Міжнародний досвід застосування VаR-аналізу - Застосування VaR-аналізу банківських ризиків
Історично вперше концепція ризикової вартості почала використовуватися великими банками наприкінці 1980-х - початку 1990-х рр. для вимірювання сукупного ризику трейдингового портфеля. Вважається, що ідея VaR належить Деннісу Везерстоуну, голові ради директорів банку J. P. Morgan, який хотів щодня в 16:15 одержувати звіт про максимальні втрати по всіх трейдингових позиціях у банку, очікуваних у найближчі 24 години. Цей звіт повинен був поміщатися на одній сторінці і бути зрозумілим раді директорів банку. Він був розроблений на початку 1990-х рр. і одержав популярність як "Звіт 415".
У 1993 р. термін "Value-at-Risk" вперше з'явився в публічному документі, у доповіді Derivatives: practices and principles, підготовленому J. P. Morgan за замовленням "Групи Тридцяти" (G30), некомерційної організації, яка об'єднує найбільші фінансові організації США. У жовтні 1994 р. банк J. P. Morgan опублікував систему RiskMetrics™ і розмістив в Інтернеті у відкритому доступі її докладний опис. Водночас банк розробив програмний пакет FourFifteen по обчисленню VaR на основі методології RiskMetrics™. Завдяки маркетинговій кампанії з поширення RiskMetrics™ про концепцію ризикової вартості стало відомо менш великим фінансовим організаціям, нефінансовим корпораціям та інституціональним інвесторам. Швидкому поширенню RiskMetrics™ також сприяли невисока вартість ($25 тис.) і простота експлуатації первинного програмного пакета, виконаного на основі MS Excel у комбінації з елементами Visual Basic.
Уже в 1994 р. при проведенні в США опитування дилерів цінних паперів 43% всіх респондентів заявили, що вони використовують той або інший варіант VaR, а 37% повідомили про свій намір почати застосовувати його до кінця 1995 р. За даними опитування, проведеного в 1995 р. Нью-Йоркською школою бізнесу, 60% пенсійних фондів використають VaR. У 1998 р. група RiskMetrics™ вийшла зі складу J. P. Morgan і, будучи самостійною організацією, займається дослідженнями в області ринкового і кредитного ризику.
Стимулом до поширення VaR серед нефінансових корпорацій стало рішення американської Комісії з цінних паперів і бірж (Securities &; Exchange Commission - SEC). У 1997 р. SEC установила для всіх підзвітних їй компаній правила з обов'язкового розкриття інформації про ринкову вартість використовуваних деривативів і фінансових активів, чутливих до коливань фінансових ринків. Відповідно до нових правил, VaR був однієї з трьох методик розрахунків, дозволених для обов'язкового розкриття інформації. У результаті організації, які використовували у своїй діяльності деривативи і фінансові інструменти, піддані значним коливанням ринкової вартості, почали проявляти значно більший інтерес до методів обчислення VaR. Водночас різко підвищився попит на консалтингові і програмні послуги з обчислення VaR.
