ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ, Оплата праці в системі економічних категорій і понять та об'єктів бухгалтерського обліку - Бухгалтерський облік ТОВ "Молочник"

Оплата праці в системі економічних категорій і понять та об'єктів бухгалтерського обліку

Економічна сутність оплати праці:

Праця - це прямий внесок у виробництво, який люди роблять за рахунок фізичної і розумової діяльності, а будь яка праця повинна бути оплачена. Людина виконуючи певну трудову діяльність отримує за це винагороду, у більшості випадків це заробітна плата. В різних джерелах наводяться визначення цього поняття.

У бухгалтерському обліку заробітна плата визначається як винагорода, розрахована, як правило, у грошовому вимірі, яку за трудовим договом роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.[2,c 67].

Проаналізувавши дані визначення прийшли до висновку, що частина науковців вважає, що заробітна плата - це винагорода, інша - це плата за ресурс "робоча сила", решта - це елемент доходу працівника.

Заробітна плата складається з:

    1. основної заробітної плати - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (наприклад, норми часу, виробітку). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; 2. додаткової заробітної плати - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; 3. іншої заохочувальної та компенсійної виплати - виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які передбачені чинним законодавством.[11,c.87].

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячний або погодинний обсяг робіт.

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я, матеріальна допомога.

Законом України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати у 2013 році.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верхов ною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України, як пра вило, один раз на рік під час затвердження Державного бюджету України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, власників або уповноважених ними органів, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди.[23,c.90]

Трудові відносини між працівником і роботодавцем регулюються не лише нормативними і законодавчими актами, але й трудовими договорами угодами.

За трудовим договором працівника приймають на роботу, яка включена до штату підприємства, працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, він повинен підпорядковуватися правилам внутрішнього розпорідку.[13,c.65].

За трудовою угодою - оплачується не процес праці, а його результат.

Виділяють дві форми оплати праці:

    - погодинна - це оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки за одну годину; - відрядна - це система заробітної плати, при якій заробіток залежить від від обсягів і якості виконаної роботи.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці та мірою винагороди працівника.

Система оплати праці поділяється на:

    1. погодинно-преміальну - це різновид погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, незалежної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників. 2. відрядно-преміальну - це здійснення преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягів виконаних робіт. 3. відрідно-прогресивну - при цій системі оплати праці робота, виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконаної понад норм, - за прогресивно-зростайчими розцінками та залежно від відсотку перевиконання робіт. 4. акордну - заробіток працівника визначається, виходячи із загального обсягу здійснюваних робіт, єдиних норм часу і відповідних погодинних ставок, а також умов терміновості завершення робіт. 5. відрядно-бригадну - це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.

Функції заробітної плати :

    1. Стимулююча - визначаються провідною роллю заробітної плати у формуванні вартості створеного продукту і стимулюванні високоефективної виробничо-розбудовчої діяльності всіх категорій виробників. Виконання вимог даної функції сприяє постійному зростанню кваліфікації та професійної майстерності кожного учасника виробництва, встановленню залежності рівня заробітної плати від кількості, якості та результатів праці. 2. Соціальна - полягає в тому, що регулювання динаміки та диференціацією заробітної плати досягається реальне зростання життєвого рівня трудящих, а також формується соціальна структура суспільства на основі забезпечення соціальної справедливості. Вірне відображення вимог цієї функції в організації заробітної плати дає змогу розвиватися відтворювальній функції, тобто сприяти розширенню відтворення робочої сили і забезпечувати соціальну вдосконаленість робочої сили і забезпечувати соціальну вдосконаленість населення існуючими умовами життя. 3. Відтворювальна - полягає у створені умов для відтворення робочої сили і виступає як джерело залучення людей до праці. З опануванням нових методів господарювання сталість розвитку суспільства все менш залежатиме від вищих державних структур і все більше зумовлюватиме виробничу активність і економічну грамотність товаровиробників. 4. Регулююча - полягає в тому, що через механізм формування заробітної плати здійснюється реалізація основних напрямків внутрішньої політики, досягається необхідна спільність мети і завдань процесу історичного розвитку держави, громадська згуртованість населення і політична згуртованість населення і політична стабільність в суспільстві.

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата (грошова) - це сума грошових коштів, що одержують робітники за виконання обсягів робіт відповідно до кількості та якості витраченої ними праці.

