Моральна діяльність: особливості, структура - Місце вчинку в системі моральної діяльності людини
Діяльністю взагалі можна іменувати "форму активності, що характеризує здатність людини чи пов'язаних з нею систем бути причиною змін у бутті". Суб'єктом такої діяльності можна вважати будь-яку живу істоту, що здійснює свою життєдіяльність у будь-якій формі.
У цій діяльності можна виділити людську діяльність як специфічний спосіб відношення людини до світу, який вирізняється цілеспрямованістю дій. Ця діяльність поєднує в нерозривній єдності зовнішню предметну діяльність і діяльність свідомості. Найпоширенішими видами людської діяльності прийнято вважати працю, навчання, гру, спілкування. Оскільки ця діяльність реалізується в людських колективах, то її синонімом можна вважати соціальну діяльність.
Моральний зріз людської поведінки завжди виявляє природу і міру впливу моральних норм, цінностей, що, як правило, реалізуються у свідомому й відповідальному волевиявленні.
Моральну діяльність у строго визначеному, вузькому значенні можна розуміти як діяльність, спричинену насамперед моральними мотивами. Очевидно, якщо мати на увазі саме діяльність, тобто будь-які особливі дії, і якщо змістовно розкрити її специфічні "моральні мотиви", то моральна діяльність у вузькому значенні - це діяльність, головною метою якої є формування моральної якості поведінки. Такою виступає діяльність морального виховання, наприклад, дітей в сім'ї, в дитячих закладах, самовиховання, моральне самовдосконалення особистості, які зазвичай потребують значних свідомих зусиль, напруження волі, навіть спеціальних вправ.
У найширшому сенсі "моральна діяльність" - це вся духовно-практична діяльність людей, спрямована на підвищення морального рівня поведінки, а також на покращення моральної атмосфери в колективах. Звичайно, ця діяльність здійснюється в загальному процесі соціалізації індивідів і реалізується разом із будь-якою іншою діяльністю. Але вона може бути представлена і в "чистому" вигляді, у формі переживань, збуджених потривоженою совістю, як висновки з минулих помилок, вироблення людиною навиків більш правильної оцінки своїх і чужих вчинків.
Об'єктом етичного аналізу виступає вся людська діяльність, оскільки вона підлягає кваліфікації з точки зору добра і зла. Це - діяльність, яка в більшості випадків безпосередньо не переслідує цілей морального виховання, перевиховання чи самовиховання, її головними цілями є виробничі, учбові, наукові, спортивні і ін. У такому випадку мова може йти не про якусь особливу "моральну діяльність", а про моральний бік чи характеристику будь-якої соціально значимої діяльності, будь-яких актів поведінки, оскільки останні співвідносяться з певною, існуючою в даному суспільстві історично обумовленою системою моральних цінностей, норм і ідеалів. Вплітаючись у мотиваційну структуру вчинків, ці елементи соціальної моралі стають невід'ємними властивостями самої поведінки.
Елементарною "клітинкою" поведінки індивіда є вчинок, тобто одиничний акт його суспільно-значимої діяльності. У вчинку, в його внутрішній структурі виступає єдність, з одного боку, суб'єктивних, особистісних елементів, з другого боку - зовнішніх обставин здійснення дії, які не залежать від волі діяча, а також суспільнозначимих наслідків дії. Ці наслідки, будучи "опредмеченими" у зовнішньому світі, теж у подальшому не залежать від особистої волі, стають "соціальними фактами". Вчинок як акт людської поведінки - це не просто дія, але свідома, цілеспрямована дія, тобто дія, взята у нерозривній єдності суб'єктивних спонук і суспільно значимих наслідків.
Для етичного аналізу поведінки варто визнати плідним розрізнення дій як матеріальних операцій і дій-вчинків.
Дія постає як акт моральної поведінки, вчинок, коли береться до уваги моральна цінність її суб'єктивних мотивів, її значення для будь-кого, коли вона на основі цих причин збуджує до себе певне відношення, схвалення чи засудження з точки зору морального критерію.
Сам факт оцінки вчинків за шкалою добра і зла завжди залишався функцією морального судження, при допомозі якого в кожному конкретному випадку визначалось місце дії в усталеній у даному суспільстві ієрархії моральних цінностей. У відповідності до певної структури відносин в історично конкретній соціальній групі, суспільстві складалася відносно стійка сукупність поширених, "масових" форм поведінки, які вважалися у суспільній думці як правильні, нормальні чи в крайньому випадку допустимі.