Після того як концепція VaR стала популярною серед нефінансових корпорацій, з'явилася потреба у створенні корпоративної версії VaR, яка відображає специфіку ризику в нефінансових корпораціях, що з погляду ризику різко відрізняються від банків. Методологія кількісного виміру ризиків добре розроблена для ліквідних активів. Більш того, є великі і легко доступні дані про ліквідні фінансові активи. Більшість же активів нефінансових фірм є неліквідними. Для нефінансових корпорацій основним ризиком є ризик зниження операційних грошових потоків. Тому ключовою вартісною метрикою ризику є кеш-фло в умовах ризику, або C-Fa. Часовий горизонт для обчислення C-Fa, як правило, набагато довший від горизонту для обчислення VaR і варіюється від одного до двадцяти кварталів. При обчисленні C-Fa використовуються не лише базові фінансові фактори ризику, але й специфічні для корпорації фактори, які впливають на операційні грошові потоки, наприклад, зміна попиту на продукцію компанії, цінова політика конкурентів, галузеві результати НІОКР. При створенні цього різновиду VaR модель операційних грошових потоків повинна бути інтегрована з моделлю поведінки фінансових факторів. Наприкінці 1990-х рр. кілька консалтингових фірм одночасно почали роботу над створенням корпоративного аналога VaR. У квітні 1999 р. RiskMetrics Group першої з консалтингових груп розмістила технічний документ CorporateMetrics™ у відкритому доступі і розробила для своїх клієнтів програмний пакет CorporateManager™. У середині 1999 р. у консалтинговій групі NERA (National Economic Research Associates) була сформована робоча команда, члени якої почали розробляти методологію обчислення корпоративного VaR. Групу очолив відомий фахівець в області корпоративних фінансів, професор економіки Гарвардського університету Джеремі Стейн. У серпні 2000 р. NERA обнародувала попередні результати і опис методу обчислення у дискусійній статті, опублікованої в провідному аналітичному журналі з корпоративних фінансів.
В останні роки створення адекватної вартісної метрики ризику для нефінансових корпорацій стає одним з найбільше активно досліджуваних областей і серед представників університетської науки. За останні роки було розроблено кілька альтернативних методик виміру ризику в корпораціях, серед них слід зазначити методики, засновані на застосуванні регресійного аналізу.
На сьогодні у світі для хеджування валютного ризику нефінансові корпорації найчастіше використовують такий вид валютних деривативів, як форвардні валютні контракти. Відповідно до результатів корпоративного опитування, проведеного Банком міжнародних розрахунків (Bank for International Settlements - BIS), 59% всіх компаній хімічної промисловості, 52% металургійних компаній, 51% машинобудівних підприємств і 44% організацій, які проводять товари тривалого користування (durables), використовують валютні форвардні контракти. До 42% автомобілебудівних компаній, підприємств харчової промисловості, транспортних компаній використовують валютні форварди. Однією з галузей, де концепції VaR виявилися надзвичайно затребуваними, є сучасний агробізнес. Сільськогосподарські підприємства піддаються значному ціновому ризику, тому що ціни на їх продукцію характеризуються значної волатильністю. Значення VaR у цьому випадку збільшується тим, що на ринку число угод, укладених за готівку, зменшується, а кількість угод за допомогою різного роду контрактів росте. Дослідники всерйоз обговорюють проблему зникнення грошового ринку багатьох сільськогосподарських продуктів. Наприклад, наприкінці 1990-х рр. частка угод з продуктами м'ясного тваринництва США, укладених за різного роду контрактами, становила до 60% від загального обсягу продажів даної продукції. Зникнення цього ринку значно підвищує волатильность цін, тому що зникає механізм "виявлення ціни" (Price discovery).
У більшості галузей існує різниця між бізнес-ризиками і ринковими ризиками. Наприклад, основними бізнес-ризиками автовиробників є технологічні, конкурентні, виробничі ризики і ризик проведення НІОКР. У той же час автовиробники піддаються таким ринковим ризикам, як валютний ризик і ризик зміни процентних ставок, які можуть вплинути на фінансові результати.
Підприємства подібних галузей, як правило, намагаються активно управляти бізнес-ризиками і хеджувати ринкові ризики. В інших галузях не можна провести чітку межу між бізнес-ризиками і ринковими ризиками. Найбільш яскравий приклад - фінансові організації, значна частина бізнесу яких полягає у прийнятті на себе ринкових ризиків на світових фінансових і сировинних ринках.
Зокрема, морські вантажні перевезення - одна з тих галузей, де бізнес-ризики практично невіддільні від ринкових ризиків. Фінансові результати вантажоперевезень прямо залежать від коливань цін на світових ринках фрахтових перевезень.
Фактично судноволодіння є бізнесом з управління фрахтовим ризиком портфеля фізичних активів, яким є флот вантажних кораблів. Ціни на фрахтові перевезення традиційно характеризуються значною волатильністю.
