Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу
Мова є системою знаків, яка забезпечує людське спілкування, мислення і вираження думок. У ній об'єктивується не тільки суспільна свідомість, а й самосвідомість людини. Це специфічний соціальний засіб збереження, передавання інформації та управління людською поведінкою. Завдяки мові здійснюється передавання соціального досвіду, культурних норм і традицій, забезпечується наступність поколінь та історичних епох.
Перебуваючи в найтіснішому зв'язку з мисленням, мова бере участь у здійсненні всіх вищих психічних функцій. Цей зв'язок іноді тлумачать як паралелізм мовленнєвих і розумових процесів. Відповідно встановлюється і взаємовідношення одиниць мови і мислення, зокрема слова та поняття, речення і судження. Таке тлумачення дещо спрощене, оскільки мовне значення при цьому розглядається як безпосереднє відбиття об'єкта у дзеркалі мови. Насправді, мовне значення є системою констант (постійних величин) мовленнєвої діяльності. Будучи засвоєним носієм мови, воно стає потенційним замінником усіх проявів діяльності. Формування і розвиток категоріальних структур мови перебуває в нерозривному зв'язку з формуванням і розвитком категоріальних структур мислення.
Мова є і знаряддям ідентифікації емоцій, оскільки вона опосередковує емоційну поведінку людини. Усі її особливості виявляються при з'ясуванні специфіки мови моралі й мови етики.
Намагання з'ясувати предмет етики, тобто окреслити коло явищ, яке вона досліджує, неминуче пов'язане з висновками про необхідність урахування специфіки мови моралі, оскільки мова є одним із способів існування моралі, її реалізації, виявом усезагального в моральному житті людей. Мовою моралі є безпосередня дійсність, тобто матеріальна оболонка моральної свідомості. Моральна діяльність теж знаходить своє відображення в мові моралі.
Об'єктом дослідження етики можуть бути тільки ті аспекти моралі, які зафіксовані в мові моралі. Те, що не набуло мовного позначення, залишається поза увагою науки про мораль як ідеальний феномен, оскільки інтелектуальна діяльність є цілковито духовною, глибоко внутрішньою, безслідною. Вона матеріалізується завдяки звукам в усному мовленні і знакам на письмі, стаючи доступною для чуттєвого сприйняття.
Розв'язуючи моральні проблеми, зокрема обгрунтовуючи свої моральні вимоги, захищаючи чи спростовуючи конкретні моральні позиції, люди вдаються до відповідних термінів ("добро", "зло"), висловлювань ("Правдивість -- це добро"), засобів і форм міркування ("Він вчинив справедливо, бо сказав правду, а правдивість є добром"). Усі вони належать до мови моралі. Вона спільна для всіх людей, оскільки не залежить від того, яких моральних засад вони дотримуються, яке значення вкладають у конкретні терміни моралі.
Мораль іноді розглядають як специфічний спосіб використання мови і мовлення. Такий підхід не є самодостатнім, універсальним, але він дає змогу розкрити деякі грані морального феномену.
Лінгвістичні можливості мови моралі не варто недооцінювати, ігнорувати, адже громадська думка певною мірою доходить до кожної людини. Проте недоцільно їх і переоцінювати, бо не завжди громадська думка є почутою. Багато чинників сучасного буття людства (етнічні й соціальні конфлікти, війни, тероризм, розпуста, наркоманія, бездушне ставлення до природи) свідчать про невідповідність мови моралі власне моралі. На цьому іноді спекулюють скептики, називаючи громадську думку "голосом волаючого в пустелі". Етика повинна виявляти виражальні можливості мови моралі, її сильні і слабкі аспекти.
Мова моралі є буденною, а тому істотно відрізняється від мови теорії моралі, тобто мови етики, хоч вони перебувають в єдності. Правда, представники аналітичної філософії заперечують цю єдність, намагаючись довести, що слова, якими послуговується філософська етика, нічого не описують зі сфери власне моралі.
Мова етики -- дискурсивний (логічний, розсудковий) засіб інтерпретації мови моралі, завдяки якому у процесі з'ясування змісту термінів і висловлювань моралі відбувається осягнення природи, сутності і проявів моралі.
Спільною для моралі й етики є насамперед термінологія. Терміни "добро", "зло", "справедливість", "сумління", "гідність", "честь" та інші етика запозичила з буденної мови (мови моралі), а деякі створила сама. Окремі з них ("моральний", "мораль") вкорінилися і в буденній мові.
