Виробничі запаси, їх облік

I. Виходячи з п.4 П(С)БО 946, запаси слід характеризувати як не грошові оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають в процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва послуг, продукції, виконання робіт, а також управління підприємством. Запаси визнаються в обліку і звітності, якщо вони відповідають критеріям визнання активу і підприємство має право на запаси.

Таким чином, визначення запасів охоплює перелік всіх активів, які обліковуються на рахунках класу 2 відповідно до класифікації, наведеної в п.6 Положення 48.

Класифікація запасів по рахунках для кожного підприємства залежить від місця запасів у процесі виробництва або надання послуг. Для більшості підприємств найбільш характерною класифікацією запасів з відображенням в робочому плані рахунків є наступна:

* 20 "Виробничі запаси" з всіма субрахунками відповідно, окрім 206 та 208; * 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" з субрахунками за видами предметів (далі - МШП); * 23 "Незавершене виробництво" по субрахунках допоміжного та обслуговуючого господарства; * 28 "Товари".

При подальшій класифікації ці групи запасів підрозділяються на підгрупи, а потім - види, сорти, марки, типорозміри тощо в залежності від структури виробничих запасів. На підприємствах класифікацію запасів доцільно оформляти розробкою номенклатури, тобто систематизованого переліку запасів, які використовуються підприємством. В такій номенклатурі кожному найменуванню, розміру, марці і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказується одиниця виміру та ціна. В подальшому присвоєний запасам номенклатурний шифр зазначається у всіх первинних документах, що засвідчують їх рух. Така організація обліку запасів покращує якість обліку запасів, попереджує випадки пересортиць і являється обов'язковою умовою автоматизованої обробки інформації по обліку наявності, надходження, використання запасів. При цьому номенклатурний номер використовується як ознака (код), по якому можна визначити номер синтетичного рахунку, субрахунку, групу, підгрупу, найменування матеріалу, його сорт, розмір тощо. Таким чином, одиницею аналітичного обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) 49, тип, сорт, розмір тощо. У місцях зберігання (на складах, в коморах) запаси обліковуються в натуральних одиницях.

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух товарно-матеріальних цінностей (далі - ТМЦ) бухгалтерська служба підприємства повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видачі і переміщення запасів. Практика свідчить, що питанням класифікації, формування номенклатур ТМЦ, документального оформлення на підприємствах приділяється недостатньо уваги.

Облік запасів, які не є власністю підприємства і не можуть бути включені у його баланс, але знаходяться на підприємстві в процесі переробки чи на відповідальному зберіганні обліковуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні".

Слід звернути увагу на важливість дотримання критеріїв віднесення малоцінних і швидкозношуваних предметів до виробничих запасів. Це запаси, які використовуються на підприємстві не більше одного року, і до них можуть відноситися господарський інвентар, спеціальне оснащення, деякі швидкозношувані інструменти, спеціальний одяг та інші засоби, які підприємство на певних підставах вирішило обліковувати в складі оборотних активів. В обліковій політиці доцільно приводити узгоджену класифікацію виробничих запасів та МШП, а в додатку до наказу наводити типову номенклатуру запасів, характерну для підприємства з метою забезпечення єдиного методологічного підходу до здійснення аналітичного та синтетичного обліку запасів і МШП.

II. Відповідно до п.8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка залежить від способу їх надходження на підприємство: придбання за плату чи в обмін на інші активи, внески до статутного капіталу, безоплатне отримання, виготовлення на підприємстві. В п. п. 9-15 П(С)БО 9 встановлено порядок формування первісної вартості запасів в залежності від типу господарської операції.

Питання щодо переходу права власності на запаси при їх вибутті вирішується аналогічно тому, як і при надходженні запасів.

Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" оцінка запасів при їх відпуску у виробництво, продаж та іншому вибутті здійснюється одним із таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; 2) середньозваженої собівартості; 3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); 4) собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО); 5) нормативних затрат; 6) ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

Доцільність використання різних методів оцінки собівартості запасів визначається підприємством. Наприклад, може бути доцільним застосування різних методів визначення собівартості запасних частин, які реалізуються, та таких самих запчастин, що використовуються для власних потреб (ремонт устаткування). Не може бути підставою для застосування різних методів оцінки одного виду запасів різниця в місцезнаходженні запасів та в правилах їх відображення в оподатковуваних операціях.

