Етика та естетика в системі соціально-гуманітарного знання, Питання 1. Загальні особливості соціально-гуманітарного пізнання - Етика та естетика
Етика та естетика належать до дисциплін гуманітарного профілю, який традиційно пов'язується із заглибленням у духовні процеси та явища. Найперші ж підходи до етики та естетики засвідчують їх органічний зв'язок із найважливішими особливостями людського буття, із тим, що вони за змістом та спрямованістю постають сферами проявів внутрішнього людського відношення до дійсності, а значить - сферами свободи, вибору та самоутвердження. Саме ці характеристики постають спільними для етики та естетики, проте між ними існують і відмінності, які як раз і дозволяють їм у людській культурі поставати через єдність та взаємодоповнюваність.
Питання 1. Загальні особливості соціально-гуманітарного пізнання
Етика та естетика, як вже зазначалось у Вступі, позначають сфери знання, що мають пряме відношення до людини, людського відношення до дійсності будь-якого роду, хоча на першому плані і в тому, і в іншому випадку, перебувають людські взаємини. Саме взаємини між людьми визначають етичні та естетичні уявлення. Проте сфера людського - тобто, людських стосунків, людських взаємодій, людської життєдіяльності, - це є сфера надзвичайно особлива в плані її вивчення та осмислення. За звичай цю сферу в залежності від того, на що падає наголос, називають сферою Соціальних або Гуманітарних явищ та процесів. Коли наголос падає на суспільні явища та процеси, на все те, що пов'язане із існуванням суспільства, суспільним порядком, суспільними інститутами, нормами, установами, йдеться про соціальну сферу, а коли на перший план виходить свідомість, міркування, духовні явища та процеси, йдеться про гуманітарну реальність.
При такому окресленні цих сфер не може не кидатись у вічі їх страшенна навантаженість суб'єктивними прагненнями, інтересами, бажаннями, адже суспільне та духовне прямо і безпосередньо стосується людини, внаслідок чого тут майже неможливе відсторонення, байдужий, неупереджений підхід. Тут спостерігаються зіткнення думок, інтересів, прагнень, панує дух змагання, а то й прямої, інколи дуже гострої боротьби. За таких обставин мимоволі виникає питання про Можливості соціально-гуманітарного пізнання, адже у пізнанні ми ставимо перед собою завдання інтелектуально виявити та окреслити найважливіші риси певних явищ безвідносно до того, чи вони нам подобаються, чи ні. Наприклад, коли мікробіологи вивчають якій смертельно небезпечний для людського здоров'я вірус, вони вивчають його не тому, що він їх подобається, і не так, що те, що їх приваблює, враховується, а те, що не приваблює, заперечується; ясно, що правильне вивчення передбачає всебічне охоплення явища, врахування як можна більшої кількості його властивостей та якостей. Зовсім інше ми спостерігаємо в сфері соціально-гуманітарного пізнання: тут прямі людські Інтереси та зацікавлення значною мірою визначають предмет і спрямованість пізнавальних зусиль, тобто пізнання виділяє ті сторони явища, які чомусь перш за все вважаються значущими для того, хто пізнає.
Найпростіший висновок із таким чином поданої найпершої особливості соціально-гуманітарного пізнання може бути зроблений такий: соціально-гуманітарне пізнання як правильне та неупереджене інтелектуальне осмислення явищ дійсності просто неможливе. Або ж у кращому разі воно буде давати викривлену, модифіковану картину реальності. І такий висновок є не дивиною у даній сфері: досить багато науковців, філософів, соціологів робили й роблять відносно соціально-гуманітарних процесів саме такий висновок. Проте, поставимо інше питання: а чи можливо виключити людину із цієї сфери задля того, щоби розглядати її відсторонено? Скажімо, процеси, що їх вивчає та ж мікробіологія, відбуваються поза участю людини, соціально-гуманітарні процеси - це процеси, зумовлені саме людською активністю, поза людиною їх немає ф бути не може. Отже, вилучити із них людину не можна. Окрім того, саме участь людини в цих процесах робить останні відкритими для пізнання, доступними пізнанню. Отже, Зацікавлене відношення людини до сфери соціально-гуманітарних явищ і процесів є необхідним моментом для більш органічного проникнення в їх сутність, для більш прямого їх спостереження і дослідження. Ясно, що дослідження при цьому повинно бути не таким, як дослідження природних процесів, але це не значить, що воно є неможливим.
Поставимо питання: Яким Саме повинно бути соціально-гуманітарне пізнання? - Перш за все, воно повинно володіти особливими засобами пізнавальної діяльності: Тут не можна застосувати хімічні реактиви, прилади вимірювання, майже неможливий експеримент. На перший план тут виходять такі специфічні методи пізнання, як системний аналіз, структурно-функціональний аналіз, категоріальний аналіз, опитування, анкетування та ін. При тому дуже важливого значення набувають методи опрацювання знакових процесів і явищ, оскільки чим далі, тим більше і процеси соціально-гуманітарного плану, і їх результати постають перед нами як особлива реальність саме у знаковій формі.