За походженням терміни етики поділяють на такі види:
- -- запозичені з мови моралі ("добро", "зло", "повинний"); -- запозичені з інших наук та релігії ("свобода", "вибір", "сором", "гріх", "заповідь"); -- створені етикою для позначення моралі та її виявів ("мораль", "пуританство", "аскетизм"); -- створені історією етики для позначення різноманітних етичних концепцій ("гедонізм", "евдемонізм", "утилітаризм") і принципів етичних систем ("абсолютизм етичний", "волюнтаризм", "пробабілізм").
Запозичуючи терміни зі сфери моралі, етика прагне піднести позначуваний ними зміст до рівня наукових понять. Найпростішим елементом мови моралі є слова, які позначають напівпоняття-напівуявлення. Аналогічним елементом мови етики вважають наукові терміни, за кожним з яких закріплено конкретний зміст (сукупність суттєвих ознак) і чітко окреслений обсяг (множина відповідних моральних явищ). Важливим елементом мови моралі є моральні висловлювання, з допомогою яких виражаються моральні норми, правила, приписи, смисл моральних почуттів. Моральні висловлювання поділяють на висловлювання-приписи, тобто імперативні (наказові) висловлювання ("Люди повинні бути ввічливими", "Людина не повинна бути егоїстом") і висловлювання-оцінки, тобто аксіологічні висловлювання ("Щедрість -- добро", "Брутальність -- зло"). Етика теж вдається до таких висловлювань, прагне обгрунтувати їх.
Однією з передумов виникнення етики вважають невизначеність мови моралі -- її слів, висловлювань, недостовірність міркувань. Таємницею моралі володіє громадська думка, яка адресується людині далеко не в доскональній формі. Наприклад, спонукальне судження "Людина повинна бути справедливою" невизначене, оскільки більшість людей не знає змісту поняття "справедливість" (навіть фахівці з етики по-різному його тлумачать). Обгрунтовуючи цю тезу, як правило, додають оцінне судження: "бо справедливість -- це добро". Проте такий аргумент у системі моралі є ще невизначенішим, ніж теза ("Людина повинна бути справедливою"), а тому не може бути достатньою підставою для прийняття тези. На допомогу моралі приходить етика, яка ставить своїм завданням визначити основні поняття моралі, надавши їм статусу наукових.
Громадська думка вимагає від людини не лише певної дії, а й відповідного емоційного ставлення до неї. Логічними засобами передати це ставлення неможливо. Для цього потрібна інша, переконливіша, мова, відповідні виражальні засоби мовлення. Виражальні засоби мови моралі постійно вдосконалюються під впливом науки (насамперед етики), мистецтва (передусім фольклору), священних писань, риторики.
Для моральних висловлювань характерна особлива експресивність (виразність, інтонаційність). Адже слово без інтонації позбавлене значення, а інтонаційне мовлення є проекцією процесу мислення і життєвого вольового імпульсу. Це особливо стосується спонукальних і оцінних висловлювань. Завдяки різноманітним мовним засобам підвищується комунікативна здатність мови моралі. Вона стає зрозумілішою "серцю", посилюється її вплив на почуття, переконання людини. Однак при цьому існує загроза, що, прагнучи піднести уявлення моралі до рівня наукових понять, а інтуїтивні аргументи -- до рівня раціональних, етика може абстрагуватись (і навіть зігнорувати) від зрозумілого "серцю" метафоричного аспекту мови моралі, її багатозначності, інакомовності, експресивності, символічного начала, амбівалентності.
Часто при з'ясуванні змісту категорій етики автори вдаються до метафор та інших художніх засобів, порівнюючи, наприклад, добро із сонцем, світлом, а зло -- з темрявою, тінню. Використання художніх образів і засобів публіцистики певною мірою компенсує неповноту теоретичних визначень. До того ж художні образи адресуються не тільки розуму, а й почуттям, уяві людини. Оскільки етика є наукою, почуття, уявлення вона сприймає лише як матеріал, з якого продукує справжнє, тобто понятійне знання. Однак у XX ст. вона зіткнулася з багатьма труднощами, що дало підстави скептикам засумніватися в можливості створення наукової етики. Йшлося навіть про заперечення можливості її існування.
Похожие статьи
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Взаємозв'язки етики з іншими науками - Етика Новітнього часу
Сформувалася етика у лоні філософії, тому вона споріднена зі всіма основними її розділами -- онтологією (вченням про буття), гносеологією (теорією...