Запаси, які використані підприємством у процесі виробництва комунальної послуги, включаються до її собівартості і відображаються по дебету рахунків 23 "Виробництво" або 91 "Загальновиробничі витрати" чи до витрат періоду і відображаються по дебету рахунків 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" тощо. Враховуючи принцип відповідності доходів та витрат, використані або реалізовані запаси відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від реалізації.

Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в виробництво (експлуатацію) виключається зі складу запасів і списується з балансу в момент такої передачі. З метою виробничого контролю і ефективного використання МШП рекомендується організовувати їх подальший оперативний кількісний облік за місцями використання (експлуатації) і за відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

III. Практика бухгалтерського обліку більшості підприємств свідчить, що найбільш поширеним методом відображення руху (вибуття) запасів на виробництво послуг (робіт) є метод ФІФО (за собівартістю перших за часом надходження запасів). Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку). Тобто одиниці запасів, які були першими за часом надходження відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття) також першими і оцінюються за їх собівартістю придбання чи виготовлення.

Вибір методу оцінки вибуття запасів значно впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності та на суму прибутку до оподаткування, оскільки використання різних методів оцінки запасів призводить до його різних розмірів.

Приклад розрахунку впливу методу оцінки запасів при їх вибутті на суму прибутку

Розрахунок:

У березні було списано на виробництво 22 одиниці запасу А.

Залишок на початок місяця = 15x10=150 грн.

Всього за місяць було придбано 32 одиниці запасу А.

Вартість придбання дорівнює 401 грн.

Придбано за місяць = 15x12+17x13 = 180+221 = 401 грн.

Визначимо собівартість запасів з використанням різних методів оцінки.

1. Ідентифікована собівартість

Якщо на підприємстві використовується метод ідентифікованої собівартості, то відомо скільки одиниць запасу А вибуло і за якою ціною (з якої партії був саме виробничий запас)

Вибуття запасів = 10 од. х 10 грн. = 100 грн.

5 од. х 12 грн. = 60 грн. 7 од. х 13 грн. = 91грн. 251 грн.

Залишок запасів на кінець місяця = 150 + 401 - 251 = 300 грн.

Середньозважена собівартість

Вибуття запасу по середньозваженій собівартості (Сс) по кожній одиниці запасу визначається за формулою:

Сп + Сн Кп+Кн

Де Сп і Лп -- собівартість і кількість запасу на початок періоду;

Сн і Кн - собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду

150 + 401 15+32

Вибуття запасу А: 22 х 11,72 = 258,00 грн.

Залишок запасу А на кінець місяця складає 293грн., тобто 25 х 11,72 = 293 грн.

3. ФІФО

Вибуття запасів:

17.03 10 од. х 10 грн. = 100 грн. 29.03 5 од. х 10 грн. = 50 грн. 7 од. х 12 грн. = 84 грн. Всього 234 грн.

Залишок запасів на кінець місяця

ЛІФО

Вибуття запасів:

17.03 10 од. х 12 грн. = 120 грн. 29.03 12 од. х 13 грн. = 156 грн.

Всього 276 грн.

Залишок запасів на кінець місяця

15 од. х 10 грн. = 150 грн. 5 од. х 12 грн. = 60 грн. 5 од. х 13 грн. = 65 грн.

Всього 275 грн.

Наведені в прикладі дані свідчать, що в період зростання цін при застосуванні методу ЛІФО маємо найменший прибуток. В умовах інфляції ця формула найкращим чином сприяє встановленню відповідності доходів та витрат в Звіті про фінансові результати. В ряді країн метод ЛІФО не дозволяють використовувати з метою оподаткування. Згідно п. п. 16, 20 П(С)БО 9 "Запаси" дозволяється застосування методу собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО) для оцінки їх вибуття, але за вимогою п.29 він потребує додаткового розкриття інформації в примітках до фінансових звітів. При цьому в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності і найменшою з вартості, обчисленою із застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації.

Запаси, які були списані відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому визнається дохід від їх реалізації (принцип відповідності доходів та витрат).

У Звіті про фінансові результати списані на виробництво запаси відображаються за статтею "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)".

