Макс Шелер
Макс Шелер
Макс Шелер (1874 - 1928) -- німецький філософ, один із основоположників філософської антропології як самостійної дисципліни, основоположник аксіології, професор у Кельні (1919 - 1928), учень Ейкена. Зазнав значного впливу філософії життя й феноменології Е. Гуссерля, з 10-х років 20 століття зацікавився релігійною католицькою філософією, еволюціонував до персоналістичної метафізики пантеїстичного типу.
Роботи: "Місце людини в космосі" (1928); "Людина й історія"; "Про вічне в людині"; "Сутність і форми симпатії" (1923).
Сприйняв методологічний постулат Л. Гердера: досліджуючи людську сутність та середовище існування, обов'язково слід порівнювати людину з тваринами.
Під філософською антропологією М. Шелер розуміє фундаментальну науку про:
- * сутність і сутнісну структуру людини; * взаємопов'язаність людини із царством природи як основою всього сущого; * метафізичне сутнісне походження людини; фізичні, психічні й духовні прояви людського у світі; * основні напрямки й закони біологічного, психічного, духовно-історичного й соціального розвитку. М. Шелер вважав, що особливе становище людини може бути зрозумілим тільки тоді, коли розглянути всю будову біопсихічного світу. У роботі "Місце людини в космосі" М. Шелер поставив такі питання:
- 1) Якщо тварина має інтелект, то чи відрізняється він принципово від людського? 2) Чи виникає дух тільки завдяки витісненню, сублімації, чи завдяки їм він лише одержує енергію?
Згідно з М. Шелером, людське існування не є простим запереченням тваринного способу існування, не є його продовженням, що відрізняється тільки ступенем складності енергії і здібностей. Людина -- принципово інша істота, особливістю якої є духовність.
Завдяки духовності світ в особі людини піднімається на рівень самосвідомості. Усе, що становить дух і розум, не має самостійного метафізичного походження, не підпорядковується найпростішим законам буття, а є винятковим породженням психічних здібностей.
М. Шелер розглядав усемогутній, але "сліпий життєвий прорив" і всеосяжний "дух" як основні принципи людського буття. Дух, який конституює людину, стає могутньою силою. Людина спроможна стати "над світом", органічна "неоснащеність" компенсується позажиттєвим "духом". "Здатність до розмежування існування й сутності є основною ознакою людського духу, що фундує всі інші ознаки". Людина -- це місце зустрічі, перетину духу та життя. Основна здатність людини, на думку М. Шелера, -- спрямованість до Бога, переживання абсолютних вищих цінностей, потреб, інтересів.
Людина протиставляє світу дійсного буття світ вигаданого буття, бажаного для неї й усвідомлюваного нею. М. Шелер стверджує, що на відміну від тварини, що завжди говорить "так" дійсності, людина -- це "вічний протестант" проти всілякої дійсності, це вічний Фауст, що завжди прагне порвати межі свого "тут-і-тепер-так-буття", у тому числі і наявну дійсність власного "я".
Людина може "піднестися над собою" як живою істотою і зробити предметом свого пізнання все, у тому числі й саме буття.
Цю особливість людського світосприйняття виявили психологи, аналізуючи взаємозв'язок психіки та предметної діяльності. У контексті філософської антропології для М. Шелера особливо гострим є відчуття кризи європейської культури, історичність якої він вбачав у перемозі буржуазного духу з його культурою зиску й розрахунку, проблемами споживання, утилітарного ставлення до життя. Заперечуючи соціалізм і розглядаючи його як "конденсовану форму" того ж утилітарного буржуазного духу, у своїй естетичній системі покладав надії на "третій шлях" -- пробудження в індивіда почуття моральності.
Намагаючись за допомогою феноменологічного методу перебороти абстрактність і формалізм кантівської етики, М. Шелер зробив спробу побудувати ієрархію об'єктивних цінностей.
У роботі "Формалізм в етиці та матеріальній етиці цінностей" М. Шелер досліджує відмінність між абсолютними цінностями й емпіричними змінними. Відносними, за Шелером, є не самі цінності як такі, а історичні форми їхнього існування. Спираючись на Августіна й Паскаля, М. Шелер протиставив логіці інтелекту логіку почуття, що тлумачилася ним як інтенціональний акт, за допомогою якого здійснюється пізнання цінностей з орієнтацією на цілі-завдання суб'єктів.
Любов, згідно з Шелером, це акт сходження, злету, що супроводжується миттєвим осягненням найвищої цінності об'єкта. Специфіка любові в тому, що вона може бути спрямована тільки на особистість як носія цінності, але не на цінність як таку. Справжня симпатія є приязнь і співучасть у житті іншого, що не порушує його істинної екзистенції. Це й відрізняє її від інших форм симпатії, таких як відчування, емоційний заряд, ідентифікація з іншим об'єктом.
Феноменологічна редукція в М. Шелера означає не шлях до чистої трансцендентальної свідомості Е. Гуссерля, а, скоріше, акт причетності людини до буття, що ближче до її імпульсу чи життєвого пориву.