Одним з видів форвардних контрактів є форвардна фрахтова угода (FFA), широко розповсюджене у вантажних морських перевезеннях і застосовна до класу фрахтових деривативів. Позабіржова торгівля форвардними фрахтовими угодами ведеться з 1992 р., і на сьогодні у світі склався значний і швидко зростаючий позабіржовий ринок FFA. Його найбільшими учасниками є компанії, які використовують чартерні перевезення (Cargill, RWE, EDF), судновласники (Armada, Bocimar, Coeclerici) і банки (Goldman Sachs, Morgan Stanley, Deutsche Bank, RBS). FFA використовуються даними компаніями для хеджування ризиків, спекулювання і в стратегічних цілях. У 2004 р. річний обсяг контрактів склав $25 млрд. номінальної вартості фрахту (більше 1,6 млрд. тонн). У тому ж році на ринку FFA було укладено більше восьми тисяч угод.
Форвардна фрахтова угода є контрактом, відповідно до якого продавець і покупець укладають двосторонню угоду про надання або використання фрахтових послуг на певному морському маршруті за фіксованою (контрактною) ціною на певну дату (Settlement date - день розрахунків) у майбутньому. Висновок FFA є безкоштовним, однак у день розрахунків одна зі сторін повинна буде оплатити іншій стороні різницю між контрактною і спотовою цінами на день закінчення контракту. FFA є позабалансовим (Off-balance-sheet) і позабіржовим (Over-the-counter) контрактом, який укладається і потім виконується за межами біржі, а тому немає формальної організації, яка б гарантувала виконання даних контрактів і брала на себе контрагентні ризики. Під контрагентным ризиком (Counterparty exposure) розуміються втрати, які одна зі сторін понесе, якщо інша сторона контракту відмовиться зробити необхідні виплати в день розрахунків. Контрагентний ризик не є унікальним тільки для FFA, а є присутнім у багатьох інших фінансових контрактах.
Відповідно до VaR-рекомендацій Базельського комітету, позабалансові контракти повинні бути переведені в "балансовий інструмент" (Оn-balance-sheet Instrument) шляхом обчислення "кредитно-еквівалентної суми" (Credit Equivalent Amount), виробленого за допомогою додавання поточного ризику (Current Exposure) контракту і потенційного ризику (Potential Exposure) контракту. Поточний ризик контракту визначається як вартість заміни контракту за існуючою ринковою ціною (Replacement Cost) на момент обчислення кредитно-еквівалентної суми. Знаючи поточний ризик, можна відповістити на запитання: скільки буде коштувати заміна контракту за ринковою ціною, якщо контрагент відмовиться від виконання умов контакту сьогодні.
Потенційний VaR контракту визначається як майбутня вартість заміни контракту і дозволяє виявити, який буде максимально можлива вартість заміни контракту, якщо контрагент відмовиться від виконання умов контракту в майбутньому. Наприклад, судновласник з метою хеджування ризику на певному маршруті зайняв коротку позицію (продав свої послуги на майбутній період) у тримісячній форвардній фрахтовій угоді за контрактною ціною $10. Ціна цього контракту через місяць після його укладення знизилася до $9. У судновласника тепер є нереалізований прибуток у розмірі $1, тому що контрагент повинен буде заплатити йому різницю в $1. Одночасно судновласник піддається контрагентному ризику в $1, оскільки якщо контрагент відмовиться виконувати умови контракту, вона зможе знову вийти на ринок і продати свої послуги тільки за $9. Отже, що VaR позиції дорівнює $1. За два місяці, що залишилися до виконання контракту, ціна контракту може впасти до $7, і, таким чином, потенційний ризик контракту складе $2.