Для підприємства оптимальний той метод, який відповідає політиці ціноутворення і дозволяє повністю відшкодовувати витрати, пов'язані з запасами. Коли ціни перестають зростати підприємства надають перевагу методу ФІФО. Законом про прибуток по п.5.9 статті 5 також передбачається використання цього методу оцінки вибуття запасів з метою оподаткування.

Використання метода ФІФО забезпечує правильне відображення залишків запасів в Балансі і максимально наближає вартість запасів до поточної ринкової вартості, тобто вартості останніх закупок. Закріплений в обліковій політиці метод оцінки запасів (ФІФО) не повинен змінюватися впродовж року, а його зміна потребує обгрунтування та розкриття в примітках до фінансових звітів.

IV. В п.24 П(С)БО 9 встановлено, що запаси відображаються в бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Чиста вартість реалізації запасів згідно п.4 П(С)БО 9 - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Тобто, якщо на дату балансу ціна запасів знизилася або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили свою первісно очікувану економічну вигоду, то їх слід відображати в балансі за чистою вартістю реалізації, яка визначається вирахуванням з очікуваної ціни продажу можливих витрат на збут тощо.

Відображення в бухгалтерському обліку переоцінки (уцінки і дооцінки), нестач і втрат від псування запасів регламентується пп. 27-28 П(С)БО 9 та "Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей", затвердженим наказом Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 15 грудня 1999 р. №149/300, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.99р. за№ 921/421452.

V. Документи мають важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства. Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, що здійснюються, є важливим засобом контролю за об'єктами господарської діяльності, правильним та раціональним використанням запасів підприємства.

Для забезпечення достовірності обліку запасів передбачені такі типові форми первинних документів

№ з/п	Форма доку-менту	Назва документу	Призначення документу
1	2	3	4
1.	М-1	Журнал обліку вантажів; що надійшли	Застосовується для реєстрації транспортних документів, пов'язаних з отриманням вантажів та оприбуткуванням їх на склад підприємства
2.	М-2	Довіреність	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні запасів
3.	М-2а	Акт списання бланків довіреностей	Призначений для списання використаних бланків довіреностей
1	2	3	4
4.	М-3	Журнал реєстрації довіреностей	Призначений для реєстрації виданих довіреностей та розписки в їх отриманні
5.	М-4	Прибутковий ордер	Використовується на складі, заповнюється в день надходження запасів при відсутності розбіжностей з документами постачальника, при оприбуткуванні запасів з переробки
6.	М-7	Акт про приймання матеріалів	Застосовується при прийнятті запасів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли виробничі запаси надійшли без документів. Використовується для обліку надходження запасів і для направлення листа-претензії постачальнику
9.	М-11	Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів	Використовується для разового відпуску запасів всередині підприємства
10.	М-12	Картка складського обліку матеріалів	Використовується для обліку виробничих запасів на складі
1	2	3	4
11.	М-14	Відомість обліку залишків матеріалів на складі	Використовується для взаємозв'язку складського та бухгалтерського обліку
12.	М-16	Матеріальний ярлик	Використовується для позначення одиниць запасів
13.	М-18	Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу	Складається завскладом (комірником) у разі виявлення відхилень фактичного залишку виробничих запасів від встановлених норм
14.	М-19	Матеріальний звіт	Складається МВО і передається в бухгалтерію; відображає рух запасів на складі за певний період
15.	М-26	Довіреність (бланк суворої звітності)	Призначена для підтвердження права окремої посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні ТМЦ
24.	63	Рахунок-фактура	Використовуються для розрахунків між постачальниками та покупцями за відвантажені (відпущені) товари
1	2	3	4
25.	1-ТН	Товарно-транспортна накладна	Призначена для обліку поставок запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом. Використовується для якісного та кількісного приймання запасів
26.	Акт закупки ТМЦ	Використовується при закупівлі запасів підзвітними особами у фізичних осіб на ринку та в інших місцях торгівлі
30.	Опис-акт уцінки товарів і продукції, які залежались і лишків ТМЦ	Призначений для відображення вартості товару до і після переоцінки запасів та різниці між ними

Раціональна організація документообігу забезпечує вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом запасів. Від правильності документального оформлення операцій з надходження і вибуття запасів залежить правильність віднесення їх вартості на витрати діяльності, а також реальність оцінки незавершеного виробництва та його відображення у звітності.