Феноменологічний підхід М. Шелер розглядає не як спосіб перетворення філософії на "строгу науку", а як екзистенціальну можливість "прориву до реальності", що робить його попередником "фундаментальної онтології" М. Хайдеггера.
У роботі із соціології пізнання "Форми знання і суспільство" (1926) М. Шелер розглядає різноманітність історичних умов з точки зору перешкоджають вони чи сприяють реалізації різних "життєвих", "духовних" і релігійних цінностей. Характерний для М. Шелера дуалізм світу цінностей як ідеальних знань і наявного реального буття досягає особливої гостроти в його незавершеній роботі "Місце людини в космосі" (1928).
М. Шелер вплинув на розвиток філософії, ставши сполучною ланкою між філософією життя й екзистенціалізмом. Він виділяє п'ять типів антропологічних учень:
- 1) європейсько-християнську доктрину; 2) антично-грецьку доктрину; 3) натуралістичну; 4) теорію декадансу; 5) концепцію надлюдини.
У людині Шелер виділяє не стільки творче, скільки розумне начало. Тільки завдяки розуму людина спроможна зрозуміти й сприйняти все існуюче таким, яким воно є насправді. Він виділяє чотири особливості людини розумної:
- 1) Несе в собі деяку божественну активність, якої немає в інших об'єктах живої природи. 2) Ця активність перетворює Хаос у Космос, вона онтологічне є тим, що забезпечує адекватне розуміння світу. 3) Ця сила є логос, що не залежить ні від інстинктів, ні від чуттєвості. 4) Вона є абсолютною сталою з погляду історії і місця людини в ній.
М. Шелер сприйняв методологічний постулат Л. Гердера, який рекомендує при пізнанні людини виходити з порівняння її із твариною. Дослідження специфіки людської природи шляхом порівняння її як живої істоти з іншими живими істотами стало типовим для сучасної філософської антропології. Цієї точки зору дотримуються Н. Гартман ("Натурфілософія й антропологія", 1944) і Ф. Бейтендейк ("Загальна теорія людської поведінки і руху", 1956). На відміну від М. Шелера, філософи, що виявляють інтерес до біології, намагалися пов'язати особливе положення людини, розвиток її розуму та культури із звільненням її рук до дії, неспеціалізованістю її органів, що застигли у своєму розвитку на порівняно ранніх стадіях філогенезу (Л. Больк) чи "недоношеності, що нормалізувалась" (А. Портман).
Похожие статьи
-
Вечный спор между религией и естествознанием. Учение Макса Планка
1) Статья "Религия и естествознание" впервые была прочитана Максом Планком (полное имя: Макс Карл Эрнст Людвиг Планк) для аудитории в мае 1937 года. На...
-
Философская антропология, по замыслу ее основателя Макса Шелера (1874-1928) и его последователей Г. Плеснера (1892-1985) и А. Гелена (1904-1976) и других...
-
Обратимся теперь к неокантианству и Максу Веберу. Неокантианство[103] - крупнейшее философское течение в истории немецкой общественно-исторической мысли...
-
Екзистенціальна філософія та її різновиди
Екзистенціальна філософія та її різновиди Однією з провідних течій суспільної думки XX ст. є екзистенціальна філософія, що на перший план висунула ідею...
-
Антропологія теологія душа людина Людське мислення не визнає ані часових ані географічних меж, бо визначається категоріями позачасовості та...
-
Починаючи вивчення питання, студентам треба мати на увазі, що філософська антропологія ХХ століття почала свій розвиток у Німеччині і пов'язана з...
-
... Що могутніше розуму? Йому -- влада, сила і панування над всім Космосом. Останній сам породжує в собі силу, яка ним керує. Вона наймогутніша серед...
-
Доля людини в світлі деонтології
Доля людини в світлі деонтології В контексті деонтологічної етики автор розглядає філософські позиції і концепції щодо сутності людського буття. Важливим...
-
У сучасній літературі до цих пір широко поширені за рідким виключенням натуралістичні і социоцентрічні концепції, особливо в конкретних науках, в яких...
-
Місце людини у світі - Людина як найбільша цінність у філософії
Антропологічна філософія платонівське дуалізм Місце людини в світі по-різному тлумачиться представниками основних філософських напрямків. Суб'єктивний...
-
Філософія як специфічний феномен людської культури - Філософія Стародавньої Греції
Прагнення стати не тільки освіченою, а й сучасною людиною не може здійснитися без вивчення філософії, яка завжди була джерелом віковічних запитань...
-
Сучасне світосприймання Литвинчук О. В. Кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних і соціальних наук, Житомирський державний технологічний...
-
Філософська думка в Давньому Китаю - Давня філософія
У найдавніших пам'ятках духовної культури Давнього Китаю своєрідно поєднуються поезія, релігія й філософія. Порівняно з індусами, схильними до поетики й...
-
Суб'єкт-об'єктна природа цінностей - Цінності в житті людини та суспільства
Існування культурних цінностей характеризує саме людський спосіб буття, рівень виділення людини з природи. Ціннісний тип світорозуміння зумовлений...