-
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу
"Нові етики" у контексті постнекласичного етичного дискурсу Розглянуто тенденції розширення предметного поля етики як основи "практичного розуму" в...
-
Дискусії щодо існування етики як науки
Упродовж двох тисячоліть більшість мислителів не сумнівалась у можливості створення наукової етики. Особливий оптимізм щодо цього виявляв нідерландський...
-
Етика Аристотеля. - Сутність основних категорій етики
Навчаючись у Платона, Аристотель так і не визнав себе його учнем, що засвідчує загальновідомий вислів "Платон мені друг, але істина дорожча". Саме його...
-
Етика Іммануїла Канта. - Сутність основних категорій етики
У філософії вона відома як етика "внутрішньої переконаності і доброї волі", яку справедливо характеризують як ідеалістичну і формалістичну. Концепції...
-
Становлення етики як науки в Україні
Як наука етика заявила про себе в Україні завдяки старанням учених Києво-Могилянської академії, котрі розглядали її як один із видів філософії (моральна...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Функції морально-професійних кодексів - Етика як наука. Завдання етики
Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
Етика софістів - Етика Демокрита
Серед представників цієї течії було немало видатних мислителів, професійних "учителів мудрості", зокрема Протагор (прибл. 490 -420 до н. е.), Горгій...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
-
Історія етичних і естетичних категорій, принципи класифікації - Основні поняття та категорії етики
Результатом виявлення необхідних і загальних ознак стійких позитивних моральних якостей людини є поняття "чесноти (доброчесності)", а аналогічних ознак...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Зародження етичної думки на ук раїнських теренах - Етика Новітнього часу
З глибин віків український народ прагнув дошукатися правди, знайти відповіді на питання, як жити, для чого жити, в чому полягає суть добра і зла,...
-
Етика в житті сучасного суспільства - Етика в житті сучасного суспільства
Викладання етики - не читання моралі й не має на меті спонукати когось до добра та порядності. Хоча в коло його завдань безперечно входить формування...
-
Етика Георга-Вільгельма-Фрідріха Гегеля
У філософському набутку Г.-В.-Ф. Гегеля немає жодної праці, цілковито присвяченої проблемам етики. Проте вся його філософська система в певному розумінні...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
"Добро" та "зло", як категорії релігії та моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Ключовими категоріями моральної свідомості, полюсами морального життя є поняття "добро" і "зло". За своїм змістом добро і зло ніби являють собою дві...
-
В праці "Дві основні проблеми етики" А. Шопенгауер, наслідуючи ідеї Ж.-Ж. Руссо, проголошує таку основу моралі як співчуття, безмежне співчуття усім...
-
Етика благоговіння перед життям Альберта Швейцера і професійна етика лікаря і фармацевта
Етика благоговіння перед життям Альберта Швейцера і професійна етика лікаря і фармацевта Проаналізовано основні положення етики благоговіння перед життям...
-
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
Дотримуючись атомістичної концепції, Епікур створив філософську систему, в якій виклад онтологічних і гносеологічних проблем підпорядкований науці про...
-
Середньовічна європейська етика - від занепаду Римської імперії до зародження капіталізму (XV ст.) - формувалася в умовах беззастережного панування...
-
Основні категорії етики - Основні поняття та категорії етики
Найпростішим елементом морального феномену є моральна вимога, а етична категорія "моральна вимога" -- результатом виявлення того спільного, що втілене в...
-
Етика локаяти, черваки. - Сутність основних категорій етики
Локаята є неортодоксальною філософською школою, що сформувалася всередині І тис. до н. е. Локаята (санскр. лока -- спрямований тільки на цей світ) --...
-
Важливість етики в ефективному сучасному управлінні і в бізнесі - Етика і сучасне управління
Етика накладає на бізнес систему обмежень, що представляє собою суму морально-етичних правил і традицій, що клались у даному суспільстві. Етика бізнесу -...
-
Етика Демокрита - Етика Демокрита
Демокрит філософ етика чеснота Згідно з ученням Демокрита світ утворений з атомів (найдрібніших неподільних частинок) і порожнечі. Атоми є складовою...
-
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання...
-
ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ, Моральність і мудрість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і мудрість Мудрість в етиці -- визнана чеснота, але її значення більше, ніж чеснота. Хоча етика не є вченням про мудрість, усі її поняття...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
Мова етики і її співвідношення з мовою моралі - Етика Новітнього часу