"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Сучасні концепції такого роду виражають схвильованість із приводу можливої загибелі людської цивілізації і пропонують проекти консолідації людей у загальпланетарному (або навіть всесвітньому) масштабі. У неоднорідному потоці "глобалістики" можна, наприклад, особливо виділяти "екологізовану" етику, Представники якої підкреслюють глибоку єдність природних і моральних параметрів життя, розглядають етику як засіб порятунку культури і людського суспільства в цілому.
Своєрідним виявом даного підходу є концепція Альберта Швейцера (1875-1965), названа ним "етикою благоговіння перед життям". Європейський інтелектуал А. Швейцер (музикант, музикознавець, філософ, лікар) другу половину свого життя присвятив лікарсько-місіонерській діяльності в побудованому ним госпіталі для прокажених (Ламбарена, Африка). Його життя, як безкорисливе служіння ідеалові, набуло в такий спосіб значення вищого етичного аргументу.
Етика є осередком всіх ідейних інтересів Швейцера, розглядається ним як "душа культури" І виступає основним засобом можливого подолання духовної кризи в умовах техногенної цивілізації. Деградацію сучасного суспільства Швейцер пов'язує з відірваністю культури від її етичної підстави, зайвою матеріальною заклопотаністю, а також з "недостатністю", неспроможністю самого етичного знання.
Власна концепція Швейцера найбільш повно викладена у творі "Культура й етика". Оскільки нова етика повинна мати універсальний характер, варто звернутися до самого факту життя. Першоосновою людського буття виступає, на думку Швейцера, не мислення, не діяльність, а абсолютно універсальне, усеосяжне "веління жити", що немовби стверджує усім зрозумілу тезу: "я є життя, що хоче жити". Звідси випливає головний етичний принцип, що наповнює буття людини справжнім смислом, -- "благоговіння перед життям". Він же виступає як критерій розрізнення добра і зла: усе, що зберігає, одухотворяє, піднімає життя, є добро; усе, що наносить їй збиток -- зло.
Преклоніння перед життям і проголошення людини вищою цінністю дозволяє, на думку Швейцера, відкинути все, що роз'єднує людей різних культур. Етичний принцип, що визначає людину представником людства (а не конкретної культури, народу, країни і т. д.) , життя як таке, здатне забезпечити його єдність з іншими людьми, із природою, з усіма виявами життя. Він спрямований на посилення почуття відповідальності і повинен бути підтверджений "особистою дією", Що має чисту мотивацію та здійснюється чистими, ненасильницькими засобами. Щоб забезпечити таке індивідуальне моральне протистояння аморальності світу, принцип "благоговіння перед життям" повинен бути не стільки знанням, скільки вірою, що народжується з "етичного містицизму", пов'язаного з божественною природою людського духу.
Можливості реалізації етичного способу виправлення культури і запобігання її загибелі пов'язані у Швейцера з такою переорієнтацією свідомості, що стимулює подвижницьку діяльність, індивідуальне моральне місіонерство. У останній роботі ("Вчення про благоговіння перед життям") Швейцер уводить нові етичні принципи: "людина людині" І "людина і природа". Перший з'єднує індивідуальне моральне удосконалення з активною соціальною діяльністю, другий стверджує моральну цінність природи та необхідність етичного до неї ставлення.
Розуміючи, що його етична концепція вимагає від людини "майже неможливої здатності до віри в силу духу", Швейцер запропонував найпереконливіше її обгрунтування -- власне життя. "Нашою розрадою в цей важкий час, -- відзначав він, -- є прагнення прокласти шляхи прийдешньому культурному людству, нехай навіть не знаючи, що ми можемо побачити в цьому кращому майбутньому, а покладаючись тільки на силу духу".
Якщо позиція Швейцера становить спробу пошуку універсальної етики західного зразка, то в "універсалістській" творчості Рерихів більшою мірою акцентовані особливості світогляду східного типу.