Замислимось над тим, За яких умов ми могли би сподіватись на виправданий результат соціально-гуманітарного пізнання, враховуючи те, що тут завжди присутня зацікавлена позиція та не можливе відсторонене відношення. Напевне, перш за все ми повинні були би брати до уваги не лише свою власну позицію, а максимально враховувати підходи та бачення всіх (по можливості) учасників певних соціальних або гуманітарних процесів, адже якщо включення людини в ці процеси тільки й надає можливість їх сприймати та розуміти, то, умовно кажучи, "більша кількість розумінь" дасть нам і повнішу картину таких процесів. Отже, Інтегральний підхід постає бажаним, а то й неминучим у такому пізнанні.
По-друге, відсутність єдино об'єктивної та відстороненої позиції передбачає, що нарощування знань в цій сфері можливе не тому, що ми проводимо нові експерименти або ж застосовуємо нові прилади, а лише завдяки тому, що ми піддаємо Інтерпретації вже наявні знання і відомості. Такого роду інтерпретації є не просто довільною балаканиною, а прагненням виявити в обговорюваних питаннях те, що ще не виявлене, залишилось прихованим. Інтерпретаційний характер гуманітарного пізнання базується на припущенні, що ми виносимо на поверхню певні внутрішні можливості у нашому людському ставленні до дійсності, що ще не проявились.
По-третє, навряд чи можна сподіватись на успішне пізнання явищ соціально-гуманітарного плану поза активною Комунікацією між численними суб'єктами пізнавальної діяльності, адже навряд чи будь-яка окрема людина може зайняти якесь привілейоване становище в соціально-гуманітарних процесах, тобто таке становище, яке б дозволяло бачити все поле цих процесів "єдино правильно": тут треба об'єднати зусилля різних людей, а, значить, ввести їх у взаємний обмін результатами пізнання.
Нарешті, по-четверте, соціально-гуманітарне пізнання передбачає сповідування позиції Толерантного відношення до будь-яких позицій, точок зору, концепцій та методологічних установок.
Всі ці особливості соціально-гуманітарного пізнання складають загалом те, що називається в сучасній філософії Пізнавальним дискурсом, тобто формою розгортання міркувань, що відбуваються в режимі обміну домок, їх співставлення та пошуків взаємно прийнятних рішень.
Всі названі особливості соціально-гуманітарного пізнання важливо враховувати й при обговоренні проблем етики та естетики, бо названі науки мають, як вже зазначалось, яскраво виражений характер соціально-гуманітарного знання. Тобто, При розгляді етико-естетичної проблематики ми повинні враховувати як можна більшу кількість різних підходів до них, різних тлумачень, піддавати їх власній інтерпретації, терпимо ставитись до тих інтерпретацій, які не співпадають із нашими або й навіть їм суперечать. В іншому випадку ми будемо зовсім неадекватні природі того, про що ми хочемо мати певні знання.
Похожие статьи
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Етика відносин між керівником та підлеглим - Етика та естетика
Взаємини колег по роботі, начальника і підлеглого, чиновника і відвідувача передбачають насамперед дотримання основних правил етикету, і основних норм...
-
Основні етичні вчення - Етика та естетика
1. Етичні вчення античності та середньовіччя. 2. Етичні вчення Нового часу. 3. Етичні вчення сучасності Ключові слова: Софісти, релятивізм, евдемонізм,...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Моральна діяльність: особливості, структура - Місце вчинку в системі моральної діяльності людини
Діяльністю взагалі можна іменувати "форму активності, що характеризує здатність людини чи пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті". Суб'єктом...
-
Етичні категорії - Етика та естетика
1. Ідеал. Добро і зло. Доброчесність і порок. 2. Сумління. Свобода і відповідальність. Справедливість. 3. Сенс життя. Честь і гідність. Щастя. Ключові...
-
Особливості ділового етикету - Етика ділової зустрічі
Попри універсальний характер етикету, є певні особливості його прояву в сім'ї, у громадських місцях, на роботі. Далі розглянемо особливості ділового...
-
Ділове спілкування та його особливості - Етика ділової зустрічі
Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось приводу. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу...
-
Особливості національного характеру фінів - Ділова етика в країнах світу
Зустрічаючись з представниками іншої культури і вступаючи з ними в спілкування, ми оцінюємо партнера у відповідності з тими ознаками, які властиві рідній...
