [1, 231]. Серед методів прогнозування управлінських рішень виокремлюють кількісні та якісні.

До першої групи відносять:

    - нормативний метод; - параметричний метод; - метод екстраполяції; - індексний метод.

До другої групи методів відносять:

    - експертний метод; - функціональний метод; - метод оцінки технічних стратегій.

Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи. Основними умовами застосування методу платіжної матриці є:

    - наявність кількох альтернатив вирішення проблеми; - наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізації кожної альтернативи; - можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.

В концепції платіжної матриці ключовим є поняття "очікуваного ефекту". Очікуваний ефект -- це сума можливих результатів ситуацій, які можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність настання кожної з них. В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка ймовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив.

Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми.

графік

Рис. 2. Графік "дерева рішення" у задачі інвестування коштів фірми

Компоненти графіку "дерева рішень" мають три поля, які можуть повторюватися в залежності від складності самої задачі:

    А) поле дій (поле можливих альтернатив). Тут перераховані всі можливі альтернативи дій щодо вирішення проблеми; Б) поле можливих подій (поле ймовірностей подій). Тут перелічені можливі ситуації реалізації кожної альтернативи та визначені імовірності виникнення цих ситуацій; В) поле можливих наслідків (поле очікуваних результатів). Тут кількісно охарактеризовані наслідки (результати), які можуть виникнути для кожної ситуації;

Три компоненти:

    А) перша точка прийняття рішення. Вона звичайно зображена на графіку у вигляді чотирикутника та вказує на місце, де повинно бути прийнято остаточне рішення, тобто на місце, де має бути зроблений вибір курсу дій; Б) точка можливостей. Вона звичайно зображується у вигляді кола та характеризує очікувані результати можливих подій; В) "гілки дерева". Вони зображуються лініями, які ведуть від першої точки прийняття рішення до результатів реалізації кожної альтернативи.

Використання цього методу передбачає, що вся необхідна інформація про очікувані виграші для кожної альтернативи та імовірності виникнення всіх ситуацій була зібрана заздалегідь. Метод "дерева рішень" застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.

Похожие статьи




Інструменти обгрунтування управлінських рішень - Інструменти обгрунтування управлінських рішень

Предыдущая | Следующая