Микола Костянтинович Рерих (1874-1947) вважається творцем "Живої Етики", Однак значна роль в оформленні цього своєрідного вчення належить його дружині -- Олені Іванівні Рерих. У спільній роботі над текстами "Живої Етики" (або "Вчення Агні Йоги") Рерихи уявляли себе не авторами книг, а посередниками між Махатмами (великими Вчителями) і людством. Це обставина, а також специфіка текстів, надзвичайно затрудняють опис ідейних основ "Живої Етики". Проте ясно, що вона орієнтована на виявлення загальнолюдських цінностей шляхом синтезування діяльнісного начала Заходу та споглядальності Сходу. Цілісна (справжня) культура людства повинна бути наповнена Космічним смислом, Оскільки людина не тільки земна істота, а й мешканець Космосу. Загальна для всіх людей космічна приналежність, свідченням якої є "психічна енергія", дає можливість максимально розширити людську свідомість, вивести його на космічний рівень, перебороти протистояння різних культур. У процесі одухотворення буття і приведення його до гармонійної єдності головна роль належить етиці.
Етика розуміється Рерихами як вчення, що допомагає людині правильно жити і тим самим вносити свою лепту в порятунок світу. Для того, щоб відповідати своєму глобальному і, разом з тим, практичному призначенню, етика повинна постати в новому вигляді. "Нове Вчення" (або "Агні Йога", або "Жива Етика") народжується поза межами й умовами. Така нова етика не може бути виражена в традиційній формі, тим більше, що Знання про неї повідомляється обраним Махатмами.
Рерихи, що вважали себе провідниками цього Знання, відмовляються від логічного, раціоналізованого способу викладу, оформляючи тексти книг "Живої Етики" у незвичайній стилістиці. Емоційно-образний лад мови, його поетизована форма, що переростає то в молитву, то в притчу, то в проповідь або раптом згущається до короткої виразності афоризму, заклику, спрямовані на стимуляцію особливого способу сприйняття -- внутрішнього інтуїтивного осяяння. Туманні пророцтва, таємничі символи цієї специфічної мови покликані, імовірно, створити передумови для медитації й прозріння Смислу Буття. Усвідомлення своєї духовної причетності до Космосу природним чином повинне визначити готовність людини до морального удосконалення, пов'язаного зі звільненням від майї, виживанням карми, відмовленням від насильства, активним творенням добра, співробітництвом з іншими.
Коли замутиться свідомість, коли вищі Поняття віддаляться,
Подумайте хоча б про возз'єднання
У добрих діях.
Не можна відвернутися від усього зміцнюючого.
Не буде міцним труд заради розладу, неприйнятне
Сміття на порозі.
Коли ви будете збиратись у путь далеку, тоді
Витрете кожну пилинку, щоб після вас залишилося
Чистим місце.
Так будемо за всіх явищ життя пам'ятати
Про осередок Знання і справедливості, про братство ("Листя саду Морії").
Етична думка, що розвивається в руслі "універсалістського" підходу, має безліч достоїнств. Гуманістичний пафос, установка на загальнолюдські цінності, здатні солідувати людство для подолання його духовної деградації і запобігання загибелі, відмова від насильницьких засобів діяльності, -- усе це свідчить про високий рівень "моральної чистоти" етики такого типу.
Прикладна етика
Різновид - політична етика, педагогічна етика, етика наукової творчості, етика бізнесу і т. д..
Можна охарактеризувати, як приклад, такий її вияв як біоетика.
Найбільш високого рівня розвитку Біоетика Досягла в США, де вона виділилася в самостійну дисципліну, стала академічним предметом, активно обговорюваним у широких суспільних колах. Займається вивченням етичних питань біології й охорони здоров'я. Етичним орієнтиром більш конкретного характеру виступає принцип гуманізму, інтерпретація якого поліваріативна.
