Основні види безготівкових розрахунків - Безготівкові розрахунки

До початку 90-х років ХХ століття у нашій країні основним видом безготівкових розрахунків була акцептна форма за допомогою платіжних вимог. За цією формою увесь розрахунковий механізм був пристосований до:

    - несвоєчасного проведення платежів у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках підприємств-платників; - зберігання, у зв'язку з цим, неоплачених документів у картотеці; - нарахування і стягування пені за несвоєчасну оплату; - надання кредитів для завершення розрахунків.

Якщо порівняти зі світовою практикою, для якої характерне відстрочення платежів векселями за товари і послуги безпосередньо з боку кредитора, то в нашій країні таке відстрочення регламентувалося платіжними вимогами. У свою чергу, з цієї причини банки "несли" обов'язки із прийому-пересилання платіжних вимог, нарахування пені, контролю за оплатою проведення кінцевих розрахунків. Перераховані операції, за винятком платежів, не характерні для комерційних банків. Принаймні за кордоном офіційно не практикують ведення банками картотек розрахункових документів, які пред'явлені для оплати.

Потрібно зазначити, що Законом "Про підприємства в Україні", який прийнято 1991 року, вперше суб'єктам господарювання було дозволено використовувати для розрахунків векселі. Національним банком України розроблено низку нормативних документів щодо регламентації операцій банків з векселями, але з певних причин вексельний обіг в Україні ще недостатньо розвинутий.

У 1991-1992 роках чинна система міжгосподарських розрахунків ускладнила взаємовідносини між сторонами, які брали в них участь. Відповідно, виникли додаткові перешкоди в освоєнні нової електронної системи міжбанківських розрахунків.

1993 року розрахунки платіжними вимогами в Україні було практично відмінено. Слід звернути увагу, що облік і контроль за взаємними платежами юридичних осіб з того часу в більшості випадків здійснювалися за такими формами розрахункових документів, як платіжне доручення і платіжна вимога-доручення.

У сучасних умовах застосовуються такі основні форми безготівкових розрахунків:

    - платіжними дорученнями; - платіжними вимогами-дорученнями; - чеками; - акредитивами; - векселями; - платіжними вимогами; - інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання карток визначається НБУ.

Спосіб платежу характеризує порядок списання коштів із рахунків платників.

У сучасній системі безготівкових розрахунків господарські суб'єкти використовують такі основні способи платежу:

    1. Перерахування грошових коштів (безпосередньо не пов'язане з банківським кредитом) з поточного рахунку платника. 2. Надання позики банком шляхом прямого перерахування грошей із кредитного рахунку платника на банківський рахунок постачальника. 3. Розрахунок шляхом заліку взаємних вимог платників коштів та їх одержувачів, пов'язаних між собою поставкою товарів чи наданням послуг у процесі обміну діяльністю, з перерахуванням на відповідні рахунки учасників заліку лише непокритої суми.

Гарантована оплата постачальнику з попереднім депонуванням коштів на окремих банківських рахунках в установах банку за місцем знаходження платника і з наступним їх списанням з цього рахунку після зарахування грошей на рахунок одержувача в установі банку, де йому відкритий поточний рахунок.

Похожие статьи




Основні види безготівкових розрахунків - Безготівкові розрахунки

Предыдущая | Следующая