-
Художній образ та його характерні риси - Етика та естетика
Художній образ - це специфічна для мистецтва форма віддзеркалення дійсності і вираженя думок і відчуттів художника. Художній образ народжується в уяві...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Підготовка та проведення ділової зустрічі - Етика ділової зустрічі
Підготовка приміщень. Основними вимогами до приміщень для ділових зустрічей є чистота і порядок. Тут повинно бути не душно, не шумно; саме приміщення...
-
Зміст поняття "естетика" - Зміст поняття "естетика"
Естетика мистецтво художній діалектика Поняття "естетика" увійшло до системи філософського знання для означення науки, що досліджує закони...
-
У наш час телефон -- не лише один із найефективніших засобів зв'язку, а й спосіб налагодження офіційних ділових контактів між установами, спосіб...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ, Моральність і мудрість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і мудрість Мудрість в етиці -- визнана чеснота, але її значення більше, ніж чеснота. Хоча етика не є вченням про мудрість, усі її поняття...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Естетика як наука - Естетика як наука
Естетика - наука про становлення чуттєвої культури людини. Таке загальне визначення витікає з органічної єдності двох своєрідних частин цієї науки; якими...
-
Моральність і прогрес суспільства - Властивості та функції моралі
Попри всю складність, багатовимірність і непередбачуваність процесів морального життя людства внаслідок їх протікання, все ж відбувається нагромадження...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Сучасне мистецтво в контексті естетики модернізму постмодернізму - Етика та естетика
1. Модернізм: мистецтво та естетика. 2. Особливості естетики постмодернізму. Ключові слова: Релятивізм, хаос, порядок, антисистемність, адогматизм,...
-
.Еволюція естетичних концепцій - Етика та естетика
1. Еволюція естетичної думки від античності до Нового часу. 2. Естетичні концепції ХVІІ-ХІХ ст. 3. Розвиток вітчизняної естетичної думки. Ключові слова:...
-
Предмет естетики. Основні категорії - Етика та естетика
1. Предмет естетики та її місце в системі наук. 2. Соціокультурні функції естетики. 3. Основні естетичні категорії. Ключові слова: Естетика, естетичне,...
-
Лекція 4. Основні етичні проблеми сучасності - Етика та естетика
1. Національна етика. Сімейна етика. Релігійна етика. 2. Біоетика. Евтаназія. Клонування людини. Смертна кара. 3. Раціональність та егоїзм....
-
Етика та естетика належать до таких дисциплін, які традиційно викликають зацікавленість багатьох людей хоча б тому, що вони пов'язуються із досить...
-
Естетична свідомість. - Естетика як наука
Естетична діяльність суспільного суб'єкта, що розвивався протягом значного історичного періоду, створює певний комплекс почуттів, уявлень, поглядів,...
-
Поняття "естетичне": зміст, сутність - Зміст поняття "естетика"
Естетичне -- якісно визначене відношення. Це особливе емоційно-небайдуже, осмислююче, переживаюче відношення людини до виразних форм дійсності та...
-
Естетична діяльність. - Естетика як наука
Життя людини і суспільства не обмежується однією лише працею. Воно різноманітне і всі його процеси такою ж мірою підпорядковані законам доцільності і...
-
Метакатегоріальний статус поняття "естетичне" - Зміст поняття "естетика"
Усепроникний характер і духовно-формуюча сутність естетичного як особливого типу відношення визначають особливе місце феномену в системі естетичного...
-
Естетичні почуття: генеза, закономірності виявлення - Зміст поняття "естетика"
Отже, ми з'ясували, що естетична свідомість має формуючу здатність і одночасно постає наслідком формування духовного досвіду небайдужого ставлення людини...
-
Внутрішні взаємозв'язки категорій естетики набувають завершення у комічному, оскільки воно фіксує відсутність у явищах духовних підстав для піднесення та...
-
ПОЧАТОК І ЕВОЛЮЦІЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ - Естетика постмодернізму
Сам термін виник 1917 року (отже, ще під час Першої світової війни, а не після Другої світової, як переважно уважають, визначаючи Жана-Франсуа Ліотара...
-
Етика ділового та адміністративної мови - Адміністративний мовний етикет
У сфері ділових відносин ми маємо справу і з паперами, і з людьми. Якщо ділові папери мають більш-менш усталені форми (їх стиль підпорядкований...
-
Етика утилітаризму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У 60-70-і роки підвищується інтерес до утилітаризму. Термін "утилітаризм" позначає теорію, що базується на принципі корисності, увів її Дж. Ст. Мілль....
-
Морально-екологічні гасла "Будьте обережні - людина!" та "Будьте обережні - природа!" взаємопов'язані між собою доповнюють одне одного тим, що людина...
-
Бідність -- не порок. Народне прислів'я намагалося затвердити незалежність моральності від власності. Однак в основі багатьох аморальних учинків лежить...
Етика та естетика в системі соціально-гуманітарного знання, Питання 1. Загальні особливості соціально-гуманітарного пізнання - Етика та естетика