Реальна заробітна плата - це сукупність матеріальних і духовних благ, а також послуг, що є еквівалентом номінальної заробітної плати, вона залежить від розміру номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання та послуг.[32,c.122]

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для роз поділу робіт залежно від їх складності, а працівників -- залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою фор мування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на ос нові:

    - тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється у розмірі, не нижчому, ніж визначений генеральною (галузе вою) угодою; - міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в пер шочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів.[27,c.87]

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці за лежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного дого вору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законом.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

1) для працівників віком від 16 до 18 років -- 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) --- 24 години на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом на вчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в по передньому абзаці для осіб відповідного віку;

2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умова ми праці, -- не більше, як 36 годин на тиждень.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передба чається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.[17,c.101].

Для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиж день з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які за тверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з до держанням установленої тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за харак тером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робо чий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 години при тижневій нормі 24 години.[35,c.86].

П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлю ється власником або уповноваженим ним органом спільно з профс пілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудо вого колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депу татів.

Напередодні святкових І неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників із скороченою тривалість робочого ча су, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шес тиденному робочому тижні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиден ному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.[7,c.91]

Кодексом законів про працю України встановлено нас тупні святкові та неробочі дні:

Святкові та неробочі дні на 2013 рік встановлено ст. 73 КЗпП. Святковими днями є:

    - 1 січня - Новий рік - 7 січня - Різдво Христове - 8 березня - Міжнародний жіночий день - 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих - 5 травня - Великдень - 9 травня - День Перемоги - 23 червня - Трійця - 28 червня - День Конститутиції України - 24 серпня - День незалежності України

Відповідно до ст. 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день співпадає з вихідним днем, він переноситься на наступний після святкового або неробочого дня. Крім того, за розпорядженням КМУ від 24.11.2008 №1458-р в 2009 році ряд вихідних днів перенесено на ін. дні з метою створення сприятливих умов для святкування та раціонального використання робочого часу. [12,c.87]

За погодинною системою оплати праці робота в надуроч ний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надуроч ний час виплачується доплата у розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години.

Робота у вихідний, святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

    1. відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2. працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3. працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Годинами нічної роботи вважається період з 22 до 6 години. При цьому встановлена тривалість роботи скорочується га 1 годину. До роботи у нічний час не допускаються: вагітні жінки та жінки, які мають дітей віком до 3 років; працівники до 18 років; працівники інших категорій. Години нічної роботи оплачуються в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час.

До фонду оплати праці не включаються такі витрати:

    1. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народжені дитини, із доглядом за дитиною до встановленого законодавством строком, грошові виплати матерям, що доглядають трьох і більше дітей віком до 16-ти років, допомога на дітей віком до 16-ти років (учням - до 18-ти років). 2. Суми вихідної допомоги. 3. Одноразові допомоги та добові, які виплачуються при переведенні, прийманні та направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження. 4. Надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт для працівників безпосередньо зайнятих у будівництві, реконструкції та капітальному ремонті. 5. Суми виплат щорічної та щомісячної компенсації сім'ям на дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи. 6. Щорічна допомога на оздоровлення дітей, вартість подарунків дітей до свят тощо. 7. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. 8. Компенсації працівникам втрати часини заробітної плати у зв'язку із затримкою строків її виплати. 9. Суми матеріальної допомоги НП поховання. 10. Доходи працівників (дивіденди, відсотки). 11. Інші види виплат, передбачені законодавством.

Отже, ми дійшли до висновку, що існує дуже багато дефініцій заробітної плати. Хоча незважаючи на їх формулювання суть одна, що заробітна плата - це винагорода, яку отримує працівник за виконані ним роботи. [15,c.90]

В Україні з 1 січня 2013р. мінімальна заробітна плата становить 1147,00 грн., а з 1 грудня 2013 - 1218,00 грн.

В Україні законодавчо встановлені особливості оплати праці у нічний час (ст.108 Кодексу законів про працю України робота у нічний час вважається робота з 10.00 год. вечора до 6.00 год. ранку), надурочний час, вихідні дні, святкові дні.

Похожие статьи




ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ, Оплата праці в системі економічних категорій і понять та об'єктів бухгалтерського обліку - Бухгалтерський облік ТОВ "Молочник"

Предыдущая | Следующая