-
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття
Верифікація культуротворчого буття в історії філософської думки до середини ХVІІІ століття Ключові слова: культуро творче буття, історія філософії, метод...
-
Буддизм - Філософські вчення Стародавнього Сходу
Буддизм як вчення складався кілька століть і започаткувався від однієї з шраманських шкіл другої хвилі. Чинниками, що сприяли його розповсюдженню, є: -...
-
Буття як людське існування, його властивості - Екзистенціальна філософія
Головне поняття екзистенціальної філософії - поняття буття. Екзистенціалісти розуміють буття як якусь нероздільну цілісність суб'єкта та об'єкта, як...
-
Вчення Платона - Антична філософія
Значне місце в філософії античної класики належить філософу Платону (427-347 рр. до н. к.) - славетному мислителю, основоположнику...
-
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя
Найвищі моральні цінності людини: сенс життя і щастя Цінність - явище соціальне, тому не може бути однозначно істинною чи хибною. Поняття істини надто...
-
Буття людини як проблема філософії
Буття людини як проблема філософії "Що таке людина?" Філософська постановка проблеми. Проблема людини належить до розряду "вічних" філософських проблем,...
-
Духовне життя суспільства Життя суспільства - складний, цілісний процес активно-творчої діяльності людей, яка спрямована на засвоєння та перетворення...
-
Сенс життя У житті сучасної людини поліфонічне поєднані сенси багатьох культур, що генерують смислову перспективу персонального, особистішого ставлення...
-
Питання свободи, вибору і відповідальності людини займає одне з головних місць в екзистенціалізмі. Людина вільна вибирати свою сутність і ставати тією,...
-
Цінності як структурний елемент діяльності - Цінності в житті людини та суспільства
Свій ціннісний світ людина вибудовує в процесі предметно-практичної діяльності. А будь-який акт діяльності включає в себе ідеальний момент, під час якого...
-
Видатний німецький філософ Мартін Хайдеггер (1899-1976) вважається засновником екзистенціалізму. Саме він у книзі "Буття і час" (1927) сформулював...
-
Людина у своїй життєдіяльності постійно взаємодіє зі світом, з предметами та реаліями, які або сприятливі до неї, або ж ні. Людина спостерігає за появою...
-
Духовність та її специфікація - Свідомість як духовна діяльність
Свідомість, пізнання, мислення, почуття й відчуття, переживання, емоції тощо є специфікаціями тієї особливої характеристики екзистенційного людського...
-
Моральне виховання і самовдосконалення особистості
У словнику з етики моральне виховання розглядається як "одна з важливих сторін багатогранного процесу становлення особистості, засвоєння індивідом...
-
Поняття техніки. Різні тлумачення поняття техніки - Техніка як соціальний феномен
Довгий і складний шлях пройшло у своєму розвитку людство і весь цей шлях невіддільний від прогресу техніки. Мінялися історичні епохи, відбувався рух від...
-
Філософія у сфері культури Вивчення філософії є важливою частиною загальноосвітньої гуманітарної підготовки вітчизняних фахівців вищої кваліфікації. Так...
-
Пізнавальна функція філософії, Світоглядна функція філософії - Основи філософії
Пізнавальна функція, що полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення; Пізнавальна функція полягає в тому, що...
-
БУТТЯ І СВІДОМІСТЬ Психогностична проблема охоплює якісно вищий рівень відношення психіки і поза психічних явищ. Останні у цьому разі характеризуються як...
-
Х. Ортегу-і-Гассета - Homo Ludens
Тема гри надихнула також іспанського філософа Х. Ортегу-і-Гассета (1889-1955). Подібно Хейзинге Ортега стурбований долею сучасної культури, кризовим...
-
"Для Сковороди ключ до всіх розгадок життя, як космічної, так і божественної, є людина, тому що всі питання й всі таємниці світу зосереджені для нього в...
-
Людина завжди мав здатність і схильність наділяти у форми ігрового поведінки всі сторони свого життя. Це є підтвердженням об'єктивної цінності...
-
Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей - Філософія права, її предмет і завдання
В основі становлення і розвитку людства як системи, що самоорганізується, лежить низка факторів. Насамперед, це реалізація потенціалу кожного члена...
-
Чуттєвість людини як філософська проблема
Чуттєвість людини як філософська проблема Думки науковців з приводу людської чуттєвості завжди були неднорідними. Відмінність поглядів вилилася у тривале...
-
Поняття трансцендентного у Філона Олександрійського
Поняття трансцендентного у Філона Олександрійського Зростання інтересу до філософсько-релігійних студій викликає потребу в ознайомленні з обгрунтованими...
-
Абсолютний дух за Гегелем - Традиції Просвітництва та Німецької класичної філософії
- всеохоплююча реальність (субстанція) - єдиний універсальний чинник всіх форм буття (суб'єкт) - світовий розум, єдине рефлексивне поле Основна ідея...
-
Поняття цінностей та їх структура - Цінності в сучасному світі
В структуру оцінки входять суб'єкт, предмет і основа оцінювання. Об'єктивний зміст оцінки визначається предметом, тобто тим, що ми оцінюємо. Тому оцінка...
Макс Шелер