Такі стандартні форми поведінки зазвичай називають правами.. Поведінка індивіда, що відповідає пануючим нравам, вважається правильною, нормальною. Взагалі, моральна норма - це елементарна форма моральної вимоги, певний взірець поведінки, що відображає усталені потреби людського співжиття і відносин та має обов'язковий характер. Таким чином, моральні норми є не чим іншим, як пануючими в даному суспільстві людей нравами, відображеними і зафіксованими у суспільній, колективній свідомості. Нрави - це стереотипні форми поведінки соціальних типів особистості, які відображають у найбільш чистому вигляді поведінку представників даної спільноти, тобто, загальне у багатоманітні індивідуальних вчинків.
Моральність окремої людини знаходить свій вираз об'єктивно у вчинках, а в свідомості - у звичних мотивах вчинків. Моральна діяльність як сфера поведінки людей складається з одиничних вчинків, які визначаються як одиниця поведінки. Сукупність моральних вчинків утворює лінію моральної поведінки. Людські дії набувають значення вчинків, коли містять у собі мотиви і цілі, заради яких і здійснюються.
Мораль людських спільнот виступає у вигляді притаманних їм нравів, які відображаються у колективній свідомості в якості моральних норм. Але оскільки суб'єктивні мотиви поведінки особистості і моральні норми можуть існувати і функціонувати тільки у вчинках і нравах, то своє "субстанційне" існування мораль в цілому здобуває саме у вчинках і правах людей, тобто в їх практичній - сімейній, громадській і іншій поведінці.
У масі моральних відносин можна виокремити деяку сукупність відносин, які є найбільш типовими для даного суспільства, відносно стабільними і поширеними в поведінці широких верств населення.
Умови суспільного буття, які не залежать від волі окремої людини, модифікуючись в обставинах її особистої долі, сприяють виробленню у неї певних життєвих установок, позицій, орієнтацій на певні моральні цінності. Ці установки, позиції, орієнтації, безумовно, є елементами моральної свідомості особистості і сформувавшись, виступають потім стимулами вчинків, визначають лінію поведінки людини.
Похожие статьи
-
Функції морально-професійних кодексів - Етика як наука. Завдання етики
Професійна етика покликана дати теоретичне обгрунтування сутності трансформації загальних норм і принципів моралі до специфічних умов професійної...
-
Мораль, ее функции и структура - Моральные нормы в обществе
Мораль (от латинского moralis - нравственный; mores - нравы) является одним из способов нормативного регулирования поведения человека, особой формой...
-
Етична свідомість і її структура - Антична етика. Моральні норми
В навчальній, науковій та науково-популярній літературі нерідко можна зустріти терміни "моральна свідомість", "наукова свідомість", "естетична...
-
Етика - це філософська дисципліна, що вивчає мораль, моральність. Від стоїків йде традиційний розподіл філософії на логіку, фізику й етику, що часто...
-
Структура моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Досі, розглядаючи мораль як соціальне явище, ми зосереджували увагу на її загальних особливостях і функціях, а не на внутрішній структурі. Однак і при...
-
Вступ - Поняття моралі та моральної свідомості
Моральна свідомість, як складне психологічне утворення, повинна мати певну структуру. Слід зазначити, що серед філософів, психологів, педагогів не існує...
-
Естетична структура свідомості - Зміст поняття "естетика"
У попередній лекції ми з'ясували, що всі предмети природного світу мають форму й упорядковані структури. Ми обгрунтували також, що необхідною передумовою...
-
Концепції що пояснюють походження моралі - Взаємозв'язок моральних та релігійних цінностей
Таким чином, існують декілька концепцій, що пояснюють походження моралі. В певній мірі вони доповнюють одна одну, створюють в культурі об'ємне,...
-
Соціально-історичні концепції походження моралі
СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ ПОХОДЖЕННЯ МОРАЛІ Соціально-історична природа моралі визнавалися представниками різних філософських напрямів і шкіл. До їх...
-
Специфика моральных ценностей и их структура - Основы общей морали
Моральные ценности обладают такими свойствами, как Объективность, трансцендентность, всеобщность, единство, единственность, иерархичность,...
-
СТРУКТУРА МОРАЛИ, Моральное сознание, его структура - Основы общей морали
- Моральное сознание, его структура - Нормы и принципы как элементы морали, их классификация - Нравственные отношения и нравственная деятельность, их...
-
Первые зачатки этических знаний появляются в государствах Древнего Востока (Египет, Месопотамия, Китай, Индия), которые начали складываться в VI-П тыс....
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
Естетичне відношення людини до дійсності
У статті піддається критиці розуміння природи і сутності естетичного відношення людини до дійсності, зокрема, прекрасного, яке пропонують студентам...
-
Особливості класової моралі - Властивості та функції моралі
Класова мораль грунтується на такому підході, який акцентує унікальність тих або інших локальних спільнот та обстоюваних ними моральних цінностей. При...