До тематики біоетики входять як традиційні для медичної етики питання, так і відносно нові, гостро актуальні в даний час. Що стосується першої групи, те це, насамперед, вироблення моделі взаємин "лікар-пацієнт". Багато в чому завдяки зусиллям біоетиків у цьому взаємовідношенні була посилена значимість пацієнта, що знайшло відображення в етичній доктрині "інформованої згоди" І її наступній правовій підтримці. Етична аргументація цієї доктрини зосереджувалася навколо Ідеї автономії особистості, що випливає з принципу гуманізму та затверджує право кожного приймати самостійне рішення в тих або інших життєвих ситуаціях, у тому числі і з приводу медичного лікування. Відповідно до юридичних актів, що закріпили цю позицію, "кожна людина вважається хазяїном свого тіла" і, знаходячись у здоровому розумі, може заборонити якийсь вид лікування, а лікар не повинен перешкоджати такому рішенню. Звичайно, доктрина "інформованої згоди" не може забезпечити благополучного вирішення всіх численних конфліктних ситуацій у рамках даних взаємин, але її цілком очевидний "правильний" етичний зміст здатен захистити пацієнта від спроб медичних працівників використовувати його як предмет для маніпуляцій (що, до речі, досить характерно для нашої, наприклад, медичної практики).
Найбільший дослідницький інтерес і найбільші труднощі в інтерпретації представлені в біоетиці Проблемою евтаназії. "Пасивну" евтаназію пов'язують, в основному, зі свідомою бездіяльністю лікаря, що дозволяє пацієнтові вмерти, а "активну" - з організацією, якщо так можна висловитися, смерті пацієнта відповідно до його волевиявлення (уведення відповідних ліків, відключення системи життєзабезпечення і т. п.). Широкомасштабну дискусію на цей предмет ніяк не можна вважати завершеною, хоча юридично активна евтаназія в США заборонена.
Дослідження проблеми евтаназії припускає пошук відповідей на численні питання, але за суттю своєю всі вони зводяться до визнання виправданості (або невиправданості) злочину вихідної моральної норми "не вбивай", тому що розходження між пасивною ("дозволити вмерти") і активною ("допомогти вмерти") евтаназією з етичної точки зору не є досить принциповими. Особливості дискусії з цієї проблеми виявляються в тім, що прихильники евтаназії аргументують свою позицію прагматичними, не моральними розуміннями, а їхні опоненти намагаються триматися в межах етичного обгрунтування.
У біоетиці обговорюються і такі проблеми, як етична виправданість (або невиправданість) умертвлення дефективних немовлят, параметри можливості трансплантації людських органів, відношення до абортів і т. д. Їхнє конструктивне осмислення припускає досягнення хоча б відносної домовленості з приводу Визначення смерті. Багато в чому завдяки діяльності біоетиків колишнє медичне визначення (утрата здатності до дихання і циркуляції крові) було переглянуто і доповнене "невідворотною смертю мозку", що в 80-х роках одержало законодавче підкріплення й значно полегшило вирішення деяких конфліктних ситуацій у медичній практиці. Дослідницькі інтереси біоетиків стосуються також спірних аспектів психіатрії; проблеми використання людини як об'єкта медичного й наукового експериментування; питань, пов'язаних зі штучним заплідненням, сурогатними матерями, транссексуалами і т. д. Розуміючи, що біоетика не може виробити єдину, загальнозначущу методологію вирішення всіх подібних проблем, її представники орієнтуються на досягнення консенсусу хоча б за окремими спірними питаннями і найчастіше домагаються в цьому успіху. істина етичний совість мораль
Навіть така коротка інформація щодо одного з конкретних виявів прикладної етики дозволяє зробити висновок про її досить істотну позитивну значимість. Далеко не всі лікарі, наприклад, здатні перейнятися духом "благоговіння перед життям" і, тим більше, реалізовувати його у своїй професійній діяльності, але спонукати їх на гуманне ставлення до пацієнта за допомогою більш зрозумілих професійних моральних кодексів -- завдання цілком здійсненне. Звичайно, з погляду моралі цінність поведінки "за совістю" (не потребує конкретних настанов і стимуляції ззовні) більша, ніж поведінка "за кодексом", але і в другому випадку вона має морально-позитивне забарвлення. Приблизно так обстоїть справа й в інших сферах професійної діяльності, вони теж можуть бути трохи "облагороджені" за допомогою кваліфікованого й делікатного втручання прикладної етики. Однак в ідеалі етика повинна втілювати в собі цілісну єдність практичного й теоретичного, глобального і ситуативного. Доречно в цьому зв'язку згадати просте, але ємне судження, що стало афоризмом: немає нічого більш практичного, ніж гарна теорія.