Наявність різних способів реалізації товарів з оптових баз зумовлює різний порядок документального оформлення відвантаження товарів та різний порядок відображення таких операцій в бухгалтерському обліку.

Реалізації товарів зі складу за цінами продажу оформлюються наступні документи

А)накладна на відпуск товарів; Б)рахунок - фактура; В)податкова накладна; Г)договір на поставку товарів.

А)розпорядження; Б)довіреність; В)податкова накладна.

А).податкова накладна.

А)платіжна вимога; Б)копія платіжного доручення; В)податкова накладна.

А)товарно - транспортна накладна; Б)податкова накладна.

А)наряд - замовлення; Б)пакувальний ящик; В)податкова накладна; Г)специфікація; Д)залізнична накладна; Е)доручення;

Є)квитанція про отримання вантажів.

А)наряд; Б)розпорядження; В)наряд - замовлення; Г)договір на поставку товарів.

Реалізації товарів транзитом без участі в розрахунках оформлюються наступні документи

А)розпорядження; Б)платіжна вимога; В)наряд - замовлення; Г)договір на поставку товарів.

Грошових коштів за реалізований товар оформлюються наступні документи

А)виписка банку.

При централізованих поставках товарів матеріально відповідальні особи д (шофери, експедитори) разом з вищезазначеними документами одержують книгу, в якій робляться відмітки про одержані та здані документи, що підтверджується підписами покупця. На підставі записів в цій книзі здійснюється контроль за своєчасною доставкою вантажів покупцям.

Для одержання оперативних відомостей про відвантаження товарів, здійснення контролю за своєчасністю та точністю розрахунків з покупцями, платіжні вимоги реєструються в спеціальному журналі.

VI. Для обліку та узагальнення інформації про рух товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу призначений рахунок 28 "Товари".

По дебету рахунку відображається надходження товарів, а по кредиту - їх вибуття. Аналітичний облік по даному рахунку ведеться за партіями, групами, видами товарів в залежності від форми торгівлі, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.

Рахунок 28 "Товари" має наступні субрахунки:

281 "Товари на складі" 282 "Товари в торгівлі" 283 "Товари на комісії" 284 "Тара під товарами" 285 "Торгова націнка"

На субрахунках 281-284 по дебету відображається збільшення товарів і їхньої вартості, по кредиту -- зменшення.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху і наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових і розподільних базах, складах, овочесховищах, морозильниках і т. п.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху і наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (у магазинах, наметах, кіосках, у буфетах підприємств суспільного харчування і т. п.).

На субрахунку 283 "Товари на комісії" ведеться облік товарів, переданих на комісію з договорів комісії й інших цивільно-правових договорів, що не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їхньої вартості. Аналітичний облік ведеться по видах товарів і підприємствам (обличчям)-комісіонерам.

На субрахунку 284 "Тара під товарами" ведеться облік наявності і руху тари під товарами і порожньою тарою. Торгові підприємства можуть вести облік тари по середніх облікових цінах, що встановлюються керівництвом підприємства по видах (групам) тари і цінам на тару. Різниця між цінами придбання і середніх облікових цін на тару відноситься на субрахунок 285 "Торгова націнка".

На субрахунку 285 "Торгова націнка" торгові, постачальницькі і збутові підприємства при веденні обліку товарів за продажними цінами відбивають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною і продажною (роздрібною) вартістю товарів. По кредиту субрахунку 285 відбивається збільшення суми торгових націнок, по дебету -- зменшення (списання). Списання по розрахунках суми торгової націнки на реалізовані товари відбивається по дебету субрахунку 285 і кредиту субрахунків 281 і 282. У звітність включається згорнуте по всіх субрахунках сальдо рахунка 28.

Типові господарські операції та кореспонденція рахунків з обліку вибуття товарів наведені нижче у таблиці.

Типові господарські операції рахунків з обліку вибуття товарів

№ оп.	Зміст господарської операції	Кореспон-денція рахунків
Д-т	К-т
1	2	3	4
Передоплата
1.	Отримано грошові кошти від покупця	311	681
2.	Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ	643	641
3.	Відображено реалізацію товарів	361	702
4.	Списано податкові зобов'язання при відвантаженні товарів	702	643
5.	Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації товарів	702	791
6.	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281
7.	Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів	791	902
8.	Закрито розрахунки по авансах	681	361
1	2	3	4
Наступна оплата
1.	Відображено реалізацію товарів за продажними цінами	361	702
2.	Нараховано суму податкових зобов'язань з ПДВ	702	641
3.	Списано на фінансовий результат чистий дохід від реалізації товарів	702	791
4.	Відображено собівартість реалізованих товарів	902	281
5.	Списано собівартість реалізованих товарів	791	902

VII. Інформація про товарні запаси відображається в облікових регістрах в Журналі №5 та Відомості №5.1. Ці регістри застосовуються для обліку витрат діяльності і відображення кредитових оборотів на рахунках обліку товарних запасів.

