ЗВ'ЯЗОК ІМІДЖУ ВЕДУЧОГО ТА ЖАНРУ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПЕРЕДАЧІ - Штучний імідж українських телевізійників

На вітчизняному телебаченні існує тенденція щодо використання модних жанрів, модних назв, часто не розуміючи їхньої сутності. Скажімо, автори називають свої програми ток-шоу, хоча робота журналістів не відповідає жанровим вимогам тих програм. Одним із найуніверсальніших журналістських жанрів, без якого не обходиться майже жодна програма, враховуючи ток-шоу, є жанр під назвою інтерв'ю. Пропонуємо розглянути деякі вимоги до журналіста інтерв'юера:

    - здатність до імпровізації; - миттєве народження думки в процесі діалогу; - неочікуване запитання і чітка відповідь; - дуель інтелектів; - відступ від звичних зворотів та ходу думок; - природне усне мовлення, але з дотриманням усіх норм культури мовлення. Імідж ведучий телевізійний жанр тематика

Такі атрибути професійного інтерв'ю виділяє пан Барманкулов. Спробуємо дослідити, наскільки журналісти-телевізійники дотримуються цих вимог інтерв'ю. На нашу думку, одним із позитивних прикладів дотримання вимог є ток-шоу Анни Безулик "Я так думаю" ( "1+1"). Оскільки вона вміє створити діалог, запитання ведучої, навіть якщо і підготовлені заздалегідь, сприймаються як щойно народжені. Також пані Безулик уміє тактовно зупинити співрозмовника. Таким чином програма набуває динамічного, інформативного та професійного забарвлення. Можливо, це - чи не єдиний випадок, коли імідж ведучої базується на професійних журналістських уміннях та навичках, а не на дешевих трюках, на кшталт оголених ніг згаданої вище Лариси Побережник.

Якщо говорити про суто інформаційні передачі, а саме про випуски новин, то слід зазначити, що ведучий інформаційної програми, на відміну від ведучого ток-шоу, має говорити до глядачів сухою мовою фактів без зайвих емоцій. Злісним порушником цих вимог є передача "Подробиці" на телеканалі "Інтер", оскільки усі без винятку ведучі виконують, насамперед, не свій прямий обов'язок - просто поінформувати глядача, а психологічно тиснуть на нього. Переконатись у цьому можна, почувши бодай одну фразу Світлани Леонтьєвої. Вона, грубо кажучи, постійно кричить, незважаючи на те, що подія, про яку йдеться, не є трагічною, а стосується, скажімо, культури. До того ж, невиправдане підвищення тону голосу, як стверджують психологи, викликає психічну нерівновагу, а в декого навіть розлади. Люди нормальні ( вибачте за прямоту) довго подібні програми сприймати не зможуть. Вони радше перемкнуть на канал "1+1", де випуск новини під назвою "ТСН" є більш спокійним та легким для сприйняття. Щоправда, і в цій програмі не все так добре, як здається на перший погляд. Адже ведучі випуску новин не повинні відволікати глядачів зайвими зовнішніми аксесуарами від інформації. Як то робить Людмила Добровольська, час від часу змінюючи свої широкі краватки яскравого кольору чи-то інші аксесуари, що іноді аж ніяк їй не пасують, коли, скажімо, повідомляє про загибель шахтарів.

Похожие статьи




ЗВ'ЯЗОК ІМІДЖУ ВЕДУЧОГО ТА ЖАНРУ ТЕЛЕВІЗІЙНОЇ ПЕРЕДАЧІ - Штучний імідж українських телевізійників

Предыдущая | Следующая