Похожие статьи
-
Етика утилітаризму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У 60-70-і роки підвищується інтерес до утилітаризму. Термін "утилітаризм" позначає теорію, що базується на принципі корисності, увів її Дж. Ст. Мілль....
-
Аристотель (384-322 р. до н. е.) народився в місті Стагір -- грецькій колонії на північно-західному узбережжі Егейського моря. Батько Аристотеля служив...
-
Етика гуманізму - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У XIV столітті в Італії, а в XV-XVI століттях в інших країнах Західної Європи, почалася епоха Відродження -- суспільно-політичний і культурний рух,...
-
Етика мужності. Стоїцизм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У ті ж сторіччя, коли існувало вчення Епікура і його послідовників, у древній Греції зародилося вчення, що стало одним з ідейних джерел християнства і,...
-
Моральність і справедливість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Одним з найбільш проблемних і емоційно напружених понять етики і повсякденної свідомості є поняття справедливості і пов'язане з ним поняття соціальної...
-
"Сад" Епікура - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Атмосфера розпачу і песимізму. Старіюча Еллада, що знекровила себе багаторічними війнами та роздирається протиріччями між багатими і бідними, що зубожіла...
-
Формалістична етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Інша етика пов'язана з установкою на ідеали наукового дослідження моралі. Точніше буде позначати етику такого типу як Формалістичну, Оскільки у всіх її...
-
"Моральний закон у мені". І. Кант (18 ст.) - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Іммануїл Кант (1724-1804) народився в Кенігсберзі (м. Калінінград у Росії) у родині лимаря. З одинадцяти дітей у живих залишилося п'ятеро. Кант мав...
-
Егоїзм розумний - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Новий час дав світові ще одну оригінальну етичну концепцію -- розумний егоїзм. Хоча її корені сягають ще до Аристотеля, повною мірою вона розкрилася в...
-
Моральність і свобода - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Свобода -- один із самих популярних ідеалів людства. Нею клянуться, за неї борються, заради свободи жертвують чим-небудь, часом навіть життям,...
-
Протиріччя моральності й моралі - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Розчаровані люди говорять про неефективність моралі й моральності. При цьому вони забувають про те, чи було б узагалі можливим громадське життя без цих...
-
У мисленні людини немає понять, що здаються настільки очевидними як добро і зло. Кожна людина на особистому досвіді пізнавала добро і зло, однак від...
-
Як і Геракліт, Демокрит з багатої аристократичної родини. Народився в м. Абдери на морському узбережжі північного сходу Греції. На відміну від Геракліта,...
-
Засади етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Споконвічні самоочевидні, ті, що не підлягаючі перевірці на істинність, поняття у філософії називаються засадами (підставами). Оскільки етика --...
-
Етика ХХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Етичні шукання в екзистенційній філософії. Виникла в 20-і роки. Ця "філософія існування" (від лат. ехistentia -- існування) особливу популярність набула...
-
Благо й істина в етиці - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Поняття блага часто фігурує в етичних творах. Безсумнівно, що благо додає смисл моральності і моралі (у противному випадку вони позбавлені смислу). Як...
-
Народився в Афінах у родині каменетеса Софроніска і повитухи Фенарети. Одержав початкову освіту. У віці вісімнадцяти років був визнаний гідним звання...
-
XVI століття по праву вважається початком капіталістичної ери в розвитку людства. Наприкінці XV століття була відкрита Америка, відкіля в Європу полилися...
-
Зміст етичного знання Теоретичне осмислення явищ моральності і моралі почалося в VII столітті до нашої ери. Однак виникнення етики традиційно...
-
Етичні ідеї середніх століть. Віра і знання Середніми століттями прийнято називати смугу історії від падіння Рима на початку V століття н. е. до епохи...
