ВИСНОВКИ - Екотоксикологічне обгрунтування застосування пестицидів при вирощуванні зернових колосових в Лісостепу та Степу України

    1. Екотоксикологічне обгрунтування базується на розумінні закономірностей динаміки детоксикації пестицидів, часу їх зберігання в різних середовищах, дії на компоненти зернового агроценозу, на процеси, від яких залежить якість продукції, особливо важливе для їх раціонального та безпечного застосування в інтегрованій системі захисту рослин. Застосування пестицидів проводять, аналізуючи три основні параметри: властивості пестицидів, їх навантаження на агроекосистему та особливості культури. Доведено, що фізико-хімічні та екотоксикологічні властивості пестицидів зумовлені їх полярністю, яка характеризується величиною дипольного моменту (М). 2. Визначено величину дипольного моменту та класифіковано за полярністю сучасні пестициди: до неполярних з М Від 0 до 2 Дебай (1 Дебай = 4,8 . 10-18 ел. ст. од. см) відносяться інсектициди з класу піретроїдів, основний асортимент інсектицидів та фунгіцидів складають малополярні сполуки з М Більше 2 Та менше 6 Дебай. 3. Розроблений алгоритм систематичного аналізу різнополярних пестицидів в рослинах, зерні озимої пшениці та ярого ячменю, що дозволяє підібрати оптимальні умови вилучення, очистки, якісного та кількісного визначення для кожної сполуки окремо і для суміші пестицидів, які застосовуються в технології вирощування зернових колосових культур. Методики з визначення бета-цифлутрину та пендиметаліну затверджені як офіційні. 4. Доведено, що детоксикація пестицидів в рослинах озимої пшениці та ярого ячменю в умовах Лісостепу та Степу України відбувається за експоненційною моделлю. Розраховано константу швидкості розпаду (k + 0,01, частин за добу) та період напіврозпаду (Т50 + 0,5, діб) в озимій пшениці: бета-цифлутрину (k=0,11;Т50=6,3), циперметрину (k=0,12;Т50=5,8), пропіконазолу (k=0,20;Т50=3,5), диметоату (k=0,24;Т50=2,9), епоксиконазолу (k=0,23;Т50=3,0), тіофанат-метилу (k=0,28;Т50=2,5); в ярому ячмені: епоксиконазолу (k=0,23; Т50=3,0), тіофанат-метилу (k=0,28;Т50=2,5), беномілу (k=0,19;Т50=3,7), карбендазиму (k=0,24;Т50=2,9). 5. Встановлено кореляційну залежність константи швидкості детоксикації від полярності сполук. Для рослин озимої пшениці в Лісостепу та Степу рівняння має вид: KРоз.= 0,10 + 0,024м, Для рослин ярого ячменю: KРоз.= 0,10 + 0,036м. Експериментальні дані збігаються з розрахунковими з коефіцієнтом детермінації 0,7-0,9. Дипольний момент та константа швидкості детоксикації можуть бути використані для екотоксикологічного скринінгу пестицидів в агроценозах. 6. За інтегральною класифікацією, відповідно 7-бальної шкали, встановлено ступінь небезпеки пестицидів сучасного асортименту: неполярні - бета-цифлутрин (М=1,13Д) і циперметрин (М=1,35Д) віднесено до небезпечних сполук. Малополярні - беноміл (М=2,65Д), пропіконазол (М=2,74Д), пендиметалін (М=2,79Д), диніконазол (М=2,88Д), піраклостробін (М=2,70Д), епоксиконазол (М=3,46Д), тіофанат - метил (М=4,78Д), тритіконазол (М=5,55Д), диметоат (М=5,70Д), тіабендазол (М=5,71Д), карбендазим (М=5,77Д) віднесено до помірно небезпечних сполук. Ступінь небезпеки може бути використаний для удосконалення асортименту пестицидів за рахунок препаратів, які ефективні з меншими нормами витрати. Встановлено, що біорегулятор Емістим С не впливає на швидкість детоксикації пестицидів в рослинах озимої пшениці. 7. Застосування біорегулятору Емістиму С у фазу інтенсивного росту та розвитку рослин (фаза виходу в трубку) в роки зі сприятливими кліматичними умовами (кількість опадів 14-16 мм, температура повітря 16-18 0С) не впливає на вміст нітратного азоту, нітратредуктазну активність, активність окисних ферментів, вміст загального азоту в рослинах та зерні, а також на величину та якість урожаю. В роки з несприятливими умовами - дефіциту вологи Емістим С сприяє засвоєнню нітратного азоту й збільшенню загального азоту в зерні, порівняно з контролем, та отриманню урожаю на рівні років із сприятливими умовами. 8. Встановлено кореляційну залежність показників метаболізму озимої пшениці (вміст нітратного азоту, нітратредуктазна активність, активність окисних ферментів) від полярності пестицидів. Близький за полярністю з Емістимом С, інсектицид диметоат впливає на азотний метаболізм озимої пшениці аналогічно біорегулятору. Неполярний інсектицид циперметрин не впливав на стан нітратвідновної системи. Малополярні фунгіциди беноміл, пропіконазол, епоксиконазол впливали на азотний метаболізм аналогічно біорегулятору, але активність ферментів була меншою. Таким чином, нітратредуктазна система разом із пероксидазою здатна ліквідувати в рослинах фітотоксичні бар'єри, що формуються у відповідь на дію фізіологічно активних сполук - пестицидів. 9. За результатами досліджень токсикологічний вплив пестицидів на урожай та якість зерна: масу 1000 зерен, вміст протеїну, сирої клейковини не виявлено. Залишки пестицидів та вміст нітратів у зерні не перевищують МДР.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Екотоксикологічне обгрунтування застосування пестицидів при вирощуванні зернових колосових в Лісостепу та Степу України

Предыдущая | Следующая