Також методологія VаR стала особливо широко застосовуватися в останні роки й сьогодні використовується в якості єдиного уніфікованого підходу до оцінки ризику міжнародними банківськими і фінансовими організаціями. Наприклад, Банк міжнародних розрахунків (BIS) застосовує VаR як основу при встановленні нормативів величини власного капіталу щодо ризику активів. Таким чином, аналіз міжнародного досвіду використання VaR для визначення рівня ризику у різних фінансово-господарських операціях доводить, що потенційно VaR-аналіз та його похідні являються основним методом оцінки рівня ризику у великих корпоративних та банківських структурах. Світова економічна система вимагає від своїх учасників нових методів обчислення, оцінки та страхування ризиків, і саме тому методика VaR ста настільки популярною.
Похожие статьи
-
Поняття про VaR-аналіз та методи його обчислення Для всебічної (кількісної і якісної) оцінки ринкового ризику на сьогодні у світі усе активніше...
-
Вступ - Застосування VaR-аналізу банківських ризиків
Актуальність теми дослідження. У цей час для терміна "Value-at-Risk" загальновживаного українськогоаналога немає, однак у періодиці найчастіше...
-
Методика розрахунку Коваріаційний (variance-covariance) метод розрахунку величини VaR є єдиним інструментом, що дозволяє одержати оцінку VaR у замкнутому...
-
Методи визначення VaR та їх застосування - Застосування VaR-аналізу банківських ризиків
Існують три основних методи обчислення VaR: 1) аналітичний метод (який інакше називають варіаційно-коваріаційним методом, або методом коваріаційних...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНВЕСТИЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ Під банківськими інвестиціями розуміють, як правило, вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення...
-
Кредитний ризик - це основний вид ризику, властивий банківській діяльності. Під кредитним ризиком розуміється можливість того, що в певний момент у...
-
Кредитування банківський ризик Ризик є невід'ємною складовою в будь-якій сфері економічної діяльності. Недостатнє усвідомлення цього нерідко призводить...
-
Описание модели и данных Обработку панельных данных довольно удобно осуществлять при помощи пакета Stata. Он представляет собой универсальный пакет,...
-
Анализ основных показателей деятельности банка - Банковские технологии
Экономические нормативы являются классическим примером средства государственного регулирования, основанного на применении экономических закономерностей и...
-
С переходом нашей республики от плановой экономики к рыночной особую важность приобретает обеспечение устойчивости коммерческих банков, других финансовых...
-
ОТП Банк посів 10-е місце серед найнадійніших банків країни за підсумками щорічного "Рейтингу життєздатності українських банків" видання "Forbes Україна"...
-
Вступ - Характеристика фінансового розвитку фінансово-кредитної установи АТ "ОТП Банк"
Проходячи практику в АТ "ОТП Банк" у м. Львів, я ставила перед собою мету дізнатися про становище даного банку на фінансовому ринку України; історію...
-
С переходом нашей республики от плановой экономики к рыночной особую важность приобретает обеспечение устойчивости коммерческих банков, других финансовых...
-
В целях регулирования (ограничения) принимаемых банками рисков Инструкцией ЦБ РФ от 16.01.2004 г. № 110-И "Об обязательных нормативах банков" установлены...
-
Як правило, банки здійснюють розміщення коштів у цінні папери різних еліментів, на різні терміни та у різні види інструментів, що дозволяє створювати...
-
Центральные банки стран рыночной экономики регулируют платежеспособность коммерческих банков посредством установления ограничений обязательств банка,...
-
Банківським інвестиціям також властиві фактори ризику. Виділяють три таких фактори: - кредитний ризик пов'язаний з тим, що фінансові можливості емітента...
-
Сучасний український ринок цінних паперів ще дуже молодий - основні його суб'єкти - комерційні банки, фондові біржі, інвестиційні компанії - сформувались...
-
Рыночный риск - это возможность несоответствия характеристик экономического состояния объекта значениям, ожидаемым лицами, принимающими решения под...