-
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) народився в м. Штутгарті (Німеччина). Його батько був високим державним чиновником. У 1788 році вступає у...
-
"Собача" філософія. Кініки - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінізм породжений внутрішніми процесами древньої Греції і зовнішньополітичних відносин, що ускладнювалися. Найбільш глибинною його передумовою була криза...
-
ПРОБЛЕМИ МОРАЛЬНОСТІ, Моральність і мудрість - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і мудрість Мудрість в етиці -- визнана чеснота, але її значення більше, ніж чеснота. Хоча етика не є вченням про мудрість, усі її поняття...
-
У новий час європейські мислителі обговорювали не тільки співвідношення егоїзму з розумом, а і поняття користі і його місця в етиці. З давніх часів...
-
Учителі мудрості - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У V столітті до нової ери в багатьох полісах Греції на зміну політичній владі стародавньої аристократії і тиранії прийшла влада рабовласницької...
-
Релігійно-етичні концепції - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Екзистенційні мотиви не залишили байдужою і релігійну етику, досить чітко проявившись у такій течії протестантизму як Неоортодоксія (або "теологія...
-
Бенедикт (Барух) Спіноза (1632-1677) народився в Амстердамі. Виховувався в єврейській родині, освіту одержав у релігійному єврейському училищі. Коли...
-
Бідність -- не порок. Народне прислів'я намагалося затвердити незалежність моральності від власності. Однак в основі багатьох аморальних учинків лежить...
-
ЕТИКА ХIХ - ПОЧАТОК ХХ ст., Етика ХІХ століття - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Кінець ХІХ -- початок ХХ століть - період переходу від етики класичної до посткласичної. Якщо перша може бути охарактеризована як переважно споглядальна,...
-
Етика і духовність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Духовність індивіда і суспільства -- одна з вічних тем філософії, інтерес до якої в залежності від подій, що відбуваються в країні, то зростав, то...
-
Моральність і рівність - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Рівність -- відносно новий елемент моральності. Він більшою мірою, ніж справедливість і свобода, пов'язаний з певними соціальними групами, а не з...
-
Моральність і право - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Моральність і право пов'язані генетично. Моральність -- найдавніший регулятор поведінки людей, право -- найбільш твердий регулятор. Моральність, як уже...
-
Етика насолоди. Гедонізм - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
У Сократа було багато учнів. Деякі з них створили свої школи. Одним з таких учнів був Аристипп (435--355 р. до н. е.) з Кірени (місто в Північній...
-
Етичні ідеї Геракліта (520-460 р. до н. е.) Геракліт народився в м. Ефесі на узбережжя Малої Азії. Він аристократ за походженням і світоглядом....
-
Вступ - Юридична мораль і етика
Етика юридичний мораль Мораль юриста є різновидом вселюдської і водночас професійної моралі, що функціонує у сфері правосуддя і правоохоронної діяльності...
-
Етика працівників органів внутрішніх справ - Юридична мораль і етика
Правоохоронці, насамперед працівники органів внутрішніх справ, перебувають на передньому рубежі боротьби за закон, порядок, справедливість, виконуючи при...
-
Основні етичні вчення - Етика та естетика
1. Етичні вчення античності та середньовіччя. 2. Етичні вчення Нового часу. 3. Етичні вчення сучасності Ключові слова: Софісти, релятивізм, евдемонізм,...
-
Породженими об'єктивними соціально-економічними умовами і тісно пов'язаний з ними громадський побут кожного етносу - не застигле явище, а динамічна...
-
Етика благоговіння перед життям Альберта Швейцера і професійна етика лікаря і фармацевта
Етика благоговіння перед життям Альберта Швейцера і професійна етика лікаря і фармацевта Проаналізовано основні положення етики благоговіння перед життям...
-
Предмет етики - Етика - філософське вчення про моральність і мораль
Аспект (сторона) дослідження визначає предмет науки. Він формулюється конкретно як сукупність подібних за походженням і змістом проблем, що становлять...
"Універсалістська" етика - Етика - філософське вчення про моральність і мораль