-
Як відомо, суспільство виробляє певні стандартизовані норми соціальної поведінки (у тому числі і мовленнєвої), які визначаються уявленнями про шаблони...
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Проблема обгрунтування моральних норм і цінностей - Етика в житті сучасного суспільства
Здавна одним із центральних суто теоретичних завдань етики було обгрунтування певної усталеної системи моральних норм і цінностей, пошук раціональних...
-
Понятие морали: ее сущность, происхождение, структура и функции. - Мораль
Мораль -- это специфический способ духовно-практического освоения мира, предполагающий особое ценностно-императив-ное отношение к нему. Специфичность...
-
Общие и специфические черты норм права и морали - Честь. Моральные нормы. Клятва врача
Общие черты норм права и норм морали выражаются в следующем. Как формы общественного сознания и общественных отношений, мораль и право имеют между собой...
-
Понятие и сущность профессиональной этики Нравственные отношения людей в трудовой сфере регулирует профессиональная этика. Нормальное функционирование...
-
Заключение - Совесть как высшая форма моральной регуляции личности
Таким образом, можно сделать следующие выводы: Принимая во внимание различные аспекты всеобщности моральных требований, можно заключить, что нормативная...
-
Мораль: понятие, функции и структура - Этика, ее предмет и задачи
Мораль - понятие историческое. Она относится к числу тех общечеловеческих духовных ценностей, которые определяют содержание социального бытия с самого...
-
Специфика и механизм моральной регуляции Содержание и характер деятельности людей в обществе обусловлены, в конечном счете, объективными...
-
Принципы - это наиболее общее обоснование существующих норм и критерий выбора правил. В принципах выражаются универсальные формулы поведения. Если...
-
Моральна програма Ісламу - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Ісламська доктрина моральності виходить із абсолютного значення норм моралі, установлених Кораном. Вона відриває ці норми від конктретно - історичних...
-
Структура морали - Основные функции и структура морали
Итак, структура морали состоит из следующих компонентов. Моральная деятельность - важнейший и определяющий компонент морали, проявляющийся в поступках....
-
Предмет етики. Особливості функціонування моралі - Етика та естетика
1. Предмет етики. Етика, мораль і моральність. 2. Сутність та походження моралі. 3. Особливості функціонування моралі. Ключові слова: Етика, сутність...
-
Структура морали складывается из нескольких элементов. Со времен Аристотеля в качестве таковых выделяют моральное сознание и нравственные поступки....
-
Нині багато вітчизняних педагогів звертаються о перевірених вітчизняною і світовою практикою християнських цінностей. Це не випадково, оскільки...
-
Вступ - Християнська етика в моральному вихованні
Етика вчить, що таке добро і що таке зло. Етика це наука про мораль, яка вказує шляхи подолання зла і шляхи досягнення добра. У різні історичні моменти...
-
Нравственность как историческое явление уходит своими корнями в эпоху родового общественного строя. В сопоставлении первобытно-родовое общества с...
-
Мистецтво як засіб спілкування - Мистецтво як засіб спілкування, моральна програма Ісламу
Розглянемо мистецтво, визначальною властивістю якого є самоствердження змістовної цілісності і форми, художньо-образне вираження реальних передумов і...
-
Структура морали - Теоретические проблемы этики
Мораль представляет собой сложноструктурированное образование. В ее системе важное место занимают моральные принципы, нормы, идеалы, включенные в систему...
-
Специфика и структура этики - Теоретические проблемы этики
Специфика этики как Теории морали Заключается в самом ее предмете. Предметом Этики выступает Мораль . Этика изучает генезис морали, ее сущность,...
-
Структура нравственно-правовой культуры личности - Нравственно-правовая культура личности
Структура нравственно-правовой культуры личности весьма многогранна. Нравственно-правовая культура складывается из таких элементов, как [3]: -...
-
Моральное измерение общества - Предмет этики
Добрая воля, поскольку она воля, не может оставаться фактом самосознания личности и удостоверяться только в ходе самоанализа. Мораль как волевое...
-
Естетична діяльність. - Естетика як наука
Життя людини і суспільства не обмежується однією лише працею. Воно різноманітне і всі його процеси такою ж мірою підпорядковані законам доцільності і...
-
Моральные нормы - Моральные нормы в обществе
Моральные нормы - это социальные нормы, регулирующие поведение человека в обществе, его отношение к другим людям, к обществу и к себе. Их выполнение...
-
Антична етика. Етичні погляди Платона - Творчість Гесіода
Перші спроби філософського узагальнення моральних процесів, є прямим продовженням етичних міркувань у рамках героїчного і дидактичного епосів (Гомер і...
Моральна діяльність: особливості, структура - Місце вчинку в системі моральної діяльності людини