-
ВСТУП - Інвестиційна політика банку на прикладі Луганського міського відділення Ощадбанку
Метою розвитку кожної країни є економічний ріст. У цю годину на Україні складається нова економічна система, заснована на ринкових відносинах, при цьому...
-
Понятие чистой процентной маржи. Анализ показателя чистой процентной маржи в различных странах мира Чистая процентная маржа - это показатель прибыльности...
-
На сегодняшний день экономика Казахстана ощущает потребность в кредитовании, но банки в свою очередь не могут и не должны разбрасываться кредитами. В...
-
Оценка достаточности капитала банка и выполнение других нормативов Проблема определения достаточности капитала банка на протяжении длительного времени...
-
Джерела та структура кредитного ризику - Банківські ризики
Можна сміливо стверджувати, що будь-яка без винятку угода, складаючись із правовідносин, містить такі поняття, як "боргове зобов'язання - кредиторська...
-
Банковский портфель активов и пассивов - это единое целое, применяемое для достижения высокой прибыли и приемлемого уровня риска. Совместное управление...
-
Банки, являясь финансовыми посредниками, служат важнейшей составляющей экономики любой страны мира. Традиционные коммерческие банки, аккумулируя временно...
-
ВСТУП - Банківський андеррайтинг
В інвестиційній сфері кількість та якість послуг, які надаються українськими банками, поки помітно відстають від країн Заходу. В основному причиною цього...
-
БУХГАЛТЕРСКИЙ БАЛАНС - Учет в коммерческом банке
Все, подлежащее учету, рассматривается с двух позиций: O Что представляет собой данный объект учета. O За счет каких источников он был приобретен. Это и...
-
Рассмотрение непосредственно моделей и методов прогнозирования банкротства банков целесообразно начинать с анализа общих подходов. Такие подходы были...
-
Основные направления повышения финансовых результатов деятельности коммерческого банка Для повышения прибыльности проводимых банком операций необходимо...
-
ЗАКЛЮЧЕНИЕ - Анализ результативности коммерческого банка на примере АО "Банк ЦентрКредит"
В данной дипломной работе были определенны такие задачи как: рассмотрение теоретических основ формирования финансовых результатов деятельности...
-
Нормотворческая деятельность Банка России -- это процесс, включающий совокупность последовательно совершаемых действий, завершающих его государственную...
-
Анализ финансового состояния ОАО "Альфа-Банк" - Управление активами коммерческого банка
Главным источником средств, с которыми оперирует банк, являются деньги, привлеченные им от предприятий, организаций и населения, -- обязательства банка....
-
Введение - Управление активами коммерческого банка
Банковское дело возникло и развивалось на базе ростовщического капитала. Отдельные представители власти, зажиточные торговцы, имея в своем распоряжении...
-
Переваги та особливості андеррайтингу в Україні - Банківський андеррайтинг
На українському фондовому ринку залишається безліч проблем, багато з яких можна вирішити використовуючи досвід Європи та США. Приведемо найбільш значимі...
-
Види андеррайтингу. Етапи проведення андеррайтингу - Банківський андеррайтинг
Існують такі види банківського андеррайтингу: 1) Андеррайтинг "на базі твердих зобов'язань" (гарантований андеррайтинг). Передбачає проведення операцій з...
-
Сутність банківського андеррайтингу та особливі умови його проведення - Банківський андеррайтинг
Новою формою кредитування капітальних вкладень, що впроваджується в комерційних банках, є надання коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових...
-
Размер капитала банка имеет исключительно важное значение для его деятельности. Чем больше размер капитала банка, тем выше уверенность его вкладчиков,...
-
Коммерческий банк норма регулирующий Нормы регулирования коммерческих банков со стороны Национального банка Кыргызской Республики Согласно банковскому...
-
Теперь, когда на основе наиболее активно использующихся методик анализа и оценки рисков информационной безопасности, а также стандартов и рекомендаций...
Міжнародний досвід застосування VаR-аналізу - Застосування VaR-аналізу банківських ризиків