Склад Журналу №5 приведено нижче.

Журнал №5
I. З кредиту рахунків 90-99 в дебет рахунків	II. Витрати з податку на прибуток, витрати фінансової, інвестиційної діяльності, інші витрати	III. Витрати діяльності	IV. Аналітичні дані до рахунку 28 "Товари"	Відомість №5.1 аналітичного обліку

В фінансовій звітності інформація про товарні запаси відображається в Формі №1 "Баланс" - рядок 140, та Формі №5 "Примітки до фінансової звітності" - рядок 910.

В Формі №5 "Примітки до фінансової звітності" обов'язково повинна наводитись наступна інформація про запаси:

1. Методи оцінки запасів. 2. Балансова (облікова) вартість запасів у розрізі окремих класифікаційних груп. 3. Балансова (облікова) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації. 4. Балансова (облікова) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, в заставу. 5. Сума збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена уцінка запасів відповідно до пункту 28 П(С)БО 9.

У формах фінансової звітності наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 "Товари", а кредит входить до собівартості відвантажених товарів.

В Формі №1 "Баланс" також наводиться кінцеве сальдо рахунку 28 "Товари". Нижче приведено фрагмент форми №1 "Баланс" у розділі, в якому наводиться інформація про товари.

II. Оборотні активи
Запаси :
Виробничi запаси	100	-	-
Тварини на вирощуваннi та вiдгодiвлi	110	-	-
Незавершене виробництво	120	-	-
Готова продукцiя	130	-	-
Товари	140	-	150,00
Векселі одержані	150	-	-
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги :
Чиста реалізаційна вартість	160	-	-
Первісна вартість	161	-	-
Резерв сумнівних боргів	162	-	-
Дебіторська заборгованість за розрахунками
З бюджетом	170	-	-
За виданими авансами	180	-	-
З нарахованих доходів	190	-	-
Із внутрішніх розрахунків	200	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	-	-
Поточні фінансові інвестиції	220	-	-
Грошові кошти та їх еквіваленти:
В національній валюті	230	-	-
В іноземній валюті	240	-	-
Інші оборотні активи	250	-	-
Усього за роздiлом II	260	-	-
III. Витрати майбутніх періодів	270	-	-
БАЛАНС	280		-

Використана література:

1. Закон України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" №966-XIV від 16.07.99р. зі змінами та доповненнями. 2. Цивільний Кодекс України. 3. "Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язаннь та господарських операцій підприємств та установ". №291 від 30.11.99 р. 4. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / за ред. проф Ф. Ф.Бутинця. 3-є вид., перероб. і доп. - Житомир: ЖІТІ, 2001. -672с. 5. Сопко В. В. Бухгалтерський облік у підприємстві". Київ 1995 рік. 266 с. 6. Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник / За ред. проф Ф. Ф. Бутинця та доц Н. М. Малюги. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 576с. 7. С. Н. Ткаченко "Основи бухгалтерського обліку" Київ 1996 рік. 311с. 8. Облік в галузях економічної діяльності: торгівля, автотранспорт, будівництво. / За ред. проф Ф. Ф. Бутинця. - Житомир: ПП "Рута",2001 - 288с. 9. В. М. Івахненко Курс економічного аналізу: Напвч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2000. -207с. 10. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф. Ф. Бутинець, О. В. Олійник, М. М. Шигун, С. М. Шулепова; 2-е вид., доп. і пре роб. - Житомир : ЖІТІ, 2001. - 567с. 11. Бутинець Ф. Ф., Малюга Н. М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти і кореспонденція рахунків, звітність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - Житомир: ПП "Рута", 2001. - 512с. 12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Наказ МФУ від 20.10.99р. №246.

Виробничі запаси, їх облік

Похожие статьи